Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самарська культура — археологічна культура ранньої мідної доби у Надволжі. Названа за Самарською Лукою річки Волга. Культури, що займали цей ареал пізніше, іноді також називають самарськими, тому власне Самарську культуру називають Самарською культурою раннього енеоліту.
| Самарська культура | |
 | |
| Місце розташування | Поволжя |
|---|---|
| Попередник | Q16701488? |
| Наступник | Хвалинська культура |
| Дата й час | |
 Самарська культура у Вікісховищі | |
Виявлена в 1973 році під час археологічних розкопок поблизу села Богатівского району Самарської області. Пізніше виявлено ще декілька поселень.
Датування
Початок V тисячоріччя до н. е.
Маріупольська культурно-історична спільність
Була частиною більш ширшої маріупольської культурно-історичної області, що, у свою чергу, також називають маріупольсько-сьєзжеєнською за головною пам'яткою самарської культури.
Для культур маріупольського типу характерно певну схожість похоронних обрядів, кераміки та інвентарю, включно з останками коней у могилах. Загальний ареал цих культур охоплює крім середнього та нижнього Надволжя степові Надністрянщину, Надбужя, Наддніпрянщину та Донеччину, нижнє та середнє Подоння та степове Поуралля.
У могильниках на південному заході цієї області знаходять прикраси із золота і міді, видобутої на Балканському півострові. Поширення мідних виробів здійснювалося шляхом обміну з трипільської та іншими західними культурами, а також як трофеїв, захоплених під час набігів.
Індоєвропейська курганна гіпотеза
За курганною гіпотезою Марії Гімбутас самарська культура, як і наступні хвалинська та ямна культури вважаються індоєвропейськими. За курганною гіпотезою в цьому краї індоевропейці запозичили частину слів уральської мовної сім'ї. З іншого боку, на думку низки фіно-угрознавців перші мовні контакти відбулися вже між фіно-уграми та індоіранцями. У період існування Самарської культури уральська мовна спільнота перебувала на півдні Західного Сибіру.
Походження
Сформувалася на основі більш ранньої в цьому регіоні середнього неоліту.
Наступною культурою в цьому краї була хвалинська культура середньостогівсько-хвалинської культурно-історичної спільності.
Поширення
Сучасна Самарська область, інші райони лісостепового середнього Надволжя та Поуралля.
На сході Самарська культура межувала з агідельською культурою, на півдні зі спорідненою надкаспійською культурою, на заході також зі спорідненою Воронізько-донською культурою.
Поховання
У могилах виявлені залишки від одного до трьох осіб. Над деякими похованнями збудовано тури з каменю або невеликого могильний насип, ранній прообраз великих могил-курганів.
Похоронний обряд і археологічні знахідки в могилах самарської культури загалом аналогічні матеріальній культурі дніпро-донецької культури за одним винятком. На артефактах, знайдених у похованнях, виявлені зображення коней. У могилах також є залишки коней. Отже, люди спромоглися одомашнити цих тварин.
Зброя
Зброя: ножі й кинджали з кременю й кістки, які в могилах лежать у руках або в головах померлих (навіть дітей). Крім того використовували крем'яні наконечники для стріл та кістяні — для пік.
Прикраси
У могилах знайдені прикраси з кістки, вирізані у формі коней або подвійний голови бика з отворами для кріплення на підвісках або кінської збруї.
Гончарство
Кераміка в основному представлена посудом яйцеподібної форми з виразною облямівкою. Вони не були призначені для установки на плоску поверхню та, ймовірно, підвисювалися на рогатках або вкладалися в кошик, й облямівка потрібна була для утримування посудини в рогачі. Посудина могли нести на плечі або вантажити на тварин.
По периферії посуд був прикрашений геометричним орнаментом з ліній, смуг, зигзагів або хвилястих ліній, продряпані або вдавлені в глиняні стінки гребінкою. Сенс орнаменту зрозумілий при погляді зверху: це солярний мотив, де роль сонця виконує гирло посудини.
Культи
Судячи з солярного орнаменту кераміки, носії культури могли обожнювати сонце. Голови й копита домашніх тварин (велика рогата худоба, вівці, коні) приносили в жертву, поміщаючи їх у спеціальні неглибокі судини поверх могил і посипали вохрою.
Джерела
- История Самарского Поволжья с древнейших времён до наших дней. Каменный век. — Изд. Сам. науч. центра РАН, 2000 [ 22 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Усачёва И. В.
- J. P. Mallory, «Samara Culture», Encyclopedia of Indo-European Culture, Fitzroy Dearborn, 1997.
- Marija Gimbutas, «The Civilization of the Goddess», HarperSanFrancisco, 1991, or
- The Horse in Mortuary Symbolism… [ 15 серпня 2004 у Wayback Machine.]
- Mitochondrial DNA and the origins of the domestic horse [ 25 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Widespread Origins of Domestic Horse Lineages [ 23 січня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samarska kultura arheologichna kultura rannoyi midnoyi dobi u Nadvolzhi Nazvana za Samarskoyu Lukoyu richki Volga Kulturi sho zajmali cej areal piznishe inodi takozh nazivayut samarskimi tomu vlasne Samarsku kulturu nazivayut Samarskoyu kulturoyu rannogo eneolitu Samarska kulturaMisce roztashuvannyaPovolzhyaPoperednikQ16701488 NastupnikHvalinska kulturaData j chas Samarska kultura u Vikishovishi Viyavlena v 1973 roci pid chas arheologichnih rozkopok poblizu sela Bogativskogo rajonu Samarskoyi oblasti Piznishe viyavleno she dekilka poselen DatuvannyaPochatok V tisyachorichchya do n e Mariupolska kulturno istorichna spilnistBula chastinoyu bilsh shirshoyi mariupolskoyi kulturno istorichnoyi oblasti sho u svoyu chergu takozh nazivayut mariupolsko syezzheyenskoyu za golovnoyu pam yatkoyu samarskoyi kulturi Dlya kultur mariupolskogo tipu harakterno pevnu shozhist pohoronnih obryadiv keramiki ta inventaryu vklyuchno z ostankami konej u mogilah Zagalnij areal cih kultur ohoplyuye krim serednogo ta nizhnogo Nadvolzhya stepovi Nadnistryanshinu Nadbuzhya Naddnipryanshinu ta Donechchinu nizhnye ta serednye Podonnya ta stepove Pourallya U mogilnikah na pivdennomu zahodi ciyeyi oblasti znahodyat prikrasi iz zolota i midi vidobutoyi na Balkanskomu pivostrovi Poshirennya midnih virobiv zdijsnyuvalosya shlyahom obminu z tripilskoyi ta inshimi zahidnimi kulturami a takozh yak trofeyiv zahoplenih pid chas nabigiv Indoyevropejska kurganna gipotezaZa kurgannoyu gipotezoyu Mariyi Gimbutas samarska kultura yak i nastupni hvalinska ta yamna kulturi vvazhayutsya indoyevropejskimi Za kurgannoyu gipotezoyu v comu krayi indoevropejci zapozichili chastinu sliv uralskoyi movnoyi sim yi Z inshogo boku na dumku nizki fino ugroznavciv pershi movni kontakti vidbulisya vzhe mizh fino ugrami ta indoirancyami U period isnuvannya Samarskoyi kulturi uralska movna spilnota perebuvala na pivdni Zahidnogo Sibiru PohodzhennyaSformuvalasya na osnovi bilsh rannoyi v comu regioni serednogo neolitu Nastupnoyu kulturoyu v comu krayi bula hvalinska kultura serednostogivsko hvalinskoyi kulturno istorichnoyi spilnosti PoshirennyaSuchasna Samarska oblast inshi rajoni lisostepovogo serednogo Nadvolzhya ta Pourallya Na shodi Samarska kultura mezhuvala z agidelskoyu kulturoyu na pivdni zi sporidnenoyu nadkaspijskoyu kulturoyu na zahodi takozh zi sporidnenoyu Voronizko donskoyu kulturoyu PohovannyaU mogilah viyavleni zalishki vid odnogo do troh osib Nad deyakimi pohovannyami zbudovano turi z kamenyu abo nevelikogo mogilnij nasip rannij proobraz velikih mogil kurganiv Pohoronnij obryad i arheologichni znahidki v mogilah samarskoyi kulturi zagalom analogichni materialnij kulturi dnipro doneckoyi kulturi za odnim vinyatkom Na artefaktah znajdenih u pohovannyah viyavleni zobrazhennya konej U mogilah takozh ye zalishki konej Otzhe lyudi spromoglisya odomashniti cih tvarin ZbroyaZbroya nozhi j kindzhali z kremenyu j kistki yaki v mogilah lezhat u rukah abo v golovah pomerlih navit ditej Krim togo vikoristovuvali krem yani nakonechniki dlya stril ta kistyani dlya pik PrikrasiU mogilah znajdeni prikrasi z kistki virizani u formi konej abo podvijnij golovi bika z otvorami dlya kriplennya na pidviskah abo kinskoyi zbruyi GoncharstvoKeramika v osnovnomu predstavlena posudom yajcepodibnoyi formi z viraznoyu oblyamivkoyu Voni ne buli priznacheni dlya ustanovki na plosku poverhnyu ta jmovirno pidvisyuvalisya na rogatkah abo vkladalisya v koshik j oblyamivka potribna bula dlya utrimuvannya posudini v rogachi Posudina mogli nesti na plechi abo vantazhiti na tvarin Po periferiyi posud buv prikrashenij geometrichnim ornamentom z linij smug zigzagiv abo hvilyastih linij prodryapani abo vdavleni v glinyani stinki grebinkoyu Sens ornamentu zrozumilij pri poglyadi zverhu ce solyarnij motiv de rol soncya vikonuye girlo posudini KultiSudyachi z solyarnogo ornamentu keramiki nosiyi kulturi mogli obozhnyuvati sonce Golovi j kopita domashnih tvarin velika rogata hudoba vivci koni prinosili v zhertvu pomishayuchi yih u specialni negliboki sudini poverh mogil i posipali vohroyu DzherelaIstoriya Samarskogo Povolzhya s drevnejshih vremyon do nashih dnej Kamennyj vek Izd Sam nauch centra RAN 2000 22 sichnya 2018 u Wayback Machine Usachyova I V J P Mallory Samara Culture Encyclopedia of Indo European Culture Fitzroy Dearborn 1997 Marija Gimbutas The Civilization of the Goddess HarperSanFrancisco 1991 ISBN 0 06 250368 5 or ISBN 0 06 250337 5 The Horse in Mortuary Symbolism 15 serpnya 2004 u Wayback Machine Mitochondrial DNA and the origins of the domestic horse 25 lipnya 2008 u Wayback Machine Widespread Origins of Domestic Horse Lineages 23 sichnya 2009 u Wayback Machine