Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аласдер Чалмерс Макінтайр (нар. 12 січня 1929) — американський політичний філософ шотландського походження. Відомий також своїми роботами з історії філософії, етики та теології. Здобув освіту і займався науковою роботою в університетах Лондона (Queen Mary), Манчестера і Оксфорда. З 1951 по 1969 роках викладав в Оксфорді. З 1970 року на викладацькій роботі у США.
| Аласдер Макінтайр | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 січня 1929[1][2][…](95 років) Глазго, Шотландія, Велика Британія |
| Країна |  США |
| Діяльність | філософ, професор |
| Галузь | філософія, етика, метаетика і політична філософія |
| Alma mater | Манчестерський університет і Лондонський університет королеви Марії |
| Знання мов | англійська[4][5] |
| Заклад | d, Брандейський університет, Університет Нотр-Дам, Дюкський університет і d |
| Членство | Американське філософське товариство і Американська академія мистецтв і наук |
| Magnum opus | d |
| Партія | d |
| Конфесія | католицька церква |
| Нагороди | |
| |
Аласдер Макінтайр є автором праці «Після чеснот: дослідження з питань моралі». Це дослідження стосується етичної тематики і розглядає тут етику, мораль та теоретичні напрямки в етичній науці. З позиції Макінтайра нинішня мораль є безсилою і нефункціональною станом на сьогодні. Мораль, етичні категорії стали недієвими, їх скоріше використовують для прикриття власних суджень, аніж для регуляції власних чи чужих думок, відношень та поведінок. «Після чеснот» ставить питання: чому так сталося, в чому причина, які можливі вирішення проблеми і прагне дати на них відповідь.
Питання про все меншу дієвість моралі в суспільстві варто відкласти на потім, а спершу звернутися до історії моральності, яку пропонує Макінтайр. Ключовими історичними поняттями для цього є: Арістотель, Середньовіччя, Просвітництво та Ніцше. Арістотель описав, закріпив структуру моралі за такою функціональною схемою: людина-така-яка-вона-є(неідеальна, справжня людина із властивими їй вадами), людина-якою-вона-повинна-бути (ідеальна людина) та етичні поняття, правила, принципи, ідеї, що забезпечують перехід від неідеальної людини до ідеальної людини. Така схема функціонувала до часів Середньовіччя, де ідеал людини змінився відповідно до уявлень релігії, християнства.
В часи секуляризації ідей та суспільства частина троїстої схеми моралі – людина-якою-вона-повинна-бути – зникла, а Просвітництво і його філософи, як говорить Макінтайр, не могли заповнити цю нішу. Це завдання яке в апріорі не могло бути вирішене ними в тих умовах, а тому і не вирішилось. На місце ідеалу ставився Розум Канта, Дух Гегеля, Пристрасті Юма, що мали стати відправною точкою та метою власного удосконалення та обґрунтування традиційних цінностей(сімʼя, обовʼязок, власність), що не відповідали актуальним, істинним цінностям їхнього часу. Обґрунтувати моральність традиційних канонів за допомогою проголошення частин людської природи ідеалами(що вважались ідеалами лише в цій історичній епосі, наприклад, Канта), саме за допомогою яких – ідеалів — мали обґрунтуватися виниклі в далеко минулому традиційні канони. Якраз на цю обставину вказує Макінтайр і обґрунтовує неможливість реалізації вказаного завдання Просвітниками. Зрештою це призвело до розуміння моралі як похідної від людини, людина має визначати мораль, що увінчується у філософії Ніцше. Проте волюнтаристська філософія Ніцше є пагубною для існування моралі, тому Макнітайр пропонує вернутися до троїстої схеми моралі Арістотеля, але модифікувати її під наші сучасні потреби. Щоб мораль брала свою силу, коріння із сьогоденних умов існування людини і була практичним та ідеологічним спрямовувачем її ціннісно-орієнтаційно-поведінкових уявлень на власне життя.
Така нова моральна концепція за Макінтайром має врахувати три умови для власного існування: поняття практики, наративної єдності людського життя та поняття традиції. Нова мораль має врахувати в себе ці три поняття, щоб стати дієвою в нашому суспільстві.
Примітки
- Murphy M. C. Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- Internet Philosophy Ontology project
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Посилання
 | Це незавершена стаття про філософа. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про особу США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (червень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alasder Chalmers Makintajr nar 12 sichnya 1929 amerikanskij politichnij filosof shotlandskogo pohodzhennya Vidomij takozh svoyimi robotami z istoriyi filosofiyi etiki ta teologiyi Zdobuv osvitu i zajmavsya naukovoyu robotoyu v universitetah Londona Queen Mary Manchestera i Oksforda Z 1951 po 1969 rokah vikladav v Oksfordi Z 1970 roku na vikladackij roboti u SShA Alasder MakintajrNarodivsya12 sichnya 1929 1929 01 12 1 2 95 rokiv Glazgo Shotlandiya Velika BritaniyaKrayina SShADiyalnistfilosof profesorGaluzfilosofiya etika metaetika i politichna filosofiyaAlma materManchesterskij universitet i Londonskij universitet korolevi MariyiZnannya movanglijska 4 5 Zakladd Brandejskij universitet Universitet Notr Dam Dyukskij universitet i dChlenstvoAmerikanske filosofske tovaristvo i Amerikanska akademiya mistectv i naukMagnum opusdPartiyadKonfesiyakatolicka cerkvaNagorodid 2010 Grant Guggengajma d 1997 Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makintajr Alasder Makintajr ye avtorom praci Pislya chesnot doslidzhennya z pitan morali Ce doslidzhennya stosuyetsya etichnoyi tematiki i rozglyadaye tut etiku moral ta teoretichni napryamki v etichnij nauci Z poziciyi Makintajra ninishnya moral ye bezsiloyu i nefunkcionalnoyu stanom na sogodni Moral etichni kategoriyi stali nediyevimi yih skorishe vikoristovuyut dlya prikrittya vlasnih sudzhen anizh dlya regulyaciyi vlasnih chi chuzhih dumok vidnoshen ta povedinok Pislya chesnot stavit pitannya chomu tak stalosya v chomu prichina yaki mozhlivi virishennya problemi i pragne dati na nih vidpovid Pitannya pro vse menshu diyevist morali v suspilstvi varto vidklasti na potim a spershu zvernutisya do istoriyi moralnosti yaku proponuye Makintajr Klyuchovimi istorichnimi ponyattyami dlya cogo ye Aristotel Serednovichchya Prosvitnictvo ta Nicshe Aristotel opisav zakripiv strukturu morali za takoyu funkcionalnoyu shemoyu lyudina taka yaka vona ye neidealna spravzhnya lyudina iz vlastivimi yij vadami lyudina yakoyu vona povinna buti idealna lyudina ta etichni ponyattya pravila principi ideyi sho zabezpechuyut perehid vid neidealnoyi lyudini do idealnoyi lyudini Taka shema funkcionuvala do chasiv Serednovichchya de ideal lyudini zminivsya vidpovidno do uyavlen religiyi hristiyanstva V chasi sekulyarizaciyi idej ta suspilstva chastina troyistoyi shemi morali lyudina yakoyu vona povinna buti znikla a Prosvitnictvo i jogo filosofi yak govorit Makintajr ne mogli zapovniti cyu nishu Ce zavdannya yake v apriori ne moglo buti virishene nimi v tih umovah a tomu i ne virishilos Na misce idealu stavivsya Rozum Kanta Duh Gegelya Pristrasti Yuma sho mali stati vidpravnoyu tochkoyu ta metoyu vlasnogo udoskonalennya ta obgruntuvannya tradicijnih cinnostej simʼya obovʼyazok vlasnist sho ne vidpovidali aktualnim istinnim cinnostyam yihnogo chasu Obgruntuvati moralnist tradicijnih kanoniv za dopomogoyu progoloshennya chastin lyudskoyi prirodi idealami sho vvazhalis idealami lishe v cij istorichnij eposi napriklad Kanta same za dopomogoyu yakih idealiv mali obgruntuvatisya vinikli v daleko minulomu tradicijni kanoni Yakraz na cyu obstavinu vkazuye Makintajr i obgruntovuye nemozhlivist realizaciyi vkazanogo zavdannya Prosvitnikami Zreshtoyu ce prizvelo do rozuminnya morali yak pohidnoyi vid lyudini lyudina maye viznachati moral sho uvinchuyetsya u filosofiyi Nicshe Prote volyuntaristska filosofiya Nicshe ye pagubnoyu dlya isnuvannya morali tomu Maknitajr proponuye vernutisya do troyistoyi shemi morali Aristotelya ale modifikuvati yiyi pid nashi suchasni potrebi Shob moral brala svoyu silu korinnya iz sogodennih umov isnuvannya lyudini i bula praktichnim ta ideologichnim spryamovuvachem yiyi cinnisno oriyentacijno povedinkovih uyavlen na vlasne zhittya Taka nova moralna koncepciya za Makintajrom maye vrahuvati tri umovi dlya vlasnogo isnuvannya ponyattya praktiki narativnoyi yednosti lyudskogo zhittya ta ponyattya tradiciyi Nova moral maye vrahuvati v sebe ci tri ponyattya shob stati diyevoyu v nashomu suspilstvi PrimitkiMurphy M C Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Internet Philosophy Ontology project d Track Q6023365 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaCe nezavershena stattya pro filosofa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro osobu SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad cherven 2020