Спелеонім грец σπήλαιον печера підземні топоніми до яких віднесені назви будь якого природного підземного утворення у ве

Спелеонім (грец. σπήλαιον — печера) — підземні топоніми, до яких віднесені назви будь-якого природного підземного утворення у верхньому шарі земної кори, що має вхідний отвір на поверхні землі, зокрема печери, струмка, водоспаду, озера, колодязя тощо.

Спелеонім — назва будь-якого природного підземного утворення у верхньому шарі земної кори.

Різновиди спелеонімів

терраспелеоніми — назви підземних об'єктів суходолу.
- фонніксоніми (лат. fonnix — печера, підземелля) — назви печер, гротів, підземель тощо .
- стратоніми (лат. stratum — шар) — власні назви геологічних формацій і горизонтів.
- спеконіми(лат. specus — шахта, рудник) — назви шахт, рудників та їхніх частин.
гідроспелеоніми — назви підземних водних об'єктів.
- батіонім (грец. βατύ — «глибина») — власна назва будь-якого об'єкта підводного океанічного ландшафту.
- батіоедитоніми — назви підводних нагір'їв.
- батіовулканоніми — назви підводних вулканів.
- батіоскопулусоніми — назви підводних піків.
- батіогіатоніми — назви підводних ям.
- батіофонніксоніми — назви підводних печер.
- батіопланоніми — назви підводних рівнин.

Лише для назв підводних западин і мілин виділено окремі терміни — відповідно профундоніми (лат. profundum — «безодня») та вадоніми (лат. vadum — «мілке місце, брід, мілководдя»)

Спелеологія

Спелеологія — наука, що вивчає походження, будову і розвиток печер, можливість їх використання. Наука, що повністю присвячена вивченню найзагадковішої спадщини людства, а саме печер. Назва науки походить від грецького spelaion, що означає печера і логія — наука. Ця цікава наука розкриває всі загадки, пов'язані з печерами, починаючи від їх мікроклімату, вод, флори і фауни, як сучасної так і давньої.

Література

Дубічинський В. В. Сучасний тлумачний словник української мови: 50 000 слів / В. В. Дубічинський. — Х: «Школа», 2006. — 832 с.
Подольская Н. В. Словарь русской ономастической терминологии. — М.: Наука, 1988. — 192 с.
Суперанская А. В. Общая теория имени собственного / А. В. Суперанская. — М.: Наука, 1973. — 366 с