Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скатуве латис skatuve сцена латвійський державний театр 1932 1937 в Москві Спочатку театр студія 1919 1932 Скатуве55 45

Скатуве

Скатуве

Скатуве (латис. skatuve — сцена) — латвійський державний театр (1932—1937) в Москві. Спочатку театр-студія (1919—1932).

Скатуве
55°45′56″ пн. ш. 37°36′34″ сх. д. / 55.7655555600277779° пн. ш. 37.60972222002777698° сх. д. / 55.7655555600277779; 37.60972222002777698Координати: 55°45′56″ пн. ш. 37°36′34″ сх. д. / 55.7655555600277779° пн. ш. 37.60972222002777698° сх. д. / 55.7655555600277779; 37.60972222002777698
Засновник d
Відкрито 1919
Закрито 8 листопада 1937
Керівництво d
Ідентифікатори і посилання

Історія театру

У 1919 році В Москві у приміщенні латиського просвітницького товариства «Прометей» був заснований театр-студія «Скатуве». Засновником театру був один з учнів Є. Б. Вахтангова актор і режисер Освальд Федорович Глазунов (відомим також як Освалд Глазнек (Глазниек) латис. Osvalds Glāznieks (Glazunovs) (1891—1947))

З 1921 року по неділях регулярно надавались відкриті спектаклі, в яких брали участь закінчили студії і учні старших груп. У 1924 році відбувся перший випуск студії. У 1930 році театр-студія «Скатуве» виступала на 1-й Всесоюзній олімпіаді національних театрів з виставами «Пан» Лерберга і «Розлом» Б. Лавреньова.

У 1932 році театр-студія був реорганізований в латвійський державний театр «Скатуве». У цьому ж році у зв'язку з популярністю театру і його статусом «державного» в трупу увійшла зірка німого кіно Марія Лейко, яка працювала до цього в Німеччині. Провідними артистами також були Я. Балтаус, Р. Банцан, Е. Мишке та ін

Найбільшим успіхом у публіки і критики користувалися вистави: «Розлом» (1927); «Вій, вітерець!» Райніса (1932), «Після балу» Погодіна (1934), «Авантюра» Апіна і Йокума (1935), «Вовки» Ейдемана (1935).

Театр перебував за адресою: Москва, Страсний бульвар, будинок 8 у приміщенні колишнього кінотеатру «Фурор». Нині у цьому приміщенні — Бібліотека № 5 ім. А. П. Чехова. 55°45′56″ пн. ш. 37°36′35″ сх. д. / 55.76556° пн. ш. 37.60972° сх. д. / 55.76556; 37.60972

Закриття театру і розстріл трупи

Останній спектакль був показаний в театрі 8 листопада 1937 року. На сцену вийшли одні жінки, бо всі чоловіки з трупи театру були заарештовані НКВС. Через кілька днів жінок теж заарештували.

27 грудня 1937 року керівництво Москви на підставі «недоцільністі» існування латиського театру в Москві розпорядився його закрити. До того часу на волі не залишилося жодного працівника театру, вони обвинувачували в участі в «латиської націоналістичної фашистської організації».

3 лютого 1938 року артисти та працівники театру були розстріляні на Бутовському полігоні НКВС під Москвою в числі 229 латишів, розстріляних тільки в той день.

Засновник і режисер театру Освальд Глазунов уникнув арешту, оскільки він був у складі трупи Театру ім. Вахтангова. Але пізніше, в 1947 році загинув при нещасному випадку в таборі, засуджений «за співпрацю з німцями».

Увічнення пам'яті артистів театру

Розстріляні артисти, в тому числі зірка німого кіно Марія Лейко, спочивають на Бутовському полігоні в непомічених групових похованнях. Уряд Москви відмовив Московському латиському культурному товариству та історичній асоціації «Латиші в Росії» в установці на їх кошти меморіальної дошки на будинку, де розміщувався театр (Страсний бульвар, 8).

Список працівників театру

  • Банцан Роберт Фрицевич (розстріляний 03.02.1938 р.) — директор латиського театру;
  • Ванадзин Адольф Якович (розстріляний 03.02.1938 р.) — режисер та актор театру;
  • Крумін Карл Янович (розстріляний 03.02.1938 р.) — режисер театру;
  • Балодис Ірма Іванівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — актриса;
  • Зудраг Зельма Павлівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — актриса;
  • Берзінь Лідія Семенівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — актриса;
  • Калнина Березня Янівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — актриса;
  • Боксберг Зельма Вільгельмівна (розстріляний 03.02.1938 р.) — актриса;
  • Лейко Марія Карлівна (розстріляна 03.02.1938 р.) — актриса;
  • Принц Матильда Андріївна (07.04.1938 р.) — за зв'язок з акторами;
  • Балтаус Ян Янович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Балтаус Карл Янович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Круминь Серпень Давидович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Балтгалов Володимир Матвійович (розстріляний 28.02.1938 р.) — актор;
  • Оші Андрій Якович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Банцан Рудольф Фрицевич (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Рейнголдс Прейманис
  • Звагул Альберт Якович (розстріляний 05.02.1938 р.) — актор;
  • Фельдман Ерік Фрідріхович (розстріляний 26.02.1938 р.) — актор;
  • Зеберг Оскар Оскарович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Форстман Віліс Христофорович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Цируль Роберт Петрович (розстріляний 03.02.1938 р.) — актор;
  • Зубов Микола Олексійович (розстріляний 28.02.1938 р.) — хореограф;
  • Вейдеман Карл Янович (розстріляний 26.02.1938 р.)
  • Рудзит Артур Юрійович (розстріляний 07.04.1938 р.)
  • Лессин Ельфріда Августівна (розстріляна 03.02.1938 р.)
  • Ульман Фріц Ансович (розстріляний 03.02.1938 р.)
  • Бредерман Роберт Янович (розстріляний 17.05.1938 р.)
  • Глазунов Освальд Федорович (загинув у таборі 16.03.1947 р.)
  • Амтман Теодор Фрицевич (розстріляний 03.02.1938 р.)
  • Андерсон Єлизавета Федорівна (розстріляна 03.02.1938 р.)
  • Биройс-Шміт Едуард (розстріляний 04.11.1937 р.)

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2007. Процитовано 24 вересня 2007.
  2. Osvalds Glāznieks-Glazunovs[недоступне посилання з жовтня 2019](латис.)
  3. . Архів оригіналу за 21 вересня 2011. Процитовано 24 вересня 2007.
  4. Яніс Дамбитис.
  5. Новини за 6 квітня 2002. Уряд Москви відмовив у відкритті меморіальної дошки на будівлі колишнього латиського театру, трупа якого була знищена в ході сталінських репресій
  6. Уряд Москви відмовив у відкритті меморіальної дошки на будівлі колишнього латиського театру, трупа якого була знищена в ході сталінських репресій
  7. "Розстріляний театр «СКАТУВЕ» стаття з фотографіями і докладними даними справ засуджених

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Skatuve latis skatuve scena latvijskij derzhavnij teatr 1932 1937 v Moskvi Spochatku teatr studiya 1919 1932 Skatuve55 45 56 pn sh 37 36 34 sh d 55 7655555600277779 pn sh 37 60972222002777698 sh d 55 7655555600277779 37 60972222002777698 Koordinati 55 45 56 pn sh 37 36 34 sh d 55 7655555600277779 pn sh 37 60972222002777698 sh d 55 7655555600277779 37 60972222002777698Zasnovnik dVidkrito 1919Zakrito 8 listopada 1937Kerivnictvo dIdentifikatori i posilannyaIstoriya teatruU 1919 roci V Moskvi u primishenni latiskogo prosvitnickogo tovaristva Prometej buv zasnovanij teatr studiya Skatuve Zasnovnikom teatru buv odin z uchniv Ye B Vahtangova aktor i rezhiser Osvald Fedorovich Glazunov vidomim takozh yak Osvald Glaznek Glazniek latis Osvalds Glaznieks Glazunovs 1891 1947 Z 1921 roku po nedilyah regulyarno nadavalis vidkriti spektakli v yakih brali uchast zakinchili studiyi i uchni starshih grup U 1924 roci vidbuvsya pershij vipusk studiyi U 1930 roci teatr studiya Skatuve vistupala na 1 j Vsesoyuznij olimpiadi nacionalnih teatriv z vistavami Pan Lerberga i Rozlom B Lavrenova U 1932 roci teatr studiya buv reorganizovanij v latvijskij derzhavnij teatr Skatuve U comu zh roci u zv yazku z populyarnistyu teatru i jogo statusom derzhavnogo v trupu uvijshla zirka nimogo kino Mariya Lejko yaka pracyuvala do cogo v Nimechchini Providnimi artistami takozh buli Ya Baltaus R Bancan E Mishke ta in Najbilshim uspihom u publiki i kritiki koristuvalisya vistavi Rozlom 1927 Vij viterec Rajnisa 1932 Pislya balu Pogodina 1934 Avantyura Apina i Jokuma 1935 Vovki Ejdemana 1935 Teatr perebuvav za adresoyu Moskva Strasnij bulvar budinok 8 u primishenni kolishnogo kinoteatru Furor Nini u comu primishenni Biblioteka 5 im A P Chehova 55 45 56 pn sh 37 36 35 sh d 55 76556 pn sh 37 60972 sh d 55 76556 37 60972Zakrittya teatru i rozstril trupiOstannij spektakl buv pokazanij v teatri 8 listopada 1937 roku Na scenu vijshli odni zhinki bo vsi choloviki z trupi teatru buli zaareshtovani NKVS Cherez kilka dniv zhinok tezh zaareshtuvali 27 grudnya 1937 roku kerivnictvo Moskvi na pidstavi nedocilnisti isnuvannya latiskogo teatru v Moskvi rozporyadivsya jogo zakriti Do togo chasu na voli ne zalishilosya zhodnogo pracivnika teatru voni obvinuvachuvali v uchasti v latiskoyi nacionalistichnoyi fashistskoyi organizaciyi 3 lyutogo 1938 roku artisti ta pracivniki teatru buli rozstrilyani na Butovskomu poligoni NKVS pid Moskvoyu v chisli 229 latishiv rozstrilyanih tilki v toj den Zasnovnik i rezhiser teatru Osvald Glazunov uniknuv areshtu oskilki vin buv u skladi trupi Teatru im Vahtangova Ale piznishe v 1947 roci zaginuv pri neshasnomu vipadku v tabori zasudzhenij za spivpracyu z nimcyami Uvichnennya pam yati artistiv teatruRozstrilyani artisti v tomu chisli zirka nimogo kino Mariya Lejko spochivayut na Butovskomu poligoni v nepomichenih grupovih pohovannyah Uryad Moskvi vidmoviv Moskovskomu latiskomu kulturnomu tovaristvu ta istorichnij asociaciyi Latishi v Rosiyi v ustanovci na yih koshti memorialnoyi doshki na budinku de rozmishuvavsya teatr Strasnij bulvar 8 Spisok pracivnikiv teatruBancan Robert Fricevich rozstrilyanij 03 02 1938 r direktor latiskogo teatru Vanadzin Adolf Yakovich rozstrilyanij 03 02 1938 r rezhiser ta aktor teatru Krumin Karl Yanovich rozstrilyanij 03 02 1938 r rezhiser teatru Balodis Irma Ivanivna rozstrilyana 03 02 1938 r aktrisa Zudrag Zelma Pavlivna rozstrilyana 03 02 1938 r aktrisa Berzin Lidiya Semenivna rozstrilyana 03 02 1938 r aktrisa Kalnina Bereznya Yanivna rozstrilyana 03 02 1938 r aktrisa Boksberg Zelma Vilgelmivna rozstrilyanij 03 02 1938 r aktrisa Lejko Mariya Karlivna rozstrilyana 03 02 1938 r aktrisa Princ Matilda Andriyivna 07 04 1938 r za zv yazok z aktorami Baltaus Yan Yanovich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Baltaus Karl Yanovich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Krumin Serpen Davidovich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Baltgalov Volodimir Matvijovich rozstrilyanij 28 02 1938 r aktor Oshi Andrij Yakovich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Bancan Rudolf Fricevich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Rejngolds Prejmanis Zvagul Albert Yakovich rozstrilyanij 05 02 1938 r aktor Feldman Erik Fridrihovich rozstrilyanij 26 02 1938 r aktor Zeberg Oskar Oskarovich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Forstman Vilis Hristoforovich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Cirul Robert Petrovich rozstrilyanij 03 02 1938 r aktor Zubov Mikola Oleksijovich rozstrilyanij 28 02 1938 r horeograf Vejdeman Karl Yanovich rozstrilyanij 26 02 1938 r Rudzit Artur Yurijovich rozstrilyanij 07 04 1938 r Lessin Elfrida Avgustivna rozstrilyana 03 02 1938 r Ulman Fric Ansovich rozstrilyanij 03 02 1938 r Brederman Robert Yanovich rozstrilyanij 17 05 1938 r Glazunov Osvald Fedorovich zaginuv u tabori 16 03 1947 r Amtman Teodor Fricevich rozstrilyanij 03 02 1938 r Anderson Yelizaveta Fedorivna rozstrilyana 03 02 1938 r Birojs Shmit Eduard rozstrilyanij 04 11 1937 r Primitki Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2007 Procitovano 24 veresnya 2007 Osvalds Glaznieks Glazunovs nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 latis Arhiv originalu za 21 veresnya 2011 Procitovano 24 veresnya 2007 Yanis Dambitis Novini za 6 kvitnya 2002 Uryad Moskvi vidmoviv u vidkritti memorialnoyi doshki na budivli kolishnogo latiskogo teatru trupa yakogo bula znishena v hodi stalinskih represij Uryad Moskvi vidmoviv u vidkritti memorialnoyi doshki na budivli kolishnogo latiskogo teatru trupa yakogo bula znishena v hodi stalinskih represij Rozstrilyanij teatr SKATUVE stattya z fotografiyami i dokladnimi danimi sprav zasudzhenih

Дата публікації:
Топ