«Знедолені» (фр. Les Misérables, "Лей мізерабль) — мюзикл без прозових вставок, на музику Клода-Мішеля Шенберга, слова та Жана-Марка Нателя; лібрето Шенберга та Алена Бубліля засноване на однойменному романі Віктора Гюго 1862 року. Прем'єра оригінального французького мюзиклу відбулася в Парижі в 1980 році під керівництвом Роберта Оссейна. Його англомовна адаптація на слова Герберта Кретцмера, спродюсована Кемероном Макінтошем, демонструється в Лондоні з жовтня 1985 року, що робить його найтривалішим мюзиклом у Вест-Енді та другим найтривалішим мюзиклом у світі після оригінальної позабродвейської вистави «Фантастікс». У 2012 році вийшла британська екранізація мюзиклу.
Знедолені | |
---|---|
На основі | Знедолені (Віктор Гюго) |
Основа для | Знедолені і d |
Мова | французька |
Музика | Клод-Мішель Шенберг |
Слова | d і d |
Прем'єра | вересень 1980, d |
Лібрето | d |
У ролях | |
Постановки | |
Нагороди | |
сайт(англ.) | |
Les Misérables (musical) у Вікісховищі |
Дія «Знедолених» розгортається у Франції на початку 19 століття — це історія Жана Вальжана, французького селянина, і його бажання спокутитись, коли його звільнили з в'язниці в 1815 році після дев'ятнадцяти років ув'язнення за крадіжку хліба для голодної дитини своєї сестри. Вальжан вирішує порушити умовно-дострокове звільнення та почати життя заново після того, як єпископ надихає його на величезний вчинок милосердя. Але поліцейський інспектор на ім'я Жавер відмовляється дозволити йому уникнути правосуддя і переслідує його. По дорозі Вальжан і низка персонажів потрапляють у революційний період Франції 1832 року, де група молодих ідеалістів намагається повалити уряд на вуличній барикаді в Парижі.
Історія
«Знедолені» спочатку випущені в 1980 році як франкомовний концептуальний альбом, а у вересні у Палаці спорту була представлена перша музично-сценічна адаптація «Les Misérables».
У 1983 році, приблизно через шість місяців після того, як продюсер Кемерон Макінтош випустив на Бродвеї «Котів», він отримав копію французького концептуального альбому від режисера Пітера Фараго. Фараго був вражений роботою і попросив Макінтоша створити англомовну версію шоу. Спочатку Макінтош неохоче погодився та у співпраці з Королівською шекспірівською трупою зібрав постановочну групу, щоб адаптувати французький мюзикл для британської аудиторії. Після двох років розробки англомовна версія була відкрита в Лондоні 8 жовтня 1985 року Королівською шекспірівською трупою в Барбікан-центрі, на той час лондонському будинку трупи, а потім переведено до . Успіх лондонської постановки призвів до бродвейської постановки.
Стислий зміст
Пролог
У 1815 році, після 19 років ув'язнення за крадіжку буханця, Жан Вальжан звільняється умовно, але стикається з неприйняттям через свій статус колишнього каторжника. Єпископ, який виявляє до нього доброту, спонукає Вальжана змінити своє життя, і він вирішує порушити умовно-дострокове звільнення, щоб почати нове життя.
Акт I
У 1823 році Жан Вальжан, під іменем Месьє Мадлен, став успішним мером і власником фабрики. Фантіна, працівниця фабрики, втратила роботу через заздрість і наклепи, змушена стала повією, щоб забезпечити свою дочку Козетту, яку виховують жорстокі господарі трактиру Тенардьє. Вальжан рятує Фантину від арешту і обіцяє знайти її дочку, але його впізнає поліцейський інспектор Жавер, який переслідує його. Вальжан втікає з Козеттою до Парижа, де вони ховаються. Тим часом, у 1832 році, студенти-революціонери готуються до повстання, а Маріус, один із них, закохується в Козетту, що ускладнює події напередодні революції.
Акт ІІ
Студенти будують барикаду, готуючись до повстання, а Жавер перевдягається повстанцем, щоб шпигувати за ними. Маріус дізнається, що Епоніна переодягнулася хлопчиком, щоб приєднатися до повстанців, і посилає її передати прощального листа Козетті, який перехоплює Вальжан. Французька армія прибуває і вимагає здатися, але Жавер, викритий як шпигун, затримується студентами. Під час битви Епоніну вбивають, і вона вмирає в обіймах Маріуса, який залишається спустошеним. Вальжан рятує пораненого Маріуса і тікає через каналізацію, але зустрічає Жавера, який, не витримавши внутрішнього конфлікту, зрештою кінчає життя самогубством.
Епілог
У монастирі вмираючого Вальжана відвідує дух Фантіни, який повідомляє йому, що він прощений і незабаром буде з Богом. Козетта і Маріус прибувають, щоб попрощатися, і, подякувавши за порятунок Маріуса, бачать, як Вальжан передає Козетті листа, а потім помирає, ведений духами Фантіни та Епоніни на небеса.
Персонажі
Персонаж | Голос | Опис |
---|---|---|
Жан Вальжан | тенор | В’язень 24601. Після дев’ятнадцяти років ув’язнення після крадіжки буханця хліба він веде доброчесне та самовіддане життя. Він змінює свою особистість, стаючи багатим мером маленького містечка. Пізніше він усиновлює Козетту, єдину доньку Фантіни. |
Жавер | бас-баритон | Офіцер поліції, який невпинно переслідує Вальжана, щоб притягнути до відповідальності засудженого-втікача. |
Фантіна | альт | Збідніла фабрична робітниця, яка вдається до проституції, щоб мати можливість платити Тенардьє за догляд за її позашлюбною донькою Козеттою. |
Маріус Понмерсі | тенор | Студент-революціонер; подруга Епонін, яка закохується в Козетту. |
Козетта | сопрано | Донька Фантіни виросла і стала молодою жінкою з культурою та привілеями після того, як її усиновив Вальжан. Вона закохується в Маріуса. |
Епоніна Тенардьє | меццо-сопрано | Донька Тенардьє, Епоніна, стає обірваною вуличною бродягою; таємно кохає Маріуса. |
Тенардьє | баритон | Другосортний злодій, Тенардьє керує корчмою, де обманює своїх клієнтів. У Парижі він стає лідером банди вуличних головорізів і шахраїв. |
Мадам Тенардьє | меццо-сопрано | Безпринципна дружина Тенардьє та співробітниця, яка знущається з Козетти, але любить власну доньку Епоніну. |
Анжольрас | баритенор | Лідер студентських революціонерів і друг Маріуса. |
Єпископ Діньї | бас | Надає притулок Вальжану після його звільнення з в'язниці та дає йому прощення. |
Гаврош | дитяче сопрано | Вуличний хлопчик-безпритульний. Пізніше приєднується до революціонерів. |
Примітки
- Bon anniversaire! 25 facts about Les Mis. BBC News (брит.). 1 жовтня 2010. Процитовано 1 червня 2024.
- Behr, Edward (1 січня 1993). The Complete Book of Les Miserables (англ.). Arcade Publishing. ISBN .
- Vermette, Margaret (2006). Boublil and Schnberg (англ.). Hal Leonard Corporation. ISBN .
- Sternfeld, Jessica (16 листопада 2006). The Megamusical (англ.). Indiana University Press. ISBN .
- . web.archive.org. 22 лютого 2011. Процитовано 1 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Znedoleni fr Les Miserables Lej mizerabl myuzikl bez prozovih vstavok na muziku Kloda Mishelya Shenberga slova ta Zhana Marka Natelya libreto Shenberga ta Alena Bublilya zasnovane na odnojmennomu romani Viktora Gyugo 1862 roku Prem yera originalnogo francuzkogo myuziklu vidbulasya v Parizhi v 1980 roci pid kerivnictvom Roberta Ossejna Jogo anglomovna adaptaciya na slova Gerberta Kretcmera sprodyusovana Kemeronom Makintoshem demonstruyetsya v Londoni z zhovtnya 1985 roku sho robit jogo najtrivalishim myuziklom u Vest Endi ta drugim najtrivalishim myuziklom u sviti pislya originalnoyi pozabrodvejskoyi vistavi Fantastiks U 2012 roci vijshla britanska ekranizaciya myuziklu ZnedoleniNa osnoviZnedoleni Viktor Gyugo Osnova dlyaZnedoleni i dMovafrancuzkaMuzikaKlod Mishel ShenbergSlovad i dPrem yeraveresen 1980 dLibretodU rolyahPostanovkiNagorodisajt angl Les Miserables musical u Vikishovishi Diya Znedolenih rozgortayetsya u Franciyi na pochatku 19 stolittya ce istoriya Zhana Valzhana francuzkogo selyanina i jogo bazhannya spokutitis koli jogo zvilnili z v yaznici v 1815 roci pislya dev yatnadcyati rokiv uv yaznennya za kradizhku hliba dlya golodnoyi ditini svoyeyi sestri Valzhan virishuye porushiti umovno dostrokove zvilnennya ta pochati zhittya zanovo pislya togo yak yepiskop nadihaye jogo na velicheznij vchinok miloserdya Ale policejskij inspektor na im ya Zhaver vidmovlyayetsya dozvoliti jomu uniknuti pravosuddya i peresliduye jogo Po dorozi Valzhan i nizka personazhiv potraplyayut u revolyucijnij period Franciyi 1832 roku de grupa molodih idealistiv namagayetsya povaliti uryad na vulichnij barikadi v Parizhi Istoriya Znedoleni spochatku vipusheni v 1980 roci yak frankomovnij konceptualnij albom a u veresni u Palaci sportu bula predstavlena persha muzichno scenichna adaptaciya Les Miserables U 1983 roci priblizno cherez shist misyaciv pislya togo yak prodyuser Kemeron Makintosh vipustiv na Brodveyi Kotiv vin otrimav kopiyu francuzkogo konceptualnogo albomu vid rezhisera Pitera Farago Farago buv vrazhenij robotoyu i poprosiv Makintosha stvoriti anglomovnu versiyu shou Spochatku Makintosh neohoche pogodivsya ta u spivpraci z Korolivskoyu shekspirivskoyu trupoyu zibrav postanovochnu grupu shob adaptuvati francuzkij myuzikl dlya britanskoyi auditoriyi Pislya dvoh rokiv rozrobki anglomovna versiya bula vidkrita v Londoni 8 zhovtnya 1985 roku Korolivskoyu shekspirivskoyu trupoyu v Barbikan centri na toj chas londonskomu budinku trupi a potim perevedeno do Uspih londonskoyi postanovki prizviv do brodvejskoyi postanovki Stislij zmistProlog U 1815 roci pislya 19 rokiv uv yaznennya za kradizhku buhancya Zhan Valzhan zvilnyayetsya umovno ale stikayetsya z neprijnyattyam cherez svij status kolishnogo katorzhnika Yepiskop yakij viyavlyaye do nogo dobrotu sponukaye Valzhana zminiti svoye zhittya i vin virishuye porushiti umovno dostrokove zvilnennya shob pochati nove zhittya Akt I U 1823 roci Zhan Valzhan pid imenem Mesye Madlen stav uspishnim merom i vlasnikom fabriki Fantina pracivnicya fabriki vtratila robotu cherez zazdrist i naklepi zmushena stala poviyeyu shob zabezpechiti svoyu dochku Kozettu yaku vihovuyut zhorstoki gospodari traktiru Tenardye Valzhan ryatuye Fantinu vid areshtu i obicyaye znajti yiyi dochku ale jogo vpiznaye policejskij inspektor Zhaver yakij peresliduye jogo Valzhan vtikaye z Kozettoyu do Parizha de voni hovayutsya Tim chasom u 1832 roci studenti revolyucioneri gotuyutsya do povstannya a Marius odin iz nih zakohuyetsya v Kozettu sho uskladnyuye podiyi naperedodni revolyuciyi Akt II Studenti buduyut barikadu gotuyuchis do povstannya a Zhaver perevdyagayetsya povstancem shob shpiguvati za nimi Marius diznayetsya sho Eponina pereodyagnulasya hlopchikom shob priyednatisya do povstanciv i posilaye yiyi peredati proshalnogo lista Kozetti yakij perehoplyuye Valzhan Francuzka armiya pribuvaye i vimagaye zdatisya ale Zhaver vikritij yak shpigun zatrimuyetsya studentami Pid chas bitvi Eponinu vbivayut i vona vmiraye v obijmah Mariusa yakij zalishayetsya spustoshenim Valzhan ryatuye poranenogo Mariusa i tikaye cherez kanalizaciyu ale zustrichaye Zhavera yakij ne vitrimavshi vnutrishnogo konfliktu zreshtoyu kinchaye zhittya samogubstvom Epilog U monastiri vmirayuchogo Valzhana vidviduye duh Fantini yakij povidomlyaye jomu sho vin proshenij i nezabarom bude z Bogom Kozetta i Marius pribuvayut shob poproshatisya i podyakuvavshi za poryatunok Mariusa bachat yak Valzhan peredaye Kozetti lista a potim pomiraye vedenij duhami Fantini ta Eponini na nebesa PersonazhiPersonazh Golos OpisZhan Valzhan tenor V yazen 24601 Pislya dev yatnadcyati rokiv uv yaznennya pislya kradizhki buhancya hliba vin vede dobrochesne ta samoviddane zhittya Vin zminyuye svoyu osobistist stayuchi bagatim merom malenkogo mistechka Piznishe vin usinovlyuye Kozettu yedinu donku Fantini Zhaver bas bariton Oficer policiyi yakij nevpinno peresliduye Valzhana shob prityagnuti do vidpovidalnosti zasudzhenogo vtikacha Fantina alt Zbidnila fabrichna robitnicya yaka vdayetsya do prostituciyi shob mati mozhlivist platiti Tenardye za doglyad za yiyi pozashlyubnoyu donkoyu Kozettoyu Marius Ponmersi tenor Student revolyucioner podruga Eponin yaka zakohuyetsya v Kozettu Kozetta soprano Donka Fantini virosla i stala molodoyu zhinkoyu z kulturoyu ta privileyami pislya togo yak yiyi usinoviv Valzhan Vona zakohuyetsya v Mariusa Eponina Tenardye mecco soprano Donka Tenardye Eponina staye obirvanoyu vulichnoyu brodyagoyu tayemno kohaye Mariusa Tenardye bariton Drugosortnij zlodij Tenardye keruye korchmoyu de obmanyuye svoyih kliyentiv U Parizhi vin staye liderom bandi vulichnih golovoriziv i shahrayiv Madam Tenardye mecco soprano Bezprincipna druzhina Tenardye ta spivrobitnicya yaka znushayetsya z Kozetti ale lyubit vlasnu donku Eponinu Anzholras baritenor Lider studentskih revolyucioneriv i drug Mariusa Yepiskop Dinyi bas Nadaye pritulok Valzhanu pislya jogo zvilnennya z v yaznici ta daye jomu proshennya Gavrosh dityache soprano Vulichnij hlopchik bezpritulnij Piznishe priyednuyetsya do revolyucioneriv PrimitkiBon anniversaire 25 facts about Les Mis BBC News brit 1 zhovtnya 2010 Procitovano 1 chervnya 2024 Behr Edward 1 sichnya 1993 The Complete Book of Les Miserables angl Arcade Publishing ISBN 978 1 55970 156 3 Vermette Margaret 2006 Boublil and Sch nberg angl Hal Leonard Corporation ISBN 978 1 55783 715 8 Sternfeld Jessica 16 listopada 2006 The Megamusical angl Indiana University Press ISBN 978 0 253 34793 0 web archive org 22 lyutogo 2011 Procitovano 1 chervnya 2024 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim