Тріщини в гірській породі англ cracks splits fractures fissures joints нім Kluften f pl Risse m pl Порушення суцільності

Тріщини в гірській породі (англ. cracks, splits; fractures, fissures, joints;, нім. Kluften f pl, Risse m pl) —

Порушення суцільності (розрив) гірських порід без зсуву порід по поверхні розриву. Існує ряд класифікацій тріщин:

За походженням виділяють тектонічні й нетектонічні тріщини. Перші кількісно переважають.
За генетичними ознаками розрізняють тріщини: розтягнення, сколювання, розширення, вивільнення, розсування, вигину, розриву тощо.
За геометричними ознаками розрізняють тріщини: згідні, січні, напластування, поперечні, радіальні, поздовжні та інші.

Найкоротшу відстань між стінками тріщини називають розкритістю тріщини. Тріщини розкритістю менш як 3 см — це тріщини кліважу. Тріщини з розкриттям менш як 100 мкм — мікротріщини.

Один із видів порожнин колекторів — розриви в гірській породі (без переміщення блоків породи), які характеризуються розкритістю від десятків мікрометрів до міліметрів, переважно тектонічним походженням, субвертикальною орієнтацією відносно напластування порід, об'єднанням у системи більш або менш правильними геометричними сітками.

Різновиди тріщин в гірській породі

ТРІЩИНИ АКТИВНІ — тріщини в гірській породі шириною не менше 1 мм, стінки яких активно розчиняються водою.
Тріщини виверження — виверження рідкої, головним чином базальтової лави через лінійні тріщини земної кори.
ТРІЩИНИ ВІДКРИТІ — тріщини в гірських породах із розкритими (розсунутими) стінками. Синонім — зяючі тріщини.
ТРІЩИНИ ВІДРИВАННЯ (ВІДРИВУ) — системи тріщин, які виникають при деформаціях розтягування.
ТРІЩИНИ ДІАГЕНЕТИЧНІ — система закономірних тріщин, що виникають в осадових породах у процесі їх становлення (діагенезу) у зв'язку зі зміною їх щільності й під впливом навантаження верхніх гірських порід. Закономірне розташування Т.д. деякі вчені (Шульц мол., 1964) пов'язують із формою земної кулі.
ТРІЩИНИ ЗАКРИТІ — тріщини в гірських породах зі щільно притиснутими одна до одної протилежними стінками розриву.
ТРІЩИНИ ЛЬОДОВИКОВІ — тріщини, що виникають у льодовику внаслідок його руху. Розрізняють Т.л. бічні (крайові), поперечні, основи й поздовжні. Бічні утворюються внаслідок розтягування, при більшій швидкості руху льоду всередині льодовика, ніж поблизу його країв; поперечні виникають при розтягуванні поверхні льодовика, яка стає опуклою на перегинах (уступах) льодовикового ложа. Якщо льодовик перетинає пониження в ложі, то опуклою стає його нижня поверхня й утворюються тріщини основи, що змикаються догори. Найбільш великі поперечні тріщини зустрічаються на місці льодопадів, де вони розділяють крижані піки — сераки. Поздовжні тріщини утворюються на місці поздовжніх нерівностей ложа і при виході льодовика зі звуженої частини трога в розширену. Характерною є крайова фірнова поперечна тріщина (бергшрунд) — на місці відриву рухомого фірну і кристалічного льоду льодовика від нерухомого фірну. Т.л. при зникненні причини, що їх викликала, можуть змикатися і заліковуватися внаслідок режеляції льоду. Див. льодовик, Льодовикова тріщина.

ТРІЩИНИ МОРОЗОБІЙНІ — тріщини в пухких поверхневих відкладах, які утворюються при сильних морозах у високих широтах. Мають вигляд сітки багатогранників різних розмірів (від декількох до десятків і сотень метрів).
ТРІЩИНИ ОКРЕМОСТІ — тріщини, що виникають у гірських породах унаслідок зменшення їх об'єму при висиханні й ущільненні, при перекристалізації або зміні хімічного складу, а також при охолодженні. Див. окремість гірських порід.
ТРІЩИНИ ПЕРВИННІ — 1. Тріщини, що виникають при перетворенні осаду в гірську породу. 2. Система закономірних тріщин, що виникають в інтрузивних тілах в останні стадії їх формування під впливом як внутрішніх сил інтрузії, так і зовнішніх напруг.
ТРІЩИНИ ПІДГІРНІ — тріщини в області живлення гірського льодовика. Відокремлюють нерухому примерзлу до скель частину фірну від рухомої, яка стікає до зниженої частини фірнового басейну. Синонім — бергшрунд.
ТРІЩИНИ ПОЗДОВЖНІ — тріщини, зорієнтовані паралельно простяганню пластів та інших структурних елементів гірських порід.
ТРІЩИНИ ПОПЕРЕЧНІ — тріщини, зорієнтовані перпендикулярно простяганню пластів та інших структурних елементів гірських порід.
ТРІЩИНИ РАДІАЛЬНІ — тріщини, які займають радіальне положення стосовно тектонічної структури або певної форми залягання гірських порід.
ТРІЩИНИ РОЗТЯГНЕННЯ — тріщини, які виникають в умовах розтягу ділянки земної кори.

ТРІЩИНИ РОЗЧИНЕННЯ — тріщини, які виникають унаслідок розчинення гірських порід. Див. Тріщини розчинення.
ТРІЩИНИ СКОЛЮВАННЯ — система тріщин, які виникають при деформаціях стиснення.
ТРІЩИНИ СУХІ — маловживана назва жил альпійського типу, що утворилися під час регіонального метаморфізму внаслідок вилуговування й перевідкладання в тріщинах деяких компонентів вмісних порід.
ТРІЩИНИ ТЕКТОНІЧНІ — тріщини, які виникають у гірських породах земної кори під дією тектонічних сил.
ТРІЩИНИ УСИХАННЯ (ВИСИХАННЯ) — тріщини, які виникають у тонкозернистих осадах при їх висиханні й зменшенні об'єму (напр., тріщини поверхні такирів у пустелях). Їхня глибина, як правило, не перевищує кількох см. Див. Тріщини висихання. Синонім — тріщини полігональні.

Див. також

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів / Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.