Євге́н Олександрович Мраві́нський (рос. Евгений Александрович Мравинский, *22 травня (4 червня) 1903, Санкт-Петербург, Російська імперія — †19 січня 1988, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський радянський диригент, піаніст, музичний педагог. Народний артист СРСР (1954). Лауреат Сталінської (1946) і Ленінської премій (1961). Герой Соціалістичної Праці (1973).
Мравінський Євген Олександрович | |
---|---|
рос. Евгений Мравинский | |
Основна інформація | |
Дата народження | 4 червня 1903[1][2][…] |
Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія[4] |
Дата смерті | 19 січня 1988[1][2][…] (84 роки) |
Місце смерті | Ленінград, РРФСР, СРСР[1] |
Поховання | Богословське кладовище |
Роки активності | 1931 — 1988 |
Громадянство | СРСР |
Професії | диригент, музичний педагог |
Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Вчителі | Ґаук Олександр Васильович |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
Заклад | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
Лейбли | Мелодія і d |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в Петербурзі. Учився на природному факультеті Петроградського університету, працював артистом мімансу в Маріїнському театрі, піаністом у Хореографічному училищі. 1924 року вступив до Ленінградської консерваторії, де спочатку займався в класі композиції, а з 1927 — у класі диригування, спочатку в М. А. Малька, а після його від'їзду за кордон — в А. В. Гаука.
1932 року дебютував у Маріїнському театрі, продиригувавши балетом «Спляча красуня» Чайковського. В 1932—1938 був диригентом цього театру (переважно балетного репертуару); з 1938, перемігши на конкурсі диригентів, очолив Симфонічний оркестр Ленінградської філармонії (колишній Придворний) і залишався на цьому посту до кінця своїх днів. За десятиліття роботи із Мравінським оркестр став високопрофесійним колективом і завоював міжнародну популярність. З 1961 викладав у Ленінградській консерваторії.
Мравінський був диригентом авторитарного і у той же час академічного типу, він прагнув до максимально повного пророблення інтерпретації, аж до дрібних деталей. Його манері були властиві скупий жест, тверда воля, стриманість емоцій, прекрасне відчуття форми, і в той же час вона втілювала духовну зосередженість майстра. У досить широкому в стилістичному відношенні, хоча й не занадто великому репертуарі Мравінського деяка перевага віддавалася російській музиці, у тому числі сучасній, а в західноєвропейській класиці — Бетховену, Брамсу, Вагнеру, Р.Штраусу й Брукнеру. Улюбленими авторами Мравінського були Чайковський і Шостакович. До числа вищих досягнень диригента можна віднести трактування П'ятої й особливо Шостої симфоній Чайковського, а також багатьох симфонічних полотен Шостаковича: під його керуванням уперше прозвучали П'ятої, Шоста, Восьма, Дев'ята, Десята симфонії; Восьму симфонію автор присвятив диригентові.
У культурному житті Ленінграда велична фігура Мравінського грала майже культову роль, символізуючи наступність традицій.
Помер 19 січня 1988 року. Похований у Ленінграді на Богословському цвинтарі, на сімейній ділянці з 2-ю дружиною, Інною Михайлівною Сєриковою. На могилі — скульптурний надгробок, автор — скульптор .
На його честь названо астероїд 19081 Мравінський.
Участь у документальних фільмах
(російською)
- 1973 — Дирижирует Евгений Мравинский (реж. К. Бромберг)
- 1975 — И так — всю жизнь
- 1979 — Размышления о Мравинском
- 1984 — Беседы с Мравинским
- 1984 — Диалог
- 1984 — Музыка Мравинского (реж. )
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119385805 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Мравинский Евгений Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Сайт, присвячений диригентові [ 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Є. Мравінський в енциклопедії «Кругосвет» [ 15 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Oleksandrovich Mravi nskij ros Evgenij Aleksandrovich Mravinskij 22 travnya 4 chervnya 1903 19030604 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 19 sichnya 1988 Leningrad RRFSR SRSR rosijskij radyanskij dirigent pianist muzichnij pedagog Narodnij artist SRSR 1954 Laureat Stalinskoyi 1946 i Leninskoyi premij 1961 Geroj Socialistichnoyi Praci 1973 Mravinskij Yevgen Oleksandrovichros Evgenij MravinskijOsnovna informaciyaData narodzhennya4 chervnya 1903 1903 06 04 1 2 Misce narodzhennyaSankt Peterburg Rosijska imperiya 4 Data smerti19 sichnya 1988 1988 01 19 1 2 84 roki Misce smertiLeningrad RRFSR SRSR 1 PohovannyaBogoslovske kladovisheRoki aktivnosti1931 1988GromadyanstvoSRSRProfesiyidirigent muzichnij pedagogOsvitaSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaVchiteliGauk Oleksandr VasilovichInstrumentifortepianoZhanriklasichna muzikaZakladSankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaLejbliMelodiya i dNagorodi Fajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Peterburzi Uchivsya na prirodnomu fakulteti Petrogradskogo universitetu pracyuvav artistom mimansu v Mariyinskomu teatri pianistom u Horeografichnomu uchilishi 1924 roku vstupiv do Leningradskoyi konservatoriyi de spochatku zajmavsya v klasi kompoziciyi a z 1927 u klasi diriguvannya spochatku v M A Malka a pislya jogo vid yizdu za kordon v A V Gauka 1932 roku debyutuvav u Mariyinskomu teatri prodiriguvavshi baletom Splyacha krasunya Chajkovskogo V 1932 1938 buv dirigentom cogo teatru perevazhno baletnogo repertuaru z 1938 peremigshi na konkursi dirigentiv ocholiv Simfonichnij orkestr Leningradskoyi filarmoniyi kolishnij Pridvornij i zalishavsya na comu postu do kincya svoyih dniv Za desyatilittya roboti iz Mravinskim orkestr stav visokoprofesijnim kolektivom i zavoyuvav mizhnarodnu populyarnist Z 1961 vikladav u Leningradskij konservatoriyi Mravinskij buv dirigentom avtoritarnogo i u toj zhe chas akademichnogo tipu vin pragnuv do maksimalno povnogo proroblennya interpretaciyi azh do dribnih detalej Jogo maneri buli vlastivi skupij zhest tverda volya strimanist emocij prekrasne vidchuttya formi i v toj zhe chas vona vtilyuvala duhovnu zoseredzhenist majstra U dosit shirokomu v stilistichnomu vidnoshenni hocha j ne zanadto velikomu repertuari Mravinskogo deyaka perevaga viddavalasya rosijskij muzici u tomu chisli suchasnij a v zahidnoyevropejskij klasici Bethovenu Bramsu Vagneru R Shtrausu j Brukneru Ulyublenimi avtorami Mravinskogo buli Chajkovskij i Shostakovich Do chisla vishih dosyagnen dirigenta mozhna vidnesti traktuvannya P yatoyi j osoblivo Shostoyi simfonij Chajkovskogo a takozh bagatoh simfonichnih poloten Shostakovicha pid jogo keruvannyam upershe prozvuchali P yatoyi Shosta Vosma Dev yata Desyata simfoniyi Vosmu simfoniyu avtor prisvyativ dirigentovi U kulturnomu zhitti Leningrada velichna figura Mravinskogo grala majzhe kultovu rol simvolizuyuchi nastupnist tradicij Pomer 19 sichnya 1988 roku Pohovanij u Leningradi na Bogoslovskomu cvintari na simejnij dilyanci z 2 yu druzhinoyu Innoyu Mihajlivnoyu Syerikovoyu Na mogili skulpturnij nadgrobok avtor skulptor Na jogo chest nazvano asteroyid 19081 Mravinskij Uchast u dokumentalnih filmah rosijskoyu 1973 Dirizhiruet Evgenij Mravinskij rezh K Bromberg 1975 I tak vsyu zhizn 1979 Razmyshleniya o Mravinskom 1984 Besedy s Mravinskim 1984 Dialog 1984 Muzyka Mravinskogo rezh PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119385805 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Mravinskij Evgenij Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaSajt prisvyachenij dirigentovi 22 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Ye Mravinskij v enciklopediyi Krugosvet 15 zhovtnya 2007 u Wayback Machine