Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем Черняков Іва н Ти хонович Черняко в 21 жовтня 1936 4 грудня 2011

Черняков Іван Тихонович

Черняков Іван Тихонович
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Черняков.

Іва́н Ти́хонович Черняко́в (21 жовтня 1936 — 4 грудня 2011) — український історик, археолог, популяризатор науки (кандидат історичних наук).

Черняков Іван Тихонович
рос. Иван Тихонович Черняков
image
Народився21 жовтня 1936(1936-10-21)
Нова Слобода Путивльського району Сумської області, УРСР
Помер4 грудня 2011(2011-12-04) (75 років)
Київ, Україна
Країнаimage СРСР
image Україна
Діяльністькраєзнавець
Alma materОдеський національний університет імені І. І. Мечникова
Галузьісторія, археологія
ЗакладІнститут археології НАН України, Одеський археологічний музей
Вчене званнястарший науковий співробітник
Науковий ступінькандидат історичних наук

Життєпис

Народився 1936 року в с. Нова Слобода Путивльського району Сумської області.

У 1944—1948 рр. навчався в Новослобідській школі, 1948—1951 рр. — Бунякинській семирічці. У 1955 р. закінчив з відзнакою Путивльське педагогічне училище.

Бажання присвятити своє життя вивченню стародавньої історії привело Івана Чернякова на історичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1955—1959 рр.).

«Одеський період» життя

Початок і значна частина наукового життя вченого пов'язана з Одеським археологічним музеєм, в якому він працював: у 1959—1961 рр. — молодшим науковим співробітником, у 1961—1965 рр.— заступником директора з наукової роботи, у 1965—1973 рр. — директором, у 1973—1976 рр. — завідувачем відділу історії стародавнього Єгипту. Саме він домігся включення музею до системи Академії наук України (1971 р.), відкриття в ньому «Золотої комори» (1970 р.) та встановлення біля фасаду будівлі установи копії відомої скульптурної групи «Лаокоон з синами» (1971 р.).

«Київський період» життя

У 1975 р. в Інституті археології АН УРСР захистив кандидатську дисертацію «Північно-Західне Причорномор'я у добу пізньої бронзи» (науковий керівник — д.і.н. В. М. Даниленко). З 1976 р. до 1998 рр. працював в Інституті археології: до 1977 р. — молодшим науковим співробітником, у 1977—1998 рр. — старшим науковим співробітником, у 1984—1986 рр. — завідувачем сектору новобудовних експедицій, у 1986—1988 рр. був головою Польового комітету, у 1988—1992 рр. — завідувачем відділу первісної археології.

image
Одеський археологічний музей

Протягом 1998—1999 рр. був заступником директора з наукової роботи історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», у 1999—2001 рр. — завідувачем сектору охорони пам'яток археології Центру з охорони пам'яток історії та культури м. Києва, у 2001—2004 рр. — старшим науковим співробітником науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури і мистецтв України.

  • Член-кореспондент Українського відділення Міжнародної організації ІКОМОС.
  • Член правління та виконавчий директор Українського благодійного фонду «Трипілля».

Наукові здобутки

Серед наукових здобутків:

Нагороди

Лауреат премії імені В. В. Хвойка в галузі охорони пам'яток археології України 2011 р.


Праці

Автор близько 300 публікацій, серед яких 6 монографій та два посібники для вузів. Крім того, рукописи ще 6 книг зберігаються у його особистому архіві, серед яких є фундаментальна наукова монографія «Кімерійці».

  • (рос.)Найден город. — Одесса: Маяк, 1971. — 132 с.
  • (рос.)Племена Северо-Западного Причерноморья в позднем бронзовом веке (вторая половина ІІ тыс. до н. э.). — Автореф. дис. канд. ист. наук. — К.: ИА АН УССР, 1975. — 29 с.
  • (рос.)Северо-Западное Причерноморье во второй половине ІІ тыс. до н. э. — К.: Наукова думка, 1985. — 172 с.
  • Чмихов М. О., Черняков І. Т. Хронологія археологічних пам'яток епохи міді-бронзи на території України. — К.: НМК ВО, 1988. — 180 с.
  • (рос.)Гудкова А. В., Охотников С. Б., Субботин Л. В., Черняков И. Т. Археологические памятники Одесской области: справочник. — Одесса, 1991. — 184 с.
  • Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України. Курс лекцій. — К.: Либідь, 1992. — 376 с.
  • (рос.)Путивль: На перепутьях истории Украины и России. — К.: Оптима, 2005. — 232 с.
  • Вікентій Хвойка: 1850—1914. — К.: Архетип, 2006. — 200 с.
  • Черняков І., Пироженко І. Вишгород. Межигір'я. — К., 2007. — 174 с.
  • (рос.)Романюк В., Черняков И. Что было на месте Одессы. — К.: Автограф, 2008. — 224 с.

Джерела

  • До 60-річчя Івана Тихоновича Чернякова // Археологія — 1996. — № 3. — С. 157—158.
  • До 60-річчя Івана Тихоновича Чернякова // Северо-Восточное Приазовье в системе евразийских древностей (энеолит — бронзовый век). Материалы конференции. — Ч.1. — Донецк, 1996. — С.138.
  • Мезенцева Г. Черняков Іван Тихонович // Дослідники археології України: енциклопедичний словник-довідник. — Чернігів: Сіверянська думка, 1997. — С.55.
  • Івану Тихоновичу Чернякову виповнилося 65 років // Сумська старовина. — 2001. — № 8-9. — С.222.
  • Дегтярьов С. І., Казаков А. Л. Черняков Іван Тихонович // Сумщина в іменах. — Суми, 2003. — С.558.
  • Бурдо Н. Б. Черняков Іван Тихонович // Енциклопедія трипільської цивілізації. — Т. ІІ. — К., 2004. — С.604–605.
  • Рябова В. О. Черняков Іван Тихонович // Сумське земляцтво в м. Києві. — Вип.1. — К.: Довіра, 2005. — С.236–237.
  • Сухобоков О. Іван Черняков // Ант. — 2006. — № 16-18. — С.81-84.
  • Охотников С. Б. Археология в Одессе: 185 лет Одесскому археологическому музею (1825—2010). — Одесса: СМИЛ, 2010. — С.68, 152, 154—155.
  • Охотников С. Б. Памяти Ивана Тихоновича Чернякова // Материалы по археологии Северного Причерноморья. — 2011. — Вып. 12. — С. 402—403. (рос.)
  • Ковальчук  О.  Черняков Іван Тихонович // Українські історики. — Вип. 3. — К.: Інститут історії України НАНУ, 2010. — С.312–314.
  • Рябова В., Титова О. Життя за покликом серця: до 75-річчя від дня народження І. Т. Чернякова // Відлуння віків. — 2011. — № 1-2 (14-15). — С.107–109.

Посилання

  • Черняков, Иван Тихонович.-Государственная публичная историческая библиотека России [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Черняков, Иван Тихонович. Электронный каталог. [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.]
  • Черняков, Иван Тихонович Библиотеки Украины и России (полные тексты)[недоступне посилання з травня 2019]
  • Черняков, Иван Тихонович [ 30 квітня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Chernyakov Iva n Ti honovich Chernyako v 21 zhovtnya 1936 4 grudnya 2011 ukrayinskij istorik arheolog populyarizator nauki kandidat istorichnih nauk Chernyakov Ivan Tihonovichros Ivan Tihonovich ChernyakovNarodivsya21 zhovtnya 1936 1936 10 21 Nova Sloboda Putivlskogo rajonu Sumskoyi oblasti URSRPomer4 grudnya 2011 2011 12 04 75 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistkrayeznavecAlma materOdeskij nacionalnij universitet imeni I I MechnikovaGaluzistoriya arheologiyaZakladInstitut arheologiyi NAN Ukrayini Odeskij arheologichnij muzejVchene zvannyastarshij naukovij spivrobitnikNaukovij stupinkandidat istorichnih naukZhittyepisNarodivsya 1936 roku v s Nova Sloboda Putivlskogo rajonu Sumskoyi oblasti U 1944 1948 rr navchavsya v Novoslobidskij shkoli 1948 1951 rr Bunyakinskij semirichci U 1955 r zakinchiv z vidznakoyu Putivlske pedagogichne uchilishe Bazhannya prisvyatiti svoye zhittya vivchennyu starodavnoyi istoriyi privelo Ivana Chernyakova na istorichnij fakultet Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova 1955 1959 rr Odeskij period zhittya Pochatok i znachna chastina naukovogo zhittya vchenogo pov yazana z Odeskim arheologichnim muzeyem v yakomu vin pracyuvav u 1959 1961 rr molodshim naukovim spivrobitnikom u 1961 1965 rr zastupnikom direktora z naukovoyi roboti u 1965 1973 rr direktorom u 1973 1976 rr zaviduvachem viddilu istoriyi starodavnogo Yegiptu Same vin domigsya vklyuchennya muzeyu do sistemi Akademiyi nauk Ukrayini 1971 r vidkrittya v nomu Zolotoyi komori 1970 r ta vstanovlennya bilya fasadu budivli ustanovi kopiyi vidomoyi skulpturnoyi grupi Laokoon z sinami 1971 r Kiyivskij period zhittya U 1975 r v Instituti arheologiyi AN URSR zahistiv kandidatsku disertaciyu Pivnichno Zahidne Prichornomor ya u dobu piznoyi bronzi naukovij kerivnik d i n V M Danilenko Z 1976 r do 1998 rr pracyuvav v Instituti arheologiyi do 1977 r molodshim naukovim spivrobitnikom u 1977 1998 rr starshim naukovim spivrobitnikom u 1984 1986 rr zaviduvachem sektoru novobudovnih ekspedicij u 1986 1988 rr buv golovoyu Polovogo komitetu u 1988 1992 rr zaviduvachem viddilu pervisnoyi arheologiyi Odeskij arheologichnij muzej Protyagom 1998 1999 rr buv zastupnikom direktora z naukovoyi roboti istoriko arhitekturnogo zapovidnika Starodavnij Kiyiv u 1999 2001 rr zaviduvachem sektoru ohoroni pam yatok arheologiyi Centru z ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi m Kiyeva u 2001 2004 rr starshim naukovim spivrobitnikom naukovo doslidnogo institutu pam yatkoohoronnih doslidzhen Ministerstva kulturi i mistectv Ukrayini Chlen korespondent Ukrayinskogo viddilennya Mizhnarodnoyi organizaciyi IKOMOS Chlen pravlinnya ta vikonavchij direktor Ukrayinskogo blagodijnogo fondu Tripillya Naukovi zdobutkiSered naukovih zdobutkiv pershi znahidki pam yatok eneolitichnoyi kulturi Gumelnici na ukrayinskomu livoberezhzhi Dunayu rozkopki unikalnih piznotripilskih kurganiv rozrobka koncepciyi roli kulturi tripilskoyi civilizaciyi v davnij istoriyi Yevropi stvorennya razom z M M Shmagliyem pershoyi kulturnoyi periodizaciyi pam yatok epoh eneolitu bronzi mezhirichchya Dunayu ta Dnistra doslidzhennya desyatkiv kurganiv inshih istorichnih periodiv vidilennya yamnoyi budzhackoyi kulturi III tis do n e vivchennya sabatinivskoyi kulturi drugoyi polovini II tis do n e stvorennya etnogenetichnoyi koncepciyi kimerijciv z yih arheologichnoyu interpretaciyeyu najdavnishih vidomih za nazvoyu plemen yakim nalezhali pam yatki kulturi bagatopruzhkovoyi keramiki sabatinivskoyi ta bilozerskoyi kultur kincya II tis do n e obgruntuvannya arheologichnih realij mista lyudej kimerijskih Gomera v zalishkah sabatinivskogo poselennya Vinogradnij Sad v Pivdennomu Pobuzhzhi interpretaciya povidomlen Gerodota pro kimerijciv ta yihni mogili v konkretnih arheologichnih pam yatkah Pivnichnogo Prichornomor ya V ostanni desyat rokiv svogo zhittya aktivno zajmavsya doslidzhennyami serednovichnoyi ta Novoyi istoriyi Ukrayini a takozh napisannyam biografij ciloyi nizki vidatnih arheologiv ta istorikiv NagorodiLaureat premiyi imeni V V Hvojka v galuzi ohoroni pam yatok arheologiyi Ukrayini 2011 r PraciAvtor blizko 300 publikacij sered yakih 6 monografij ta dva posibniki dlya vuziv Krim togo rukopisi she 6 knig zberigayutsya u jogo osobistomu arhivi sered yakih ye fundamentalna naukova monografiya Kimerijci ros Najden gorod Odessa Mayak 1971 132 s ros Plemena Severo Zapadnogo Prichernomorya v pozdnem bronzovom veke vtoraya polovina II tys do n e Avtoref dis kand ist nauk K IA AN USSR 1975 29 s ros Severo Zapadnoe Prichernomore vo vtoroj polovine II tys do n e K Naukova dumka 1985 172 s Chmihov M O Chernyakov I T Hronologiya arheologichnih pam yatok epohi midi bronzi na teritoriyi Ukrayini K NMK VO 1988 180 s ros Gudkova A V Ohotnikov S B Subbotin L V Chernyakov I T Arheologicheskie pamyatniki Odesskoj oblasti spravochnik Odessa 1991 184 s Chmihov M O Kravchenko N M Chernyakov I T Arheologiya ta starodavnya istoriya Ukrayini Kurs lekcij K Libid 1992 376 s ros Putivl Na pereputyah istorii Ukrainy i Rossii K Optima 2005 232 s Vikentij Hvojka 1850 1914 K Arhetip 2006 200 s Chernyakov I Pirozhenko I Vishgorod Mezhigir ya K 2007 174 s ros Romanyuk V Chernyakov I Chto bylo na meste Odessy K Avtograf 2008 224 s DzherelaDo 60 richchya Ivana Tihonovicha Chernyakova Arheologiya 1996 3 S 157 158 Do 60 richchya Ivana Tihonovicha Chernyakova Severo Vostochnoe Priazove v sisteme evrazijskih drevnostej eneolit bronzovyj vek Materialy konferencii Ch 1 Doneck 1996 S 138 Mezenceva G Chernyakov Ivan Tihonovich Doslidniki arheologiyi Ukrayini enciklopedichnij slovnik dovidnik Chernigiv Siveryanska dumka 1997 S 55 Ivanu Tihonovichu Chernyakovu vipovnilosya 65 rokiv Sumska starovina 2001 8 9 S 222 Degtyarov S I Kazakov A L Chernyakov Ivan Tihonovich Sumshina v imenah Sumi 2003 S 558 Burdo N B Chernyakov Ivan Tihonovich Enciklopediya tripilskoyi civilizaciyi T II K 2004 S 604 605 Ryabova V O Chernyakov Ivan Tihonovich Sumske zemlyactvo v m Kiyevi Vip 1 K Dovira 2005 S 236 237 Suhobokov O Ivan Chernyakov Ant 2006 16 18 S 81 84 Ohotnikov S B Arheologiya v Odesse 185 let Odesskomu arheologicheskomu muzeyu 1825 2010 Odessa SMIL 2010 S 68 152 154 155 Ohotnikov S B Pamyati Ivana Tihonovicha Chernyakova Materialy po arheologii Severnogo Prichernomorya 2011 Vyp 12 S 402 403 ros Kovalchuk O Chernyakov Ivan Tihonovich Ukrayinski istoriki Vip 3 K Institut istoriyi Ukrayini NANU 2010 S 312 314 Ryabova V Titova O Zhittya za poklikom sercya do 75 richchya vid dnya narodzhennya I T Chernyakova Vidlunnya vikiv 2011 1 2 14 15 S 107 109 PosilannyaChernyakov Ivan Tihonovich Gosudarstvennaya publichnaya istoricheskaya biblioteka Rossii 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Chernyakov Ivan Tihonovich Elektronnyj katalog 22 serpnya 2017 u Wayback Machine Chernyakov Ivan Tihonovich Biblioteki Ukrainy i Rossii polnye teksty nedostupne posilannya z travnya 2019 Chernyakov Ivan Tihonovich 30 kvitnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ