Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ма Буфан був відомим мусульманином полководцем у Китаї в епоху Китайської республіки керуючи провінцією Цинхай Ма Буфан马

Ма Буфан

Ма Буфан

Ма Буфан — був відомим мусульманином полководцем у Китаї в епоху Китайської республіки, керуючи провінцією Цинхай .

Ма Буфан
马步芳
image
Народився1903
1903 Ганьсу, Китай.
Помер31 липня 1975(1975-07-31)
Джидда , Саудівська Аравія.
Країнаimage Династія Цін
image Республіка Китай (1912—1949)
НаціональністьКитайська Республіка (відмовився), Саудівська Аравія.
ДіяльністьДоба мілітаристів у Китаї, дипломат, політик
УчасникДруга світова війна
Роки активностіз 1928
Посадапосол
Військове званнягенерал
ПартіяГоміндан
Конфесіяіслам
Батькоd
Брати, сестриd
Дітиd
НагородиОрден Священного Триножника

Життя

Сходження на посаду губернатора

У 1936 році за наказом Чан Кайші та за допомогою залишків сил Ма Чжуньїна в Ганьсу та сил Ма Хункуя з Нінся Ма Буфан і його брат Ма Буцін відіграли важливу роль у знищенні 21 800 армії Чжан Готао, які перетнули Хуанхе, намагаючись розширити комуністичну базу. У 1937 році Ма Буфан піднявся за допомогою Гоміньдану і змусив свого дядька Ма Ліня поступитися своєю позицією з поста губернатора. У той момент Ма Буфан став губернатором Цинхаю.

У 1936 році Ма Буфан був призначений командувачем новоствореної 2-ї армії.

Війна проти Тибету

Ма Буфан мав суперечливі стосунки з тибетським населенням Цинхая. Деякі тибетські буддисти служили в його армії, а інші були розчавлені та вбиті нею.

У 1932 році мусульманські війська Ма Буфанга та китайський генерал Лю Веньхуей розбили тибетську армію 13-го Далай-лами, коли Тибет намагався вторгнутися в провінцію Цінхай . Ма Буфан розгромив тибетську армію та повернув собі кілька повітів у провінції Сікан . Шику, Денгке та інші округи були захоплені у тибетців  , яких відтіснили на інший берег річки Цзіньша .  Ма і Лю попередили тибетських чиновників більше не переходити річку Цзіньша.  Було підписано перемир'я, яке припинило бої.

Після недовгого перемиря за підтримки Гоміндану Ма Буфан знову напав на тибет.

Японо-китайська війна

У 1937 і 1938 роках японці намагалися зблизитись з Ма Буфаном, але на них не звернули уваги.

Солдати Ма Буфанга утворили 82-а армію під час війни проти Японії .

У 1937 році, коли почалася японська атака в битві при Бейпін-Тяньцзінь, мусульманський генерал Ма Буфан з кліки Ма сповістив китайський уряд про те, що він готовий передати бій японцям у телеграмі. Відразу після інциденту на мосту Марко Поло він організував відправку кавалерійської дивізії під командуванням мусульманського генерала Ма Бяо на схід для бою з японцями. Ма Буцін і Ма Буфан обговорили плани битви проти японців по телефону з Чан Кайші. Найвища елітна кавалерія Ма Буфанга була відправлена ​​проти Японії. Етнічні тюрки — мусульмани-салари становили більшість першої кавалерійської дивізії, яку надіслав Ма Буфан.

Через запеклий опір мусульманської кавалерії Ма Хункуя та Ма Буфанга японці так і не змогли досягти та захопити Ланьчжоу під час війни.  Ма Буфан також перешкоджав японським агентам, які намагалися зв'язатися з тибетцями, і був названий японським агентом «супротивником».

Армія Ма Буфан брала багато кривавих битв проти японців у провінції Хенань . Цінхайські китайці, салари, китайці-мусульмани, дунсян і тибетські війська, яких надіслав Ма Буфан, билися на смерть проти японської імперської армії. Коли вони перемогли японців, мусульманські війська вбили їх усіх, за винятком кількох полонених, яких відправили назад до Цинхаю, щоб довести, що вони перемогли. У вересні 1940 року, коли японці почали наступ на мусульманські війська Цинхай, мусульмани влаштували їм засідку і вбили так багато японців, що вони були змушені відступити. Японці навіть не могли забрати своїх мертвих — замість цього вони відрізали руку від їхніх трупів для кремації та відправлення назад до Японії. Японці більше не намагалися здійснити подібний наступ.

Сінін піддався повітряному бомбардуванню японськими військовими літаками в 1941 році під час Другої китайсько-японської війни. Бомбардування підштовхнуло всі етнічні групи Цинхаю, включаючи місцевих цинхайських монголів і цинхайських тибетців згуртуватися про японської навали .

У 1942 році генералісимус Чан Кайші, голова китайського уряду, відвідав Північно-Західний Китай у Сіньцзяні, Ганьсу, Нінся, Шеньсі та Цінхаї, де він зустрівся з Ма Буфаном. Приблизно в цей час повідомлялося, що в армії Ма було 50 000 елітних солдатів.

Посол в Саудівський Аравії

У 1957 році, після встановлення дипломатичних відносин між Єгиптом і Китайською Республікою, Ма був переведений Тайбеєм на посаду посла в Саудівській Аравії .  Ма пропрацював на цій посаді чотири роки, він ніколи не повертався на Тайвань. Він перебував на цій посаді з 1957 по 1961 рік до свого звільнення «за звинуваченням у корупції та некомпетентності».  Він залишався в Саудівській Аравії до своєї смерті в 1975 році у віці 72 років.

Особняк

Особняк Ма Буфан у Сініні, Цинхай, де Ма та його родина жили з 1943 по 1949 рік. У 1938 році Ма Буфан побудував резиденцію для своєї наложниці під назвою Східний особняк.  Штаб-квартиру Ма Буфанга комуністи перетворили на провінційний музей, поки не побудували новий. Наразі тут міститься колекція «Цинхайські культурні реліквії та Інститут археології».

Кар'єра

  • 1928 р. Генеральний офіцер, командуючий 9-ю новою дивізією
  • 1932 р. Генеральний офіцер, командуючий II Новим корпусом
  • 1938—1949 Військовий губернатор провінції Цінхай
  • 1938—1941 рр. — генерал-офіцер, командуючий LXXXII (82) корпусом
  • 1943—1945 Головнокомандувач 40-ї групи армій

Галерея

  • image
    Резиденція Ма Буфану.
  • image
    Ма Буфан з послом Гоміндану в Саудівській Аравії в 1955 році.
  • image
    Ма Буфан в Єгипті , 1955 рік.
  • image
    Президент Єгипту Мухаммед Нагіб з генералом Ма Буфангом.

Примітки

  1. Tse-tung, Mao; Mao, Zedong; Leung, Laifong (1986). The Writings of Mao Zedong, 1949-1976: September 1945 - December 1955 (англ.). M.E. Sharpe. ISBN .
  2. Gaubatz, Piper Rae (1996). Beyond the Great Wall: Urban Form and Transformation on the Chinese Frontiers (англ.). Stanford University Press. ISBN .
  3. The China Weekly Review (англ.). Millard Publishing House. 1936-09.
  4. Wang, Jiawei; Nyima, Gyaincain; 尼玛坚赞 (1997). The Historical Status of China's Tibet (англ.). 五洲传播出版社. ISBN .
  5. Australia, Oriental Society of (2000). The Journal of the Oriental Society of Australia (англ.). Oriental Society of Australia.
  6. Wulsin, Frederick Roelker; Fletcher, Joseph (1979). China's Inner Asian Frontier: Photographs of the Wulsin Expedition to Northwest China in 1923 : from the Archives of the Peabody Museum, Harvard University, and the National Geographic Society (англ.). The Museum. ISBN .
  7. Herald-Journal - Google News Archive Search. news.google.com. Процитовано 26 липня 2022.
  8. Kimura, Hisao; Berry, Scott (1990). Japanese Agent in Tibet: My Ten Years of Travel in Disguise (англ.). Serindia Publications, Inc. ISBN .
  9. . web.archive.org. 14 жовтня 2010. Архів оригіналу за 26 квітня 2011. Процитовано 26 липня 2022.
  10. Hutchings, Graham; Hutchings, Writer and Lecturer on Chinese Affairs Graham (2001). Modern China: A Guide to a Century of Change (англ.). Harvard University Press. ISBN .
  11. China Archaeology and Art Digest (англ.). Art Text (HK) Limited. 2001.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ma Bufan buv vidomim musulmaninom polkovodcem u Kitayi v epohu Kitajskoyi respubliki keruyuchi provinciyeyu Cinhaj Ma Bufan马步芳Narodivsya1903 1903 Gansu Kitaj Pomer31 lipnya 1975 1975 07 31 Dzhidda Saudivska Araviya Krayina Dinastiya Cin Respublika Kitaj 1912 1949 NacionalnistKitajska Respublika vidmovivsya Saudivska Araviya DiyalnistDoba militaristiv u Kitayi diplomat politikUchasnikDruga svitova vijnaRoki aktivnostiz 1928PosadaposolVijskove zvannyageneralPartiyaGomindanKonfesiyaislamBatkodBrati sestridDitidNagorodiOrden Svyashennogo Trinozhnika Mediafajli u VikishovishiZhittyaShodzhennya na posadu gubernatora U 1936 roci za nakazom Chan Kajshi ta za dopomogoyu zalishkiv sil Ma Chzhunyina v Gansu ta sil Ma Hunkuya z Ninsya Ma Bufan i jogo brat Ma Bucin vidigrali vazhlivu rol u znishenni 21 800 armiyi Chzhan Gotao yaki peretnuli Huanhe namagayuchis rozshiriti komunistichnu bazu U 1937 roci Ma Bufan pidnyavsya za dopomogoyu Gomindanu i zmusiv svogo dyadka Ma Linya postupitisya svoyeyu poziciyeyu z posta gubernatora U toj moment Ma Bufan stav gubernatorom Cinhayu U 1936 roci Ma Bufan buv priznachenij komanduvachem novostvorenoyi 2 yi armiyi Vijna proti Tibetu Ma Bufan mav superechlivi stosunki z tibetskim naselennyam Cinhaya Deyaki tibetski buddisti sluzhili v jogo armiyi a inshi buli rozchavleni ta vbiti neyu U 1932 roci musulmanski vijska Ma Bufanga ta kitajskij general Lyu Venhuej rozbili tibetsku armiyu 13 go Dalaj lami koli Tibet namagavsya vtorgnutisya v provinciyu Cinhaj Ma Bufan rozgromiv tibetsku armiyu ta povernuv sobi kilka povitiv u provinciyi Sikan Shiku Dengke ta inshi okrugi buli zahopleni u tibetciv yakih vidtisnili na inshij bereg richki Czinsha Ma i Lyu poperedili tibetskih chinovnikiv bilshe ne perehoditi richku Czinsha Bulo pidpisano peremir ya yake pripinilo boyi Pislya nedovgogo peremirya za pidtrimki Gomindanu Ma Bufan znovu napav na tibet Yapono kitajska vijna U 1937 i 1938 rokah yaponci namagalisya zblizitis z Ma Bufanom ale na nih ne zvernuli uvagi Soldati Ma Bufanga utvorili 82 a armiyu pid chas vijni proti Yaponiyi U 1937 roci koli pochalasya yaponska ataka v bitvi pri Bejpin Tyanczin musulmanskij general Ma Bufan z kliki Ma spovistiv kitajskij uryad pro te sho vin gotovij peredati bij yaponcyam u telegrami Vidrazu pislya incidentu na mostu Marko Polo vin organizuvav vidpravku kavalerijskoyi diviziyi pid komanduvannyam musulmanskogo generala Ma Byao na shid dlya boyu z yaponcyami Ma Bucin i Ma Bufan obgovorili plani bitvi proti yaponciv po telefonu z Chan Kajshi Najvisha elitna kavaleriya Ma Bufanga bula vidpravlena proti Yaponiyi Etnichni tyurki musulmani salari stanovili bilshist pershoyi kavalerijskoyi diviziyi yaku nadislav Ma Bufan Cherez zapeklij opir musulmanskoyi kavaleriyi Ma Hunkuya ta Ma Bufanga yaponci tak i ne zmogli dosyagti ta zahopiti Lanchzhou pid chas vijni Ma Bufan takozh pereshkodzhav yaponskim agentam yaki namagalisya zv yazatisya z tibetcyami i buv nazvanij yaponskim agentom suprotivnikom Armiya Ma Bufan brala bagato krivavih bitv proti yaponciv u provinciyi Henan Cinhajski kitajci salari kitajci musulmani dunsyan i tibetski vijska yakih nadislav Ma Bufan bilisya na smert proti yaponskoyi imperskoyi armiyi Koli voni peremogli yaponciv musulmanski vijska vbili yih usih za vinyatkom kilkoh polonenih yakih vidpravili nazad do Cinhayu shob dovesti sho voni peremogli U veresni 1940 roku koli yaponci pochali nastup na musulmanski vijska Cinhaj musulmani vlashtuvali yim zasidku i vbili tak bagato yaponciv sho voni buli zmusheni vidstupiti Yaponci navit ne mogli zabrati svoyih mertvih zamist cogo voni vidrizali ruku vid yihnih trupiv dlya kremaciyi ta vidpravlennya nazad do Yaponiyi Yaponci bilshe ne namagalisya zdijsniti podibnij nastup Sinin piddavsya povitryanomu bombarduvannyu yaponskimi vijskovimi litakami v 1941 roci pid chas Drugoyi kitajsko yaponskoyi vijni Bombarduvannya pidshtovhnulo vsi etnichni grupi Cinhayu vklyuchayuchi miscevih cinhajskih mongoliv i cinhajskih tibetciv zgurtuvatisya pro yaponskoyi navali U 1942 roci generalisimus Chan Kajshi golova kitajskogo uryadu vidvidav Pivnichno Zahidnij Kitaj u Sinczyani Gansu Ninsya Shensi ta Cinhayi de vin zustrivsya z Ma Bufanom Priblizno v cej chas povidomlyalosya sho v armiyi Ma bulo 50 000 elitnih soldativ Posol v Saudivskij Araviyi U 1957 roci pislya vstanovlennya diplomatichnih vidnosin mizh Yegiptom i Kitajskoyu Respublikoyu Ma buv perevedenij Tajbeyem na posadu posla v Saudivskij Araviyi Ma propracyuvav na cij posadi chotiri roki vin nikoli ne povertavsya na Tajvan Vin perebuvav na cij posadi z 1957 po 1961 rik do svogo zvilnennya za zvinuvachennyam u korupciyi ta nekompetentnosti Vin zalishavsya v Saudivskij Araviyi do svoyeyi smerti v 1975 roci u vici 72 rokiv OsobnyakOsobnyak Ma Bufan u Sinini Cinhaj de Ma ta jogo rodina zhili z 1943 po 1949 rik U 1938 roci Ma Bufan pobuduvav rezidenciyu dlya svoyeyi nalozhnici pid nazvoyu Shidnij osobnyak Shtab kvartiru Ma Bufanga komunisti peretvorili na provincijnij muzej poki ne pobuduvali novij Narazi tut mistitsya kolekciya Cinhajski kulturni relikviyi ta Institut arheologiyi Kar yera1928 r Generalnij oficer komanduyuchij 9 yu novoyu diviziyeyu 1932 r Generalnij oficer komanduyuchij II Novim korpusom 1938 1949 Vijskovij gubernator provinciyi Cinhaj 1938 1941 rr general oficer komanduyuchij LXXXII 82 korpusom 1943 1945 Golovnokomanduvach 40 yi grupi armijGalereyaRezidenciya Ma Bufanu Ma Bufan z poslom Gomindanu v Saudivskij Araviyi v 1955 roci Ma Bufan v Yegipti 1955 rik Prezident Yegiptu Muhammed Nagib z generalom Ma Bufangom PrimitkiTse tung Mao Mao Zedong Leung Laifong 1986 The Writings of Mao Zedong 1949 1976 September 1945 December 1955 angl M E Sharpe ISBN 978 0 87332 391 8 Gaubatz Piper Rae 1996 Beyond the Great Wall Urban Form and Transformation on the Chinese Frontiers angl Stanford University Press ISBN 978 0 8047 2399 2 The China Weekly Review angl Millard Publishing House 1936 09 Wang Jiawei Nyima Gyaincain 尼玛坚赞 1997 The Historical Status of China s Tibet angl 五洲传播出版社 ISBN 978 7 80113 304 5 Australia Oriental Society of 2000 The Journal of the Oriental Society of Australia angl Oriental Society of Australia Wulsin Frederick Roelker Fletcher Joseph 1979 China s Inner Asian Frontier Photographs of the Wulsin Expedition to Northwest China in 1923 from the Archives of the Peabody Museum Harvard University and the National Geographic Society angl The Museum ISBN 978 0 674 11968 0 Herald Journal Google News Archive Search news google com Procitovano 26 lipnya 2022 Kimura Hisao Berry Scott 1990 Japanese Agent in Tibet My Ten Years of Travel in Disguise angl Serindia Publications Inc ISBN 978 0 906026 24 3 web archive org 14 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2011 Procitovano 26 lipnya 2022 Hutchings Graham Hutchings Writer and Lecturer on Chinese Affairs Graham 2001 Modern China A Guide to a Century of Change angl Harvard University Press ISBN 978 0 674 00658 4 China Archaeology and Art Digest angl Art Text HK Limited 2001

Дата публікації:
Топ