Лупиніс Анатолій Іванович

Анато́лій (Анатоль) Іванович Лупині́с (21 липня 1937, Новоолександрівка, Донецька область — 5 лютого 2000, Київ, Україна) — український політичний та громадський діяч, дисидент, політв'язень радянських таборів та психлікарень, член УНА-УНСО, поет.

Анатолій Іванович Лупиніс
Народився	21 липня 1937(1937-07-21) Новоолександрівка, Постишевський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Помер	5 лютого 2000(2000-02-05) (62 роки) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Діяльність	поет, політик, дисидент
Відомий завдяки	політик, громадський діяч, поет
Партія	Українська національна ассамблея — Українська народна самооборона
Анатоль Лупиніс, поет та національний революціонер. Львів, 2003; Бунт має рацію. Чернігів, 2004. Вшанування пам'яті На честь Анатолія Лупиноса названі вулиці у містах Київ, Конотоп, Покровськ та Черкаси. Документальний фільм Олександра Муратова «Славний лицар Українського опору». У 2020 році було засновано Національний конкурс малих літературних форм ім. А.Лупиноса Джерела та література О. Г. Бажан. Лупиніс Анатолій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 303. — . В. В. Овсієнко. Лупиніс Анатолій Іванович [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — . Анатолій Лупиніс. Ґуру вільних радикалів [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]. — К.: Залізний тато, 2021. — 208 с. — ISBN 978-617-95054-3-0 Література Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько.-К..2010.-С.546-547. «Вісник репресій в Україні. Закордонне представництво Української Гельсінкської групи» (Нью-Йорк), 1980, вип. 9; 1981, вип. 5, 7; 1984, вип. 4; Алексеева Л. История инакомыслия в СССР. Вильнюс—М., 1992; Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960—1980-х років. К., 1995; Никифорук Р. У ненормальному суспільстві місце нормальної людини — у «психушці»? // Дзеркало тижня. — 2000. — 16—22 вересня. Вишинський С. Філософія пограниччя: український вимір [ 24 травня 2012 у Wayback Machine.] / Святослав Вишинський // Всеукраїнська студентсько-аспірантська філософсько-релігієзнавча конференція «Філософія: нове покоління». 22-24 лютого 2006 року. Тези доповідей. — Київ: Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2006. — С. 9—11. Спецкор «Січеслава». Український «буржуазний» націоналіст. Пам'яті А.Лупиноса. // СІЧЕСЛАВ № 3(5), липень-жовтень 2005. С.86-87. Зоя МАКСИМЕНКО. Незвичайний пацієнт психушки. // СІЧЕСЛАВ № 3(5), липень-жовтень 2005. С. 88-91. Анатолій ЛУПИНІС. Листи до Анни Садловської (1964—1980 рр).// СІЧЕСЛАВ № 3(5), липень-жовтень 2005. С. 92-199. «Ґуру вільних радикалів». — Київ: «Zалізний тато», 2022. — 208 с. Примітки . Новинарня (укр.). 7 лютого 2020. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021. . ru.openlist.wiki (рос.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 9 липня 2021. . willlive. 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 14 липня 2021. Посилання Поезія Анатолія Лупиноса [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Анатолій Лупиніс: Мафія — майбутнє нашого політичного життя 1991 р З книги «Анатоль Лупиніс, поет та національний революціонер» (Львів, 2003) [ 26 липня 2011 у Wayback Machine.] Лупиніс Анатолій Іванович [ 6 березня 2012 у Wayback Machine.] Анатолій Лупиніс. Біографічна довідка Анатолій Лупиніс — борець, поет Аятолла украинского сопротивления (poc.) Володимир Цибулько: Пам'яті Великого Лупі!^[недоступне посилання з липня 2019] Нащадки Святослава / спецвипуск присвячений Лупиносу^[недоступне посилання з вересня 2019] Гурт «Кому вниз» присвятив пісню «Правому сектору» [ 3 лютого 2015 у Wayback Machine.] (кліп на пісню «Ми випрягли волів» на слова Анатолія Лупиноса) // zaxid.net 3 лютого 2015