Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єврейський цвинтар у Літовищах — кіркут єврейської спільноти, що колись мешкала в Літовищах та навколишніх поселеннях, підпорядкованих місцевому кагалові. Заснований у другій половині XVIII століття. Розташований у східній частині села. В досить хорошому стані перебув Другу світову війну, завдяки чому цей цвинтар разом із [pl] є одним із найкраще збережених єврейських цвинтарів у південно-східній Польщі та найкраще збереженим у Польських Бещадах. До списку пам'яток не вписаний.
| Єврейський цвинтар у Літовищах пол. Cmentarz żydowski w Lutowiskach, трансліт. Cmentarz żydowski w Lutowiskach | |
|---|---|
 вхідна брама кіркуту, лівруч — інформаційна табличка | |
| Інформація про цвинтар | |
| H G O | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Літовищі |
| Відкрито | 18 століття |
| Статус | єврейський цвинтар |
| Площа | 1 гектар |
  Єврейський цвинтар у Літовищах Єврейський цвинтар у Літовищах (Польща)  Єврейський цвинтар у Літовищах Єврейський цвинтар у Літовищах (Підкарпатське воєводство) | |
 Єврейський цвинтар у Вікісховищі | |
Розташування
Єврейський цвинтар у Літовищах знаходиться у східній частині місцевості, біля польової дороги, що веде до неіснуючого після закінчення Другої світової війни села Кривка.
Цвинтар має форму неправильного чотирикутника і займає хвилястий бік безіменного пагорба. Тягнеться вздовж осі південний захід — північний схід. Має площу близько 1 га. Оточений огорожею з дерев'яних жердин (щодо огорожі перед Другою світовою війною даних немає). Слідів передпоховального будинку, який колись знаходився в західному куті кіркута, не збереглося. Зараз вхід на цвинтар проходить сходами через дерев'яну браму.
Історія
Єврейський цвинтар в Літовищах імовірно був заснований у другій половині XVIII століття, але якого саме року — невідомо.
Заснування цвинтаря тісно пов'язане з швидким розвитком місцевої єврейської громади. Перші спогади про євреях у Літовищах сягають середини XVIII століття. У1870 році вони становили вже близько 70% мешканців поселення (1309 із 1849). Спершу євреї Літовищ підпорядковувалися Ліському кагалові. Існування окремого єврейського кагалу в Літовищах підтверджене лише у XIX столітті. Невідомо, де євреї Літовищ ховали своїх померлих перед появою кіркуту — чи на [pl], чи у віддаленому Ліську. Можливо задля уникнення незручностей та витрат кіркут в Літовищах був заснований ще тоді, коли тут не діяв окремий єврейський кагал.
Дані щодо історії цвинтаря під час Першої світової війни відсутні. Невідомо, чи були на ньому похоронені полеглі єврейські солдати воюючих армій.
Наявні джерела переважно не фіксують того, щоб цвинтар постраждав від масштабного навмисного нищення гітлерівцями під час Другої світової війни (що було звичним явищем на окупованих територіях). На ньому не проводилися й масові страти, що відбувалися на багатьох інших кіркутах. Євреїв з Літовищ та околиць німці за участі українців стратили в ніч із 22 на 23 червня 1942 року біля місцевого костелу.
Поховані
На цвинтарі ймовірно поховані місцеві рабини: Пінхас Мелех Беер і Мані Айзенгандлер, а також члени найбагатшої родини Літовищ — Ранди.
Сучасний стан
Після закінчення Другої світової війни цвинтар, за яким ніхто не доглядав, був забутий і занепадав.
У першій декаді XXI століття стан кіркуту відносно непоганий. За різними даними, на ньому збереглось від близько 100 до 200; близько 250; близько 500; мінімум 500; від 900 до близько 1000 мацев. Частина з них пошкоджена і написи неможливо прочитати. Частина покрита тріщинами або лежить переднім боком на землі. Значну кількість мацев покриває мох та рослинність, які ускладнюють прочитання написів. Найстарший збережений надгробок стоїть на могилі Мойше, померлого 5 грудня 1796 року. Найновіший збережений надгробок датується 1940 роком, що не виключає наявності новіших поховань з періоду безпосередньо перед винищенням єврейської спільноти.
У міжвоєнний час цвинтар був інвентаризований групою під керівництвом Єжи Ворончака.
Надгробки зроблені переважно з пісковика. Покриті написами на івриті. Поставлені на осі схід-захід.
Зараз цвинтар є частиною екомузею, що простягається територією села та околиць. Музей був заснований на межі XX і XXI століть. Дорога до цвинтаря позначена, а при вході на його територію знаходиться інформаційна таблиця про історію євреїв у Літовищах.
Примітки
- Augustyn et al. Bieszczady показують план Лютовищ, накреслений на базі кадастрового плану і цвинтар на ньому має форму, близьку до літери «L». Але карта WIG та карта Krukar Bieszczady показують прямокутну форму цвинтаря.
- Його існування фіксує Augustyn et al. Bieszczady, але на карті WIG він не показаний.
- Сервіс sztetl.org.pl містить інформацію, що нацисти понищили цвинтар, але не розповідає про характер цього нищення. Інші джерела нічого не кажуть про можливе нищення цвинтаря.
Джерела
- Przemysław Burchard: Pamiątki i zabytki kultury żydowskiej w Polsce. Warszawa: 1990, s. 228.
- Andrzej Potocki: Bieszczadzkie Judaica. Rzeszów: Wydawnictwo Carpathia, 2007, s. 113–117. .
- Andrzej Potocki: Żydzi w Podkarpackiem. Rzeszów: Wydawnictwo LIBRA, 2004, s. 100–103. .
- Praca zbiorowa pod red. Tadeusza Andrzeja Olszańskiego: Szlakiem żydowskich zabytków Podkarpacia. Warszawa: Studenckie Koło Przewodników Beskidzkich w Warszawie, 1985, s. 27.
- Władysław Krygowski: Bieszczady. Warszawa: Wydawnictwo Sport i Turystyka, 1965, s. 121–122.
- Marek Gosztyła, Michał Proksa: Kirkuty Podkarpacia. Przemyśl: 2001, s. 44-45. .
- Maciej Augustyn, Stanisław Kryciński, Szymon Modrzejewski, Radosław Szewc: Bieszczady. Słownik historyczno-krajoznawczy. Cz. 1, Gmina Lutowiska. Ustrzyki Dolne, Warszawa: Bieszczadzki Park Narodowy, Stanisław Kryciński, 1995, s. 228–229, 260–262. .
- Mapa turystyczna w skali 1:60 000 Bieszczady. Mapa dla wytrawnego turysty pod redakcją Wojciecha Krukara Ruthenus Krosno 2008–2009
- Mapa turystyczna w skali 1:75 000 Bieszczady PPWK Warszawa 1978
- Mapa WIG Ustrzyki Dolne Pas 51 Słup 35 Warszawa 1938
Посилання
- na portalu Wirtualny Sztetl
- Opis wraz z ilustracjami [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] na stronie poświęconej cmentarzom żydowskim w Polsce
- Żydowskiego Instytutu Historycznego poświęcona Lutowiskom
- Strona [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] FODŻ poświęcona cmentarzowi
- Cmentarz żydowski w Lutowiskach [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — opis i fotogaleria
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevrejskij cvintar u Litovishah kirkut yevrejskoyi spilnoti sho kolis meshkala v Litovishah ta navkolishnih poselennyah pidporyadkovanih miscevomu kagalovi Zasnovanij u drugij polovini XVIII stolittya Roztashovanij u shidnij chastini sela V dosit horoshomu stani perebuv Drugu svitovu vijnu zavdyaki chomu cej cvintar razom iz pl ye odnim iz najkrashe zberezhenih yevrejskih cvintariv u pivdenno shidnij Polshi ta najkrashe zberezhenim u Polskih Beshadah Do spisku pam yatok ne vpisanij Yevrejskij cvintar u Litovishah pol Cmentarz zydowski w Lutowiskach translit Cmentarz zydowski w Lutowiskachvhidna brama kirkutu livruch informacijna tablichkaInformaciya pro cvintar49 13 59 pn sh 22 42 00 sh d H G OKrayina Respublika PolshaRoztashuvannyaLitovishiVidkrito18 stolittyaStatusyevrejskij cvintarPlosha1 gektarYevrejskij cvintar u LitovishahYevrejskij cvintar u Litovishah Polsha Pokazati na mapi PolshaYevrejskij cvintar u LitovishahYevrejskij cvintar u Litovishah Pidkarpatske voyevodstvo Pokazati na mapi Pidkarpatske voyevodstvo Yevrejskij cvintar u VikishovishiRoztashuvannyaMacevi na cvintari Zagalnij vid yevrejskogo cvintarya v Litovishah Macevi na yevrejskomu cvintari v Litovishah Yevrejskij cvintar u Litovishah znahoditsya u shidnij chastini miscevosti bilya polovoyi dorogi sho vede do neisnuyuchogo pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni sela Krivka Cvintar maye formu nepravilnogo chotirikutnika i zajmaye hvilyastij bik bezimennogo pagorba Tyagnetsya vzdovzh osi pivdennij zahid pivnichnij shid Maye ploshu blizko 1 ga Otochenij ogorozheyu z derev yanih zherdin shodo ogorozhi pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu danih nemaye Slidiv peredpohovalnogo budinku yakij kolis znahodivsya v zahidnomu kuti kirkuta ne zbereglosya Zaraz vhid na cvintar prohodit shodami cherez derev yanu bramu IstoriyaYevrejskij cvintar v Litovishah imovirno buv zasnovanij u drugij polovini XVIII stolittya ale yakogo same roku nevidomo Zasnuvannya cvintarya tisno pov yazane z shvidkim rozvitkom miscevoyi yevrejskoyi gromadi Pershi spogadi pro yevreyah u Litovishah syagayut seredini XVIII stolittya U1870 roci voni stanovili vzhe blizko 70 meshkanciv poselennya 1309 iz 1849 Spershu yevreyi Litovish pidporyadkovuvalisya Liskomu kagalovi Isnuvannya okremogo yevrejskogo kagalu v Litovishah pidtverdzhene lishe u XIX stolitti Nevidomo de yevreyi Litovish hovali svoyih pomerlih pered poyavoyu kirkutu chi na pl chi u viddalenomu Lisku Mozhlivo zadlya uniknennya nezruchnostej ta vitrat kirkut v Litovishah buv zasnovanij she todi koli tut ne diyav okremij yevrejskij kagal Dani shodo istoriyi cvintarya pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vidsutni Nevidomo chi buli na nomu pohoroneni polegli yevrejski soldati voyuyuchih armij Nayavni dzherela perevazhno ne fiksuyut togo shob cvintar postrazhdav vid masshtabnogo navmisnogo nishennya gitlerivcyami pid chas Drugoyi svitovoyi vijni sho bulo zvichnim yavishem na okupovanih teritoriyah Na nomu ne provodilisya j masovi strati sho vidbuvalisya na bagatoh inshih kirkutah Yevreyiv z Litovish ta okolic nimci za uchasti ukrayinciv stratili v nich iz 22 na 23 chervnya 1942 roku bilya miscevogo kostelu PohovaniNa cvintari jmovirno pohovani miscevi rabini Pinhas Meleh Beer i Mani Ajzengandler a takozh chleni najbagatshoyi rodini Litovish Randi Suchasnij stanPislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni cvintar za yakim nihto ne doglyadav buv zabutij i zanepadav U pershij dekadi XXI stolittya stan kirkutu vidnosno nepoganij Za riznimi danimi na nomu zbereglos vid blizko 100 do 200 blizko 250 blizko 500 minimum 500 vid 900 do blizko 1000 macev Chastina z nih poshkodzhena i napisi nemozhlivo prochitati Chastina pokrita trishinami abo lezhit perednim bokom na zemli Znachnu kilkist macev pokrivaye moh ta roslinnist yaki uskladnyuyut prochitannya napisiv Najstarshij zberezhenij nadgrobok stoyit na mogili Mojshe pomerlogo 5 grudnya 1796 roku Najnovishij zberezhenij nadgrobok datuyetsya 1940 rokom sho ne viklyuchaye nayavnosti novishih pohovan z periodu bezposeredno pered vinishennyam yevrejskoyi spilnoti U mizhvoyennij chas cvintar buv inventarizovanij grupoyu pid kerivnictvom Yezhi Voronchaka Nadgrobki zrobleni perevazhno z piskovika Pokriti napisami na ivriti Postavleni na osi shid zahid Zaraz cvintar ye chastinoyu ekomuzeyu sho prostyagayetsya teritoriyeyu sela ta okolic Muzej buv zasnovanij na mezhi XX i XXI stolit Doroga do cvintarya poznachena a pri vhodi na jogo teritoriyu znahoditsya informacijna tablicya pro istoriyu yevreyiv u Litovishah PrimitkiAugustyn et al Bieszczady pokazuyut plan Lyutovish nakreslenij na bazi kadastrovogo planu i cvintar na nomu maye formu blizku do literi L Ale karta WIG ta karta Krukar Bieszczady pokazuyut pryamokutnu formu cvintarya Jogo isnuvannya fiksuye Augustyn et al Bieszczady ale na karti WIG vin ne pokazanij Servis sztetl org pl mistit informaciyu sho nacisti ponishili cvintar ale ne rozpovidaye pro harakter cogo nishennya Inshi dzherela nichogo ne kazhut pro mozhlive nishennya cvintarya DzherelaPrzemyslaw Burchard Pamiatki i zabytki kultury zydowskiej w Polsce Warszawa 1990 s 228 Andrzej Potocki Bieszczadzkie Judaica Rzeszow Wydawnictwo Carpathia 2007 s 113 117 ISBN 83 60234 21 3 Andrzej Potocki Zydzi w Podkarpackiem Rzeszow Wydawnictwo LIBRA 2004 s 100 103 ISBN 83 89183 05 6 Praca zbiorowa pod red Tadeusza Andrzeja Olszanskiego Szlakiem zydowskich zabytkow Podkarpacia Warszawa Studenckie Kolo Przewodnikow Beskidzkich w Warszawie 1985 s 27 Wladyslaw Krygowski Bieszczady Warszawa Wydawnictwo Sport i Turystyka 1965 s 121 122 Marek Gosztyla Michal Proksa Kirkuty Podkarpacia Przemysl 2001 s 44 45 ISBN 8388172433 Maciej Augustyn Stanislaw Krycinski Szymon Modrzejewski Radoslaw Szewc Bieszczady Slownik historyczno krajoznawczy Cz 1 Gmina Lutowiska Ustrzyki Dolne Warszawa Bieszczadzki Park Narodowy Stanislaw Krycinski 1995 s 228 229 260 262 ISBN 838553105X Mapa turystyczna w skali 1 60 000 Bieszczady Mapa dla wytrawnego turysty pod redakcja Wojciecha Krukara Ruthenus Krosno 2008 2009 Mapa turystyczna w skali 1 75 000 Bieszczady PPWK Warszawa 1978 Mapa WIG Ustrzyki Dolne Pas 51 Slup 35 Warszawa 1938Posilannyana portalu Wirtualny Sztetl Opis wraz z ilustracjami 4 bereznya 2016 u Wayback Machine na stronie poswieconej cmentarzom zydowskim w Polsce Zydowskiego Instytutu Historycznego poswiecona Lutowiskom Strona 4 bereznya 2016 u Wayback Machine FODZ poswiecona cmentarzowi Cmentarz zydowski w Lutowiskach 5 bereznya 2016 u Wayback Machine opis i fotogaleria