Феофанія яка малює смерть спільний радянсько американський художній фільм 1991 року Історичний трилер режисера Феофанія

«Феофанія, яка малює смерть» — спільний радянсько-американський художній фільм 1991 року. Історичний трилер режисера .

Феофанія, яка малює смерть

Жанр	трилер
Режисер
Продюсер
Сценарист	Юрій Перов
У головних ролях
Оператор	Анатолій Гришко
Композитор
Художник	Валентин Коновалов Леонід Розсоха
Кінокомпанія	Одеська кіностудія
Тривалість	95 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1991
IMDb	ID 0210043

Сюжет

XI століття. Село, частина жителів якого — язичники, а частина — вже християни. Відносини між двома частинами громади не можна назвати спокійними. Староста села язичник Григорій який всіляко насміхається над священиком отцем Агафангелом, заявляє, що священик не чоловік, вимагає від нього вступити у близькі стосунки з жінками. З іншого боку, Агафангел намагається викривати язичницькі звичаї жителів села.

Влітку настає пора язичницького свята на славу Перуна, що супроводжується ігрищами і сексуальною оргією. В цей час парафіяни збираються в церкві. Одна з мешканок села, Анна, відмовляється брати участь в плотських втіхах, і наступного дня її знаходять в лісі мертву. Дівчина згвалтована, на її тілі сліди укусів. Жителі села вирішують, що винуватець смерті дівчини — перевертень. Сільська знахарка Феофанія, яка з одного боку, успішно готує тіло до поховання, приховуючи рани (що викликає у жителів села підозру в чаклунстві), з іншого боку — за допомогою обрядів намагається дізнатися, що ж сталося вночі. Григорій же вирішує, що пришестя перевертня пов'язано з тим, що священик розлютив Перуна, і перешкоджає тому, щоб Анну поховали за християнським обрядом.

Наступною жертвою вбивці стає Людмила, родичка Григорія. Григорій просить Феофанію підготувати тіло до поховання, при цьому щоб вона не покращувала її зовнішність. Однак Феофанія не прислуховується до поради старости. В результаті отець Агафангел звинувачує знахарку в чаклунстві і вимагає розправи над нею. Син Феофанії Нестор знаходить на місці вбивства оберіг, який, швидше за все, належить вбивці. Знахарка просить у старости допомоги, при цьому показуючи йому оберіг. Староста залишається безмовний — тоді Феофанія розуміє, що староста і є вбивця. Заради порятунку своєї шкури Григорій встає на сторону священика і погоджується з тим, що Феофанію потрібно спалити. Натовп підпалює хату Феофанії. Однак Нестору вдається допомогти матері вибратися через таємний лаз.

Нестор показує Григорію оберіг, який староста намагається відібрати у хлопчика. У гонитві за Нестором Григорій приходить до лісу, де зустрічає живу Феофанію. Від несподіванки він падає у вовчу яму і гине, пронизаний колом. Феофанія і Нестор йдуть з селища.

У ролях

— Феофанія
— отець Агафангел
Джордж Сігал — Григорій
— Нестор
— Людмила
Микола Добринін — Авдей
— Олена
— Настя, дочка Григорія
— Анна
— божевільна жінка
— батько Анни
Раїса Недашківська — мати Феофанії
— батько Феофанії
— Єфросинія
Ганна Терехова — Апраксія
— селянин

Знімальна група

Режисер-постановник та продюсер:
Сценаристи: , Юрій Перов,
Оператор-постановник: Анатолій Гришко
Композитор —
Художники-постановники: Валентин Коновалов, Леонід Розсоха

Посилання

Феофанія, яка малює смерть на сайті IMDb (англ.)