Ногайський улус — державне утворення засноване Ногаєм в 1260 році. Спочатку він існував як адміністративна одиниця Золотої орди, при Ногаї і до його смерті 1300 існував як незалежна держава. Потім до початку XV ст. перебував у складі Золотої Орди
Ногайський улус | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | Ісакча | ||||
Релігії | Іслам | ||||
Форма правління | Монархія | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 1260 | ||||
- Розпад улуса | поч. XV ст. | ||||
Ставка хана
Ставка знаходилася поблизу сучасного міста Ісакча.
О. Ілієску і Т. Симеона, стверджували що на Нижньому Дунаї у кінці ХІІІ ст. виник й існував деякий час якийсь центр кочовиків.
Територія
За часів Ногая улус поділявся на 4 тьми: «старий юрт» зі столицею в Хаджибеї; «країна асів» (туме Ас) знаходилася у протилежному кінці улусу поблизу Залізних Воріт; третій тумен («тьма Демира (Теміра, Тимура)» розташовувався на території між річками Реут і Серет зі ставкою «Старий Орхей»; Буджак становив окрему тьму.
Передісторія
Емір Ногай є нащадком відомої Кипчацько-половецької династії султанів-жерців, онуком останнього хана Котяна (султан Котен). І успадкував він від своїх предків не тільки таємні знання Тенгріанський жречества, а й територію, на якій жили половці і де знаходилась Чорна Куманія, нею як родовим улусом володів Ногай. І могила в Чінгульском кургані розташована в центрі земель так званих половців». З другої половини XIII століття ці землі були невід'ємною частиною улусу Ногая[].
Історія
Докладніше:
Ногайський Улус з'явився в Приазовських степах 1260 року, внаслідок об'єднання улусу Мувала (Буджак, Волощина) і улусу Бурундая (між Дністром і Дніпром). Спочатку він існував як адміністративна одиниця Золотої Орди. Цей улус називався по імені його глави Ногая. Історія появи Ногайского улусу пов'язана з тим, що Північний Кавказ у чингізидів вважався улусом Берке — брата хана Бату. Після смерті бездітного Берке його улус перейшов до іншого брата Бату — Мовалу, онукою якого був Ногай. В кінці 13 століття Крило Мувала успадковував Ногай. При цьому дев'ять братів Ногая також отримали свою частину спадщини.
У 1277 Ногай на чолі військ хана Мангу Тимура підкорив територію від Дону до Дніпра і Дунаю, а так само населення Тамані та Кубані. Таким чином в Криму і на Кавказі, де панували алани, зихи і половці, стали панувати Чингізиди. Так у складі Золотої орди з'явився Кримський улус.
Ногай деякий час був намісником Дніпровсько-Дунайського регіону та Причорномор'я — темником і правителем західних областей Дешт-і-Кипчак від Дону і до Дніпра. При Токто впада Ногая поширилася й на Крим. Ногаю платили данину болгарські царі. З ними укладали торговельні угоди іноземні торговці, бажаючі заснувати факторії в містах Північного Причорномор'я.
Могутність Ногая зростала, наслідком чого стало виникнення ім сепаратизму щодо Золотої Орди. У 1297 Ногай завдав поразки хану Токтаім і тим самим завоював право іменуватися правителем особливого самостійного державного утворення — Ногайського Улусу. До його складу увійшли деякі землі Кримського ханства. У 1300 році відбувся другий бій між Ногаєм і Токто. Ногай загинув.
Син Ногая Чока разом з тисячним військом пішов до Болгарії, де на час запанував (1299–1301). Нащадки Ногая разом зі своїми людьми зайняли простори Передкавказзя. До 1303 року ззанали поразок заколоти і повстання Турая і Кара-кісека (сина і онука Ногая відповідно). Новим очільником улуса став Тулук-буга (сина Токто). Останній відсторонений у 1320 році після придушення ханом Узбеком заколотів проти себе.
З цього часу улус керувався кількома емірами, але при цьому зберігав свою територіальну цілісність. Водночас послаблюється влада улуса над прибережними містами. Як наслідок Кілія і Лікостома остаточно закріплюються за генуезцями, Білгород підпав під владу Болгарського царства (до 1323 року).
У середині XIV ст. еміри улусу поширюють свою фіскальну владу на сусідній улус Курумиши. З початком великої зам'ятні еміри улусу фактично відділяються від Золотої Орди. Поразки у 1360–1370-х роках поступово призвели до занепаду улусу. На початок XV ст. татарське населення улусу вже позиціонується сучасниками як Білгородська орда. Проте в окремих топонімах і назвах деяких джерел місцеві землі та населення продовжували пов’язуватися з Ногаєм.
Могила Ногая
Могила Ногая була відкрита на початку 80-х років XX століття Інститутом археології України, начальником Запорізької експедиції був та .
Курган стояв на краю високого корінного берега річки Чінгул, над неозорої заплавою, там, де річка Молочна круто повертає на південь і приймає на себе води Чингул. Глибоку могильну яму вирили на вершині більш раннього невеликого курганчик бронзової доби. Насип споруджували довго. Будівельним матеріалом для неї служили шматки дерну, нарізати неподалік, у долині річки.
До моменту скоєння похоронної церемонії навколо могили утворився вал з трьома проходами, а навколо нього кільцевий рів, теж з трьома проходами всередину. Діаметр рову — 62 метри, ширина — 1,5 метра, глибина — 1,2 метра. Така конструкція насипу, що трохи нагадує скіфську, простежено для позднекочевніческіх курганів вперше. Грабіжники не проникли в курган. Навколо могили були покладені п'ять парадно прибраних і осідланих коней і напутня їжа — десять розрубаних баранячих туш. Пиття, ймовірно, знаходилося в двох візантійських амфорах.
Зовнішня політика
З середини 60-х рр. ХІІІ ст. хан Ногай, проводить самодіяльну політику, яка, іноді іде розрізнено з інтересами центральної золотоординської адміністрації, опираючись на підвладне йому місцеве населення. Він відміняє тут не лише баскачество, але і допомагає Болгарії і Візантії придушити повстання Івайла, стає фактично володарем улусу Джучі. В руських літописах Ногай часто іменується царем чи ханом.
В Північно-Західному Причорномор'ї утворився другий політичний центр Золотої Орди, його правитель вступає у самостійні відношення з Єгиптом, видає ярлик на велике князювання Дмитру Переяславському, саджає на престол хана Токту, захоплює Крим і дарує його своєму онукові
Союзу з Ногаєм добивається багато європейських держав, зокрема Польща, Угорщина, Болгарія. Сіючі ворожнечу в руських землях, він дає Дмитру Переяславському в 1283 р. військо для походу на Новгород.
Економіка
При Ногаї в ХІІІ ст. регіструють найбільший розвиток торгівлі у Нижньому Подністров'ї, який затухає в XIV ст. після краху авантюр Ногаю.
Див. також
Примітки
- Iliescu O., Simion G. Le grand Tresor de monnaies et lingots de XIII etXIV siecles // Revue des etudes sud-est europeenne. — Vol. II. — 1964. — № 1-2. — P. 217–220.
- Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России (II чч.) Стр 352;
- М. Г.Сафаргалиев «Распад Золотой Орды» стр. 287, 312, 323–329.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 22 травня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Насонов А. Н. Монголы и Русь. История татарской политики на Руси. — М.; Л., 1940. — С. 70.
- Карышковский П. О. Восстание Ивайла// ВВ. — 1958. — Т. 13. — С. 107–135.
- Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды// Уч. записки Мордовского гос. ун-та. — Саранск, 1960. — С. 54-56.
Джерела
Алиева С. И. Ногайские тюрки (XV–XX вв.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nogajskij ulus derzhavne utvorennya zasnovane Nogayem v 1260 roci Spochatku vin isnuvav yak administrativna odinicya Zolotoyi ordi pri Nogayi i do jogo smerti 1300 isnuvav yak nezalezhna derzhava Potim do pochatku XV st perebuvav u skladi Zolotoyi OrdiNogajskij ulus1260 poch XV st Prapor GerbStolicya IsakchaReligiyi IslamForma pravlinnya MonarhiyaIstoriya Zasnovano 1260 Rozpad ulusa poch XV st Stavka hanaStavka znahodilasya poblizu suchasnogo mista Isakcha O Iliyesku i T Simeona stverdzhuvali sho na Nizhnomu Dunayi u kinci HIII st vinik j isnuvav deyakij chas yakijs centr kochovikiv TeritoriyaZa chasiv Nogaya ulus podilyavsya na 4 tmi starij yurt zi stoliceyu v Hadzhibeyi krayina asiv tume As znahodilasya u protilezhnomu kinci ulusu poblizu Zaliznih Vorit tretij tumen tma Demira Temira Timura roztashovuvavsya na teritoriyi mizh richkami Reut i Seret zi stavkoyu Starij Orhej Budzhak stanoviv okremu tmu PeredistoriyaEmir Nogaj ye nashadkom vidomoyi Kipchacko poloveckoyi dinastiyi sultaniv zherciv onukom ostannogo hana Kotyana sultan Koten I uspadkuvav vin vid svoyih predkiv ne tilki tayemni znannya Tengrianskij zhrechestva a j teritoriyu na yakij zhili polovci i de znahodilas Chorna Kumaniya neyu yak rodovim ulusom volodiv Nogaj I mogila v Chingulskom kurgani roztashovana v centri zemel tak zvanih polovciv Z drugoyi polovini XIII stolittya ci zemli buli nevid yemnoyu chastinoyu ulusu Nogaya dzherelo IstoriyaDokladnishe Nogajskij Ulus z yavivsya v Priazovskih stepah 1260 roku vnaslidok ob yednannya ulusu Muvala Budzhak Voloshina i ulusu Burundaya mizh Dnistrom i Dniprom Spochatku vin isnuvav yak administrativna odinicya Zolotoyi Ordi Cej ulus nazivavsya po imeni jogo glavi Nogaya Istoriya poyavi Nogajskogo ulusu pov yazana z tim sho Pivnichnij Kavkaz u chingizidiv vvazhavsya ulusom Berke brata hana Batu Pislya smerti bezditnogo Berke jogo ulus perejshov do inshogo brata Batu Movalu onukoyu yakogo buv Nogaj V kinci 13 stolittya Krilo Muvala uspadkovuvav Nogaj Pri comu dev yat brativ Nogaya takozh otrimali svoyu chastinu spadshini U 1277 Nogaj na choli vijsk hana Mangu Timura pidkoriv teritoriyu vid Donu do Dnipra i Dunayu a tak samo naselennya Tamani ta Kubani Takim chinom v Krimu i na Kavkazi de panuvali alani zihi i polovci stali panuvati Chingizidi Tak u skladi Zolotoyi ordi z yavivsya Krimskij ulus Nogaj deyakij chas buv namisnikom Dniprovsko Dunajskogo regionu ta Prichornomor ya temnikom i pravitelem zahidnih oblastej Desht i Kipchak vid Donu i do Dnipra Pri Tokto vpada Nogaya poshirilasya j na Krim Nogayu platili daninu bolgarski cari Z nimi ukladali torgovelni ugodi inozemni torgovci bazhayuchi zasnuvati faktoriyi v mistah Pivnichnogo Prichornomor ya Mogutnist Nogaya zrostala naslidkom chogo stalo viniknennya im separatizmu shodo Zolotoyi Ordi U 1297 Nogaj zavdav porazki hanu Toktaim i tim samim zavoyuvav pravo imenuvatisya pravitelem osoblivogo samostijnogo derzhavnogo utvorennya Nogajskogo Ulusu Do jogo skladu uvijshli deyaki zemli Krimskogo hanstva U 1300 roci vidbuvsya drugij bij mizh Nogayem i Tokto Nogaj zaginuv Sin Nogaya Choka razom z tisyachnim vijskom pishov do Bolgariyi de na chas zapanuvav 1299 1301 Nashadki Nogaya razom zi svoyimi lyudmi zajnyali prostori Peredkavkazzya Do 1303 roku zzanali porazok zakoloti i povstannya Turaya i Kara kiseka sina i onuka Nogaya vidpovidno Novim ochilnikom ulusa stav Tuluk buga sina Tokto Ostannij vidstoronenij u 1320 roci pislya pridushennya hanom Uzbekom zakolotiv proti sebe Z cogo chasu ulus keruvavsya kilkoma emirami ale pri comu zberigav svoyu teritorialnu cilisnist Vodnochas poslablyuyetsya vlada ulusa nad priberezhnimi mistami Yak naslidok Kiliya i Likostoma ostatochno zakriplyuyutsya za genuezcyami Bilgorod pidpav pid vladu Bolgarskogo carstva do 1323 roku U seredini XIV st emiri ulusu poshiryuyut svoyu fiskalnu vladu na susidnij ulus Kurumishi Z pochatkom velikoyi zam yatni emiri ulusu faktichno viddilyayutsya vid Zolotoyi Ordi Porazki u 1360 1370 h rokah postupovo prizveli do zanepadu ulusu Na pochatok XV st tatarske naselennya ulusu vzhe pozicionuyetsya suchasnikami yak Bilgorodska orda Prote v okremih toponimah i nazvah deyakih dzherel miscevi zemli ta naselennya prodovzhuvali pov yazuvatisya z Nogayem Mogila NogayaMogila Nogaya bula vidkrita na pochatku 80 h rokiv XX stolittya Institutom arheologiyi Ukrayini nachalnikom Zaporizkoyi ekspediciyi buv ta Kurgan stoyav na krayu visokogo korinnogo berega richki Chingul nad neozoroyi zaplavoyu tam de richka Molochna kruto povertaye na pivden i prijmaye na sebe vodi Chingul Gliboku mogilnu yamu virili na vershini bilsh rannogo nevelikogo kurganchik bronzovoyi dobi Nasip sporudzhuvali dovgo Budivelnim materialom dlya neyi sluzhili shmatki dernu narizati nepodalik u dolini richki Do momentu skoyennya pohoronnoyi ceremoniyi navkolo mogili utvorivsya val z troma prohodami a navkolo nogo kilcevij riv tezh z troma prohodami vseredinu Diametr rovu 62 metri shirina 1 5 metra glibina 1 2 metra Taka konstrukciya nasipu sho trohi nagaduye skifsku prostezheno dlya pozdnekochevnicheskih kurganiv vpershe Grabizhniki ne pronikli v kurgan Navkolo mogili buli pokladeni p yat paradno pribranih i osidlanih konej i naputnya yizha desyat rozrubanih baranyachih tush Pittya jmovirno znahodilosya v dvoh vizantijskih amforah Zovnishnya politikaZ seredini 60 h rr HIII st han Nogaj provodit samodiyalnu politiku yaka inodi ide rozrizneno z interesami centralnoyi zolotoordinskoyi administraciyi opirayuchis na pidvladne jomu misceve naselennya Vin vidminyaye tut ne lishe baskachestvo ale i dopomagaye Bolgariyi i Vizantiyi pridushiti povstannya Ivajla staye faktichno volodarem ulusu Dzhuchi V ruskih litopisah Nogaj chasto imenuyetsya carem chi hanom V Pivnichno Zahidnomu Prichornomor yi utvorivsya drugij politichnij centr Zolotoyi Ordi jogo pravitel vstupaye u samostijni vidnoshennya z Yegiptom vidaye yarlik na velike knyazyuvannya Dmitru Pereyaslavskomu sadzhaye na prestol hana Toktu zahoplyuye Krim i daruye jogo svoyemu onukovi Soyuzu z Nogayem dobivayetsya bagato yevropejskih derzhav zokrema Polsha Ugorshina Bolgariya Siyuchi vorozhnechu v ruskih zemlyah vin daye Dmitru Pereyaslavskomu v 1283 r vijsko dlya pohodu na Novgorod EkonomikaPri Nogayi v HIII st registruyut najbilshij rozvitok torgivli u Nizhnomu Podnistrov yi yakij zatuhaye v XIV st pislya krahu avantyur Nogayu Div takozhChorna Kumaniya Bila Kumaniya Krimskij ulus Zolotoyi Ordi Mala Nogajska OrdaPrimitkiIliescu O Simion G Le grand Tresor de monnaies et lingots de XIII etXIV siecles Revue des etudes sud est europeenne Vol II 1964 1 2 P 217 220 Chernomore Sbornik issledovanij po istoricheskoj geografii Yuzhnoj Rossii II chch Str 352 M G Safargaliev Raspad Zolotoj Ordy str 287 312 323 329 Arhiv originalu za 26 listopada 2015 Procitovano 22 travnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Nasonov A N Mongoly i Rus Istoriya tatarskoj politiki na Rusi M L 1940 S 70 Karyshkovskij P O Vosstanie Ivajla VV 1958 T 13 S 107 135 Safargaliev M G Raspad Zolotoj Ordy Uch zapiski Mordovskogo gos un ta Saransk 1960 S 54 56 DzherelaAlieva S I Nogajskie tyurki XV XX vv