Домашенко Тетяна Михайлівна

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Домашенко.

Тетяна Михайлівна Домашенко (3 вересня 1954, Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область) — поетеса, громадсько-політичний діяч, авторка 9-ти поетичних збірок, засновник і директор видавництва «Духовна Вісь», лауреат Лубенської районної літературно-мистецької премії імені В. А. Симоненка за книгу «Служити Богу й Україні».

Домашенко Тетяна Михайлівна
Народилася	3 вересня 1954(1954-09-03) (69 років) Великобагачанський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність	поетеса
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна

21 лютого 2014 року Тетяна Домашенко уперше полеглих учасників Євромайдану назвала Небесною сотнею у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану».

Біографія

• 1970 — закінчила 8 класів Рокитянської середньої школи.
• 1970–1974 рр. — навчалась в Полтавському сільськогосподарському технікумі в місті Полтаві.
• 1974–1978 рр. — працювала агрономом у селі Рябушки Лебединського району Сумської області.
• 1979–1987 рр. — проживала в селі Войниха Лубенського району Полтавської області, працювала педагогом у середній школі.
• 1980–1986 рр. — навчалася в Харківському державному університеті. Отримала спеціальність: філолог; викладач української мови та літератури.
• 1987–2003 рр. — проживала у селі Красногорівка Великобагачанського району Полтавської області, працювала в школі та сільській бібліотеці.
• 1997–1999 рр. — старший науковий працівник Миргородського краєзнавчого музею.
• 1997–2001 рр. — навчалася на курсах із християнської етики при Львівській Богословській Академії.
• 1999–2000 рр. — зарахована слухачем Української Академії державного управління при Президентові України.
• 2000–2001 рр. — референт з питань державної мови при Всеукраїнському товаристві «Просвіта».
• З 2003 року донині проживає у місті Вишневе Київської області. Працювала на посадах відповідального секретаря, пізніше — директора КП «Інформ» та головного редактора газети «Наше місто» (2003—2006 рр.)
• 2006–2009 рр. — керівник літературної студії «Вишнева зав'язь» та педагог — організатор Вишнівської ЗОШ № 1.

У 2003 році очолила Міжрегіональне громадське об'єднання «Організація патріотів України» у Київській області.

У 2002 році була співорганізатором Всеукраїнської духовно-просвітницької акції «Під твою милість прибігаємо».

• 2003–2008 рр. — учасник науково-меморіальної експедиції «Слідами голодомору 1932—1933 років в Україні».

З 2001 року по нинішній час займається видавничою діяльністю у приватному видавництві «Духовна вісь», є його директором.

В громадсько-політичному житті країни завжди займає активну життєву позицію. Тричі балотувалась кандидатом у народні депутати України (в 1994, у 1998 та 2012 роках).

Творчий доробок

Видала дев'ять власних поетичних збірок, друкувалася в різних часописах, як вітчизняних, так і зарубіжних, зокрема: «Нові Дні» (Австралія), «Наше Життя» (США), є переклади на італійську мову. Є багато публікацій у різних українських часописах. Перша поетична збірка «Калинове намисто» вийшла в 2000 році у видавництві «Каменяр», Львів. Наступні три збірки «Озовітесь — мати кличе» (2001 р.), «Дві дороги» (2004 р.) та «Ода батьківській хаті» (2010 р.) вийшли у видавництві «Духовна вісь».

• Молитва України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Тридцять три колосочки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Присвяти:

• Тарасу Шевченку [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Олександру Довженку [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Василю Стусу [ 25 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Володимиру Самійленку [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Анатолю Костенку [ 25 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Федору Кириченку [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Катерині Мотрич [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Олегу Чорногузу
• Леоніду Рябченко [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Василю Симоненку [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Відбулась творча зустріч із володарями премії ім. В. Симоненка
2. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2020. Процитовано 15 червня 2022.
3. . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2015.

Посилання

• Персональний блог [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]