Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Єгиптопітек | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Aegyptopithecus zeuxis | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Єгиптопіте́к (Aegiptopithecus) — рід викопних олігоценових мавп із групи пропліопітекових, що жили близько 30 млн років тому. Відомий завдяки знахідкам у Єгипті, в містечку Фаюм поблизу Каїра.
Історія відкриття
Відкриття було зроблено на основі досліджень черепа самки виду Aegyptopithecus zeuxis, знайденого командою фахівців, очолюваних Елвіном Сімонсом, професором-антропологом з американського Університету Дьюка, в Єгипті поблизу Каїра в 1966 р. Ці примати були розміром з кішку і жили близько 29 мільйонів років тому. Мікрокомп'ютерна томографія черепа показала, що мозок цієї тварини був набагато меншим, ніж вважали вчені. Фахівці говорять, що у антропоїдів, вищих приматів, що жили одночасно з Aegyptopithecus zeuxis, мозок теж був дуже маленьким. А це означає, що обсяг мозку у приматів, що жили в Америці і в Європі, почав збільшуватися набагато пізніше, ніж припускали домінуючі теорії.
Знахідка групи Сімонса дає ключ до розуміння ходу еволюції інтелекту приматів, яка призвела до виникнення розумного життя. Наукова цінність виявленої голови єгиптопітека значна, так як відомо лише два черепи цього періоду в регіоні, до того ж даний зразок знаходиться в чудовому стані. Він майже не пошкоджений, що дозволяє досліджувати об'єкт за допомогою сучасних високоінформативних методик.
У 2007 р. було виявлено другий, значно менший череп єгиптопітека. Вчені припускають, що менший череп належить особині жіночої статі, а більший — самцеві єгиптопітека. Результати дослідження черепа самки Aegyptopithecus zeuxis наштовхнули антропологів ще на ряд припущень. Так, маленькі очі, на думку вчених, вказують на те, що мавпа вела активний спосіб життя вдень, а добре розвинена зорова область мозку говорить про те, що тварина мала гострий зір. Порівняння з раніше знайденим черепом самця Aegyptopithecus zeuxis показало, що мавпи чоловічої статі були більшими і агресивнішими, ніж самки. Така різниця характерна для тварин, що живуть групами. Антропологи вважають, що три ознаки — денний спосіб життя, гострий зір і групове існування — і є причинами збільшення об'єму мозку приматів. Хоча, той факт, що у Aegyptopithecus наявні всі три ознаки, а мозок дуже малий, суперечить цій теорії.
Фізичні характеристики
У єгиптопітека спостерігається схожість з вузьконосими і широконосими мавпами, він поєднує у своїй будові особливості напівмавп і мавпових; але вже є і прогресивні особливості, властиві людиноподібним мавпам. Єгиптопітек — можливий предок проконсула, також він став попередником вищих мавп шимпанзе і горил. Розглядається як представник ранніх гомінідів. Відзначається значний розвиток зорових часток мозку, нюхові цибулини менш розвинені, лобові частки невеликі, відбитки борозен погано помітні на ендокранах. Мозок єгиптопітека був слабше розвинений, ніж у будь-якої сучасної мавпи. Будова плечових кісток примітивна і більше схожа з напівмавпами.
Маса тіла єгиптопітека становила близько 6,7 кг. Функціональна довжина стегнової кістки оцінюється в 150 мм, що більше, ніж у чорноголового капуцина (Cebus apella) і менше, ніж у рудого ревуна (Alouatta seniculus) з Південної Америки. В ході досліджень черепів єгиптопітеків було визначено, що розмір головного мозку самки становив 14.5 см³, а самця — 22 см³. Ці оцінки розвіяли попередні припущення, за якими розмір головного мозку єгиптопітека становив понад 30 см³.
Спорідненість із сучасною людиною
Єгиптопітеки відносяться до «покоління» спільних предків сучасних людей і мавп, але безпосередньо цей вид живих істот виявився тупиковою гілкою еволюції, тобто, серед нині існуючих тварин його нащадків немає.
Посилання
- http://luxury.ucoz.ru/blog/2007-05-20-5
- http://www.originweb.info/news/2007/05/14_iskopaemaja_egipetskaja_obezjana_omolodila_razumnuu_zhizn_na_zemle.html [ 29 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (жовтень 2012) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yegiptopitek Biologichna klasifikaciya Carstvo Animalia Tip Chordata Klas Mammalia Ryad Primates Pidryad Haplorrhini Nadrodina Propliopithecoidea Rodina Rid Aegyptopithecus Vid A zeuxis Binomialna nazva Aegyptopithecus zeuxis Posilannya Vikishovishe Aegyptopithecus EOL 4528465 Fossilworks 100577 Yegiptopite k Aegiptopithecus rid vikopnih oligocenovih mavp iz grupi propliopitekovih sho zhili blizko 30 mln rokiv tomu Vidomij zavdyaki znahidkam u Yegipti v mistechku Fayum poblizu Kayira Istoriya vidkrittyaVidkrittya bulo zrobleno na osnovi doslidzhen cherepa samki vidu Aegyptopithecus zeuxis znajdenogo komandoyu fahivciv ocholyuvanih Elvinom Simonsom profesorom antropologom z amerikanskogo Universitetu Dyuka v Yegipti poblizu Kayira v 1966 r Ci primati buli rozmirom z kishku i zhili blizko 29 miljoniv rokiv tomu Mikrokomp yuterna tomografiya cherepa pokazala sho mozok ciyeyi tvarini buv nabagato menshim nizh vvazhali vcheni Fahivci govoryat sho u antropoyidiv vishih primativ sho zhili odnochasno z Aegyptopithecus zeuxis mozok tezh buv duzhe malenkim A ce oznachaye sho obsyag mozku u primativ sho zhili v Americi i v Yevropi pochav zbilshuvatisya nabagato piznishe nizh pripuskali dominuyuchi teoriyi Znahidka grupi Simonsa daye klyuch do rozuminnya hodu evolyuciyi intelektu primativ yaka prizvela do viniknennya rozumnogo zhittya Naukova cinnist viyavlenoyi golovi yegiptopiteka znachna tak yak vidomo lishe dva cherepi cogo periodu v regioni do togo zh danij zrazok znahoditsya v chudovomu stani Vin majzhe ne poshkodzhenij sho dozvolyaye doslidzhuvati ob yekt za dopomogoyu suchasnih visokoinformativnih metodik U 2007 r bulo viyavleno drugij znachno menshij cherep yegiptopiteka Vcheni pripuskayut sho menshij cherep nalezhit osobini zhinochoyi stati a bilshij samcevi yegiptopiteka Rezultati doslidzhennya cherepa samki Aegyptopithecus zeuxis nashtovhnuli antropologiv she na ryad pripushen Tak malenki ochi na dumku vchenih vkazuyut na te sho mavpa vela aktivnij sposib zhittya vden a dobre rozvinena zorova oblast mozku govorit pro te sho tvarina mala gostrij zir Porivnyannya z ranishe znajdenim cherepom samcya Aegyptopithecus zeuxis pokazalo sho mavpi cholovichoyi stati buli bilshimi i agresivnishimi nizh samki Taka riznicya harakterna dlya tvarin sho zhivut grupami Antropologi vvazhayut sho tri oznaki dennij sposib zhittya gostrij zir i grupove isnuvannya i ye prichinami zbilshennya ob yemu mozku primativ Hocha toj fakt sho u Aegyptopithecus nayavni vsi tri oznaki a mozok duzhe malij superechit cij teoriyi Fizichni harakteristikiU yegiptopiteka sposterigayetsya shozhist z vuzkonosimi i shirokonosimi mavpami vin poyednuye u svoyij budovi osoblivosti napivmavp i mavpovih ale vzhe ye i progresivni osoblivosti vlastivi lyudinopodibnim mavpam Yegiptopitek mozhlivij predok prokonsula takozh vin stav poperednikom vishih mavp shimpanze i goril Rozglyadayetsya yak predstavnik rannih gominidiv Vidznachayetsya znachnij rozvitok zorovih chastok mozku nyuhovi cibulini mensh rozvineni lobovi chastki neveliki vidbitki borozen pogano pomitni na endokranah Mozok yegiptopiteka buv slabshe rozvinenij nizh u bud yakoyi suchasnoyi mavpi Budova plechovih kistok primitivna i bilshe shozha z napivmavpami Masa tila yegiptopiteka stanovila blizko 6 7 kg Funkcionalna dovzhina stegnovoyi kistki ocinyuyetsya v 150 mm sho bilshe nizh u chornogolovogo kapucina Cebus apella i menshe nizh u rudogo revuna Alouatta seniculus z Pivdennoyi Ameriki V hodi doslidzhen cherepiv yegiptopitekiv bulo viznacheno sho rozmir golovnogo mozku samki stanoviv 14 5 sm a samcya 22 sm Ci ocinki rozviyali poperedni pripushennya za yakimi rozmir golovnogo mozku yegiptopiteka stanoviv ponad 30 sm Sporidnenist iz suchasnoyu lyudinoyuYegiptopiteki vidnosyatsya do pokolinnya spilnih predkiv suchasnih lyudej i mavp ale bezposeredno cej vid zhivih istot viyavivsya tupikovoyu gilkoyu evolyuciyi tobto sered nini isnuyuchih tvarin jogo nashadkiv nemaye Posilannyahttp luxury ucoz ru blog 2007 05 20 5 http www originweb info news 2007 05 14 iskopaemaja egipetskaja obezjana omolodila razumnuu zhizn na zemle html 29 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2012