Во ронове село в Україні у Синельниківському району Дніпропетровської області Входить до складу Раївської сільської гром

Во́ронове — село в Україні, у Синельниківському району Дніпропетровської області. Входить до складу Раївської сільської громади. Населення за переписом 2001 року становить 481 особа.

село Воронове
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Синельниківський район
Громада	Раївська сільська громада
Облікова картка	Воронове
Основні дані
Населення	481
Поштовий індекс	52551
Телефонний код	+380 5663
Географічні дані
Географічні координати	48°08′47″ пн. ш. 35°15′17″ сх. д. / 48.14639° пн. ш. 35.25472° сх. д. / 48.14639; 35.25472Координати: 48°08′47″ пн. ш. 35°15′17″ сх. д. / 48.14639° пн. ш. 35.25472° сх. д. / 48.14639; 35.25472
Середня висота над рівнем моря	65 м


Місцева влада
Адреса ради	52551, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Василівка-на-Дніпрі,вул.Яворницького,47
Сільський голова	Пасько Наталія Володимирівна
Карта
Воронове
Воронове
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Воронове.

Географія

Село Воронове знаходиться на правому березі річки Плоска Осокорівка в місці впадання в неї річки Осокорівка, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Олександропіль, на протилежному березі - село Шевченка (Запорізький район).

Історія

Село утворене переселенням мешканців давнього села Олексіївка, що лежало на правому березі Плоскої Осокорівка при її усті у Дніпра, яке було затоплене водами Дніпровського водосховища.

До 2017 року орган місцевого самоврядування - Василівська сільська рада.

Археологія

Палеолітична стоянка (датується 20 тисячами років тому) відкрито у села Вороновому.

Олексіївський могильник

У селі Олексіївка (затоплене водами Дніпровського водосховища; було розташоване на лівому березі річки Осокорівка при її впадінні у Дніпро) виявлено ранньослов’янське (антське) поселення (VI—VIII століття) з рештками гончарного виробництва.

Поблизу села знайдений могильник Маріупольського типу дніпро-донецької культури. Було знайдено три тілопокладення, що супроводжувалися металевими прикрасами кола «старожитностей антів». Одне з них було випадково розкрите у 1940 році, ще одне — у 1952, а останнє — розкопане власне О. В. Бодянським у 1953 році.

Ці поховання були пов’язані автором розкопок з «антським» поселенням над Тягинською заборою у села Олексіївка.

Олексіївські поховання поклали початок дискусії про біритуальність поховальної практики носіїв пеньківської культури. Певні відомості є лише про поховання 1953 року, тоді як два інших були описані В. О. Бодянським за словами місцевих селян. Саме тому зарахування їх до кола «антських старожитностей» традиційно вважалося сумнівним уже з часів виходу перших узагальнюючих праць, присвячених пеньківським пам’яткам. Таке скептичне відношення до наявності у пеньківського населення традиції тілопокладання закріплювалося і тим, що на всіх достовірно пеньківських могильниках були зустрінуті лише тілоспалення .

Інтернет-посилання

Погода в селі Воронове [ 7 червня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

Бодянський, 1953, с. 57—58
Березовець, 1963, с. 201
Березовець, 1969

[1] Бодянський, 1953, с. 57—58

[2] Березовець, 1963, с. 201

[3] Березовець, 1969