Битва при Нісібісі 217 року — одна з найбільших битв в історії римсько-парфянських війн, яка запам'яталась своїм розмахом, рішучістю сторін, величезними втратами та участю правителів держав-противників, римського імператора та парфянського царя. Завершилась рішучою перемогою парфян.
Битва при Нісібісі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Римсько-парфянські війни | |||||||
Координати: 37°04′ пн. ш. 41°13′ сх. д. / 37.067° пн. ш. 41.217° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська імперія | Парфія | ||||||
Командувачі | |||||||
Макрін | Артабан V | ||||||
Військові сили | |||||||
70-100 тис. солдат | Невідомо, можливо 50-60 тис. солдат | ||||||
Втрати | |||||||
Катастрофічні | Значні |
Передісторія
Римський імператор Каракалла, який мріяв розширити кордони Риму до Індії за прикладом свого кумира Олександра Македонського, приблизно починаючи з 210–211 років почав готуватись до кампанії проти Парфії, бажаючи під час військового походу раз і назавжди знищити Парфянське царство. Зручний момент настав 217 року — Парфія вкотре у своїй історії опинилась у стані розбрату між претендентами на престол, царевичами Артабаном V і Вологезом V. Хоча влада офіційно й була передана за заповітом Вологезу, Артабан почав оскаржувати права останнього на корону, й Парфія, вкотре розділившись на два табори, була поглинута розбратом, що значно підривало її сили, й без того виснажені під час нескінченних зовнішніх та внутрішніх війн і конфліктів.
Під час братерської війни Вологез V зазнав поразки, йому було надано в управління невеличку область із містом Вавилон у Месопотамії, решта ж Парфії опинилась у руках Артабана V. У багатьох областях та провінціях влада парфянського царя була формальною, реально ж влада Артабана поширювалась тільки на південь Месопотамії, Мідію та низку сусідніх областей.
Каракалла, вирішивши скористатись ситуацією, виступив у похід проти Парфії близько 214–216 років. Артабан не бажав ставати до протистояння з Каракаллою та всіма силами намагався цього уникнути. Спочатку Каракалла, ще не сягнувши меж Парфії, розправився із царством Осроєна. Артабан навіть видав усіх втікачів, які переховувались у Парфії після ліквідації незалежності Осроєни. Потім Каракалла відрядив посольство до Артабана з пропозицією одруження з його дочкою, що було, звичайно, політичним маневром з метою виманити Артабана до себе. Останній, спочатку відмовивши Каракаллі, зрештою погодився й сам виїхав зі свитою до імператора. Проте несподівано за наказом Каракалли римляни напали на парфянське посольство, а Артабану дивом вдалось уникнути смерті. Після підступного вчинку Каракалли, скориставшись метушнею, армія імператора перетнула Тигр та рушила внутрішніми землями власне Парфії. Під час походу було взято багато міст і фортець у Месопотамії, зруйновано та розграбовано могили парфянських царів в Арбелі. Після цього мови про мир не могло й бути.
Артабан вирушив на схід Парфії збирати військо, Каракалла ж вирушив на зимові квартири до Карр.
217 року Артабан зрештою зібрав військо та виступив у похід. Підступність Каракалли та руйнування могил парфянських царів спричинили різке обурення населення Парфії, навколо Артабана об'єдналась уся парфянська знать, в тому числі й колишні непримиренні противники Артабана.
Звістка про виступ величезного парфянського війська спричинила пересторогу серед багатьох римських полководців. Багато хто з них, зокрема префект преторіанців Марк Оппелій Макрін, остерігались продовження війни. Усвідомлюючи, що змусити Каракаллу піти на мир неможливо, та ясно розуміючи всю запеклість парфян, командири римської армії на чолі з Макріном склали змову, убивши Каракаллу.
Після убивства Каракалли Макрін відрядив посольство до парфян із пропозицією миру, проте останні її відкинули. Усвідомлюючи, що на мир парфяни не підуть, Макрін, якого до того було проголошено імператором, сам виступив у похід. Армії зійшлись у місцині поблизу міста Нісібіса 217 року.
Сили сторін
Точних даних про чисельність немає, але, за свідченням сучасників, воно було найбільшим за всю історію римсько-парфянських війн. Як і раніше, основою сили парфян була важка кавалерія та кінних лучників. Особливих зімн у тактиці парфян не було.
Римське військо складалось із 7 легіонів, імператорської гвардії та допоміжних сил германців, імовірно від 70 до 100 тисяч.
Битва
Противники зійшлись на рівнині поблизу Нісібіса. Парфяни на світанку пішли в атаку, планомірно й безперервно обстрілюючи з луків римські війська, які зайняли оборону. Атаки кінних лучників підсилювались атакою катафрактів. Основною метою, поставленою Артабаном, було повне знищення римського війська. До вечора парфяни відступили на свої позиції, продовживши атаки наступного дня; римляни намагались контратакувати, але їх миттєво зминали парфяни. До вечора другого дня почала відчуватись криза в римському таборі. Третього дня парфяни вирішили остаточно розгромити римлян, здійснивши спроби оточення ворожого війська, проте римляни розтягнули свої фронти, намагаючись не дати парфянам змоги оточити себе. Але попри це, парфяни безперервно продовжували наступати на римлян, поступово відтісняючи їх на всіх позиціях, нехтуючи втратами.
За свідченням , все поле було завалено трупами й залито кров'ю, тож воювали на трупах загиблих у бою.
Нехтуючи втратами, парфяни продовжували наступати на римлян, що зрештою поставило римлян на межу катастрофи, для Макріна вже реально вбачалась перспектива повного винищення його війська, якби битва тривала ще хоча б день. Це змусило Макріна піти на перемовини з Артабаном. До вечора третього дня битви, коли сторони розійшлись до своїх таборів, Макрін відрядив послів до Артабана з пропозицією миру. Макрін запевнив, що Каракалла, який вчинив так підступно, убитий, також новий імператор повертав Парфії всі раніше захоплені Каракаллою міста й фортеці парфян у Месопотамії, окрім того повертав усі землі, захоплені у неї всіма своїми попередниками, сплачуючи величезну контрибуцію у 200 млн сестерціїв. Тільки після цього Артабан пристав на пропозицію миру.
Підсумки
Римське військо було, по суті, знищено. Макрін повернувся із жалюгідними рештками деколи переможної армії Каракалли. Макрін звів нанівець усі успіхи своїх попередників, повернувши всі землі, будь-коли захоплені римлянами у Парфії.
Проте й парфянам перемога далась нелегко, втрати також були значними, але, враховуючи що Парфія й до того була досить послабленою розбратом, у стратегічному сенсі втрати парфян були навіть більш суттєвими для неї, оскільки за кілька років Артабану просто не вистачило сил, щоб протистояти повстанню намісника провінції Парс Ардаширу, який усунув владу Аршакідів в Ірані, тим самим ознаменувавши початок нової доби, Сасанідської.
Примітки
- Бокщанін. «Парфія і Рим. Виникнення системи політичного дуалізму в Передній Азії» Москва 1966
- Геродіан Roman History [ 4 травня 2015 у Wayback Machine.], Book IV, 10-15
Література
- Бокщанін. «Парфія та Рим. Виникнення системи політичного дуалізму в Передній Азії». Москва 1966.
- Roman History [ 4 травня 2015 у Wayback Machine.], Book IV, 10-15
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva pri Nisibisi 217 roku odna z najbilshih bitv v istoriyi rimsko parfyanskih vijn yaka zapam yatalas svoyim rozmahom rishuchistyu storin velicheznimi vtratami ta uchastyu praviteliv derzhav protivnikiv rimskogo imperatora ta parfyanskogo carya Zavershilas rishuchoyu peremogoyu parfyan Bitva pri NisibisiRimsko parfyanski vijniKoordinati 37 04 pn sh 41 13 sh d 37 067 pn sh 41 217 sh d 37 067 41 217Data 217Misce Nisibis suchasnij Nusajbin Turechchina Rezultat Rishucha peremoga ParfiyiStoroniRimska imperiya ParfiyaKomanduvachiMakrin Artaban VVijskovi sili70 100 tis soldat Nevidomo mozhlivo 50 60 tis soldatVtratiKatastrofichni ZnachniPeredistoriyaArtaban na moneti Rimskij imperator Karakalla yakij mriyav rozshiriti kordoni Rimu do Indiyi za prikladom svogo kumira Oleksandra Makedonskogo priblizno pochinayuchi z 210 211 rokiv pochav gotuvatis do kampaniyi proti Parfiyi bazhayuchi pid chas vijskovogo pohodu raz i nazavzhdi znishiti Parfyanske carstvo Zruchnij moment nastav 217 roku Parfiya vkotre u svoyij istoriyi opinilas u stani rozbratu mizh pretendentami na prestol carevichami Artabanom V i Vologezom V Hocha vlada oficijno j bula peredana za zapovitom Vologezu Artaban pochav oskarzhuvati prava ostannogo na koronu j Parfiya vkotre rozdilivshis na dva tabori bula poglinuta rozbratom sho znachno pidrivalo yiyi sili j bez togo visnazheni pid chas neskinchennih zovnishnih ta vnutrishnih vijn i konfliktiv Pid chas braterskoyi vijni Vologez V zaznav porazki jomu bulo nadano v upravlinnya nevelichku oblast iz mistom Vavilon u Mesopotamiyi reshta zh Parfiyi opinilas u rukah Artabana V U bagatoh oblastyah ta provinciyah vlada parfyanskogo carya bula formalnoyu realno zh vlada Artabana poshiryuvalas tilki na pivden Mesopotamiyi Midiyu ta nizku susidnih oblastej Karakalla virishivshi skoristatis situaciyeyu vistupiv u pohid proti Parfiyi blizko 214 216 rokiv Artaban ne bazhav stavati do protistoyannya z Karakalloyu ta vsima silami namagavsya cogo uniknuti Spochatku Karakalla she ne syagnuvshi mezh Parfiyi rozpravivsya iz carstvom Osroyena Artaban navit vidav usih vtikachiv yaki perehovuvalis u Parfiyi pislya likvidaciyi nezalezhnosti Osroyeni Potim Karakalla vidryadiv posolstvo do Artabana z propoziciyeyu odruzhennya z jogo dochkoyu sho bulo zvichajno politichnim manevrom z metoyu vimaniti Artabana do sebe Ostannij spochatku vidmovivshi Karakalli zreshtoyu pogodivsya j sam viyihav zi svitoyu do imperatora Prote nespodivano za nakazom Karakalli rimlyani napali na parfyanske posolstvo a Artabanu divom vdalos uniknuti smerti Pislya pidstupnogo vchinku Karakalli skoristavshis metushneyu armiya imperatora peretnula Tigr ta rushila vnutrishnimi zemlyami vlasne Parfiyi Pid chas pohodu bulo vzyato bagato mist i fortec u Mesopotamiyi zrujnovano ta rozgrabovano mogili parfyanskih cariv v Arbeli Pislya cogo movi pro mir ne moglo j buti Artaban virushiv na shid Parfiyi zbirati vijsko Karakalla zh virushiv na zimovi kvartiri do Karr 217 roku Artaban zreshtoyu zibrav vijsko ta vistupiv u pohid Pidstupnist Karakalli ta rujnuvannya mogil parfyanskih cariv sprichinili rizke oburennya naselennya Parfiyi navkolo Artabana ob yednalas usya parfyanska znat v tomu chisli j kolishni neprimirenni protivniki Artabana Zvistka pro vistup velicheznogo parfyanskogo vijska sprichinila perestorogu sered bagatoh rimskih polkovodciv Bagato hto z nih zokrema prefekt pretorianciv Mark Oppelij Makrin osterigalis prodovzhennya vijni Usvidomlyuyuchi sho zmusiti Karakallu piti na mir nemozhlivo ta yasno rozumiyuchi vsyu zapeklist parfyan komandiri rimskoyi armiyi na choli z Makrinom sklali zmovu ubivshi Karakallu Pislya ubivstva Karakalli Makrin vidryadiv posolstvo do parfyan iz propoziciyeyu miru prote ostanni yiyi vidkinuli Usvidomlyuyuchi sho na mir parfyani ne pidut Makrin yakogo do togo bulo progolosheno imperatorom sam vistupiv u pohid Armiyi zijshlis u miscini poblizu mista Nisibisa 217 roku Sili storinTochnih danih pro chiselnist nemaye ale za svidchennyam suchasnikiv vono bulo najbilshim za vsyu istoriyu rimsko parfyanskih vijn Yak i ranishe osnovoyu sili parfyan bula vazhka kavaleriya ta kinnih luchnikiv Osoblivih zimn u taktici parfyan ne bulo Rimske vijsko skladalos iz 7 legioniv imperatorskoyi gvardiyi ta dopomizhnih sil germanciv imovirno vid 70 do 100 tisyach BitvaProtivniki zijshlis na rivnini poblizu Nisibisa Parfyani na svitanku pishli v ataku planomirno j bezperervno obstrilyuyuchi z lukiv rimski vijska yaki zajnyali oboronu Ataki kinnih luchnikiv pidsilyuvalis atakoyu katafraktiv Osnovnoyu metoyu postavlenoyu Artabanom bulo povne znishennya rimskogo vijska Do vechora parfyani vidstupili na svoyi poziciyi prodovzhivshi ataki nastupnogo dnya rimlyani namagalis kontratakuvati ale yih mittyevo zminali parfyani Do vechora drugogo dnya pochala vidchuvatis kriza v rimskomu tabori Tretogo dnya parfyani virishili ostatochno rozgromiti rimlyan zdijsnivshi sprobi otochennya vorozhogo vijska prote rimlyani roztyagnuli svoyi fronti namagayuchis ne dati parfyanam zmogi otochiti sebe Ale popri ce parfyani bezperervno prodovzhuvali nastupati na rimlyan postupovo vidtisnyayuchi yih na vsih poziciyah nehtuyuchi vtratami Za svidchennyam vse pole bulo zavaleno trupami j zalito krov yu tozh voyuvali na trupah zagiblih u boyu Nehtuyuchi vtratami parfyani prodovzhuvali nastupati na rimlyan sho zreshtoyu postavilo rimlyan na mezhu katastrofi dlya Makrina vzhe realno vbachalas perspektiva povnogo vinishennya jogo vijska yakbi bitva trivala she hocha b den Ce zmusilo Makrina piti na peremovini z Artabanom Do vechora tretogo dnya bitvi koli storoni rozijshlis do svoyih taboriv Makrin vidryadiv posliv do Artabana z propoziciyeyu miru Makrin zapevniv sho Karakalla yakij vchiniv tak pidstupno ubitij takozh novij imperator povertav Parfiyi vsi ranishe zahopleni Karakalloyu mista j forteci parfyan u Mesopotamiyi okrim togo povertav usi zemli zahopleni u neyi vsima svoyimi poperednikami splachuyuchi velicheznu kontribuciyu u 200 mln sesterciyiv Tilki pislya cogo Artaban pristav na propoziciyu miru PidsumkiRimske vijsko bulo po suti znisheno Makrin povernuvsya iz zhalyugidnimi reshtkami dekoli peremozhnoyi armiyi Karakalli Makrin zviv nanivec usi uspihi svoyih poperednikiv povernuvshi vsi zemli bud koli zahopleni rimlyanami u Parfiyi Prote j parfyanam peremoga dalas nelegko vtrati takozh buli znachnimi ale vrahovuyuchi sho Parfiya j do togo bula dosit poslablenoyu rozbratom u strategichnomu sensi vtrati parfyan buli navit bilsh suttyevimi dlya neyi oskilki za kilka rokiv Artabanu prosto ne vistachilo sil shob protistoyati povstannyu namisnika provinciyi Pars Ardashiru yakij usunuv vladu Arshakidiv v Irani tim samim oznamenuvavshi pochatok novoyi dobi Sasanidskoyi PrimitkiBokshanin Parfiya i Rim Viniknennya sistemi politichnogo dualizmu v Perednij Aziyi Moskva 1966 Gerodian Roman History 4 travnya 2015 u Wayback Machine Book IV 10 15LiteraturaBokshanin Parfiya ta Rim Viniknennya sistemi politichnogo dualizmu v Perednij Aziyi Moskva 1966 Roman History 4 travnya 2015 u Wayback Machine Book IV 10 15