Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бартельс Адольф (нім. Adolf Bartels ; 15 листопада 1862, Вессельбурен — 7 березня 1945, Веймар) — німецький прозаїк, журналіст і поет, професор, історик літератури, представник Руху за національну культуру (Heimatkunstbewegung), відомий антисеміт.
| Адольф Бартельс | |
|---|---|
| нім. Adolf Bartels | |
 | |
| Народився | 15 листопада 1862 Вессельбурен[1] |
| Помер | 7 березня 1945 (82 роки) Веймар, Тюрингія[d], Третій Райх[1] |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | письменник, журналіст, історик літератури |
| Alma mater | d |
| Знання мов | німецька[2] |
| Членство | Німецький народний союз оборони і наступу |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Нагороди | |
| |
Коротка біографія
Адольф Бартельс народився у Вессельбурені (Гольштинія) і був старшим з дев'яти дітей в родині слюсаря. З 1877 р. по 1882 р. відвідував середню школу в Мельдорфі (Meldorf), але навчання довелося покинути незадовго до закінчення школи, батьківського заробітку було замало, щоб платити за навчання. Деякий час він жив зі своїм дядьком в Гамбурзі і давав приватні уроки. Потім повернувся назад у своє рідне місто і якийсь час працював помічником клерка в Королівському суді. Крім того, він і далі давав приватні уроки, а у вільний час писав вірші, оповідання та місцеві історичні есеї, які публікував друг його батька Юліус Грот, видавець і редактор місцевої газети. Це привело до ідеї провести серію лекцій на літературні та історичні теми з метою заробити гроші для навчання в університеті. З 1885 року Адольф Бартельс, попри відсутність повної середньої освіти, слухав лекції в Лейпцигзькому університеті і почав вивчати політологію переважно для підготовки лекцій з літератури, історії та філософії. У Лейпцигу, молодий письменник рано дізнався про натуралістів Германа Конраді, Отто Еріха Гартлебена і Карла Генкеля, сатиричні фігури яких він помістив в розділі свого комічного епосу «Дурний чорт» (Der dumme Teufel, 1896). У вересні 1887 р. він перейшов до Берлінського університету, а наступного літа завдяки своїм покровителям з батьківщини здійснив поїздку до Південної Німеччини та Італії. Після двох семестрів покинув навчання і одружився зі своєю коханкою Ідою Реорк (Rehork) і за посередництва свого співвітчизника Германа Альмерса (Allmers) перебрав редагування «Дідаскаліями)» (Didaskalia), розважального додатку до національно-ліберального часопису 'Frankfurter Journal', для якого писав театральні рецензії, тематичні статті та огляди. З перервою працював тут до 1895 р. У своїх театральних статтях він піддав різкій критиці верхній клас франкфуртської публіки, яка розумілася у нових літературних рухах. Бартельс, який зі студентських років був ярим противником антисемітизму, зустрічався у Франкфурті також з письменниками єврейського походження. Спочатку він ставився до них неупереджено та доброзичливо, але потім протягом багатьох років, пізнаючи «добре і погане» єврейської солідарності, чимраз більше міняв своє ставлення до євреїв, яке перетворилося у відкриту ворожнечу. З часом Бартельс став членом німецької націоналістичної партії (Deutschvölkischen Partei), яка існувала між 1914 і 1918 рр. Однак з капіталістичними і колоніальними планами кайзера Вільгельма II він так і не зміг погодитися і находив його приказку «Наше майбутнє лежить на воді» абсолютно жахливим. Після Першої світової війни Бартельс був одним з лідерів націоналістичного руху і був залучений також до німецького християнства (Deutschchristentum). Він став відвертим антисемітом і расистом. У своїй промові на запрошення німецької націоналістичної студентської асоціації 21 січня 1913 в Берліні, він заявив: «Той, хто в наш час не є антисемітом, той не є добрим німцем». Міняючи свої симпатії до різних націоналістичних рухів, Бартельс кінець-кінцем прийшов до націонал-соціалізму. У 1939 р. він опублікував свою роботу, в якій підійняв тему впливу єврейства на німецьку церкву. З подій останніх років його життя можна відзначити великі дні німецької поезії у Веймарі, де він виступав поряд з Геббельсом до 200 запрошених поетів і письменників, а також святкування його 75-ти і 80-тиріччя. Адольф Бартельс помер 7 березня 1945 р. після нетривалої хвороби у 82 роки у Веймарі.
Літературна діяльність
У 1896 Бартельс зробив вирішальний крок до самостійної літературної творчості. Він переїхав до Веймара і видав свій перший роман «Дітмаршці» (Die Dithmarscher), за яким писав критичні літературні внески до відомих журналів, як-от Grenzboten, Kunstwart тощо. Серію статей з Grenzboten було навіть опубліковано окремою книгою. У 1898 році в історію німецької літератури він ввів термін Heimatkunst «мистецтво батьківщини» і був його гарячим захисником упрожовж наступних кількох років. 1899 року випустив свій другий історичний роман Dietrich Sebrandt, в якому йдеться про революційні події 1848 р. в Шлезвіг-Гольштейні та Берліні. На рубежі століть вийшла його стандартна робота «Історія німецької літератури» (Geschichte der deutschen Literatur), в якій його тепер відкритий антисемітизм повною мірою. У 1904—1904 рр., вважаючи, що смерть вже близька він видав повне зібрання своїх поетичних творів (вірші та драми). Дві тенденції викристалізувалися в майбутньому в його творчості: боротьба проти єврейського «засилля» в німецькій літературі, в тому числі «поділу між німцями і євреями» та кампанії проти «декадентської літератури» з одночасним вказуванням молодим «здоровим таланту» необхідність ставити як єврейським, так і неєврейських авторам того напрямку в літературі. 1909 року він заснував у Веймарі Веймарський Національний фестиваль для німецької молоді, на якому студенти з усієї Німеччини знайомилися з класикою німецької літератури з метою стати «бастіоном» проти впливу німецької декадентської літератури. З 1909 року Бартельс видавав також літературний часопис «Німецька література», який з перервами виходив до грудня 1933 р. Серед інших його останніх робіт була велика історія тюрнгської літератури (Geschichte der thüringischen Literatur, 1938/42), плід багатолітніх досліджень.
Вибрані твори
- Friedrich Geßler. Sein Leben und seine Werke. Lahr, Schauenburg 1892 — «Фрідріх Гесслер. Його життя і його твори».
- Der dumme Teufel oder die Geniesuche. Komisches Epos in 12 Gesängen. Dresden, Dresdner Verlagsanstalt 1896 — «Дурний чорт або пошук генія. Комічний епос у 12 піснях».
- Gerhart Hauptmann. Weimar, Felber 1897 — «Герхарт Гауптман».
- Die deutsche Dichtung der Gegenwart. Die Alten und die Jungen. Leipzig, Avenarius 1897, 9. stark vermehrte und verbesserte Auflage 1918 — «Сучасна німецька поезія. Старі і молоді».
- Die Dithmarscher. Historischer Roman in 4 Büchern. Kiel u. Leipzig, Lipsius u. Tischer 1898 — «Дітмаршці»
- Dietrich Sebrandt. Roman aus der Zeit der schleswig-holsteinischen Erhebung. Kiel u. Leipzig, Lipsius u. Tischer 1899 — «Дітріх Зебрандт. Роман у двох частинах з часів величі Шлезвіг-Гольштейну».
- Der Bauer in der deutschen Vergangenheit Leipzig: Diederichs. (= Monographien zur deutschen Kulturgeschichte 6), 1900 — «Селянин у німецькому минулому».
- Dürer in Venedig. Oper in drei Akten. Dichtung von Adolf Bartels nach der gleichnamigen Novelle von . Musik von . Dresden, Brunner 1901 -«Дюрер у Венеції. Опера у трьох актах. Переспів Адольфа Бартеля за мотивом однойменної новели Адольфа Штерна. Музика Вальдемара фон Бауснера»
- Geschichte der deutschen Lit(t)eratur. 2 Bde. Leipzig, Avenarius 1901/02 — «Історія німецької літератури».
- Heimatkunst. Ein Wort zur Verständigung. Leipzig u. Berlin, Meyer 1904 «Мистецтво батьківщини. Слово для розуміння».
- Adolf Stern. Der Dichter und Literaturhistoriker. Dresden, Koch 1905 -«Адольф Штерн. Поет і історик літератури».
- Das Weimarische Hoftheater als Nationalbühne für die deutsche Jugend. Eine Denkschrift. Weimar, Böhlaus Nachf. 1905 «Веймарський придворний театр як національна сцені для німецької молоді. Пам'ятна записка»
- Judentum und deutsche Literatur. Leipzig, Zieger 1912 — «Єврейство і німецька література».
- Einführung in die Weltliteratur (von den ältesten Zeiten bis zur Gegenwart im Anschluß an das Leben und Schaffen Goethes. 3 Bde. München, Callwey 1913 — Вступ до світової літератури (від найдавніших часів до сучасності включно з життям і творчістю Гете".
- Der deutsche Verfall. Leipzig, Armanenverlag 1913 — «Німецький занепад».
- Deutschvölkische Gedichte aus dem Jubeljahr der Befreiungskriege 1913. Leipzig, Armanenverlag 1914 — «Німецькі народні вірші з ювілею визвольної війни»
- Nationale oder universale Literaturwissenschaft? Eine Kampfschrift gegen Hanns Martin Elster und Richard M. Meyer. München, Callwey 1915 — Національне чи універсальне літературознавство? Полемічна замітка проти Мартіна Ельстера і Ріхарда Мейера".
- Deutschchristentum auf rein evangelischer Grundlage. Leipzig, Wacher 1917 — «Німецьке християнство на чисто євангельській основі»
- Weltliteratur. Eine Übersicht zugleich ein Führer durch Reclams Universalbibliothek. 3 Bde. Leipzig, Reclam 1918 — «Світова література. Огляд»
- Lessing und die Juden. Eine Untersuchung. Dresden, Koch 1918 -«Лессінг і євреї»
- Weshalb ich die Juden bekämpfe. Eine deutliche Auskunft. Hamburg, Deutschvölkische Verlagsanstalt 1919 (= H. 8 der Hammer-Schläge) — «Чому я поборюю євреїв. Ясна довідка»
- Die Berechtigung des Antisemitismus. Eine Widerlegung der Schrift von Herrn von Oppeln-Bronikowsky «Antisemitismus?». Leipzig, Weicher 1921 — «Виправдання антисемітизму. У відповідь на 'Антисемітизм' пана Опельн-Броніковського».
- Der völkische Gedanke. Ein Wegweiser. Weimar, 1922 — «Народні думки. Путівник».
- Der Nationalsozialismus Deutschlands Rettung. Leipzig, Weicher 1924 — «Націонал-соціалізм — спасіння Еімеччини».
- Jüdische Herkunft und Literaturwissenschaft, eine gründliche Erörterung, 1925 «Єврейське походження і літературознавство, принципове роз'яснення».
- Freimaurerei und deutsche Literatur. Feststellungen und Vermutungen. München, Eher 1929 — «Франк-масонство і німецька література. Встановлене і припущеня».
- Der letzte Obervollmacht. Ein Roman aus der Bismarckzeit. Weimar, 1931 — «Останнє повновладдя. Роман з часів Бісмарка».
- Goethe der Deutsche. Frankfurt am Main, Diesterweg 1932 «Німець Гете»
- Geschichte der thüringischen Literatur. 2 Bde. Jena, Frommann 1938/42 — «Історія тюрінгської літератури».
Література
- : Vor Adolf Bartels wird gewarnt. Aus einem Kapitel mißverstandener Heimatliebe; in: derselbe: Literatur und Germanistik als Herausforderung. Skizzen und Stellungnahmen; Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1974, , S. 227—232.
- Steven Nyole Fuller: The Nazis’ Literary Grandfather. Adolf Bartels and Cultural Extremism, 1871—1945; New York u.a.: Peter Lang, 1996;
- Walter Goetz. Bartels, Adolf. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1953, Band 1, S. 597 (Digitalisat).
- Hans von Hülsen: Neid als Gesinnung — Der manische Antisemitismus des Adolf Bartels; in: Karl Schwedhelm (Hrsg.): Propheten des Nationalismus; München: List, 1969; S. 176—188
- Walter Loose: Adolf Bartels der Literaturgeschichtschreiber der Gegenwart. Braunschweig und Hamburg: Verlag Georg Westermann 1921
- Thomas Neumann: «Hebbel der Deutsche» — Völkisch nationale Hebbelrezeption bei Adolf Bartels; in: Hebbel-Jahrbuch 50 (1995), S. 193—226
- Thomas Neumann: Völkisch-nationale Hebbelrezeption. Adolf Bartels und die Weimarer Nationalfestspiele; Bielefeld: Aisthesis 1997;
- Thomas Neumann: «Deine Ausführungen hättest Du Dir sparen können …» — Einige biographische Anmerkungen zum Verhältnis Adolf Bartels — Gustav Frenssen; in: Gustav Frenssen in seiner Zeit. Von der Massenliteratur im Kaiserreich zur Massenideologie im NS-Staat; hrsg. v. Kay Dohnke; Heide: Boyens, 1997; S. 347—361;
- Thomas Neumann: Artikel Adolf Bartels; in: Internationales Germanistenlexikon 1800—1950, 3 Bände und eine CD-ROM; hg. von Christoph König; Berlin u.a.: De Gruyter Verlag, 2003; S. 85-88 (aktuelle bio-bibliographische Information zu Adolf Bartels)
- Thomas Rösner: Adolf Bartels; in: Handbuch zur «Völkischen Bewegung» 1871—1918; hg. von Uwe Puschner, Walter Schmitz und Justus H. Ulbricht; München u.a.: Saur 1996; S. 874—894;
- , Alf Mentzer: Literatur in Nazi-Deutschland. Ein biographisches Lexikon. Hamburg/Wien: Europa Verlag, (Erw. Neuauflage) 2002
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118652702 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Adolf Bartels [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]; in: Datenbank Projekt Historischer Roman der Universität Innsbruck
- Heike Glindemann: ; in: Literaturkritik. Geschichte-Theorie-Praxis. Universität Marburg
- Volkhard Knigge: ; in: Die Zeit, Nr. 47 vom 11. November 2004. S. 90
- Thomas Neumann: ; in: Thüringen Blätter zur Landeskunde
- Rudolf Steiner: Adolf Bartels, der Literarhistoriker [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.]; in: Mitteilungen aus dem Verein zur Abwehr des Antisemitismus 2 (1901), Heft 37
- Ignaz Wrobel (d.i. Kurt Tucholsky): Herr Adolf Bartels [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]; in: Die Weltbühne. Nr. 12 vom 23. März 1922; S. 291
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bartels Adolf nim Adolf Bartels 15 listopada 1862 Vesselburen 7 bereznya 1945 Vejmar nimeckij prozayik zhurnalist i poet profesor istorik literaturi predstavnik Ruhu za nacionalnu kulturu Heimatkunstbewegung vidomij antisemit Adolf Bartelsnim Adolf BartelsNarodivsya15 listopada 1862 1862 11 15 Vesselburen 1 Pomer7 bereznya 1945 1945 03 07 82 roki Vejmar Tyuringiya d Tretij Rajh 1 Krayina NimechchinaDiyalnistpismennik zhurnalist istorik literaturiAlma materdZnannya movnimecka 2 ChlenstvoNimeckij narodnij soyuz oboroni i nastupuPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodid 1914 Orlinij shit Nimeckoyi imperiyi 1 travnya 1937 Mediafajli u VikishovishiKorotka biografiyaAdolf Bartels narodivsya u Vesselbureni Golshtiniya i buv starshim z dev yati ditej v rodini slyusarya Z 1877 r po 1882 r vidviduvav serednyu shkolu v Meldorfi Meldorf ale navchannya dovelosya pokinuti nezadovgo do zakinchennya shkoli batkivskogo zarobitku bulo zamalo shob platiti za navchannya Deyakij chas vin zhiv zi svoyim dyadkom v Gamburzi i davav privatni uroki Potim povernuvsya nazad u svoye ridne misto i yakijs chas pracyuvav pomichnikom klerka v Korolivskomu sudi Krim togo vin i dali davav privatni uroki a u vilnij chas pisav virshi opovidannya ta miscevi istorichni eseyi yaki publikuvav drug jogo batka Yulius Grot vidavec i redaktor miscevoyi gazeti Ce privelo do ideyi provesti seriyu lekcij na literaturni ta istorichni temi z metoyu zarobiti groshi dlya navchannya v universiteti Z 1885 roku Adolf Bartels popri vidsutnist povnoyi serednoyi osviti sluhav lekciyi v Lejpcigzkomu universiteti i pochav vivchati politologiyu perevazhno dlya pidgotovki lekcij z literaturi istoriyi ta filosofiyi U Lejpcigu molodij pismennik rano diznavsya pro naturalistiv Germana Konradi Otto Eriha Gartlebena i Karla Genkelya satirichni figuri yakih vin pomistiv v rozdili svogo komichnogo eposu Durnij chort Der dumme Teufel 1896 U veresni 1887 r vin perejshov do Berlinskogo universitetu a nastupnogo lita zavdyaki svoyim pokrovitelyam z batkivshini zdijsniv poyizdku do Pivdennoyi Nimechchini ta Italiyi Pislya dvoh semestriv pokinuv navchannya i odruzhivsya zi svoyeyu kohankoyu Idoyu Reork Rehork i za poserednictva svogo spivvitchiznika Germana Almersa Allmers perebrav redaguvannya Didaskaliyami Didaskalia rozvazhalnogo dodatku do nacionalno liberalnogo chasopisu Frankfurter Journal dlya yakogo pisav teatralni recenziyi tematichni statti ta oglyadi Z perervoyu pracyuvav tut do 1895 r U svoyih teatralnih stattyah vin piddav rizkij kritici verhnij klas frankfurtskoyi publiki yaka rozumilasya u novih literaturnih ruhah Bartels yakij zi studentskih rokiv buv yarim protivnikom antisemitizmu zustrichavsya u Frankfurti takozh z pismennikami yevrejskogo pohodzhennya Spochatku vin stavivsya do nih neuperedzheno ta dobrozichlivo ale potim protyagom bagatoh rokiv piznayuchi dobre i pogane yevrejskoyi solidarnosti chimraz bilshe minyav svoye stavlennya do yevreyiv yake peretvorilosya u vidkritu vorozhnechu Z chasom Bartels stav chlenom nimeckoyi nacionalistichnoyi partiyi Deutschvolkischen Partei yaka isnuvala mizh 1914 i 1918 rr Odnak z kapitalistichnimi i kolonialnimi planami kajzera Vilgelma II vin tak i ne zmig pogoditisya i nahodiv jogo prikazku Nashe majbutnye lezhit na vodi absolyutno zhahlivim Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Bartels buv odnim z lideriv nacionalistichnogo ruhu i buv zaluchenij takozh do nimeckogo hristiyanstva Deutschchristentum Vin stav vidvertim antisemitom i rasistom U svoyij promovi na zaproshennya nimeckoyi nacionalistichnoyi studentskoyi asociaciyi 21 sichnya 1913 v Berlini vin zayaviv Toj hto v nash chas ne ye antisemitom toj ne ye dobrim nimcem Minyayuchi svoyi simpatiyi do riznih nacionalistichnih ruhiv Bartels kinec kincem prijshov do nacional socializmu U 1939 r vin opublikuvav svoyu robotu v yakij pidijnyav temu vplivu yevrejstva na nimecku cerkvu Z podij ostannih rokiv jogo zhittya mozhna vidznachiti veliki dni nimeckoyi poeziyi u Vejmari de vin vistupav poryad z Gebbelsom do 200 zaproshenih poetiv i pismennikiv a takozh svyatkuvannya jogo 75 ti i 80 tirichchya Adolf Bartels pomer 7 bereznya 1945 r pislya netrivaloyi hvorobi u 82 roki u Vejmari Literaturna diyalnistU 1896 Bartels zrobiv virishalnij krok do samostijnoyi literaturnoyi tvorchosti Vin pereyihav do Vejmara i vidav svij pershij roman Ditmarshci Die Dithmarscher za yakim pisav kritichni literaturni vneski do vidomih zhurnaliv yak ot Grenzboten Kunstwart tosho Seriyu statej z Grenzboten bulo navit opublikovano okremoyu knigoyu U 1898 roci v istoriyu nimeckoyi literaturi vin vviv termin Heimatkunst mistectvo batkivshini i buv jogo garyachim zahisnikom uprozhovzh nastupnih kilkoh rokiv 1899 roku vipustiv svij drugij istorichnij roman Dietrich Sebrandt v yakomu jdetsya pro revolyucijni podiyi 1848 r v Shlezvig Golshtejni ta Berlini Na rubezhi stolit vijshla jogo standartna robota Istoriya nimeckoyi literaturi Geschichte der deutschen Literatur v yakij jogo teper vidkritij antisemitizm povnoyu miroyu U 1904 1904 rr vvazhayuchi sho smert vzhe blizka vin vidav povne zibrannya svoyih poetichnih tvoriv virshi ta drami Dvi tendenciyi vikristalizuvalisya v majbutnomu v jogo tvorchosti borotba proti yevrejskogo zasillya v nimeckij literaturi v tomu chisli podilu mizh nimcyami i yevreyami ta kampaniyi proti dekadentskoyi literaturi z odnochasnim vkazuvannyam molodim zdorovim talantu neobhidnist staviti yak yevrejskim tak i neyevrejskih avtoram togo napryamku v literaturi 1909 roku vin zasnuvav u Vejmari Vejmarskij Nacionalnij festival dlya nimeckoyi molodi na yakomu studenti z usiyeyi Nimechchini znajomilisya z klasikoyu nimeckoyi literaturi z metoyu stati bastionom proti vplivu nimeckoyi dekadentskoyi literaturi Z 1909 roku Bartels vidavav takozh literaturnij chasopis Nimecka literatura yakij z perervami vihodiv do grudnya 1933 r Sered inshih jogo ostannih robit bula velika istoriya tyurngskoyi literaturi Geschichte der thuringischen Literatur 1938 42 plid bagatolitnih doslidzhen Vibrani tvoriFriedrich Gessler Sein Leben und seine Werke Lahr Schauenburg 1892 Fridrih Gessler Jogo zhittya i jogo tvori Der dumme Teufel oder die Geniesuche Komisches Epos in 12 Gesangen Dresden Dresdner Verlagsanstalt 1896 Durnij chort abo poshuk geniya Komichnij epos u 12 pisnyah Gerhart Hauptmann Weimar Felber 1897 Gerhart Gauptman Die deutsche Dichtung der Gegenwart Die Alten und die Jungen Leipzig Avenarius 1897 9 stark vermehrte und verbesserte Auflage 1918 Suchasna nimecka poeziya Stari i molodi Die Dithmarscher Historischer Roman in 4 Buchern Kiel u Leipzig Lipsius u Tischer 1898 Ditmarshci Dietrich Sebrandt Roman aus der Zeit der schleswig holsteinischen Erhebung Kiel u Leipzig Lipsius u Tischer 1899 Ditrih Zebrandt Roman u dvoh chastinah z chasiv velichi Shlezvig Golshtejnu Der Bauer in der deutschen Vergangenheit Leipzig Diederichs Monographien zur deutschen Kulturgeschichte 6 1900 Selyanin u nimeckomu minulomu Durer in Venedig Oper in drei Akten Dichtung von Adolf Bartels nach der gleichnamigen Novelle von Musik von Dresden Brunner 1901 Dyurer u Veneciyi Opera u troh aktah Perespiv Adolfa Bartelya za motivom odnojmennoyi noveli Adolfa Shterna Muzika Valdemara fon Bausnera Geschichte der deutschen Lit t eratur 2 Bde Leipzig Avenarius 1901 02 Istoriya nimeckoyi literaturi Heimatkunst Ein Wort zur Verstandigung Leipzig u Berlin Meyer 1904 Mistectvo batkivshini Slovo dlya rozuminnya Adolf Stern Der Dichter und Literaturhistoriker Dresden Koch 1905 Adolf Shtern Poet i istorik literaturi Das Weimarische Hoftheater als Nationalbuhne fur die deutsche Jugend Eine Denkschrift Weimar Bohlaus Nachf 1905 Vejmarskij pridvornij teatr yak nacionalna sceni dlya nimeckoyi molodi Pam yatna zapiska Judentum und deutsche Literatur Leipzig Zieger 1912 Yevrejstvo i nimecka literatura Einfuhrung in die Weltliteratur von den altesten Zeiten bis zur Gegenwart im Anschluss an das Leben und Schaffen Goethes 3 Bde Munchen Callwey 1913 Vstup do svitovoyi literaturi vid najdavnishih chasiv do suchasnosti vklyuchno z zhittyam i tvorchistyu Gete Der deutsche Verfall Leipzig Armanenverlag 1913 Nimeckij zanepad Deutschvolkische Gedichte aus dem Jubeljahr der Befreiungskriege 1913 Leipzig Armanenverlag 1914 Nimecki narodni virshi z yuvileyu vizvolnoyi vijni Nationale oder universale Literaturwissenschaft Eine Kampfschrift gegen Hanns Martin Elster und Richard M Meyer Munchen Callwey 1915 Nacionalne chi universalne literaturoznavstvo Polemichna zamitka proti Martina Elstera i Riharda Mejera Deutschchristentum auf rein evangelischer Grundlage Leipzig Wacher 1917 Nimecke hristiyanstvo na chisto yevangelskij osnovi Weltliteratur Eine Ubersicht zugleich ein Fuhrer durch Reclams Universalbibliothek 3 Bde Leipzig Reclam 1918 Svitova literatura Oglyad Lessing und die Juden Eine Untersuchung Dresden Koch 1918 Lessing i yevreyi Weshalb ich die Juden bekampfe Eine deutliche Auskunft Hamburg Deutschvolkische Verlagsanstalt 1919 H 8 der Hammer Schlage Chomu ya poboryuyu yevreyiv Yasna dovidka Die Berechtigung des Antisemitismus Eine Widerlegung der Schrift von Herrn von Oppeln Bronikowsky Antisemitismus Leipzig Weicher 1921 Vipravdannya antisemitizmu U vidpovid na Antisemitizm pana Opeln Bronikovskogo Der volkische Gedanke Ein Wegweiser Weimar 1922 Narodni dumki Putivnik Der Nationalsozialismus Deutschlands Rettung Leipzig Weicher 1924 Nacional socializm spasinnya Eimechchini Judische Herkunft und Literaturwissenschaft eine grundliche Erorterung 1925 Yevrejske pohodzhennya i literaturoznavstvo principove roz yasnennya Freimaurerei und deutsche Literatur Feststellungen und Vermutungen Munchen Eher 1929 Frank masonstvo i nimecka literatura Vstanovlene i pripushenya Der letzte Obervollmacht Ein Roman aus der Bismarckzeit Weimar 1931 Ostannye povnovladdya Roman z chasiv Bismarka Goethe der Deutsche Frankfurt am Main Diesterweg 1932 Nimec Gete Geschichte der thuringischen Literatur 2 Bde Jena Frommann 1938 42 Istoriya tyuringskoyi literaturi Literatura Vor Adolf Bartels wird gewarnt Aus einem Kapitel missverstandener Heimatliebe in derselbe Literatur und Germanistik als Herausforderung Skizzen und Stellungnahmen Frankfurt am Main Suhrkamp 1974 ISBN 3 518 06714 1 S 227 232 Steven Nyole Fuller The Nazis Literary Grandfather Adolf Bartels and Cultural Extremism 1871 1945 New York u a Peter Lang 1996 ISBN 0 8204 2329 7 Walter Goetz Bartels Adolf Neue Deutsche Biographie Berlin 1953 Band 1 S 597 Digitalisat Hans von Hulsen Neid als Gesinnung Der manische Antisemitismus des Adolf Bartels in Karl Schwedhelm Hrsg Propheten des Nationalismus Munchen List 1969 S 176 188 Walter Loose Adolf Bartels der Literaturgeschichtschreiber der Gegenwart Braunschweig und Hamburg Verlag Georg Westermann 1921 Thomas Neumann Hebbel der Deutsche Volkisch nationale Hebbelrezeption bei Adolf Bartels in Hebbel Jahrbuch 50 1995 S 193 226 Thomas Neumann Volkisch nationale Hebbelrezeption Adolf Bartels und die Weimarer Nationalfestspiele Bielefeld Aisthesis 1997 ISBN 3 89528 157 3 Thomas Neumann Deine Ausfuhrungen hattest Du Dir sparen konnen Einige biographische Anmerkungen zum Verhaltnis Adolf Bartels Gustav Frenssen in Gustav Frenssen in seiner Zeit Von der Massenliteratur im Kaiserreich zur Massenideologie im NS Staat hrsg v Kay Dohnke Heide Boyens 1997 S 347 361 ISBN 3 8042 0750 2 Thomas Neumann Artikel Adolf Bartels in Internationales Germanistenlexikon 1800 1950 3 Bande und eine CD ROM hg von Christoph Konig Berlin u a De Gruyter Verlag 2003 S 85 88 aktuelle bio bibliographische Information zu Adolf Bartels Thomas Rosner Adolf Bartels in Handbuch zur Volkischen Bewegung 1871 1918 hg von Uwe Puschner Walter Schmitz und Justus H Ulbricht Munchen u a Saur 1996 S 874 894 ISBN 3 598 11241 6 Alf Mentzer Literatur in Nazi Deutschland Ein biographisches Lexikon Hamburg Wien Europa Verlag Erw Neuauflage 2002 ISBN 3 203 82030 7PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118652702 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaAdolf Bartels 4 bereznya 2016 u Wayback Machine in Datenbank Projekt Historischer Roman der Universitat Innsbruck Heike Glindemann in Literaturkritik Geschichte Theorie Praxis Universitat Marburg Volkhard Knigge in Die Zeit Nr 47 vom 11 November 2004 S 90 Thomas Neumann in Thuringen Blatter zur Landeskunde Rudolf Steiner Adolf Bartels der Literarhistoriker 29 serpnya 2014 u Wayback Machine in Mitteilungen aus dem Verein zur Abwehr des Antisemitismus 2 1901 Heft 37 Ignaz Wrobel d i Kurt Tucholsky Herr Adolf Bartels 7 kvitnya 2014 u Wayback Machine in Die Weltbuhne Nr 12 vom 23 Marz 1922 S 291