Єйський відділ — адміністративна одиниця у складі Кубанської області Російської імперії та Кубано-Чорноморської області РРФСР, що існувала в 1869–1924 роках. Адміністративний центр — місто Єйськ (1902–1920 рр. — Станиця Уманська).
Єйський відділ | |
Дата створення / заснування | 1869 |
---|---|
Офіційна назва | рос. Ейский отдел (1888) |
Країна | Російська імперія, Російська республіка, Російська СФРР і СРСР |
Столиця | Єйськ |
Адміністративна одиниця | Кубанська область Кубанська Народна Республіка Кубанська Радянська Республіка Кубано-Чорноморська Радянська Республіка Північно-Кавказька Соціалістична Радянська Республіка Кубанська Народна Республіка Кубано-Чорноморська область |
Кількість населення | 277 300 осіб[1] |
Час/дата припинення існування | 2 червня 1924 |
Площа | 16 580 523 660 квадратний метр |
Координати: 46°19′ пн. ш. 39°23′ сх. д. / 46.317° пн. ш. 39.383° сх. д.
Географія
Відділ займав північну частину області, межував на півночі і сході з Областю війська Донського, від якої відокремлювався річками Єя і Куго-Єя, заході — з Азовським морем. Територія 11 190верст (12 734,2 км).
Сучасний стан
На території колишнього Єйського відділу Кубанської області зараз розташовуються Єйський, Старомінський, Канівський, Ленінградський, Павлівський, Криловський, а також частини Щербинівського, Кущевського та Тихорєцького районів Краснодарського краю.
Історія
- Утворений в 1869 як Єйський повіт з центром в місті Єйськ, з 1888 — відділ.
- У 1902 році управління відділом перенесли до Уманської станиці.
- Після встановлення Радянської влади на Кубані в березні 1920 року Єйський відділ увійшов до складу новоствореної Кубано-Чорноморської області, центром відділу знову став Єйськ.
- 2 червня 1924 року ліквідовано Кубано-Чорноморська область і всі відділи, що входили до неї. На території Єйського відділу утворено 6 районів (Єйський, Канівський, Кущевський, Павловський, Старомінський, Уманський) Південно-Східної області.
Адміністративний устрій
У 1913 році до складу відділу входило 2 волосних правління та 25 станиць:
- Волосні правління:
- Александрівське — селище Александрівка,
- Воронцовське — селище Воронцовка,
- Станиці:
Станом на 26 січня 1923 року до складу відділу входило 17 волостей:
Населені пункти
Найбільші населені пункти відділу (населення, кінець XIX століття)
- м. Єйськ (35 414)
- ст-ця Калниболотська (15 628)
- ст-ця Старомінська (13 495)
- ст-ця Старощербинівська (11 519)
- ст-ця Катеринівська (11 290)
- ст-ця Уманська (11 137)
- ст-ця Канівська (10 260)
- ст-ця Незамаївська (9525)
- ст-ця Павлівська (8050)
- ст-ця Кисляківська (7958)
- ст-ця Новоріздвяна (7866)
- ст-ця Новощербинівська (7268)
- ст-ця Новомінська (6586)
- ст-ця Новодерев'янківська (6449)
- ст-ця Новолішківська (5934)
- ст-ця Кущівська (5831)
- ст-ця Шкурінська (5000)
- ст-ця Камишевацька (4835)
- ст-ця (4643)
- ст-ця Ясенська (4262)
- ст-ця Старолеушківська (3869)
- ст-ця Копанська (3512)
- ст-ця Стародерев'янківська (3371)
Населення
Національний склад відділу в 1897 році:
Національність | Чисельність, осіб | Частка від усього населення, % |
---|---|---|
українці | 205 063 | 73,95 |
великороси | 65 449 | 23,60 |
німці | 1952 | 0,70 |
інші | 4 836 | 1,74 |
Разом: | 277 300 | 100,00 |
Розподіл населення за статевою ознакою:
- чоловіки — 140 344 (50,61 %)
- жінки — 136 956 (49,39 %)
Посилання
- https://www.webcitation.org/65Z8iavmA?url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_gub_97.php?reg=65
- Ейский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. — Кіевъ : Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913. з джерела 16 червня 2017
- ЭСБЕ
- Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам Российской Империи. Архів оригіналу за 7 липня 2012. Процитовано 29 листопада 2009.
Література
- Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793—1985 гг.) / Сост.: А. С. Азаренкова, И. Ю. Бондарь, Н.С. Вертышева. — Краснодар : Краснодарское кн. изд-во, 1986. — 394 с. (рос.)
- Ейский отдел // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Каменецкий В. А. Ейский отдел // Энциклопедический словарь Гранат : в 58 т. — М., 1910—1948. (рос.)
Веб-посилання
- Карта Єйського відділу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yejskij viddil administrativna odinicya u skladi Kubanskoyi oblasti Rosijskoyi imperiyi ta Kubano Chornomorskoyi oblasti RRFSR sho isnuvala v 1869 1924 rokah Administrativnij centr misto Yejsk 1902 1920 rr Stanicya Umanska Yejskij viddilData stvorennya zasnuvannya1869Oficijna nazvaros Ejskij otdel 1888 Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Rosijska SFRR i SRSRStolicyaYejskAdministrativna odinicyaKubanska oblast Kubanska Narodna Respublika Kubanska Radyanska Respublika Kubano Chornomorska Radyanska Respublika Pivnichno Kavkazka Socialistichna Radyanska Respublika Kubanska Narodna Respublika Kubano Chornomorska oblastKilkist naselennya277 300 osib 1 Chas data pripinennya isnuvannya2 chervnya 1924Plosha16 580 523 660 kvadratnij metr Koordinati 46 19 pn sh 39 23 sh d 46 317 pn sh 39 383 sh d 46 317 39 383GeografiyaViddil zajmav pivnichnu chastinu oblasti mezhuvav na pivnochi i shodi z Oblastyu vijska Donskogo vid yakoyi vidokremlyuvavsya richkami Yeya i Kugo Yeya zahodi z Azovskim morem Teritoriya 11 190verst 12 734 2 km Suchasnij stan Na teritoriyi kolishnogo Yejskogo viddilu Kubanskoyi oblasti zaraz roztashovuyutsya Yejskij Starominskij Kanivskij Leningradskij Pavlivskij Krilovskij a takozh chastini Sherbinivskogo Kushevskogo ta Tihoryeckogo rajoniv Krasnodarskogo krayu IstoriyaUtvorenij v 1869 yak Yejskij povit z centrom v misti Yejsk z 1888 viddil U 1902 roci upravlinnya viddilom perenesli do Umanskoyi stanici Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi na Kubani v berezni 1920 roku Yejskij viddil uvijshov do skladu novostvorenoyi Kubano Chornomorskoyi oblasti centrom viddilu znovu stav Yejsk 2 chervnya 1924 roku likvidovano Kubano Chornomorska oblast i vsi viddili sho vhodili do neyi Na teritoriyi Yejskogo viddilu utvoreno 6 rajoniv Yejskij Kanivskij Kushevskij Pavlovskij Starominskij Umanskij Pivdenno Shidnoyi oblasti Administrativnij ustrijU 1913 roci do skladu viddilu vhodilo 2 volosnih pravlinnya ta 25 stanic Volosni pravlinnya Aleksandrivske selishe Aleksandrivka Voroncovske selishe Voroncovka Stanici Dovzhanska Katerinivska Kalnibolotska Komishuvatska Kanivska Kanelovska Kislyakivska Kopanska Krilovska Kushevska Nezamayivska Novoderev yankivska Novoleushkivska Novominska Novorozhdestvenska Novosherbinivska Pavlovska Staroderev yankovska Staroleushkivska Starominska Starosherbinivska Umanska Chelbaska Shkurinska Yasenska Stanom na 26 sichnya 1923 roku do skladu viddilu vhodilo 17 volostej Dovzhanska Katerinivska Kalnibolotska Kanivska Komishuvatska Krilovska Kushevska Nezamayivska Novoderev yankivska Novoleushkivska Novominska Novosherbinivska Pavlovska Starominska Starosherbinivska Umanska Naseleni punktiNajbilshi naseleni punkti viddilu naselennya kinec XIX stolittya m Yejsk 35 414 st cya Kalnibolotska 15 628 st cya Starominska 13 495 st cya Starosherbinivska 11 519 st cya Katerinivska 11 290 st cya Umanska 11 137 st cya Kanivska 10 260 st cya Nezamayivska 9525 st cya Pavlivska 8050 st cya Kislyakivska 7958 st cya Novorizdvyana 7866 st cya Novosherbinivska 7268 st cya Novominska 6586 st cya Novoderev yankivska 6449 st cya Novolishkivska 5934 st cya Kushivska 5831 st cya Shkurinska 5000 st cya Kamishevacka 4835 st cya 4643 st cya Yasenska 4262 st cya Staroleushkivska 3869 st cya Kopanska 3512 st cya Staroderev yankivska 3371 NaselennyaNacionalnij sklad viddilu v 1897 roci Nacionalnist Chiselnist osib Chastka vid usogo naselennya ukrayinci 205 063 73 95velikorosi 65 449 23 60nimci 1952 0 70inshi 4 836 1 74Razom 277 300 100 00 Rozpodil naselennya za statevoyu oznakoyu choloviki 140 344 50 61 zhinki 136 956 49 39 Posilannyahttps www webcitation org 65Z8iavmA url http demoscope ru weekly ssp rus gub 97 php reg 65 Ejskij otdel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Volostnyya stanichnyya selskiya gminnyya pravleniya i upravleniya a takzhe policejskie stany vsej Rossii s oboznacheniem mѣsta ih nahozhdeniya Kiev Izd vo T va L M Fish 1913 z dzherela 16 chervnya 2017 ESBE Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Raspredelenie naseleniya po rodnomu yazyku i uezdam Rossijskoj Imperii Arhiv originalu za 7 lipnya 2012 Procitovano 29 listopada 2009 LiteraturaOsnovnye administrativno territorialnye preobrazovaniya na Kubani 1793 1985 gg Sost A S Azarenkova I Yu Bondar N S Vertysheva Krasnodar Krasnodarskoe kn izd vo 1986 394 s ros Ejskij otdel Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Kameneckij V A Ejskij otdel Enciklopedicheskij slovar Granat v 58 t M 1910 1948 ros Veb posilannyaKarta Yejskogo viddilu