Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мегіддо (івр. מְגִדּוֹ чи рідше івр. מְגִדּוֹן — Мегіддон) — стародавнє місто на території сучасного Ізраїлю на заході Їзреельської долини. Наразі це пагорб з руїнами, розташованний за 35 км на південний схід від Хайфи. Місто мало стратегічне розташування — стояло на пагорбі, який панував над долиною і перекривав прохід на Ірон через який йшов так званий «морський шлях».
| Мегіддо | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 32°35′07″ пн. ш. 35°11′04″ сх. д. / 32.585277777805551125° пн. ш. 35.184444444472219971° сх. д.Координати: 32°35′07″ пн. ш. 35°11′04″ сх. д. / 32.585277777805551125° пн. ш. 35.184444444472219971° сх. д. | ||||
| Країна |  Ізраїль | |||
| Адмінодиниця | d | |||
| Засновано | ||||
| Площа | 16,05 га і 290,85 га | |||
| Часовий пояс | Israel time zone, Israel Summer Time, Asia/Jerusalem, , (Ізраїль) | |||
| GeoNames | 293357 | |||
| Міська влада | ||||
| Мапа | ||||
| | ||||
| | ||||
 Мегіддо у Вікісховищі | ||||
Зараз місце розкопок Мегіддо перетворене на заповідник, поруч нього облаштовано невеликий музей.
За християнською традицією з Мегіддо пов'язують місце, де станеться остання битва між добром та злом — Армагеддон.
Археологія та історія
Археологічні розкопки в Мегіддо розпочалися в 1903—1905 роках, в 1925—1939 роках їх продовжила експедиція Чиказького інституту сходознавства. З 1960 року ряд досліджень провели ізраїльські вчені. Під час розкопок було відкрито 20 археологічних шарів, найдавніші з яких сягають доби халколіту середини IV тисячоліття до нашої ери.
В епоху (шари XIX—XVI) в Мегіддо були споруджені храми та вівтар на спеціальному узвишші, а саме місто оточене масивною стіною восьмиметрової товщини. В добу (шари XV—XIII) місто спершу підлягало владі фараона, і можливо навіть було резиденцією намісника, а потім разом з усім Ханааном та Єгиптом завойоване гіксосами (шари XII—X, XVIII—XVI століття до нашої ери). Вони укріпили стіну, спорудили типовий для тих часів земляний бруствер та ворота зі сторожовими приміщеннями по боках. При розкопках великого палацу поруч з воротами знайшли ювелірні прикраси та вироби зі слонової кістки, що свідчить про торговельні зв'язки та багатство міста.
Близько 1468 року до н. е., що відповідає IX археологічному шару, фараон Тутмос III під Мегіддо розбив коаліцію ханаанських князів та хетів і після семимісячної облоги узяв місто. Аж до початку XII століття до нашої ери (шар VII) Мегіддо знову підкорялося єгиптянам. Хоч в міста був свій князь, але одночасно в ньому ж розташовувався єгипетських гарнізон та знаходився намісник. Судячи з листів з Ель-Амарни в XIV столітті до нашої ери правитель міста з індо-іранським іменем Бірідія повідомляв фараона про те, що Мегіддо загрожують хабіру та їх союзник — цар Шхему Лабайя. Пізніше місто на якийсь час захопили філістимляни.
В пізньобронзову добу (шар VII) у місті було споруджено храм дуже схожий на знайдений у Шхемі. Під підлогою палацу в одній з кімнат було знайдено багатий скарб — золото, слонова кістка, лазурит. Також було знайдено глиняні таблички з уривками епосу про Гільгамеша. Місто було зруйноване в другій половині XII століття до нашої ери і протягом XI (шар VI) було лише маленьким та неукріпленим поселенням.
За Біблією місто не було завойоване Ісусом Навином хоч той і розбив царя Мегіддо. Зазвичай перехід міста до ізраїльтян відносять до часів правління царя Давида. Цар Соломон укріпив місто і відніс його до п'ятого округу свого царства. Ворота міста, збудовані за Соломона, схожі з воротами Хацора та Гезера, спорудженими в той же час. Було знайдено великий палац з тесаного каменю, що був певно резиденцією соломонового намісника Баана Ахілудовича. В місті розташовувалося 3 комплекси з п'яти прямокутних конюшень, та один комплекс з двох. Вони займали значну частину міста і були розраховані на 492 коні. В Біблії описується, що Соломон завів на противагу пішій давидовій армій велике колісниче та кінне військо, тож за теперішніми мірками в Мегіддо розташовувалася важлива військова база. Більшість дослідників за традицією відносять спорудження конюшень до часів Соломона, але можливо, що насправді вони були створені пізніше за царя Ахава, який виставив у битві при Каркарі проти Салманасара ІІІ дві тисячі бойових колісниць. Приблизно часами Ахава датується також система секретного водопостачання міста, яка складається з тридцятиметрового спуску в шахту зі сходами двадцятип'ятиметрової глибини і яка в свою чергу вела в стодвадцятиметровий тунель в кінці якого, за межею міських укріплень, було підземне джерело.
Близько 732 року до нашої ери Мегіддо зруйнувало військо Тіглатпаласара ІІІ. Пізніше місто було відбудоване (шар ІІІ) і стало столицею ассирійської провінції що обіймала Галілею та Їзраеельську долину. Мегіддо було забудоване за єдиним планом — було споруджено дві великі громадські будівлі в ассирійському стилі, зерносховища семиметрової глибини. Шар ІІ — 630—609 роки до н. е. відносять до часів правління царя Йосії, який загинув під містом в битві проти фараона Нехо II. Останнім етапом існування давнього міста став шар І — невеличке поселення перських часів.
В 1799 році Наполеон, а в 1918 році англійський воєначальник Алленбі під Мегіддо розбили турків. У 1964 році поруч з пагорбом Мегіддо президент Ізраїлю Залман Шазар прийняв папу Павла VI.
З 1994 року Мегіддо стало предметом дворічних розкопок, проведених експедицією Тель-Авівського університету, яка на даний час знаходиться під спільним керівництвом Ізраеля Фінкельштейна, Давіда Уссішкіна та Баруха Гальперна та Еріка Г. Кляйна.
Примітки
- Про це повідомляє його надпис в Карнаку.
- Israel Finkelstein, David Ussishkin and Baruch Halpern (eds.), Megiddo III: The 1992–1996 Seasons, Tel Aviv University, 2000,
- Israel Finkelstein, David Ussishkin and Baruch Halpern (eds.), Megiddo IV: The 1998–2002 Seasons, Tel Aviv University, 2006,
Посилання
http://www.newadvent.org/cathen/09526a.htm [ 12 лютого 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Megiddo ivr מ ג ד ו chi ridshe ivr מ ג ד ו ן Megiddon starodavnye misto na teritoriyi suchasnogo Izrayilyu na zahodi Yizreelskoyi dolini Narazi ce pagorb z ruyinami roztashovannij za 35 km na pivdennij shid vid Hajfi Misto malo strategichne roztashuvannya stoyalo na pagorbi yakij panuvav nad dolinoyu i perekrivav prohid na Iron cherez yakij jshov tak zvanij morskij shlyah MegiddoOsnovni dani32 35 07 pn sh 35 11 04 sh d 32 585277777805551125 pn sh 35 184444444472219971 sh d 32 585277777805551125 35 184444444472219971 Koordinati 32 35 07 pn sh 35 11 04 sh d 32 585277777805551125 pn sh 35 184444444472219971 sh d 32 585277777805551125 35 184444444472219971Krayina IzrayilAdminodinicya dZasnovanoPlosha 16 05 ga i 290 85 gaChasovij poyas Israel time zone Israel Summer Time Asia Jerusalem UTC 2 UTC 3 Izrayil GeoNames 293357Miska vladaMapa Megiddo u VikishovishiModel starodavnogo mista Zaraz misce rozkopok Megiddo peretvorene na zapovidnik poruch nogo oblashtovano nevelikij muzej Za hristiyanskoyu tradiciyeyu z Megiddo pov yazuyut misce de stanetsya ostannya bitva mizh dobrom ta zlom Armageddon Arheologiya ta istoriyaZalishki miskih vorit Arheologichni rozkopki v Megiddo rozpochalisya v 1903 1905 rokah v 1925 1939 rokah yih prodovzhila ekspediciya Chikazkogo institutu shodoznavstva Z 1960 roku ryad doslidzhen proveli izrayilski vcheni Pid chas rozkopok bulo vidkrito 20 arheologichnih shariv najdavnishi z yakih syagayut dobi halkolitu seredini IV tisyacholittya do nashoyi eri Stela Tutmosa III na yakij rozpovidayetsya pro peremogu pid Megiddo Bostonskij muzej mistectv V epohu shari XIX XVI v Megiddo buli sporudzheni hrami ta vivtar na specialnomu uzvishshi a same misto otochene masivnoyu stinoyu vosmimetrovoyi tovshini V dobu shari XV XIII misto spershu pidlyagalo vladi faraona i mozhlivo navit bulo rezidenciyeyu namisnika a potim razom z usim Hanaanom ta Yegiptom zavojovane giksosami shari XII X XVIII XVI stolittya do nashoyi eri Voni ukripili stinu sporudili tipovij dlya tih chasiv zemlyanij brustver ta vorota zi storozhovimi primishennyami po bokah Pri rozkopkah velikogo palacu poruch z vorotami znajshli yuvelirni prikrasi ta virobi zi slonovoyi kistki sho svidchit pro torgovelni zv yazki ta bagatstvo mista List z Amarnskogo arhivu vid pravitelya Megiddo Biridiyi Blizko 1468 roku do n e sho vidpovidaye IX arheologichnomu sharu faraon Tutmos III pid Megiddo rozbiv koaliciyu hanaanskih knyaziv ta hetiv i pislya semimisyachnoyi oblogi uzyav misto Azh do pochatku XII stolittya do nashoyi eri shar VII Megiddo znovu pidkoryalosya yegiptyanam Hoch v mista buv svij knyaz ale odnochasno v nomu zh roztashovuvavsya yegipetskih garnizon ta znahodivsya namisnik Sudyachi z listiv z El Amarni v XIV stolitti do nashoyi eri pravitel mista z indo iranskim imenem Biridiya povidomlyav faraona pro te sho Megiddo zagrozhuyut habiru ta yih soyuznik car Shhemu Labajya Piznishe misto na yakijs chas zahopili filistimlyani V piznobronzovu dobu shar VII u misti bulo sporudzheno hram duzhe shozhij na znajdenij u Shhemi Pid pidlogoyu palacu v odnij z kimnat bulo znajdeno bagatij skarb zoloto slonova kistka lazurit Takozh bulo znajdeno glinyani tablichki z urivkami eposu pro Gilgamesha Misto bulo zrujnovane v drugij polovini XII stolittya do nashoyi eri i protyagom XI shar VI bulo lishe malenkim ta neukriplenim poselennyam Zalishki solomonovih konyushenShahta vodoprovidnoyi sistemi Za Bibliyeyu misto ne bulo zavojovane Isusom Navinom hoch toj i rozbiv carya Megiddo Zazvichaj perehid mista do izrayiltyan vidnosyat do chasiv pravlinnya carya Davida Car Solomon ukripiv misto i vidnis jogo do p yatogo okrugu svogo carstva Vorota mista zbudovani za Solomona shozhi z vorotami Hacora ta Gezera sporudzhenimi v toj zhe chas Bulo znajdeno velikij palac z tesanogo kamenyu sho buv pevno rezidenciyeyu solomonovogo namisnika Baana Ahiludovicha V misti roztashovuvalosya 3 kompleksi z p yati pryamokutnih konyushen ta odin kompleks z dvoh Voni zajmali znachnu chastinu mista i buli rozrahovani na 492 koni V Bibliyi opisuyetsya sho Solomon zaviv na protivagu pishij davidovij armij velike kolisniche ta kinne vijsko tozh za teperishnimi mirkami v Megiddo roztashovuvalasya vazhliva vijskova baza Bilshist doslidnikiv za tradiciyeyu vidnosyat sporudzhennya konyushen do chasiv Solomona ale mozhlivo sho naspravdi voni buli stvoreni piznishe za carya Ahava yakij vistaviv u bitvi pri Karkari proti Salmanasara III dvi tisyachi bojovih kolisnic Priblizno chasami Ahava datuyetsya takozh sistema sekretnogo vodopostachannya mista yaka skladayetsya z tridcyatimetrovogo spusku v shahtu zi shodami dvadcyatip yatimetrovoyi glibini i yaka v svoyu chergu vela v stodvadcyatimetrovij tunel v kinci yakogo za mezheyu miskih ukriplen bulo pidzemne dzherelo Blizko 732 roku do nashoyi eri Megiddo zrujnuvalo vijsko Tiglatpalasara III Piznishe misto bulo vidbudovane shar III i stalo stoliceyu assirijskoyi provinciyi sho obijmala Galileyu ta Yizraeelsku dolinu Megiddo bulo zabudovane za yedinim planom bulo sporudzheno dvi veliki gromadski budivli v assirijskomu stili zernoshovisha semimetrovoyi glibini Shar II 630 609 roki do n e vidnosyat do chasiv pravlinnya carya Josiyi yakij zaginuv pid mistom v bitvi proti faraona Neho II Ostannim etapom isnuvannya davnogo mista stav shar I nevelichke poselennya perskih chasiv V 1799 roci Napoleon a v 1918 roci anglijskij voyenachalnik Allenbi pid Megiddo rozbili turkiv U 1964 roci poruch z pagorbom Megiddo prezident Izrayilyu Zalman Shazar prijnyav papu Pavla VI Z 1994 roku Megiddo stalo predmetom dvorichnih rozkopok provedenih ekspediciyeyu Tel Avivskogo universitetu yaka na danij chas znahoditsya pid spilnim kerivnictvom Izraelya Finkelshtejna Davida Ussishkina ta Baruha Galperna ta Erika G Klyajna PrimitkiPro ce povidomlyaye jogo nadpis v Karnaku Israel Finkelstein David Ussishkin and Baruch Halpern eds Megiddo III The 1992 1996 Seasons Tel Aviv University 2000 ISBN 965 266 013 2 Israel Finkelstein David Ussishkin and Baruch Halpern eds Megiddo IV The 1998 2002 Seasons Tel Aviv University 2006 ISBN 965 266 022 1Posilannyahttp www newadvent org cathen 09526a htm 12 lyutogo 2013 u Wayback Machine