Єгорова Наталія Сергіївна рос Егорова Наталья Сергеевнаа нар 22 серпня 1950 Ставрополь РРФСР СРСР російська радянська ак

Єгорова Наталія Сергіївна (рос. Егорова Наталья Сергеевнаа; нар. 22 серпня 1950, Ставрополь, РРФСР, СРСР) — російська радянська акторка театру і кіно, театральний режисер та педагог. Заслужена артистка Росії (1994). Лауреат Державної премії РФ у галузі літератури та мистецтва (2001). Народна артистка Росії (2002).

Єгорова Наталія Сергіївна
рос. Егорова Наталья Сергеевна

Народилася	22 серпня 1950(1950-08-22) (73 роки) Ставрополь, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР-> Росія
Діяльність	акторка театру та кіно
Alma mater	Школа-студія МХАТ
Роки діяльності	1970 — донині
IMDb	ID 0947276

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єгорова.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Єгорова Наталія.

11 березня 2014 року підтримала загарбницьку політику президента Росії Володимира Путіна щодо Російської анексії Криму, поставивши свій підпис під колективним зверненням до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму» серед решти діячів російської культури. Фігурант бази даних центру «Миротворець».

Життєпис

Наталія Єгорова народилася 22 серпня 1950 року в Ставрополі в сім'ї військовика. Згодом родина переїхала в місто Усольє-Сибірське, де вона закінчила школу.

У 1968—1969 роках навчалася в Іркутському театральному училищі, не закінчивши його вирішила їхати в Москву. У 1975 році закінчила Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова).

Після закінчення Школи-студії МХАТ стала акторкою Нового драматичного театру у Москві, де пропрацювала до 1984 року.

З 1989 року — акторка МХТ ім. А. П. Чехова.

З 2010 року — режисер і педагог Майстерні Н. Л. Скорика.

У кіно дебютувала в 1970 році, знімається у фільмах та телесеріалах — зіграла понад 90 ролей, у тому числі і в українських кінострічках.

Родина

Єгорова вийшла заміж в студентські роки за однокурсника Миколу Попкова (Глинського), що став сценаристом і режисером. Вони прожили разом шістнадцять років і розлучилася. Мали одного сина.

Фільмографія

«Місто першого кохання» (1970, Віка)
«Канал» (1975, Аня; Кіностудія імені Олександра Довженка)
«Старший син» (1975, Ніна, дочка Сарафанова)
«Повторне весілля» (1975, Ліда)
«Два капітани» (1976, Саша Григор'єва, Сашкова сестра)
«Терміновий виклик» (1978, Наталія Миколаївна, Сергієва коханка)
«Стратегія ризику» (1978, Аня Бекетова, геолог)
«Друга весна» (1979, Євдокія Трохимівна Перевалова)
«Поема про крила» (1979, актриса)
«Дачне життя» (1979, фільм-спектакль; Ольга Дмитрівна)
«Політ з космонавтом» (1980, Марина)
(1980, Маша Павлова (озвучила Лариса Даниліна)
«Повінь» (1981, Олена)
«Ніч голови» (1981, Ліда)
«Третій вимір» (1981, Марія Вікторівна)
«Штормове попередження» (1981, Віра Василівна)
«Наказ: вогонь не відкривати» (1981, медсестра Катерина)
«Закоханий за власним бажанням» (1982, відпочивальниця)
«Народився я в Сибіру» (1982, Лідія Кузьмівна)
«Наказ: перейти кордон» (1982, медсестра Катерина)
«Слідство ведуть ЗнаТоКі. Він десь тут» (1982, Таїсія Миколаївна Снєжкова, коханка Артамонова)
«Магістраль» (1983, провідниця Світлана)
«Термін давності» (1983, Рая Базовкіна)
«Радуниця» (1984, Віра Русак)
«Дівчинка з міста» (1984, Дарина Шаліхіна)
«Ось моє село...» (1985, Марина Дилдіна)
«Місто над головою» (1985, Клавдія)
«55 градусів нижче нуля» (1986, слідчий)
«Не забудьте вимкнути телевізор» (1986)
«Арифметика любові» (1986, Тетяна Усольцева)
«Залізне поле» (1986, секретар КПРС, приймає в партію)
«Зустрічна смуга» (1986, Катерина Іванівна Терьохіна, дружина Олега Олеговича)
«Без сонця» (1987, Василиса Карпівна, дружина Костильова)
«Мій бойовий розрахунок» (1987, Зіна)
«Дитячий майданчик» (1987)
«Дні і роки Миколи Батигіна» (1987)
«Білі ворони» (1988, Тамара Миколаївна Проніна, слідчий, капітан міліції)
(«За ким заміжня співачка?») (1988)
«Об'єктивні обставини» (1988)
«Життя Клима Самгіна» (1988, Маргарита, перша жінка Клима)
«Кому на Русі жити...» (1989, Віра)
«Хочу зробити зізнання» (1989, Клара Степанівна Власюк; «Укртелефільм»)
«Гріх» (1991, «Укртелефільм»)
«Жінка для всіх» (1991, Марія Степанівна; Кіностудія імені Олександра Довженка)
«Білі одежі» (1992, Ольга Сергіївна Посошкова)
(1992, Альона)
«Острів любові» (1995—1996, телесеріал, «Укртелефільм»; Антонина Цюпа)
«Три сестри» (1997, фільм-спектакль)
«Далекобійники» (2001, телесеріал; Ніна Іванівна Афанасьєва)
«Чайка» (2001, фільм-спектакль; Поліна Андріївна)
«Далекобійники 2» (2004, телесеріал; Ніна Іванівна Афанасьєва)
«Критичний стан» (2002, Україна)
(2007, Маришева)
«Повне дихання» (2007, тітка Каті; Росія—Україна)
(2009, Ксенія, мати Артема; Україна)
«Дворянське гніздо» (2011, фільм-спектакль; Марія Дмитрівна Калитіна)
«Далекобійники 3» (2012, телесеріал; Ніна Іванівна Афанасьєва)
(2014, телесеріал)
(2017, телесеріал; Софія Іванівна, дружина підполковника Тьотькіна)
та інші фільми й серіали…

Примітки

. news.obozrevatel.com/ukr/. 14.03.2014
. news.obozrevatel.com/ukr/. 13.03.2014
. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.
. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/1413/works/ [ 1 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Наталія Єгорова [ 18 вересня 2021 у Wayback Machine.] на сайті kinoafisha.ua/ua/
Наталія Єгорова на сайті IMDb (англ.)

[1] . news.obozrevatel.com/ukr/. 14.03.2014

[2] . news.obozrevatel.com/ukr/. 13.03.2014

[3] . Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021.

[kinoafisha-4] . Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()