Єжи Владислав Павловський (пол. Jerzy Władysław Pawłowski, нар. 25 жовтня 1932, Варшава, Польща — 11 січня 2005, Варшава, Польща) — видатний польський фехтувальник на шаблях, олімпійський чемпіон (1968), триразовий срібний призер (двічі 1956 та 1960) та бронзовий призер (1964) Олімпійських ігор, семиразовий чемпіон світу, подвійний агент.
Єжи Павловський Єжи Владислав Павловський (пол. Jerzy Władysław Pawłowski) пол. Jerzy Pawłowski | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національність | поляк | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Польща | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 25 жовтня 1932 Варшава, Польща | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 11 січня 2005 Варшава, Польща | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Alma mater | d | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вид спорту | фехтування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дисципліна | шабля | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клуб | «Легія» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Єжи Павловський у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Біографія
Павловський народився у Варшаві, у сім'ї автомеханіка. Фехтуванням почав займатися пізно, у віці 16 років, сконцентрувавшись на шаблі. Вже через рік став членом польської команди шаблістів. У 1952 році став тренуватися у воєнно-спортивному клубі «Легія». У віці 19 років дебютував на Олімпійських іграх, що проходили у Гельсінкі. Павловський взяв участь не тільки в індивідуальному турнірі шаблістів, але і рапіристів, однак добитися успіху йому не вдалося.
У 1953 виграв срібну медаль на чемпіонаті світу до 21 року, а також був частиною команди Польщі, яка виграла бронзову медаль на чемпіонаті світу в Брюсселі. Це медаль була першим успіхом польських спортсменів на чемпіонаті світу з 1934 року. Наступного чемпіонату світу, в Люксембурзі, в індивідуальній першості став четвертим, а в командній першості другим.
На своїх других Олімпійських іграх у 1956 році виграв дві срібні медалі, у фіналі індивідуальниго турніру, поступившись угорському спортсмену Рудольфу Карпаті, а командного турніру – збірній Угорщини. Наступного року Павловський вперше в кар'єрі став чемпіоном світу в індивідуальній першості. Протягом подальшої своєї кар'єри, це досягнення спортсмену підкорялося ще двічі, у 1965 та 1966 роках.
Чоловіча збірна Польщі з фехтування на шаблях, на чолі з Павловським, в період 1959 по 1963 чотири рази підряд перемагала на чемпіонатах світу. Однак, здобути олімпійське золото їм так і не вдалося: на Олімпійських іграх 1960 року вони програли у фіналі збірній Угорщини, а в 1964 році програли у півфіналі Радянському Союзу та перемогли Францію у поєдинку за бронзу. Індивідуальні змагання для Павловського на цих Олімпійських іграх склалися не дуже вдало: в 1960 році спортсмен став шостим, а в 1964 році програв у матчі за вихід у чвертьфінал. Цікавим є те, що на Олімпійських іграх 1964 року спортсмен брав участь не тільки у змаганнях шаблістів, але і був у складі команди шпажистів, з якими зайняв 5 командне місце.
У 1967 році спортсмен мав змогу втретє підряд стати чемпіоном світу в індивідуальній першості, однак у фіналі програв радянському фехтувальнику Марку Ракиті. Павловський взяв реванш у Ракити у фіналі Олімпійських ігор 1968 року, що проходили у Мехіко. Ця перемога перервала гегемонію угорських фехтувальників у чоловічій шаблі, які протягом 48 років ставали олімпійськими чемпіонами на дев'яти Олімпійських іграх підряд. Команда Польщі не зуміла четвертий раз підряд здобути медаль у командному турнірі, ставши п'ятими.
На своїх шостих та останніх Олімпійських іграх, що відбувалися у Мюнхені, спортсмен виступив не дуже вдало, не зумівши вийти у фінальну частину змагань індивідуального турніру та ставши п'ятим з командою.
За всю свою спортивну кар'єру спортсмен двічі визнавався найкращим польським спортсменом року за опитуванням газети Przegląd Sportowy: у 1957, коли неочікувано для всіх став першим в історії Польщі чемпіоном світу в індивідуальній першості (ця перемога була настільки неочікуваною, що в організаторів світової першості не було запису гімну Польщі) та у 1968, коли став олімпійським чемпіоном.
У 1968 році спортсмен закінчив юридичний факультет Варшавського університету, працював в Воєнно-політичній академії імені Фелікса Дзержинського у Варшаві. Був нагороджений Офіцерським хрестом ордена Відродження Польщі. У 1968 році Павловському було присвоєно військове звання підполковник Війська Польського.
Павловський був не тільки героєм серед фехтувальників. Його книга «Труд олімпійського золота», 1973 р., його регулярні виступи на телебаченні, розмови зі спортивними клубами та військовими підрозділами, зробили його популярним по всій Польщі. Він отримував найвищі нагороди, якими тільки може нагородити держава. Своїми виступами спортсмен спричинив популяризацію фехтування по всій країні. Будучи в статусі чинного спортсмена, у 1970 році Павловський очолив національну федерацію фехтування.
Про статус Павловського в суспільстві говорить його заможність. Спортсмен їздив на автомобілі Mercedes 300 – такий автомобіль мав прем'єр-міністр Польщі. Жив у п'ятикімнатній квартирі у центрі Варшави, в якій було багато антикварних меблів, дорогих книг та красивих картин. Павловський володів декількома мовами, а його оманливий шарм допоміг йому нажити багато друзів.
Тоді він просто зник, "він ніби впав через землю", як стверджував один польський журналіст. Літом почали з'являтися новини, що його заарештували "за злочини проти інтересів держави". Виявилося, що розвідник НАТО у 1974 році визнав, що одним з 5 агентів з яким він співпрацював був "Pawel" – основний псевдонім Павловського (окрім цього його псевдонімами були "Gracz" і "The Card Player", бо він дуже любив грати в карти. Спортсмена взяли під варту якраз перед тим, як його оголосили найвидатнішим польським спортсменом. Журнал Time назвав його "безперечним спортивним героєм Польщі". Таким чином, як стверджує Ней-Зуртер Цайтунг, "новина про його арешт шокувала польську громадськість, особливо армію та молодь, для якої він був майже національним ідолом". Майже негайно впливові діячі польського уряду та армії намагалися приховати справу від очей громадськості. Російський представник Верховного командування Варшавського договору вимагав смертної кари. Павловського допитували два з половиною місяці. В ході слідства було встановлено, що він був подвійним агентом: з 1950 року співпрацює з польськими спецслужбами під псевдонімом «Чесний», а з 1964 з НАТО, під псевдонімом «Pawel». Спортсмена притягнули до суду військовим трибуналом, який відбувався таємно. Він дав йому вирок, який не мав права підпорядковуватися польському законодавству – 25 років позбавлення волі з позбавленням майна та громадянських прав на термін 10 років, за шпигунство "від імені невизначеної країни НАТО". Багато хто говорив, що спортсмену винесли такий вирок, а не смертну кару, через його хороше знайомство з прем'єр-міністром Войцехом Ярузельським. Суд аргументував такий вирок тим, що Павловський визнав свої злочини, розкрив всі свої контакти та докладно розповів про свою шпигунську діяльність.
Один з друзів Павловського, відомий письменник Єжи Косинський, представив цю справу у своєму романі «Побачення наосліп», в якому розповідається, "ЄП ... найкращий фехтувальник усіх часів", який був заарештований та відведений у "військову фортецю", де його рука, якою він фехтує, була зламана його допитувачем. За відсутності офіційних версій, цей абсолютно фіктивний опис стали приймати за правду.
Арешт Павловського мав негативні наслідки. Ряд інших офіцерів було затримано та засуджено за подібні звинувачення. Було опитано близько 120 польських фехтувальників. Відбулася заміна декількох старших офіцерів, і навіть було звільнено голову польського флоту. Що стосується таємниць які він передавав, багато хто стверджує, що вони стосуються радіолокаційних кодів для військових літаків. Його знаменитість дала йому невеликий вплив у в'язниці. Включаючи Павловського, в тюремній камері було сім чоловіків, педофіли, психопати - "найгірші типи - люди на межі суспільства". Йому було дозволено 112 польських злотих на тиждень, 1 лист на місяць та 2 посилки на рік. Павловський став неофіційним адвокатом ув'язнених, допомагаючи з їхніми листами до влади. Спортсмен захопився малюванням, спершу малюючи аквареллю за допомогою тюремної зубної щітки. Павловський став досить вправним художником, найкраще йому вдавалися пейзажі. Одного разу Єжи грав у шахи з в'язнем, який потерпав через мігрені. Він поклав йому руки на голову і за допомогою біоенергетики зняв йому головні болі. Через 10 років і 44 дні після його ув'язнення, 11 червня 1985 року спортсмена було помилувано. Його перевезли з в'язниці в Барчево на Глінікський міст між Потсдамом і Берліном, де мав відбутися обмін шпигунами. В останній момент спортсмен заявив, що не планує емігрувати на Захід, а хоче повернутися до Польщі.
Після того, як спортсмена звільнили він вирішив повернутися до фехтування. Він вирушив до одного з основних варшавських фехтувальних клубів, кинувши виклик молодим спортсмена, вигравши майже кожний бій. Через декілька тижнів Павловський змагався у кваліфікаційному турнірі, але вирішив не виходити у фіналі. Наступним турніром мав бути чемпіонат Польщі, але батьки молодих спортсменів пожалілися у польську федерацію фехтування, бо вони не хотіли, щоб їхні діти змагалися зі зрадником. Це був останній раз коли Павловський виходив на фехтувальну доріжку.
Коли Паловський вийшов на волю він намагався очистити своє ім'я, вийшовши на міністра, який розслідував його справу. Після того як Павловський почав проголошувати промови про свою невинність, уряд ухвалив рішення оприлюднити деякі матеріали справи. У 1991 році у провідному польському часописі «Prawo i Zycie» ("Право і життя") була опублікована інформація, що Павловський шпигував з 1955 року на користь держави проти своїх товаришів по команді, про те які спортсмени підтримують Ізраїль у війні на Близькому Сході. Його шпигунство різко припинилося у березні 1962 року, коли він був засуджений за використання свого становища "в особистих цілях". Ця та подібні статті завдали ще більших втрат репутації спортсмена. У 1994 році спортсмен написав свою другу книгу Najdluzszy Pojedynek («Мій найдовший поєдинок»), в якій розповідається виключно про його дні як шпигуна. Одним з моментів книги є розповідь про "контрзаходи" КГБ проти спортсмена, в тому числі два замахи на вбивство.
У 2000 році Павловський подав судовий позов проти двох журналістів, які, як він вважав, оббрехали його. Вони стверджували що перебуваючи у в'язниці він погодився шпигувати проти ув'язнених. На волі Єжи продовжував займатися малювати та займатися біоенерготерапією. До свого ув'язнення Павловський мав славу, необмежену кількість подорожей та заможне життя. Він був мільярдером (злотим), з доходами від ресторану та овечої ферми. То що змусило його шпигувати? Він говорив: "Моє серце польське, мій розум американський"; багато східноєвропейських фехтувальників сміялися з того що його мотиви були ідеологічні: "З Єжи завжди були гроші". "Єжи завжди любив ризикувати", пояснював його давній друг та суперник: азартні ігри змушували виділятися адреналін – і якщо це змога заробити багато грошей і змусити росіян страждати, то що може бути краще. Але ризик був у його серці: це те, що зробило його таким хорошим фехтувальником.
Виступи на Олімпіадах
Олімпіада | Дисципліна | Місце |
---|---|---|
Гельсінкі 1952 | індивідуальна рапіра | 4 г2 р2/4 |
Гельсінкі 1952 | індивідуальна шабля | 6 г2 р3/4 |
Гельсінкі 1952 | командна шабля | 5 |
Мельбурн 1956 | індивідуальна шабля | |
Мельбурн 1956 | командна шабля | |
Рим 1960 | індивідуальна шабля | 6 |
Рим 1960 | командна шабля | |
Токіо 1964 | індивідуальна шабля | 9 |
Токіо 1964 | командна шабля | |
Токіо 1964 | командна шпага | 5 |
Мехіко 1968 | індивідуальна шабля | |
Мехіко 1968 | командна шабля | 5 |
Мюнхен 1972 | індивідуальна шабля | 4 г1 р4/5 |
Мюнхен 1972 | командна шабля | 5 |
Посилання
- Єжи Павловський — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Єжи Павловський
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yezhi Vladislav Pavlovskij pol Jerzy Wladyslaw Pawlowski nar 25 zhovtnya 1932 Varshava Polsha 11 sichnya 2005 Varshava Polsha vidatnij polskij fehtuvalnik na shablyah olimpijskij chempion 1968 trirazovij sribnij prizer dvichi 1956 ta 1960 ta bronzovij prizer 1964 Olimpijskih igor semirazovij chempion svitu podvijnij agent Yezhi Pavlovskij Yezhi Vladislav Pavlovskij pol Jerzy Wladyslaw Pawlowski pol Jerzy PawlowskiZagalna informaciyaNacionalnistpolyakGromadyanstvo PolshaNarodzhennya25 zhovtnya 1932 1932 10 25 Varshava PolshaSmert11 sichnya 2005 2005 01 11 Varshava PolshaZrist175 smVaga73 kgAlma materdSportKrayina PolshaVid sportufehtuvannyaDisciplinashablyaKlub Legiya Uchast i zdobutki Yezhi Pavlovskij u VikishovishiNagorodid 1968 d 1957 Fehtuvannya Predstavnik Polsha Olimpijski igri Zoloto Mehiko 1968 individualna shablya Sriblo Melburn 1956 individualna shablya Sriblo Melburn 1956 komandna shablya Sriblo Rim 1960 komandna shablya Bronza Tokio 1964 komandna shablya Chempionat svitu Zoloto Parizh 1957 individualna shablya Zoloto Budapesht 1959 komandna shablya Zoloto Turin 1961 komandna shablya Zoloto Buenos Ajres 1962 komandna shablya Zoloto Gdansk 1963 komandna shablya Zoloto Parizh 1965 individualna shablya Zoloto Moskva 1966 individualna shablya Sriblo Lyuksemburg 1954 komandna shablya Sriblo Buenos Ajres 1962 individualna shablya Sriblo Gdansk 1963 individualna shablya Sriblo Monreal 1967 individualna shablya Sriblo Gavana 1969 komandna shablya Sriblo Viden 1971 individualna shablya Bronza Bryussel 1953 komandna shablya Bronza Parizh 1957 komandna shablya Bronza Filadelfiya 1958 komandna shablya Bronza Budapesht 1959 individualna shablya Bronza Ankara 1970 komandna shablyaBiografiyaPavlovskij narodivsya u Varshavi u sim yi avtomehanika Fehtuvannyam pochav zajmatisya pizno u vici 16 rokiv skoncentruvavshis na shabli Vzhe cherez rik stav chlenom polskoyi komandi shablistiv U 1952 roci stav trenuvatisya u voyenno sportivnomu klubi Legiya U vici 19 rokiv debyutuvav na Olimpijskih igrah sho prohodili u Gelsinki Pavlovskij vzyav uchast ne tilki v individualnomu turniri shablistiv ale i rapiristiv odnak dobitisya uspihu jomu ne vdalosya U 1953 vigrav sribnu medal na chempionati svitu do 21 roku a takozh buv chastinoyu komandi Polshi yaka vigrala bronzovu medal na chempionati svitu v Bryusseli Ce medal bula pershim uspihom polskih sportsmeniv na chempionati svitu z 1934 roku Nastupnogo chempionatu svitu v Lyuksemburzi v individualnij pershosti stav chetvertim a v komandnij pershosti drugim Na svoyih drugih Olimpijskih igrah u 1956 roci vigrav dvi sribni medali u finali individualnigo turniru postupivshis ugorskomu sportsmenu Rudolfu Karpati a komandnogo turniru zbirnij Ugorshini Nastupnogo roku Pavlovskij vpershe v kar yeri stav chempionom svitu v individualnij pershosti Protyagom podalshoyi svoyeyi kar yeri ce dosyagnennya sportsmenu pidkoryalosya she dvichi u 1965 ta 1966 rokah Cholovicha zbirna Polshi z fehtuvannya na shablyah na choli z Pavlovskim v period 1959 po 1963 chotiri razi pidryad peremagala na chempionatah svitu Odnak zdobuti olimpijske zoloto yim tak i ne vdalosya na Olimpijskih igrah 1960 roku voni prograli u finali zbirnij Ugorshini a v 1964 roci prograli u pivfinali Radyanskomu Soyuzu ta peremogli Franciyu u poyedinku za bronzu Individualni zmagannya dlya Pavlovskogo na cih Olimpijskih igrah sklalisya ne duzhe vdalo v 1960 roci sportsmen stav shostim a v 1964 roci prograv u matchi za vihid u chvertfinal Cikavim ye te sho na Olimpijskih igrah 1964 roku sportsmen brav uchast ne tilki u zmagannyah shablistiv ale i buv u skladi komandi shpazhistiv z yakimi zajnyav 5 komandne misce U 1967 roci sportsmen mav zmogu vtretye pidryad stati chempionom svitu v individualnij pershosti odnak u finali prograv radyanskomu fehtuvalniku Marku Rakiti Pavlovskij vzyav revansh u Rakiti u finali Olimpijskih igor 1968 roku sho prohodili u Mehiko Cya peremoga perervala gegemoniyu ugorskih fehtuvalnikiv u cholovichij shabli yaki protyagom 48 rokiv stavali olimpijskimi chempionami na dev yati Olimpijskih igrah pidryad Komanda Polshi ne zumila chetvertij raz pidryad zdobuti medal u komandnomu turniri stavshi p yatimi Na svoyih shostih ta ostannih Olimpijskih igrah sho vidbuvalisya u Myunheni sportsmen vistupiv ne duzhe vdalo ne zumivshi vijti u finalnu chastinu zmagan individualnogo turniru ta stavshi p yatim z komandoyu Za vsyu svoyu sportivnu kar yeru sportsmen dvichi viznavavsya najkrashim polskim sportsmenom roku za opituvannyam gazeti Przeglad Sportowy u 1957 koli neochikuvano dlya vsih stav pershim v istoriyi Polshi chempionom svitu v individualnij pershosti cya peremoga bula nastilki neochikuvanoyu sho v organizatoriv svitovoyi pershosti ne bulo zapisu gimnu Polshi ta u 1968 koli stav olimpijskim chempionom U 1968 roci sportsmen zakinchiv yuridichnij fakultet Varshavskogo universitetu pracyuvav v Voyenno politichnij akademiyi imeni Feliksa Dzerzhinskogo u Varshavi Buv nagorodzhenij Oficerskim hrestom ordena Vidrodzhennya Polshi U 1968 roci Pavlovskomu bulo prisvoyeno vijskove zvannya pidpolkovnik Vijska Polskogo Pavlovskij buv ne tilki geroyem sered fehtuvalnikiv Jogo kniga Trud olimpijskogo zolota 1973 r jogo regulyarni vistupi na telebachenni rozmovi zi sportivnimi klubami ta vijskovimi pidrozdilami zrobili jogo populyarnim po vsij Polshi Vin otrimuvav najvishi nagorodi yakimi tilki mozhe nagoroditi derzhava Svoyimi vistupami sportsmen sprichiniv populyarizaciyu fehtuvannya po vsij krayini Buduchi v statusi chinnogo sportsmena u 1970 roci Pavlovskij ocholiv nacionalnu federaciyu fehtuvannya Pro status Pavlovskogo v suspilstvi govorit jogo zamozhnist Sportsmen yizdiv na avtomobili Mercedes 300 takij avtomobil mav prem yer ministr Polshi Zhiv u p yatikimnatnij kvartiri u centri Varshavi v yakij bulo bagato antikvarnih mebliv dorogih knig ta krasivih kartin Pavlovskij volodiv dekilkoma movami a jogo omanlivij sharm dopomig jomu nazhiti bagato druziv Todi vin prosto znik vin nibi vpav cherez zemlyu yak stverdzhuvav odin polskij zhurnalist Litom pochali z yavlyatisya novini sho jogo zaareshtuvali za zlochini proti interesiv derzhavi Viyavilosya sho rozvidnik NATO u 1974 roci viznav sho odnim z 5 agentiv z yakim vin spivpracyuvav buv Pawel osnovnij psevdonim Pavlovskogo okrim cogo jogo psevdonimami buli Gracz i The Card Player bo vin duzhe lyubiv grati v karti Sportsmena vzyali pid vartu yakraz pered tim yak jogo ogolosili najvidatnishim polskim sportsmenom Zhurnal Time nazvav jogo bezperechnim sportivnim geroyem Polshi Takim chinom yak stverdzhuye Nej Zurter Cajtung novina pro jogo aresht shokuvala polsku gromadskist osoblivo armiyu ta molod dlya yakoyi vin buv majzhe nacionalnim idolom Majzhe negajno vplivovi diyachi polskogo uryadu ta armiyi namagalisya prihovati spravu vid ochej gromadskosti Rosijskij predstavnik Verhovnogo komanduvannya Varshavskogo dogovoru vimagav smertnoyi kari Pavlovskogo dopituvali dva z polovinoyu misyaci V hodi slidstva bulo vstanovleno sho vin buv podvijnim agentom z 1950 roku spivpracyuye z polskimi specsluzhbami pid psevdonimom Chesnij a z 1964 z NATO pid psevdonimom Pawel Sportsmena prityagnuli do sudu vijskovim tribunalom yakij vidbuvavsya tayemno Vin dav jomu virok yakij ne mav prava pidporyadkovuvatisya polskomu zakonodavstvu 25 rokiv pozbavlennya voli z pozbavlennyam majna ta gromadyanskih prav na termin 10 rokiv za shpigunstvo vid imeni neviznachenoyi krayini NATO Bagato hto govoriv sho sportsmenu vinesli takij virok a ne smertnu karu cherez jogo horoshe znajomstvo z prem yer ministrom Vojcehom Yaruzelskim Sud argumentuvav takij virok tim sho Pavlovskij viznav svoyi zlochini rozkriv vsi svoyi kontakti ta dokladno rozpoviv pro svoyu shpigunsku diyalnist Odin z druziv Pavlovskogo vidomij pismennik Yezhi Kosinskij predstaviv cyu spravu u svoyemu romani Pobachennya naoslip v yakomu rozpovidayetsya YeP najkrashij fehtuvalnik usih chasiv yakij buv zaareshtovanij ta vidvedenij u vijskovu fortecyu de jogo ruka yakoyu vin fehtuye bula zlamana jogo dopituvachem Za vidsutnosti oficijnih versij cej absolyutno fiktivnij opis stali prijmati za pravdu Aresht Pavlovskogo mav negativni naslidki Ryad inshih oficeriv bulo zatrimano ta zasudzheno za podibni zvinuvachennya Bulo opitano blizko 120 polskih fehtuvalnikiv Vidbulasya zamina dekilkoh starshih oficeriv i navit bulo zvilneno golovu polskogo flotu Sho stosuyetsya tayemnic yaki vin peredavav bagato hto stverdzhuye sho voni stosuyutsya radiolokacijnih kodiv dlya vijskovih litakiv Jogo znamenitist dala jomu nevelikij vpliv u v yaznici Vklyuchayuchi Pavlovskogo v tyuremnij kameri bulo sim cholovikiv pedofili psihopati najgirshi tipi lyudi na mezhi suspilstva Jomu bulo dozvoleno 112 polskih zlotih na tizhden 1 list na misyac ta 2 posilki na rik Pavlovskij stav neoficijnim advokatom uv yaznenih dopomagayuchi z yihnimi listami do vladi Sportsmen zahopivsya malyuvannyam spershu malyuyuchi akvarellyu za dopomogoyu tyuremnoyi zubnoyi shitki Pavlovskij stav dosit vpravnim hudozhnikom najkrashe jomu vdavalisya pejzazhi Odnogo razu Yezhi grav u shahi z v yaznem yakij poterpav cherez migreni Vin poklav jomu ruki na golovu i za dopomogoyu bioenergetiki znyav jomu golovni boli Cherez 10 rokiv i 44 dni pislya jogo uv yaznennya 11 chervnya 1985 roku sportsmena bulo pomiluvano Jogo perevezli z v yaznici v Barchevo na Glinikskij mist mizh Potsdamom i Berlinom de mav vidbutisya obmin shpigunami V ostannij moment sportsmen zayaviv sho ne planuye emigruvati na Zahid a hoche povernutisya do Polshi Pislya togo yak sportsmena zvilnili vin virishiv povernutisya do fehtuvannya Vin virushiv do odnogo z osnovnih varshavskih fehtuvalnih klubiv kinuvshi viklik molodim sportsmena vigravshi majzhe kozhnij bij Cherez dekilka tizhniv Pavlovskij zmagavsya u kvalifikacijnomu turniri ale virishiv ne vihoditi u finali Nastupnim turnirom mav buti chempionat Polshi ale batki molodih sportsmeniv pozhalilisya u polsku federaciyu fehtuvannya bo voni ne hotili shob yihni diti zmagalisya zi zradnikom Ce buv ostannij raz koli Pavlovskij vihodiv na fehtuvalnu dorizhku Koli Palovskij vijshov na volyu vin namagavsya ochistiti svoye im ya vijshovshi na ministra yakij rozsliduvav jogo spravu Pislya togo yak Pavlovskij pochav progoloshuvati promovi pro svoyu nevinnist uryad uhvaliv rishennya oprilyudniti deyaki materiali spravi U 1991 roci u providnomu polskomu chasopisi Prawo i Zycie Pravo i zhittya bula opublikovana informaciya sho Pavlovskij shpiguvav z 1955 roku na korist derzhavi proti svoyih tovarishiv po komandi pro te yaki sportsmeni pidtrimuyut Izrayil u vijni na Blizkomu Shodi Jogo shpigunstvo rizko pripinilosya u berezni 1962 roku koli vin buv zasudzhenij za vikoristannya svogo stanovisha v osobistih cilyah Cya ta podibni statti zavdali she bilshih vtrat reputaciyi sportsmena U 1994 roci sportsmen napisav svoyu drugu knigu Najdluzszy Pojedynek Mij najdovshij poyedinok v yakij rozpovidayetsya viklyuchno pro jogo dni yak shpiguna Odnim z momentiv knigi ye rozpovid pro kontrzahodi KGB proti sportsmena v tomu chisli dva zamahi na vbivstvo U 2000 roci Pavlovskij podav sudovij pozov proti dvoh zhurnalistiv yaki yak vin vvazhav obbrehali jogo Voni stverdzhuvali sho perebuvayuchi u v yaznici vin pogodivsya shpiguvati proti uv yaznenih Na voli Yezhi prodovzhuvav zajmatisya malyuvati ta zajmatisya bioenergoterapiyeyu Do svogo uv yaznennya Pavlovskij mav slavu neobmezhenu kilkist podorozhej ta zamozhne zhittya Vin buv milyarderom zlotim z dohodami vid restoranu ta ovechoyi fermi To sho zmusilo jogo shpiguvati Vin govoriv Moye serce polske mij rozum amerikanskij bagato shidnoyevropejskih fehtuvalnikiv smiyalisya z togo sho jogo motivi buli ideologichni Z Yezhi zavzhdi buli groshi Yezhi zavzhdi lyubiv rizikuvati poyasnyuvav jogo davnij drug ta supernik azartni igri zmushuvali vidilyatisya adrenalin i yaksho ce zmoga zarobiti bagato groshej i zmusiti rosiyan strazhdati to sho mozhe buti krashe Ale rizik buv u jogo serci ce te sho zrobilo jogo takim horoshim fehtuvalnikom Vistupi na OlimpiadahOlimpiada Disciplina Misce Gelsinki 1952 individualna rapira 4 g2 r2 4 Gelsinki 1952 individualna shablya 6 g2 r3 4 Gelsinki 1952 komandna shablya 5 Melburn 1956 individualna shablya 2 Melburn 1956 komandna shablya 2 Rim 1960 individualna shablya 6 Rim 1960 komandna shablya 2 Tokio 1964 individualna shablya 9 Tokio 1964 komandna shablya 3 Tokio 1964 komandna shpaga 5 Mehiko 1968 individualna shablya 1 Mehiko 1968 komandna shablya 5 Myunhen 1972 individualna shablya 4 g1 r4 5 Myunhen 1972 komandna shablya 5PosilannyaYezhi Pavlovskij olimpijska statistika na sajti Sports Reference com angl arhivna versiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yezhi Pavlovskij