Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Луна-10» — радянська міжпланетна станція для вивчення Місяця і космічного простору.
31 березня 1966 з космодрому Байконур був здійснений пуск ракети-носія , яка вивела на траєкторію польоту до Місяця АМС «Луна-10». 3 квітня 1966 станція «Луна-10» вперше у світі вийшла на орбіту навколо Місяця. 29 травня 1966 АМС «Луна-10» впала на поверхню Місяця.
Призначення
Космічний апарат був призначений для виведення на орбіту штучного супутника Місяця і проведення досліджень Місяця і навколомісячного простору. Він складався з перелітного ступеня, що здійснював корекцію траєкторії і перехід з неї на навколомісячну орбіту, і відокремлюваного супутника Місяця. Перелітний ступінь був уніфікований із станціями «Луна-4»—«Луна-9», а, оскільки для виходу на орбіту штучного супутника Місяця потрібна менша зміна швидкості, то маса супутника була помітно більша за масу АМС «Луна-9» і становила близько 250 кг. Повна маса станції під час перельоту Земля-Місяць — близько півтори тонни.
Політ
На початковому етапі і до підльоту до Місяця рух АМС «Луна-10» принципово нічим не відрізнялися від руху «Луни-9» та інших станцій, на яких відпрацьовувалася м'яка посадка. Спершу «Луна-10» була виведена на орбіту штучного супутника Землі. За допомогою розгінного блоку швидкість станції була доведена до 10,9 км/с. При такій початковій швидкості тривалість польоту до Місяця повинна була складати трохи менше трьох з половиною діб. Для попадання «Луни-10» в задану точку навколомісячного простору була проведена корекція траєкторії, після чого станція ввійшла до сфери дії Місяця, тобто в ту область космічного простору, у якій Місяць своїм притяганням здатен істотно впливати на політ станції. Радіус цієї сфери близько 66 тис. км.
Продовжуючи рухатися по пролітній траєкторії, «Луна-10» досягла розрахункової точки, віддаленої від поверхні Місяця на 1000 км. У момент проходження через цю точку швидкість станції становила 2,1 км / с, а після роботи гальмової рухової установки була знижена до 1,25 км / с. Таке зменшення швидкості забезпечило перехід станції під дією тяжіння Місяця з пролітної траєкторії на селеноцентричну орбіту. Через 20 секунд після вимкнення рухової установки власне автоматична місячна станція — «Луна-10» — відокремилася від рухової установки і відсіків системи управління і перетворилася на штучний супутник Місяця (ШСМ).
Конструкція
Перший ШСМ являв собою герметичний контейнер вагою 245 кг. Обладнання супутника і джерела живлення були розташовані всередині корпусу. Зовні на корпусі знаходилися тільки антенні пристрої і деякі наукові прилади, як, наприклад, магнітометр, «пастки» метеорних частинок, блок теплових датчиків та інше. Первинна еліптична орбіта супутника мала такі параметри:
- Найбільша відстань від поверхні Місяця — 1017 км;
- Найменша — 350 км;
- Період обертання навколо Місяця — 2 год 58 хв 15 с;
- Кут нахилу орбіти супутника до площини місячного екватора — 71° 54'
Створення таких супутників було необхідним етапом у освоєнні найближчого до нас небесного тіла. Якщо за допомогою автоматичних місячних станцій (АЛС), які здійснюють посадку на Місяць, детально вивчаються невеликі ділянки її поверхні, то за допомогою можна вести детальні глобальні дослідження Місяця та навколомісячного простору.
Призначення
Одне з найважливіших полягало в дослідженні гравітаційного поля Місяця. Рух визначається в основному силою місячного притягання, а Земля і Сонце його збурюють. Але ще більше збурення супутник відчуває з боку самого Місяця. Якби Місяць був ідеальною кулею з однорідним розподілом речовини, то він не складав би на супутник ніякого збурюючого впливу. Але Місяць — не куля, і маси в його надрах розподілені далеко не рівномірно. У кінцевому підсумку все це позначається на русі супутника: повільно змінюється форма орбіти супутника, її розміри і положення в просторі. У результаті цих змін супутник має впасти на Місяць.
Аналізуючи характер руху першого , радянські вчені встановили несиметричність поля тяжіння Місяця. Дія його помітно посилюється в середній меридіональної зоні зворотного боку. Це пояснюється тим, що там є витягнутість, завдяки якій Місяць придбала грушоподібної форми. Дане відкриття не тільки розширило наші уявлення про форму Місяця, але і викликало великий інтерес до нього з боку вчених-космогоністів, що займаються проблемами походження і розвитку небесних тіл.
До завдань, які можна успішно вирішити тільки за допомогою , відноситься завдання уточнення маси небесного тіла. Чим точніше ми визначимо з спостережень період обертання супутника навколо Місяця, тим точніше зможемо обчислити відношення маси Місяця до маси Землі. Завдяки вивченню руху першого це відношення було прийнято рівним 1/81, 3. За допомогою першого близько двох місяців вивчалися фізичні властивості навколомісячного простору і, зокрема, визначалася напруженість магнітного поля Місяця. Для цього на супутнику був встановлений високочутливий магнітометр.
Результати місії
Вимірювання показали наявність у Місяця дуже слабкого магнітного поля, напруженість якого приблизно в тисячу разів менше напруженості магнітного поля Землі. На відміну від земного дипольного (двополюсного), воно виявилося однорідним. Як відомо, сонячний вітер (потік заряджених частинок, безперервно що випускаються Сонцем) «здуває» земну магнітосферу у бік, протилежний Сонцю, так що у Землі утворюється магнітний шлейф. Він тягнеться на сотні тисяч кілометрів, тягнучись за орбіту Місяця, а тому в періоди повені може впливати на околиці нашого супутника. «Луна-10» встановила, що такий вплив дійсно відбувається, коли Місяць в повний місяць потрапляє на лінію Земля-Сонце. Отже, фізика навколомісячного простору лише частково обумовлена самим Місяцем. Основний вплив на характеристики околиць Місяця надають випромінювання Сонця, космічні промені і періодично магнітний шлейф Землі. Оскільки у Місяця немає істотного магнітного поля, навколо нього немає і не може бути поясу радіації.
На обшивці ШСМ «Луна-10» знаходилися спеціальні датчики, чутливі до ударів метеорних частинок. Вивчення мікрометеорної обстановки показало, що в околицях Місяця щільність твердої метеорної речовини більш ніж в 100 разів перевищує середню для міжпланетного простору. Виходячи з тривалості експерименту, можна стверджувати, що знайдене згущення являє собою метеорний рій, безпосередньо пов'язаний з Місяцем силами тяжіння, тобто це згущення місцевого характеру. Особливий інтерес являло вимірювання за допомогою першого радіоактивності місячних порід. Виявивши власну радіоактивність, або так зване гамма-випромінювання Місяця, можна було по концентрації радіоактивних елементів встановити тип гірської породи і її хімічний склад. Крім того, вивчаючи гамма-випромінювання, ми отримуємо відомості про радіаційну обстановку на поверхні Місяця.
Як відомо, гамма-випромінювання пов'язане з природним розпадом радіоактивних елементів, що містяться в гірських породах: торію, урану і ізотопу калію-40. Але на Місяці таке ж випромінювання виникає ще в результаті дії космічних променів на місячну речовину. Воно називається наведеною радіацією. На її частку припадає не менше 90% всього гамма-випромінювання місячних порід. Загальний же рівень радіації на Місяці в 1,5—2 рази вище, ніж на Землі. Виявилося, що вміст радіоактивних елементів в місячних породах приблизно такий же, як у земних базальтах. Основними породоутворюючими елементами місячної поверхні є кисень, магній, алюміній, кремній. Таким чином, дослідження, виконані з допомогою першого «Луна-10», значно збагатило світову науку новими важливими даними про Місяць і навколомісячний космічний простір.
Маса КА після відділення від РН 1582 кг, маса місячного супутника 240 кг. На була наукова апаратура: гамма-спектрометр для дослідження інтенсивності та спектрального складу гамма-випромінювання місячної поверхні, прилад для вивчення радіаційної обстановки поблизу Місяця, апаратура для вивчення сонячної плазми, прилади для реєстрації ІЧ-випромінювання поверхні Місяця, реєстратор метеорних частинок. «Луна-10» активно існував 56 діб, здійснивши 460 обертів навколо Місяця. Проведено 219 сеансів радіозв'язку.
Див. також
Джерела
- http://www.space-ru.com/russian-space-probes/space-probe-luna-10/ [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luna 10 radyanska mizhplanetna stanciya dlya vivchennya Misyacya i kosmichnogo prostoru Poshtova marka SRSR iz zobrazhennyam kosmichnogo aparatu Luna 10 31 bereznya 1966 z kosmodromu Bajkonur buv zdijsnenij pusk raketi nosiya yaka vivela na trayektoriyu polotu do Misyacya AMS Luna 10 3 kvitnya 1966 stanciya Luna 10 vpershe u sviti vijshla na orbitu navkolo Misyacya 29 travnya 1966 AMS Luna 10 vpala na poverhnyu Misyacya PriznachennyaKosmichnij aparat buv priznachenij dlya vivedennya na orbitu shtuchnogo suputnika Misyacya i provedennya doslidzhen Misyacya i navkolomisyachnogo prostoru Vin skladavsya z perelitnogo stupenya sho zdijsnyuvav korekciyu trayektoriyi i perehid z neyi na navkolomisyachnu orbitu i vidokremlyuvanogo suputnika Misyacya Perelitnij stupin buv unifikovanij iz stanciyami Luna 4 Luna 9 a oskilki dlya vihodu na orbitu shtuchnogo suputnika Misyacya potribna mensha zmina shvidkosti to masa suputnika bula pomitno bilsha za masu AMS Luna 9 i stanovila blizko 250 kg Povna masa stanciyi pid chas perelotu Zemlya Misyac blizko pivtori tonni PolitNa pochatkovomu etapi i do pidlotu do Misyacya ruh AMS Luna 10 principovo nichim ne vidriznyalisya vid ruhu Luni 9 ta inshih stancij na yakih vidpracovuvalasya m yaka posadka Spershu Luna 10 bula vivedena na orbitu shtuchnogo suputnika Zemli Za dopomogoyu rozginnogo bloku shvidkist stanciyi bula dovedena do 10 9 km s Pri takij pochatkovij shvidkosti trivalist polotu do Misyacya povinna bula skladati trohi menshe troh z polovinoyu dib Dlya popadannya Luni 10 v zadanu tochku navkolomisyachnogo prostoru bula provedena korekciya trayektoriyi pislya chogo stanciya vvijshla do sferi diyi Misyacya tobto v tu oblast kosmichnogo prostoru u yakij Misyac svoyim prityagannyam zdaten istotno vplivati na polit stanciyi Radius ciyeyi sferi blizko 66 tis km Prodovzhuyuchi ruhatisya po prolitnij trayektoriyi Luna 10 dosyagla rozrahunkovoyi tochki viddalenoyi vid poverhni Misyacya na 1000 km U moment prohodzhennya cherez cyu tochku shvidkist stanciyi stanovila 2 1 km s a pislya roboti galmovoyi ruhovoyi ustanovki bula znizhena do 1 25 km s Take zmenshennya shvidkosti zabezpechilo perehid stanciyi pid diyeyu tyazhinnya Misyacya z prolitnoyi trayektoriyi na selenocentrichnu orbitu Cherez 20 sekund pislya vimknennya ruhovoyi ustanovki vlasne avtomatichna misyachna stanciya Luna 10 vidokremilasya vid ruhovoyi ustanovki i vidsikiv sistemi upravlinnya i peretvorilasya na shtuchnij suputnik Misyacya ShSM KonstrukciyaPershij ShSM yavlyav soboyu germetichnij kontejner vagoyu 245 kg Obladnannya suputnika i dzherela zhivlennya buli roztashovani vseredini korpusu Zovni na korpusi znahodilisya tilki antenni pristroyi i deyaki naukovi priladi yak napriklad magnitometr pastki meteornih chastinok blok teplovih datchikiv ta inshe Pervinna eliptichna orbita suputnika mala taki parametri Najbilsha vidstan vid poverhni Misyacya 1017 km Najmensha 350 km Period obertannya navkolo Misyacya 2 god 58 hv 15 s Kut nahilu orbiti suputnika do ploshini misyachnogo ekvatora 71 54 Stvorennya takih suputnikiv bulo neobhidnim etapom u osvoyenni najblizhchogo do nas nebesnogo tila Yaksho za dopomogoyu avtomatichnih misyachnih stancij ALS yaki zdijsnyuyut posadku na Misyac detalno vivchayutsya neveliki dilyanki yiyi poverhni to za dopomogoyu mozhna vesti detalni globalni doslidzhennya Misyacya ta navkolomisyachnogo prostoru PriznachennyaOdne z najvazhlivishih polyagalo v doslidzhenni gravitacijnogo polya Misyacya Ruh viznachayetsya v osnovnomu siloyu misyachnogo prityagannya a Zemlya i Sonce jogo zburyuyut Ale she bilshe zburennya suputnik vidchuvaye z boku samogo Misyacya Yakbi Misyac buv idealnoyu kuleyu z odnoridnim rozpodilom rechovini to vin ne skladav bi na suputnik niyakogo zburyuyuchogo vplivu Ale Misyac ne kulya i masi v jogo nadrah rozpodileni daleko ne rivnomirno U kincevomu pidsumku vse ce poznachayetsya na rusi suputnika povilno zminyuyetsya forma orbiti suputnika yiyi rozmiri i polozhennya v prostori U rezultati cih zmin suputnik maye vpasti na Misyac Analizuyuchi harakter ruhu pershogo radyanski vcheni vstanovili nesimetrichnist polya tyazhinnya Misyacya Diya jogo pomitno posilyuyetsya v serednij meridionalnoyi zoni zvorotnogo boku Ce poyasnyuyetsya tim sho tam ye vityagnutist zavdyaki yakij Misyac pridbala grushopodibnoyi formi Dane vidkrittya ne tilki rozshirilo nashi uyavlennya pro formu Misyacya ale i viklikalo velikij interes do nogo z boku vchenih kosmogonistiv sho zajmayutsya problemami pohodzhennya i rozvitku nebesnih til Do zavdan yaki mozhna uspishno virishiti tilki za dopomogoyu vidnositsya zavdannya utochnennya masi nebesnogo tila Chim tochnishe mi viznachimo z sposterezhen period obertannya suputnika navkolo Misyacya tim tochnishe zmozhemo obchisliti vidnoshennya masi Misyacya do masi Zemli Zavdyaki vivchennyu ruhu pershogo ce vidnoshennya bulo prijnyato rivnim 1 81 3 Za dopomogoyu pershogo blizko dvoh misyaciv vivchalisya fizichni vlastivosti navkolomisyachnogo prostoru i zokrema viznachalasya napruzhenist magnitnogo polya Misyacya Dlya cogo na suputniku buv vstanovlenij visokochutlivij magnitometr Rezultati misiyiVimiryuvannya pokazali nayavnist u Misyacya duzhe slabkogo magnitnogo polya napruzhenist yakogo priblizno v tisyachu raziv menshe napruzhenosti magnitnogo polya Zemli Na vidminu vid zemnogo dipolnogo dvopolyusnogo vono viyavilosya odnoridnim Yak vidomo sonyachnij viter potik zaryadzhenih chastinok bezperervno sho vipuskayutsya Soncem zduvaye zemnu magnitosferu u bik protilezhnij Soncyu tak sho u Zemli utvoryuyetsya magnitnij shlejf Vin tyagnetsya na sotni tisyach kilometriv tyagnuchis za orbitu Misyacya a tomu v periodi poveni mozhe vplivati na okolici nashogo suputnika Luna 10 vstanovila sho takij vpliv dijsno vidbuvayetsya koli Misyac v povnij misyac potraplyaye na liniyu Zemlya Sonce Otzhe fizika navkolomisyachnogo prostoru lishe chastkovo obumovlena samim Misyacem Osnovnij vpliv na harakteristiki okolic Misyacya nadayut viprominyuvannya Soncya kosmichni promeni i periodichno magnitnij shlejf Zemli Oskilki u Misyacya nemaye istotnogo magnitnogo polya navkolo nogo nemaye i ne mozhe buti poyasu radiaciyi Na obshivci ShSM Luna 10 znahodilisya specialni datchiki chutlivi do udariv meteornih chastinok Vivchennya mikrometeornoyi obstanovki pokazalo sho v okolicyah Misyacya shilnist tverdoyi meteornoyi rechovini bilsh nizh v 100 raziv perevishuye serednyu dlya mizhplanetnogo prostoru Vihodyachi z trivalosti eksperimentu mozhna stverdzhuvati sho znajdene zgushennya yavlyaye soboyu meteornij rij bezposeredno pov yazanij z Misyacem silami tyazhinnya tobto ce zgushennya miscevogo harakteru Osoblivij interes yavlyalo vimiryuvannya za dopomogoyu pershogo radioaktivnosti misyachnih porid Viyavivshi vlasnu radioaktivnist abo tak zvane gamma viprominyuvannya Misyacya mozhna bulo po koncentraciyi radioaktivnih elementiv vstanoviti tip girskoyi porodi i yiyi himichnij sklad Krim togo vivchayuchi gamma viprominyuvannya mi otrimuyemo vidomosti pro radiacijnu obstanovku na poverhni Misyacya Yak vidomo gamma viprominyuvannya pov yazane z prirodnim rozpadom radioaktivnih elementiv sho mistyatsya v girskih porodah toriyu uranu i izotopu kaliyu 40 Ale na Misyaci take zh viprominyuvannya vinikaye she v rezultati diyi kosmichnih promeniv na misyachnu rechovinu Vono nazivayetsya navedenoyu radiaciyeyu Na yiyi chastku pripadaye ne menshe 90 vsogo gamma viprominyuvannya misyachnih porid Zagalnij zhe riven radiaciyi na Misyaci v 1 5 2 razi vishe nizh na Zemli Viyavilosya sho vmist radioaktivnih elementiv v misyachnih porodah priblizno takij zhe yak u zemnih bazaltah Osnovnimi porodoutvoryuyuchimi elementami misyachnoyi poverhni ye kisen magnij alyuminij kremnij Takim chinom doslidzhennya vikonani z dopomogoyu pershogo Luna 10 znachno zbagatilo svitovu nauku novimi vazhlivimi danimi pro Misyac i navkolomisyachnij kosmichnij prostir Masa KA pislya viddilennya vid RN 1582 kg masa misyachnogo suputnika 240 kg Na bula naukova aparatura gamma spektrometr dlya doslidzhennya intensivnosti ta spektralnogo skladu gamma viprominyuvannya misyachnoyi poverhni prilad dlya vivchennya radiacijnoyi obstanovki poblizu Misyacya aparatura dlya vivchennya sonyachnoyi plazmi priladi dlya reyestraciyi ICh viprominyuvannya poverhni Misyacya reyestrator meteornih chastinok Luna 10 aktivno isnuvav 56 dib zdijsnivshi 460 obertiv navkolo Misyacya Provedeno 219 seansiv radiozv yazku Div takozhGravitaciya MisyacyaDzherelahttp www space ru com russian space probes space probe luna 10 7 sichnya 2014 u Wayback Machine