Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єдиний державний архівний фонд УСРР/УРСР - сукупна архівна спадщина республіки у 1920–30-х рр.. Згідно з декретом РНК УСРР "Про охорону архівів" у жовтні 1922 в УСРР розпочався процес налагодження централізованої регламентації зберігання документів, що вже були в державних архівосховищах, та документів, що перебували на обліку центральних архівних управлінських структур, проте ще не були до них передані. Декрет визначав статус ЄДАФ як сукупності документів, що зберігаються чи перебувають на обліку в державних архівосховищах. Декрет, однак, не визначав чіткі межі та вміст ЄДАФу. У ньому йшлося про перелік груп архівних матеріалів (закінчені в діловодстві справи, документи й листування) та про перелік архівних інституцій (архіви діючих і ліквідованих державних та громадських установ). Декрет встановлював 3-річний термін зберігання документів у діловодстві установ та відповідальність за їх збереження. 16 грудня 1925 ВУЦВК та РНК УСРР ухвалили спеціальну постанову "Про ЄДАФ УСРР". Вона містила низку доповнень до попереднього законодавчого акта, зокрема, визначала компетенцію Українського центрального архіву щодо історико-революційних матеріалів (раніше ці матеріали перебували у віданні істпартів), партійних документів (за згодою відповідних комітетів КП(б)У) та військових архівів; встановлювала 5-річний термін зберігання документів в установах; вводила обов'язкову реєстрацію приватних архівів, які мали культурно-історичне та громадське значення; посилювала відповідальність установ та підприємств за збереження своїх архівів. Архівістами були розроблені принципи класифікації ЄДАФ, методика створення центральної фондової картотеки тощо. На 1-му Всеукр. з'їзді архівних працівників (1926; див. ) було схвалено принципи розподілу ЄДАФ між усіма республіканськими архівосховищами (центральними та місцевими історичними архівами, окружними архівними управліннями), а також визначено схему розподілу між ними документів: за датами створення та історичним значенням документів, за сферами діяльності фондоутворювачів. Упродовж наступних 5 років державні архіви провели значну роботу з концентрації, експертизи цінності, описування та публікації документів ЄДАФ. Зокрема, до державних архівів надійшли документи українського походження з РСФРР; значна кількість партійних та профспілкових документів. Станом на 1930 ЄДАФ налічував 18,5 тис. фондів (майже 106 тис. лінійних метрів) документів 14–20 ст. Разом з тим лишалися нерозв'язаними питання, які стосувалися визначення меж та видового складу ЄДАФ.
5 квітня 1930 ВУЦВК та РНК УСРР ухвалили постанову про ЄДАФ, яка містила "Уставу про ЄДАФ УСРР". В останній наводився докладний перелік груп документів, що потрапляли на державне зберігання. Крім закінчених у діловодстві справ, документів та листування, обліку підлягали: архівні матеріали ліквідованих установ (державних, приватних, кооперативних і профспілкових), промислових, торгових, транспортних та ін. підприємств державної і змішаної форм власності, концесійних та орендованих приватними особами; архіви націоналізованих приватних підприємств; безгосподарні та конфісковані рукописи, фамільні та приватні архівні матеріали, незалежно від місця їх зберігання (у конфіскованих маєтках або ж у приватних осіб), а також архівні матеріали, що стосувалися життя й діяльності осіб, які під час революції (див. Жовтневий переворот у Петрограді 1917) і громадянської війни 1918–20 входили до складу "дореволюційних і контрреволюційних урядів або брали активну участь в реакції та контрреволюції"; документи ліквідованих і діючих релігійних громад та установ. Значною мірою цей перелік документів ЄДАФ дублював подібний перелік документів, що був затверджений напередодні урядом РСФРР. Уперше до складу ЄДАФ входили фотографії, кінофільми, рукописи літературних, наукових та ін. творів, що мали історичне значення; вводився контроль Українського центрального архіву над архівами бібліотек, музеїв та наукових установ. Постанова встановлювала: 10-річний строк зберігання документів у відомчих архівах (крім документів Записів актів громадянського стану, сільських рад, концесійних та орендованих приватними особами підприємств, для яких передбачалися окремі терміни зберігання); новий порядок передавання документів державним архівам; нормувала порядок вилучення та утилізації документів, що не мали наукового або практичного значення. "Устава" містила також першу офіційну згадку про існування архівів "спецхранів", куди потрапляла частина документів, не розрахованих на загальне користування. У зв'язку зі створенням Центрального архівного управління СРСР у вересні 1930 до "Устави про ЄДАФ" були внесені зміни, які закріпили підпорядкування архівних фондів загальносоюзного значення новоствореному союзному архівному органу. На той час ЄДАФ зберігався в таких державних архівах: Центральному архіві давніх актів (Київ), Центральному архіві праці (Харків), Центральному архіві революції (Харків), Центральному державному архіві (Харків), Центральному історичному архіві (Київ), Центральному історичному архіві (Харків), крайових історичних архівах у Дніпропетровську, Одесі, Полтаві, Харкові та Чернігові, 15 окружних архівних управліннях 1-ї категорії, 15 окружних архівних управліннях 2-ї категорії та 10 – 3-ї категорії.
Частина положень "Устави" була декларативною. Передусім це стосувалося документів РСДРП(б)–ВКП(б) та КП(б)У. Попри офіційного включення документів органів КП(б)У до ЄДАФ ці документи фактично були вилучені з ЄДАФ. Ще наприкінці 1920-х рр. уже частково було сформовано Архівний фонд ВКП(б) з його республіканським відділенням в УСРР. Був створений також Єдиний партійний архів, до якого надходили документи з ЦК КП(б)У, комвтетів КП(б)У нижчого рівня, ЦК ЛКСМУ, до цього ж архіву з Центрального архіву революції були передані всі історико-партійні документи. Після утворення областей остаточно сформувалися архіви обласних комітетів КП(б)У, і таким чином була створена паралельна ЄДАФ сукупність архівних документів, виділених з нього за ідеологічно-політичною ознакою, причому партійний фонд мав виключно союзне підпорядкування.
Упродовж 1930-х рр. у зв'язку із встановленням нового адміністративно-територіального поділу УСРР/УРСР у мережі державних архівних установ було проведено низку змін. На початку 1938 зберігання ЄДАФ здійснювали: Центральний архів давніх актів (Київ), Центральний архів праці (Харків), Центральний архів революції (Харків), Центральний державний архів (Харків), Центральний історичний архів (Харків), Центральний фотокіноархів (Київ), 11 обласних архівних управлінь та 11 обласних історичних архівів, 24 державних історичних архівів, 2 військово-історичних архівів (у Києві та Харкові), 37 міських і 475 районних архівів.
У березні 1939 архівні установи перейшли у відання НКВС СРСР, що фактично скасувало всі положення про ЄДАФ УРСР. 29 березня 1941 РНК СРСР затвердила "Положення про ДАФ СРСР", яке не передбачало поділу Державного архівного фонду СРСР (ДАФ СРСР) на фонди союзних республік. У положенні ДАФ визначався як сукупність документів, що мали наукове, політичне і практичне значення, незалежно від часу їх походження, місця створення, змісту, оформлення, техніки і способів відтворення. (Див. також Архіви в Україні).
Джерела та література
- Папакін Г.В. ЄДАФ УСРР/УРСР [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yedinij derzhavnij arhivnij fond USRR URSR sukupna arhivna spadshina respubliki u 1920 30 h rr Zgidno z dekretom RNK USRR Pro ohoronu arhiviv u zhovtni 1922 v USRR rozpochavsya proces nalagodzhennya centralizovanoyi reglamentaciyi zberigannya dokumentiv sho vzhe buli v derzhavnih arhivoshovishah ta dokumentiv sho perebuvali na obliku centralnih arhivnih upravlinskih struktur prote she ne buli do nih peredani Dekret viznachav status YeDAF yak sukupnosti dokumentiv sho zberigayutsya chi perebuvayut na obliku v derzhavnih arhivoshovishah Dekret odnak ne viznachav chitki mezhi ta vmist YeDAFu U nomu jshlosya pro perelik grup arhivnih materialiv zakincheni v dilovodstvi spravi dokumenti j listuvannya ta pro perelik arhivnih institucij arhivi diyuchih i likvidovanih derzhavnih ta gromadskih ustanov Dekret vstanovlyuvav 3 richnij termin zberigannya dokumentiv u dilovodstvi ustanov ta vidpovidalnist za yih zberezhennya 16 grudnya 1925 VUCVK ta RNK USRR uhvalili specialnu postanovu Pro YeDAF USRR Vona mistila nizku dopovnen do poperednogo zakonodavchogo akta zokrema viznachala kompetenciyu Ukrayinskogo centralnogo arhivu shodo istoriko revolyucijnih materialiv ranishe ci materiali perebuvali u vidanni istpartiv partijnih dokumentiv za zgodoyu vidpovidnih komitetiv KP b U ta vijskovih arhiviv vstanovlyuvala 5 richnij termin zberigannya dokumentiv v ustanovah vvodila obov yazkovu reyestraciyu privatnih arhiviv yaki mali kulturno istorichne ta gromadske znachennya posilyuvala vidpovidalnist ustanov ta pidpriyemstv za zberezhennya svoyih arhiviv Arhivistami buli rozrobleni principi klasifikaciyi YeDAF metodika stvorennya centralnoyi fondovoyi kartoteki tosho Na 1 mu Vseukr z yizdi arhivnih pracivnikiv 1926 div bulo shvaleno principi rozpodilu YeDAF mizh usima respublikanskimi arhivoshovishami centralnimi ta miscevimi istorichnimi arhivami okruzhnimi arhivnimi upravlinnyami a takozh viznacheno shemu rozpodilu mizh nimi dokumentiv za datami stvorennya ta istorichnim znachennyam dokumentiv za sferami diyalnosti fondoutvoryuvachiv Uprodovzh nastupnih 5 rokiv derzhavni arhivi proveli znachnu robotu z koncentraciyi ekspertizi cinnosti opisuvannya ta publikaciyi dokumentiv YeDAF Zokrema do derzhavnih arhiviv nadijshli dokumenti ukrayinskogo pohodzhennya z RSFRR znachna kilkist partijnih ta profspilkovih dokumentiv Stanom na 1930 YeDAF nalichuvav 18 5 tis fondiv majzhe 106 tis linijnih metriv dokumentiv 14 20 st Razom z tim lishalisya nerozv yazanimi pitannya yaki stosuvalisya viznachennya mezh ta vidovogo skladu YeDAF 5 kvitnya 1930 VUCVK ta RNK USRR uhvalili postanovu pro YeDAF yaka mistila Ustavu pro YeDAF USRR V ostannij navodivsya dokladnij perelik grup dokumentiv sho potraplyali na derzhavne zberigannya Krim zakinchenih u dilovodstvi sprav dokumentiv ta listuvannya obliku pidlyagali arhivni materiali likvidovanih ustanov derzhavnih privatnih kooperativnih i profspilkovih promislovih torgovih transportnih ta in pidpriyemstv derzhavnoyi i zmishanoyi form vlasnosti koncesijnih ta orendovanih privatnimi osobami arhivi nacionalizovanih privatnih pidpriyemstv bezgospodarni ta konfiskovani rukopisi familni ta privatni arhivni materiali nezalezhno vid miscya yih zberigannya u konfiskovanih mayetkah abo zh u privatnih osib a takozh arhivni materiali sho stosuvalisya zhittya j diyalnosti osib yaki pid chas revolyuciyi div Zhovtnevij perevorot u Petrogradi 1917 i gromadyanskoyi vijni 1918 20 vhodili do skladu dorevolyucijnih i kontrrevolyucijnih uryadiv abo brali aktivnu uchast v reakciyi ta kontrrevolyuciyi dokumenti likvidovanih i diyuchih religijnih gromad ta ustanov Znachnoyu miroyu cej perelik dokumentiv YeDAF dublyuvav podibnij perelik dokumentiv sho buv zatverdzhenij naperedodni uryadom RSFRR Upershe do skladu YeDAF vhodili fotografiyi kinofilmi rukopisi literaturnih naukovih ta in tvoriv sho mali istorichne znachennya vvodivsya kontrol Ukrayinskogo centralnogo arhivu nad arhivami bibliotek muzeyiv ta naukovih ustanov Postanova vstanovlyuvala 10 richnij strok zberigannya dokumentiv u vidomchih arhivah krim dokumentiv Zapisiv aktiv gromadyanskogo stanu silskih rad koncesijnih ta orendovanih privatnimi osobami pidpriyemstv dlya yakih peredbachalisya okremi termini zberigannya novij poryadok peredavannya dokumentiv derzhavnim arhivam normuvala poryadok viluchennya ta utilizaciyi dokumentiv sho ne mali naukovogo abo praktichnogo znachennya Ustava mistila takozh pershu oficijnu zgadku pro isnuvannya arhiviv spechraniv kudi potraplyala chastina dokumentiv ne rozrahovanih na zagalne koristuvannya U zv yazku zi stvorennyam Centralnogo arhivnogo upravlinnya SRSR u veresni 1930 do Ustavi pro YeDAF buli vneseni zmini yaki zakripili pidporyadkuvannya arhivnih fondiv zagalnosoyuznogo znachennya novostvorenomu soyuznomu arhivnomu organu Na toj chas YeDAF zberigavsya v takih derzhavnih arhivah Centralnomu arhivi davnih aktiv Kiyiv Centralnomu arhivi praci Harkiv Centralnomu arhivi revolyuciyi Harkiv Centralnomu derzhavnomu arhivi Harkiv Centralnomu istorichnomu arhivi Kiyiv Centralnomu istorichnomu arhivi Harkiv krajovih istorichnih arhivah u Dnipropetrovsku Odesi Poltavi Harkovi ta Chernigovi 15 okruzhnih arhivnih upravlinnyah 1 yi kategoriyi 15 okruzhnih arhivnih upravlinnyah 2 yi kategoriyi ta 10 3 yi kategoriyi Chastina polozhen Ustavi bula deklarativnoyu Peredusim ce stosuvalosya dokumentiv RSDRP b VKP b ta KP b U Popri oficijnogo vklyuchennya dokumentiv organiv KP b U do YeDAF ci dokumenti faktichno buli vilucheni z YeDAF She naprikinci 1920 h rr uzhe chastkovo bulo sformovano Arhivnij fond VKP b z jogo respublikanskim viddilennyam v USRR Buv stvorenij takozh Yedinij partijnij arhiv do yakogo nadhodili dokumenti z CK KP b U komvtetiv KP b U nizhchogo rivnya CK LKSMU do cogo zh arhivu z Centralnogo arhivu revolyuciyi buli peredani vsi istoriko partijni dokumenti Pislya utvorennya oblastej ostatochno sformuvalisya arhivi oblasnih komitetiv KP b U i takim chinom bula stvorena paralelna YeDAF sukupnist arhivnih dokumentiv vidilenih z nogo za ideologichno politichnoyu oznakoyu prichomu partijnij fond mav viklyuchno soyuzne pidporyadkuvannya Uprodovzh 1930 h rr u zv yazku iz vstanovlennyam novogo administrativno teritorialnogo podilu USRR URSR u merezhi derzhavnih arhivnih ustanov bulo provedeno nizku zmin Na pochatku 1938 zberigannya YeDAF zdijsnyuvali Centralnij arhiv davnih aktiv Kiyiv Centralnij arhiv praci Harkiv Centralnij arhiv revolyuciyi Harkiv Centralnij derzhavnij arhiv Harkiv Centralnij istorichnij arhiv Harkiv Centralnij fotokinoarhiv Kiyiv 11 oblasnih arhivnih upravlin ta 11 oblasnih istorichnih arhiviv 24 derzhavnih istorichnih arhiviv 2 vijskovo istorichnih arhiviv u Kiyevi ta Harkovi 37 miskih i 475 rajonnih arhiviv U berezni 1939 arhivni ustanovi perejshli u vidannya NKVS SRSR sho faktichno skasuvalo vsi polozhennya pro YeDAF URSR 29 bereznya 1941 RNK SRSR zatverdila Polozhennya pro DAF SRSR yake ne peredbachalo podilu Derzhavnogo arhivnogo fondu SRSR DAF SRSR na fondi soyuznih respublik U polozhenni DAF viznachavsya yak sukupnist dokumentiv sho mali naukove politichne i praktichne znachennya nezalezhno vid chasu yih pohodzhennya miscya stvorennya zmistu oformlennya tehniki i sposobiv vidtvorennya Div takozh Arhivi v Ukrayini Dzherela ta literaturaPapakin G V YeDAF USRR URSR 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J 672 s il ISBN 966 00 0610 1