Прогнозні ресурси

Прогнозні ресурси — можлива кількість корисних копалин на геологічно недостатньо вивчених ділянках земної кори і гідросфери. Оцінка прогнозних ресурсів проводиться на основі загальних геологічних уявлень, науково-теоретичних передумов, а також сприятливих результатів регіональних геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень.

Загальна характеристика

Прогнозні ресурси твердих корисних копалин оцінюються в межах басейнів, великих районів, рудних вузлів, рудних полів і окремих родовищ, окремо на кожний вид корисної копалини. Залежно від обґрунтованості вони поділяються на 3 категорії: P₁, P₂ і Р₃:

• Прогнозні ресурси категорії P₁ відображають можливість приросту запасів за рахунок розширення площ поширення тіл корисних копалин за контуром підрахунку запасів по категорії С₂, або виявлення нових тіл корисних копалин на розвіданих, а також виявлених при пошуково-оцінювальних роботах родовищах. Оцінка ресурсів базується на результатах геологічних, геофізичних і геохімічних досліджень площ можливого поширення корисних копалин, а також на геологічній екстраполяції даних більш вивченої частини родовища.
• Прогнозні ресурси категорії Р₂ враховують можливість виявлення в басейні, районі, рудному вузлі, рудному полі нових родовищ корисних копалин.
• Прогнозні ресурси категорії Р₃ відображають лише потенційну можливість виявлення нових родовищ на основі сприятливих стратиграфічних, літологічних, тектонічних і палеогеографічних передумов.

Прогнозні ресурси нафти, газу і конденсату оцінюються в межах великих регіонів, нафтогазоносних провінцій, акваторій, областей, районів, площ. Залежно від обґрунтованості вони поділяються на дві категорії: D₁ і D₂:

• Прогнозні ресурси категорії D₁ оцінюються в межах великих регіональних структур з доведеною промисловою нафтогазоносністю.
• Прогнозні ресурси категорії D₂ — у межах великих регіональних структур, промислова нафтогазоносність яких ще не доведена.

Прогнозні ресурси підземних вод оцінюються однією категорією (Р₁). Вони враховують можливість виявлення нових родовищ підземних вод.

Див. також

• Ресурси корисних копалин
  • Перспективні ресурси корисних копалин
• Запаси корисних копалин

Джерела

1. Наказ ДКЗ від 25 жовтня 2004 року № 225 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ вугілля», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 року за № 1419/10018
2. СОВЕТ МИНИСТРОВ СССР. Об утверждении классификации запасов месторождений, перспективных и прогнозных ресурсов нефти и горючих газов : Постановление : № 299 : ( )[рос.]. — 1983. — 8 апреля.
3. Наказ ДКЗ від 10 липня 1998 року № 46 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 липня 1998 року за № 475/2915
4. Наказ ДКЗ від 4 лютого 2000 року № 23 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 лютого 2000 року за № 109/4330
5. Наказ ДКЗ від 6 жовтня 2009 року № 393 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ промислових підземних вод », зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2009 року за № 981/16997
6. Наказ ДКЗ від 14 березня 2002 року № 32 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод », зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 320/6608

Література

• Прогнозні ресурси // Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — С. 413. — .
• Україна вносить зміни до своєї національної системи класифікації запасів і ресурсів корисних копалин. Державна служба геології та надр України. 13.11.2018. Процитовано 15 грудня 2019.