Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Польсько-турецька війна — війна, що велася між Османською імперією та Річчю Посполитою у 1683—1699 роках. Складова Великої турецької війни. Завершилася поразкою Османської імперії та втратою багатьох її володінь.
| Польсько-турецька війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Польсько-турецькі війни, Велика турецька війна | |||||||
 Битва під Парканами | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Річ Посполита |  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
Ян III Собеський Август II Фрідріх Фрідріх-Казимир | Мехмед IV Сулейман II Ахмед II | ||||||
Початок війни
Повстання Імре Текеї проти габсбурзького панування в Угорщині втягнуло Османську імперію в нову війну з австрійцями. Коли Текеї усвідомив неможливість самотужки боротися з Австрією, він визнав себе данником Османської імперії, за що султан Мехмед IV зробив його королем Середньої Угорщини (1682 р.), васалом Османської імперії. Франція підбурювала султана допомогти Текеї. Османи почали готуватися до воєнної допомоги новому васалові, і того ж року великий візир Кара-Мустафа вступив в Угорщину з 200-тисячною армією. Йому здалися Кошице, Еперьеш і Фюлек.
Кампанія 1683 року
У наступному році Кара-Мустафа вирішив йти прямо на Відень: він перейшов Раабе (8 липня 1683), взяв штурмом Альтенбург, Генбург і Перштольсдорф і 14 липня став табором навколо Відня. Його війську в 200 тисяч Відень міг лише протиставити гарнізон силою в 10 тисяч чоловік під начальством графа Штаремберга. Вміння Штаремберга, мужність гарнізону та громадян міста відбили всі напади османів, але сили оборонців у вересні були виснажені. Кара-Мустафа, одначе, не давав наказу до штурму, бо не хотів віддавати місто на розграбування своєму війську, щоб зберегти багатства Відня для себе одного, розраховуючи на те, що місто здасться.
Імператор Священної Римської імперії Леопольд I тоді звернувся з проханням про допомогу до короля Речі Посполитої Яна III Собеського, що з 20 000 поляків приєднався до імперського війська під проводом Карла Лотаринзького. 12 вересня 1683 союзне військо почало атаку османського табору, розбило османське військо, захопило табір та знищило в бою 10 000 османів. Кара-Мустафа відступив, переслідуваний поляками і німцями, і на переправі через Дунай, під Парканами, був знову розбитий поляками і втратив 9200 осіб. Собеський після цього захопив Естергом і знову розбив візира, який втік у Белград, де був страчений за наказом султана.
Проти австрійців був відправлений тоді Ібрагім Шейтан, а проти поляків сераскир Сулейман-паша, але успіхи союзного війська продовжувалися. Польські та козацькі війська здійснили походи на Правобережну Україну та Молдову.
Утворення Священної ліги
У 1684 р. Священна Римська імперія, Річ Посполита, Венеція та Мальта утворили Священну Лігу під покровительством папи. «З метою розпорошення сил ворога» війну планували вести на кількох фронтах: імператор — в Угорщині, король польський — в Україні, Венеція — на морі та у Далмації. У 1686 р. Австрія та Річ Посполита втягнули до ліги Московське царство ціною віддачі їй Києва. Московське царство мала нападом на Кримське ханство скувати сили татар.
Кампанія 1684 року
Герцог Лотаринзький тим часом продовжував війну з османами: він взяв Вишеград (1684 р.), розбив османів, взяв Пешт, відбивши напад допоміжної османської армії, в той час як Леслі і Траутманнсдорф знищили головну османську армію у Веровіча в Хорватії. У цей час Людовик XIV, знаходячи невигідним для Франції надмірне ослаблення Османської імперії як природної союзниці проти Австрії, став стримувати надмірний запал Яна Собеського. Війська Речі Посполитої обложили захоплений османами у 1672 році Кам'янець-Подільський та вели бої на підступах до нього проти татар.
Кампанія 1685 року
В кампанію 1685 імператорська армія і венеційці одержали ще кілька перемог: вони хоча і повинні були припинити облогу Буди, але прогнали османів від Естергома, взяли Нейгейзель і вигнали Текеї з усіх його фортець. Венеційці вступили в Боснію та Албанію, а знаменитий Франческо Морозіні, герой Крітської війни, заволодів островом Санто Моро і Превезою на узбережжі Албанії, та підбурив до повстання войовничих горян. Король Ян Собеський ходив у похід на Молдавію, але невдало.
Кампанія 1686 року та 1687 року
В Західній Угорщині в кампанію 1686 Карл Лотаринзький, підкріплений військами деяких німецьких князів, взяв штурмом Буду, а в наступному 1687 завдав рішучої поразки великому візиру Сулейману при Мохачі. Поляки стали загрожувати Молдавії, а австрійці вторглися у Волощину, Угорщину, Славонію та Хорватію. В цей рішучий момент османські вояки вбили великого візира, а трохи згодом Мехмеда IV було скинуто з престола та замінено на його брата Сулеймана III.
Австрійці взяли Ерлан і Ліппі; семигородський воєвода Апаффі визнав свою залежність від імператора, а угорський сейм, що зібрався в Пресбурзі (Братиславі), визнав угорський престол спадковою власністю Габсбургів. Але (похід московських військ на Кримське ханство) закінчився невдало, так само як і похід поляків у Молдавію.
Як стверджують дослідники, Ян III Собеський 10 серпня 1686 надіслав листа до Запоріжжя із закликом прислати частину війська йому в допомогу проти османів і татар. Запорожці вислали тоді загін у 2 700 осіб.
Венеційці тим часом так само діяльно вели війну з османами, як і австрійці: Морозіні у 1685, 1686 та 1687 послідовно забрав у османів усі міста Мореї (Пелопоннеса), зайняв Коринф і Афіни (при цьому венеційська бомба потрапила в Парфенон, який османи перетворили на пороховий склад, та сильно зруйнувала цей знаменитий давньогрецький храм). В цей час інший венеційський генерал зайняв Книн і підкорив Далмацію.
Кампанія 1688 року
У 1688 році австрійці вели війну в Угорщині та Семигороді під начальством Караффа і взяли Штульвейссенбург та Петервардейн, а під проводом курфюрста Емануїла Баварського напали на Сербію та взяли штурмом Белград. Австрійці рушили тоді в глиб Сербії під проводом маркграфа Людвіга Баденського, розбили сераскира Реджіб-пашу під Бетуджіном, потім 20 тисяч австрійського війська завдали поразку 60-тисячній османській армії під Нішем. Поляки продовжували блокаду Кам'янця та зазнали серйозної невдачі під Новоселкою.
Кампанія 1689 року
У 1689 році австрійці взяли Ніш та Відін. Усюди спалахували повстання християн проти гнобителів-османів. У цей критичний момент великим візиром султан призначив Мустафу Кепрюлю, що на деякий час затримав переможне просування австрійців. Невдачею закінчився і (другий похід московських військ на Кримське ханство).
Кампанія 1690 року
У 1690 році Кепрюлю розбив австрійського генерала Секендорфа (серпень 1690 р.), відбив у австрійців Ніш, Відін, Семендрію, Белград і змусив австрійську армію відступити за Саву, а Текеї, також розбивши австрійців, проголосив себе князем Семигорода. Також греки Мореі повстали проти венеційців.
Кампанія 1691 року
У наступному 1691 році Мустафа Кепрюлю рушив назустріч маркграфу Баденскому, що йшов з військом від Петервардейна, але в битві при Сланкемені був убитий кулею, його військо було розбите і втекло, залишивши на полі битви 28 тисяч вбитих. Почалися мирні переговори, але через великі вимоги переможниць, Австрії, Речі Посполитої (незважаючи на невдачу походу Собеського в Молдавське князівство) та Венеції, і внаслідок інтриг Франції, яка вела в цей час війну з Австрією та іншими німецькими державами, укласти мирну угоду не вдалося.
Пауза 1692—1693 років
Війна з боку Османської імперії перетворилася на оборонну, чому були раді австрійці, які змушені були відправити Людвіга Баденского і найкращі війська на Рейн проти французів, внаслідок чого протягом 1692—1693 років нічого серйозного не сталося.
Кампанія 1694 року
у 1694 р. венеційці знову почали воєнні дії, захопили Хіос, який скоро знову втратили, і відбили османів, які вторглися було в Морею. 6 жовтня 1694 року під Устечком на Поділлі поляки під проводом гетьмана Яблоновського перемогли татар та захопили великий обоз із припасами (півтори тисячі возів), що прямував до обложеного Кам'янця.
Кампанія 1695 року
Ще раз щастя усміхнулося османам зі вступом на престол нового войовничого султана Мустафи II (1695). Війна з Францією не давала Габсбургам можливості організувати широкі наступальні операції на Балканах. У 1695 і 1696 війська султана перемогли у ряді битв з австрійськими військами. У битві при Лугожі (1695) загинув генерал Ветерані. Великі втрати імператорські війська понесли в битві за Темешвар, в якій був убитий генерал Хайсслер.
Поки сам султан вдало воював в Угорщині, московський цар Петро I був відбитий від Азова (1695), венеційці були розбиті на морі капудан-пашею Гуссейном. Татарська орда вчинила великий набіг на Галичину, але під Львовом її відбив гетьман Яблоновський.
Кампанія 1696 року та 1697 року
Вже в наступному році Азов був узятий московськими військами, а сам султан був розбитий наголову (1697) принцом Євгеном Савойським під Зентою під час переправи через ріку Тису. 20 тисяч османів було вбито, крім того 10 тисяч потонуло в Тисі. Ця блискуча перемога дала можливість австрійцям вторгнутися в Сербію і Боснію і підняти там повстання серед християн.
Закінчення війни
У 1698 сталася остання битва у війнах Речі Посполитої з османами та татарами. Під Підгайцями 8-9 вересня 1698 польсько-саксонська армія під проводом польного гетьмана коронного Фелікса Потоцького перемогла татарську орду, але татарський набіг зумів зірвати запланований похід Августа ІІ проти османів до Молдовського князівства.
Новий великий візир з династії Кепрюлю врятував Османську імперію від остаточного приниження: він набрав нове військо, прогнав австрійців за Саву, а потім вступив в переговори з супротивниками. Перемир'я в Карловицях (1699) на 25 років дало Австрії Семигород, Угорщину без Темешвара і Баната, Славонію й Сірмію, Речі Посполитій — Україну і Поділля, Московському царству — Азов, Венеції — частину Далмації між Керки та Нарентою, всю Морею, острови Егіну і Санта-Моро. Цей мирний договір, віднявши у Османській імперії найкращі завоювання Сулеймана II Великого, був початком загибелі Османської імперії: з цього часу вона починає втрачати одну провінцію за іншою на півночі, з невеликим успіхом на півдні своїх європейських володінь.
Примітки
- Договір про створення Священної Ліги. 1684. www.ucrainarma.org. Процитовано 10 червня 2016.
- Йосип Шумлянський. ДУМА З 1686 РОКУ
Див. також
Література
- Радослав Сікора: З історії польських крилатих гусарів. — Київ: Дух і літера, 2012. . .
- Радослав Сікора: Крилаті гусари Яна Собеського. — Київ: Дух і літера, 2013. . .
Посилання
- Договір про створення Священної ліги. 1684 р.
- Відносини з конференцій «Українсько-Польський круглий стіл істориків XVII ст.» (27.06.2013)
- Радослав Сікора. Відень-1683: між пропагандою і фактами. Історична правда, 13.09.2013
- Мирослав Нагельський. Каналії і король. Ян ІІІ Собєський, козаки і битва під Віднем. Історична правда, 21.10.2013
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Polsko turecki vijni ta Vijna Svyashennoyi ligi Polsko turecka vijna vijna sho velasya mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Richchyu Pospolitoyu u 1683 1699 rokah Skladova Velikoyi tureckoyi vijni Zavershilasya porazkoyu Osmanskoyi imperiyi ta vtratoyu bagatoh yiyi volodin Polsko turecka vijnaPolsko turecki vijni Velika turecka vijnaBitva pid Parkanami Bitva pid ParkanamiData 1683 1699Misce Ukrayina MoladviyaRezultat peremoga polyakiv Karlovickij kongresStoroniRich Pospolita Kurlyandiya Ukrayina Svyashenna Liga Osmanska imperiya Krim MoladviyaKomanduvachiYan III Sobeskij Avgust II Fridrih Fridrih Kazimir Mehmed IV Sulejman II Ahmed IIPochatok vijniTeatri voyennih dij u Yevropi u kinci 17 stolittya Povstannya Imre Tekeyi proti gabsburzkogo panuvannya v Ugorshini vtyagnulo Osmansku imperiyu v novu vijnu z avstrijcyami Koli Tekeyi usvidomiv nemozhlivist samotuzhki borotisya z Avstriyeyu vin viznav sebe dannikom Osmanskoyi imperiyi za sho sultan Mehmed IV zrobiv jogo korolem Serednoyi Ugorshini 1682 r vasalom Osmanskoyi imperiyi Franciya pidburyuvala sultana dopomogti Tekeyi Osmani pochali gotuvatisya do voyennoyi dopomogi novomu vasalovi i togo zh roku velikij vizir Kara Mustafa vstupiv v Ugorshinu z 200 tisyachnoyu armiyeyu Jomu zdalisya Koshice Eperesh i Fyulek Kampaniya 1683 rokuYu Kossak Bitva pid ParkanamiYu Brandt Bitva pid Vidnem U nastupnomu roci Kara Mustafa virishiv jti pryamo na Viden vin perejshov Raabe 8 lipnya 1683 vzyav shturmom Altenburg Genburg i Pershtolsdorf i 14 lipnya stav taborom navkolo Vidnya Jogo vijsku v 200 tisyach Viden mig lishe protistaviti garnizon siloyu v 10 tisyach cholovik pid nachalstvom grafa Shtaremberga Vminnya Shtaremberga muzhnist garnizonu ta gromadyan mista vidbili vsi napadi osmaniv ale sili oboronciv u veresni buli visnazheni Kara Mustafa odnache ne davav nakazu do shturmu bo ne hotiv viddavati misto na rozgrabuvannya svoyemu vijsku shob zberegti bagatstva Vidnya dlya sebe odnogo rozrahovuyuchi na te sho misto zdastsya Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Leopold I todi zvernuvsya z prohannyam pro dopomogu do korolya Rechi Pospolitoyi Yana III Sobeskogo sho z 20 000 polyakiv priyednavsya do imperskogo vijska pid provodom Karla Lotarinzkogo 12 veresnya 1683 soyuzne vijsko pochalo ataku osmanskogo taboru rozbilo osmanske vijsko zahopilo tabir ta znishilo v boyu 10 000 osmaniv Kara Mustafa vidstupiv peresliduvanij polyakami i nimcyami i na perepravi cherez Dunaj pid Parkanami buv znovu rozbitij polyakami i vtrativ 9200 osib Sobeskij pislya cogo zahopiv Estergom i znovu rozbiv vizira yakij vtik u Belgrad de buv strachenij za nakazom sultana Proti avstrijciv buv vidpravlenij todi Ibragim Shejtan a proti polyakiv seraskir Sulejman pasha ale uspihi soyuznogo vijska prodovzhuvalisya Polski ta kozacki vijska zdijsnili pohodi na Pravoberezhnu Ukrayinu ta Moldovu Utvorennya Svyashennoyi ligiU 1684 r Svyashenna Rimska imperiya Rich Pospolita Veneciya ta Malta utvorili Svyashennu Ligu pid pokrovitelstvom papi Z metoyu rozporoshennya sil voroga vijnu planuvali vesti na kilkoh frontah imperator v Ugorshini korol polskij v Ukrayini Veneciya na mori ta u Dalmaciyi U 1686 r Avstriya ta Rich Pospolita vtyagnuli do ligi Moskovske carstvo cinoyu viddachi yij Kiyeva Moskovske carstvo mala napadom na Krimske hanstvo skuvati sili tatar Kampaniya 1684 rokuGercog Lotarinzkij tim chasom prodovzhuvav vijnu z osmanami vin vzyav Vishegrad 1684 r rozbiv osmaniv vzyav Pesht vidbivshi napad dopomizhnoyi osmanskoyi armiyi v toj chas yak Lesli i Trautmannsdorf znishili golovnu osmansku armiyu u Verovicha v Horvatiyi U cej chas Lyudovik XIV znahodyachi nevigidnim dlya Franciyi nadmirne oslablennya Osmanskoyi imperiyi yak prirodnoyi soyuznici proti Avstriyi stav strimuvati nadmirnij zapal Yana Sobeskogo Vijska Rechi Pospolitoyi oblozhili zahoplenij osmanami u 1672 roci Kam yanec Podilskij ta veli boyi na pidstupah do nogo proti tatar Kampaniya 1685 rokuPohid Kunickogo 1683 84 rokiv ta punktirom inshi pohodi kozakiv proti Krimskogo hanstva pid chas vijni 1683 1699 V kampaniyu 1685 imperatorska armiya i venecijci oderzhali she kilka peremog voni hocha i povinni buli pripiniti oblogu Budi ale prognali osmaniv vid Estergoma vzyali Nejgejzel i vignali Tekeyi z usih jogo fortec Venecijci vstupili v Bosniyu ta Albaniyu a znamenitij Franchesko Morozini geroj Kritskoyi vijni zavolodiv ostrovom Santo Moro i Prevezoyu na uzberezhzhi Albaniyi ta pidburiv do povstannya vojovnichih goryan Korol Yan Sobeskij hodiv u pohid na Moldaviyu ale nevdalo Kampaniya 1686 roku ta 1687 rokuObloga Afin venecijcyami u 1687 V Zahidnij Ugorshini v kampaniyu 1686 Karl Lotarinzkij pidkriplenij vijskami deyakih nimeckih knyaziv vzyav shturmom Budu a v nastupnomu 1687 zavdav rishuchoyi porazki velikomu viziru Sulejmanu pri Mohachi Polyaki stali zagrozhuvati Moldaviyi a avstrijci vtorglisya u Voloshinu Ugorshinu Slavoniyu ta Horvatiyu V cej rishuchij moment osmanski voyaki vbili velikogo vizira a trohi zgodom Mehmeda IV bulo skinuto z prestola ta zamineno na jogo brata Sulejmana III Avstrijci vzyali Erlan i Lippi semigorodskij voyevoda Apaffi viznav svoyu zalezhnist vid imperatora a ugorskij sejm sho zibravsya v Presburzi Bratislavi viznav ugorskij prestol spadkovoyu vlasnistyu Gabsburgiv Ale pohid moskovskih vijsk na Krimske hanstvo zakinchivsya nevdalo tak samo yak i pohid polyakiv u Moldaviyu Yak stverdzhuyut doslidniki Yan III Sobeskij 10 serpnya 1686 nadislav lista do Zaporizhzhya iz zaklikom prislati chastinu vijska jomu v dopomogu proti osmaniv i tatar Zaporozhci vislali todi zagin u 2 700 osib Venecijci tim chasom tak samo diyalno veli vijnu z osmanami yak i avstrijci Morozini u 1685 1686 ta 1687 poslidovno zabrav u osmaniv usi mista Moreyi Peloponnesa zajnyav Korinf i Afini pri comu venecijska bomba potrapila v Parfenon yakij osmani peretvorili na porohovij sklad ta silno zrujnuvala cej znamenitij davnogreckij hram V cej chas inshij venecijskij general zajnyav Knin i pidkoriv Dalmaciyu Kampaniya 1688 rokuU 1688 roci avstrijci veli vijnu v Ugorshini ta Semigorodi pid nachalstvom Karaffa i vzyali Shtulvejssenburg ta Petervardejn a pid provodom kurfyursta Emanuyila Bavarskogo napali na Serbiyu ta vzyali shturmom Belgrad Avstrijci rushili todi v glib Serbiyi pid provodom markgrafa Lyudviga Badenskogo rozbili seraskira Redzhib pashu pid Betudzhinom potim 20 tisyach avstrijskogo vijska zavdali porazku 60 tisyachnij osmanskij armiyi pid Nishem Polyaki prodovzhuvali blokadu Kam yancya ta zaznali serjoznoyi nevdachi pid Novoselkoyu Venecijska medal vidbita u 1688 roci na chest obrannya Morozini dozhem VeneciyiKampaniya 1689 rokuU 1689 roci avstrijci vzyali Nish ta Vidin Usyudi spalahuvali povstannya hristiyan proti gnobiteliv osmaniv U cej kritichnij moment velikim vizirom sultan priznachiv Mustafu Kepryulyu sho na deyakij chas zatrimav peremozhne prosuvannya avstrijciv Nevdacheyu zakinchivsya i drugij pohid moskovskih vijsk na Krimske hanstvo Kampaniya 1690 rokuU 1690 roci Kepryulyu rozbiv avstrijskogo generala Sekendorfa serpen 1690 r vidbiv u avstrijciv Nish Vidin Semendriyu Belgrad i zmusiv avstrijsku armiyu vidstupiti za Savu a Tekeyi takozh rozbivshi avstrijciv progolosiv sebe knyazem Semigoroda Takozh greki Morei povstali proti venecijciv Kampaniya 1691 rokuU nastupnomu 1691 roci Mustafa Kepryulyu rushiv nazustrich markgrafu Badenskomu sho jshov z vijskom vid Petervardejna ale v bitvi pri Slankemeni buv ubitij kuleyu jogo vijsko bulo rozbite i vteklo zalishivshi na poli bitvi 28 tisyach vbitih Pochalisya mirni peregovori ale cherez veliki vimogi peremozhnic Avstriyi Rechi Pospolitoyi nezvazhayuchi na nevdachu pohodu Sobeskogo v Moldavske knyazivstvo ta Veneciyi i vnaslidok intrig Franciyi yaka vela v cej chas vijnu z Avstriyeyu ta inshimi nimeckimi derzhavami uklasti mirnu ugodu ne vdalosya Pauza 1692 1693 rokivVijna z boku Osmanskoyi imperiyi peretvorilasya na oboronnu chomu buli radi avstrijci yaki zmusheni buli vidpraviti Lyudviga Badenskogo i najkrashi vijska na Rejn proti francuziv vnaslidok chogo protyagom 1692 1693 rokiv nichogo serjoznogo ne stalosya Kampaniya 1694 rokuu 1694 r venecijci znovu pochali voyenni diyi zahopili Hios yakij skoro znovu vtratili i vidbili osmaniv yaki vtorglisya bulo v Moreyu 6 zhovtnya 1694 roku pid Ustechkom na Podilli polyaki pid provodom getmana Yablonovskogo peremogli tatar ta zahopili velikij oboz iz pripasami pivtori tisyachi voziv sho pryamuvav do oblozhenogo Kam yancya Kampaniya 1695 rokuVzyattya Azova vijskom Petra I She raz shastya usmihnulosya osmanam zi vstupom na prestol novogo vojovnichogo sultana Mustafi II 1695 Vijna z Franciyeyu ne davala Gabsburgam mozhlivosti organizuvati shiroki nastupalni operaciyi na Balkanah U 1695 i 1696 vijska sultana peremogli u ryadi bitv z avstrijskimi vijskami U bitvi pri Lugozhi 1695 zaginuv general Veterani Veliki vtrati imperatorski vijska ponesli v bitvi za Temeshvar v yakij buv ubitij general Hajssler Poki sam sultan vdalo voyuvav v Ugorshini moskovskij car Petro I buv vidbitij vid Azova 1695 venecijci buli rozbiti na mori kapudan pasheyu Gussejnom Tatarska orda vchinila velikij nabig na Galichinu ale pid Lvovom yiyi vidbiv getman Yablonovskij Kampaniya 1696 roku ta 1697 rokuVzhe v nastupnomu roci Azov buv uzyatij moskovskimi vijskami a sam sultan buv rozbitij nagolovu 1697 princom Yevgenom Savojskim pid Zentoyu pid chas perepravi cherez riku Tisu 20 tisyach osmaniv bulo vbito krim togo 10 tisyach potonulo v Tisi Cya bliskucha peremoga dala mozhlivist avstrijcyam vtorgnutisya v Serbiyu i Bosniyu i pidnyati tam povstannya sered hristiyan Zakinchennya vijniTeritorialni zmini za Karlovickoyu mirnoyu ugodoyu U 1698 stalasya ostannya bitva u vijnah Rechi Pospolitoyi z osmanami ta tatarami Pid Pidgajcyami 8 9 veresnya 1698 polsko saksonska armiya pid provodom polnogo getmana koronnogo Feliksa Potockogo peremogla tatarsku ordu ale tatarskij nabig zumiv zirvati zaplanovanij pohid Avgusta II proti osmaniv do Moldovskogo knyazivstva Novij velikij vizir z dinastiyi Kepryulyu vryatuvav Osmansku imperiyu vid ostatochnogo prinizhennya vin nabrav nove vijsko prognav avstrijciv za Savu a potim vstupiv v peregovori z suprotivnikami Peremir ya v Karlovicyah 1699 na 25 rokiv dalo Avstriyi Semigorod Ugorshinu bez Temeshvara i Banata Slavoniyu j Sirmiyu Rechi Pospolitij Ukrayinu i Podillya Moskovskomu carstvu Azov Veneciyi chastinu Dalmaciyi mizh Kerki ta Narentoyu vsyu Moreyu ostrovi Eginu i Santa Moro Cej mirnij dogovir vidnyavshi u Osmanskij imperiyi najkrashi zavoyuvannya Sulejmana II Velikogo buv pochatkom zagibeli Osmanskoyi imperiyi z cogo chasu vona pochinaye vtrachati odnu provinciyu za inshoyu na pivnochi z nevelikim uspihom na pivdni svoyih yevropejskih volodin PrimitkiDogovir pro stvorennya Svyashennoyi Ligi 1684 www ucrainarma org Procitovano 10 chervnya 2016 Josip Shumlyanskij DUMA Z 1686 ROKUDiv takozhMoldovski pohodi Yana SobeskogoLiteraturaRadoslav Sikora Z istoriyi polskih krilatih gusariv Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Radoslav Sikora Krilati gusari Yana Sobeskogo Kiyiv Duh i litera 2013 ISBN 978 966 378 311 6 PosilannyaDogovir pro stvorennya Svyashennoyi ligi 1684 r Vidnosini z konferencij Ukrayinsko Polskij kruglij stil istorikiv XVII st 27 06 2013 Radoslav Sikora Viden 1683 mizh propagandoyu i faktami Istorichna pravda 13 09 2013 Miroslav Nagelskij Kanaliyi i korol Yan III Sobyeskij kozaki i bitva pid Vidnem Istorichna pravda 21 10 2013