Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Економіка Азербайджану. За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.ппS.A. 2001]: ВВП — $ 3,4 млрд. Темп зростання ВВП — 10 %. ВВП на душу населення — $ 431. Прямі закордонні інвестиції (2000) — $ 748 млн. Імпорт — $ 3,3 млрд (г.ч. Росія — 21,9 %; Туреччина — 13,8 %; США — 8,0 %; Іран — 4,6 %; Німеччина — 4,5 %). Експорт (нафта і нафтопродукти — до 91 % експорту) — $ 1,2 млрд (г.ч. Італія — 33,7 %; Росія — 8,9 %; Туреччина — 7,4 %; Грузія — 2,6 %; Іран — 2,4 %).
| Економіка Азербайджану | |
|---|---|
| Валюта | азербайджанський манат |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | WTO, СНД |
| Статистика | |
| ВВП | ▼ $166,8 млрд. (2017) |
| Зростання ВВП | ▼ -1 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $17,400 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство — 6,2 %; промисловість — 49,1 %; сфера послуг — 44,7 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 12 % (2017) |
| Населення поза межею бідності | 4,9 % (2017) |
| Індекс Джіні | 33,7 (2008) |
| Робоча сила | 5,118 млн. (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство — 38,3 % промисловість — 12,1 % послуги 49,6 % (2008) |
| Безробіття | 6 % (2017) |
| Галузі виробництва | нафта і нафтопродукти, природний газ, нафтопромислове обладнання; сталь, залізна руда; цемент; хімічна та нафтохімічна промисловость; текстильні вироби |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $15,69 млрд. (2017) |
| Експортні товари | нафта і газ 90 %, машини, продукти харчування, бавовна |
| Партнери |  Італія 19,9 % Німеччина 10,5 % Франція 8 % Індонезія 5,8 % Чехія 5,2 % (2016) |
| Імпорт | $8,734 млрд. (2017) |
| Імпортні товари | машини та обладнання, продукти харчування, метали, хімікати |
| Партнери |  Росія 19,9 % Туреччина 16,5 % Велика Британія 8,6 % Німеччина 6,6 % Італія 6,3 % США 4,1 % (2015) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $9,833 млрд. або 11,8 % від ВВП (2015) |
| Доходи | $16,5 млрд. (2015) |
| Витрати | $17,8 млрд. (2015) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Економіка Азербайджану протягом майже 70 років розвивалася як частина економіки СРСР і орієнтувалася головним чином на російський ринок. Основними галузями господарства були нафтовидобувна, нафтопереробна промисловість і сільське господарство. У 1960-1980-ті роки в республіці розвивалися машинобудування, хімічна, текстильна, харчова й інші галузі промисловості. Війна у Нагірному Карабасі і політична нестабільність призвели до значного падіння виробництва протягом 1988—1994 рр. Після підписання вірмено-азербайджанської угоди про припинення вогню у зоні конфлікту в травні 1994 р. і стабілізації політичної обстановки економічний спад був зупинений. За оцінками Міжнародного валютного фонду, падіння виробництва в Азербайджані за період після проголошення незалежності з 1991 по 1995 рр. склало приблизно 60 %. З 1997 спостерігається швидке зростання ВВП (5,8 %, у 1999 — 7,2 %, у 2000 — 11,3 %, у 2001 — 9,9 %), що забезпечувався в основному сектором послуг на тлі незначного підйому промисловості і скорочення сільськогосподарського виробництва. Частка тіньової економіки оцінюється у 25 % ВВП.
У 2001 р іноземні інвестиції склали $811 млн — 67,7 % всіх внесків у економіку, в той час, як інвестиції уряду — 2,1 %. Бл. 71,7 % всіх інвестицій задіяно в індустрії. У 2002 р інвестиції склали $1.35 млрд з яких у нафтовий сектор — $850 млн.
Районування
- Апшерон;
- Гянджа- Ґазах;
- Шекі-Закатала;
- Ленкорань;
- Ґуба-Хачмаз;
- Аранськ;
- Верхній Карабах;
- Кельбаджар-Лачин;
- Гірський Ширван;
- Нахічевань.
Посилаючись на цю класифікацію, проведено аналіз сучасної ситуації регіонального розвитку в Азербайджані.
Апшеронська економічна зона включає райони Апшерон, Хизи і місто Сумгаїт .
Соціально-економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 512.8 тис., територія −3.29 тис.км² , валова продукція — 999.9 млн манат, середній заробіток — 198.9 манат, обсяг промислового виробництва — 423588.1 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 64869 тис. манат, обсяг платного обслуговування — 126610.4 тис. манат, кількість лікарів — 1829 , число лікарень — 27, число дошкільних установ — 86, число середніх шкіл — 100 і т. д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Багатство корисних копалин, промисловий потенціал, розвинена транспортна інфраструктура, сильна паливо-енергетична база, сильний будівельний комплекс, розвинена соціальна інфраструктура.
Гянджа- Ґазах включає адміністративні райони: Ґазах, Акстафа, Дашкесан, Гедабек, Горанбой, Ханлар, Самух, Шамкір, Тавуз і міста Гянджа, Нафталан .
Соціально-економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 1169.6 тис., територія — 12.48 тис. км 2 , валова продукція — 1593.5 млн манат, середній заробіток — 171.2 манат, обсяг промислового виробництва — 216501.5 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 670 126 тис. манат, обсяг платного обслуговування — 247580.4 тис. манат, кількість лікарів — 3004 , число лікарень — 123 , число дошкільних установ — 277 , кількість середніх шкіл — 605 і т. д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Сприятлива географо-економічна позиція, багатство корисних копалин, високий промисловий потенціал і промислова інфраструктура, розвинена транспортна система, сильний будівельний комплекс, розвинена соціальна інфраструктура, сільськогосподарський потенціал, можливості розвитку туризму.
Шекі — Закатала включає райони балакали, Кахи, Габала, Огуз, Закатала, Шекі .
Соціально-економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 564.9 тисяч, територія — 8.96 тис. км², валова продукція — 705.1 млн манат, середній заробіток — 155.5 манат, обсяг промислового виробництва — 53897.3 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 334 862 тис. манат, обсяг платного обслуговування — 91082.7 тис. манат, кількість лікарів — 1132 , число лікарень — 56 , число дошкільних установ — 198 , кількість середніх шкіл — 375 і т. д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Сприятлива природно- географічна позиція, багатство корисних копалин, потенціал легкої промисловості, розвинена транспортна мережа, сільськогосподарський потенціал, можливості розвитку туризму.
Ленкорань включає райони Астара, Джалилабад, Лерік, Масалли, Ярдимли, Ленкорань.
Соціально-економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 821.1 тис., територія — 6.07тис.км² , валова продукція — 135.27 млн манат, середній заробіток — 173.9 манат, обсяг промислового виробництва — 40347.7 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 375 146 тис. манат, обсяг платного обслуговування — 130812.3 тис. манат, кількість лікарів — 1268, число лікарень — 75, число дошкільних установ — 121, кількість середніх шкіл — 569 і т. д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Сприятлива природно- географічна позиція, промисловий потенціал, розвинена транспортна мережа, сільськогосподарський потенціал, можливості розвитку туризму, соціальних інфраструктур.
Ґуба-Хачмаз включає райони девечьей, Хачмаз, Куба, Гусар, Сіазан . Соціально- економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 487 тис., територія — 6.96 тис.км² , валова продукція −1111.2 млн манат, середній заробіток −189.5 манат, обсяг промислового виробництва — 79501.1 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 387 346 тис. манат, обсяг платного обслуговування — 81789 тис. манат, кількість лікарів — 749 , число лікарень — 41, число дошкільних установ — 57, число середніх шкіл — 428 і т. д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Сприятлива природно- географічна позиція, багатий природний потенціал, сільськогосподарський потенціал, розвинена транспортна інфраструктура, промисловий потенціал, можливості розвитку туризму.
Аранськ включає райони Агджабаді, Агдаш, Бейлагань, Барда, Біласувар, Гокцай, Аджгабуль, Імішлі, Курдамір, Нефтцала, Саатли, Сабирабад, Саля, Уджари, Зардаб і міста Мінгачеур, Євлах, Ширван. Соціально- економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 1792.3 тис., територія — 21.43 тис.км², валова продукція — 2778.5 млн манат, середній заробіток — 178.2 манат, обсяг промислового виробництва — 766 570 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 998 733 тис. манат, обсяг платного обслуговування — 322699.6 тис. манат, кількість лікарів — 3305, число лікарень — 191, число дошкільних установ — 363, кількість середніх шкіл — 927 і т. д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Багатий природний потенціал, сільськогосподарський потенціал, транспортна система, промисловий потенціал.
Верхній Карабах включає райони Агдам, Тертер, Шуша, Ходжали, Ходжавенд, Джабраїл, Физули і місто Ханкент .
Соціально-економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 605.5 тис., територія — 7.25 тис.км² , валова продукція — 300.6 млн манат, обсяг промислового виробництва — 9093.9 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 133 103 тис. манат.
Конкурентоспроможність цієї зони: Багатий природний потенціал, сільськогосподарський потенціал, можливості розвитку туризму.
Келбаджар — Лачін включає райони Келбаджар, Лачін, Зангілан, Кубадли.
Соціально- економічні показники (01.01.2009): Чисельність населення — 226.1 тис., територія — 6.4 тис.км 2, валова продукція — 19.9 млн манат, середній заробіток — 189.1 манат, обсяг промислового виробництва — 842.4 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 18870тис. манат, кількість лікарів — 215, число лікарень — 16, число дошкільних установ — 2, число середніх шкіл — 317.
Конкурентоспроможність цієї зони: Багатство корисних копалин, промисловий потенціал, сільськогосподарський потенціал, можливості розвитку туризму.
Гірський Ширвані включає райони Шамах, Аксу, Ісмайилли, Гобустан.
Соціально-економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 280.5 тис., територія — 6.07 тис.км² , валова продукція — 347.6 млн манат, середній заробіток — 172.8 манат, обсяг промислового виробництва — 10 410 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 148656тис. манат, обсяг платного обслуговування — 39092.9 тис. манат, кількість лікарів — 362, число лікарень — 19, число дошкільних установ — 42, число середніх шкіл — 253 т.д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Багатий природний потенціал, промисловий потенціал, розвинена транспортна мережа, сільськогосподарський потенціал, можливості розвитку туризму, соціальних інфраструктур.
Нахічевань включає райони Бабек, Джульфа, Ордубад, Садарак, Шерур, Кенгерлі і місто Нахічевань.
Соціально-економічні показники (01.01.2009): чисельність населення — 397.4 тис., територія — 5.56 тис.км² , валова продукція — 935млн . манат, середній заробіток — 233.4 манат, обсяг промислового виробництва — 164451.6 тис. манат, сільськогосподарська продукція — 153 344 тис. манат, обсяг платного обслуговування — 69299.7 тис. манат, кількість лікарів — 800 , число лікарень — 43, число дошкільних установ — 15, число середніх шкіл — 221 і т. д.
Конкурентоспроможність цієї зони: Багатий природний потенціал, промисловий потенціал, транспортна система, сільськогосподарський потенціал.
Промисловість
Азербайджан — індустріально-аграрна держава, основний нафтогазодобувний район Закавказзя. Основні галузі економіки: нафто- і газодобувна, нафтопереробна, обладнання для нафтовидобутку, рудовидобувна, чорна і кольорова металургія, цементна, хімічна і нафтохімічна, текстильна, машинобудування (нафтопромислове обладнання, електронна, електротехнічна, приладобудівна, харчосмакова пром-сть). Ключовий сектор економіки — нафтогазовий (58 % від ВВП). У структурі паливної промисловості нафта і газ займають основне місце. Нафтопродукти у великій кількості експортуються.
Сільське господарство
Другим важливим сектором азербайджанської економіки є сільське господарство. На сільськогосподарські землі припадає 46 % загальної площі країни (бл.50 % — пасовища). Вирощують зернові, технічні (бавовна, тютюн), субтропічні (ґранат, чай, цитрусові, хурма) культури, виноград. Виробляють натуральний шовк.
Див. також: Виноробство в Азербайджані
Транспорт
Транспорт — залізничний, автомобільний, розвинений трубопровідний. Баку — основне портове місто і перевалочний пункт в основному для нафти, нафтопродуктів, лісу. Найбільші міста Азербайджану пов'язані з Баку і між собою. Азербайджан має шість міжнародних аеропортів.
Зовнішня торгівля
Згідно з даними Державного статистичного комітету Республіки Азербайджан за період з початку незалежності зовнішньоторговельний оборот Азербайджану тільки у 2003 році вийшов на рівень 1991 року і в 2008 році досяг піку в 54 млрд дол. США при позитивному сальдо торгового балансу в 40,6 млрд дол. США.
Основними торговими партнерами Азербайджану за 2013—2017 рр. були: Італія, Туреччина, РФ, КНР, Німеччина, Україна, США і Ізраїль. Слід звернути увагу на місце Канади, яка за останні роки з 64 місця перейшла в десятку лідерів за обсягами зовнішньої торгівлі з Азербайджаном.
В цілому за підсумками 2017 року на країни СНД припадало 7,6 % експорту країни і 27,3 % імпорту, на країни-члени ЄС — 54 % і 22,1 % відповідно, на країни-учасниці Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) — 23, 2 % і 39,8 відповідно, на ГУАМ — 6 % і 6,2 % відповідно.
Основними видами транспортування вантажів при імпорті був автомобільний (55 %) і залізничний (22 %) транспорт, при експорті товарів основний транспорт трубопровідний (майже 87 %), що пояснюється товарною структурою зовнішньої торгівлі республіки.
Основні експортні товари Азербайджану: палива мінеральні; нафта та продукти її перегонки; бітумні речовини; воски мінеральні (майже 90 %); овочі і деякі їстівні коренеплоди і бульби (1,6 %); їстівні плоди та горіхи; цитрусові (2,1 %); неблагородні метали (1,8 %), з них в основному алюміній (0,9 %).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
- . www.stat.gov.az (азербайджанська та англійська) . Məcmuəni Azərbaycan Respublikası Dövlət Statistika Komitəsinin. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
Посилання
- Azerbaijan Economy [ 2 травня 2010 у Wayback Machine.]
- CIA World Factbook [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.defensenews.com/story.php?F=940090&C=asiapac[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ekonomika Azerbajdzhanu Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U ppS A 2001 VVP 3 4 mlrd Temp zrostannya VVP 10 VVP na dushu naselennya 431 Pryami zakordonni investiciyi 2000 748 mln Import 3 3 mlrd g ch Rosiya 21 9 Turechchina 13 8 SShA 8 0 Iran 4 6 Nimechchina 4 5 Eksport nafta i naftoprodukti do 91 eksportu 1 2 mlrd g ch Italiya 33 7 Rosiya 8 9 Turechchina 7 4 Gruziya 2 6 Iran 2 4 Ekonomika AzerbajdzhanuValyutaazerbajdzhanskij manatFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiWTO SNDStatistikaVVP 166 8 mlrd 2017 Zrostannya VVP 1 2017 VVP na dushu naselennya 17 400 2017 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 6 2 promislovist 49 1 sfera poslug 44 7 2017 Inflyaciya ISC 12 2017 Naselennya poza mezheyu bidnosti4 9 2017 Indeks Dzhini33 7 2008 Robocha sila5 118 mln 2017 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 38 3 promislovist 12 1 poslugi 49 6 2008 Bezrobittya6 2017 Galuzi virobnictvanafta i naftoprodukti prirodnij gaz naftopromislove obladnannya stal zalizna ruda cement himichna ta naftohimichna promislovost tekstilni virobiZovnishnya diyalnistEksport 15 69 mlrd 2017 Eksportni tovarinafta i gaz 90 mashini produkti harchuvannya bavovnaPartneri Italiya 19 9 Nimechchina 10 5 Franciya 8 Indoneziya 5 8 Chehiya 5 2 2016 Import 8 734 mlrd 2017 Importni tovarimashini ta obladnannya produkti harchuvannya metali himikatiPartneri Rosiya 19 9 Turechchina 16 5 Velika Britaniya 8 6 Nimechchina 6 6 Italiya 6 3 SShA 4 1 2015 Derzhavni finansiBorg 9 833 mlrd abo 11 8 vid VVP 2015 Dohodi 16 5 mlrd 2015 Vitrati 17 8 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Ekonomika Azerbajdzhanu protyagom majzhe 70 rokiv rozvivalasya yak chastina ekonomiki SRSR i oriyentuvalasya golovnim chinom na rosijskij rinok Osnovnimi galuzyami gospodarstva buli naftovidobuvna naftopererobna promislovist i silske gospodarstvo U 1960 1980 ti roki v respublici rozvivalisya mashinobuduvannya himichna tekstilna harchova j inshi galuzi promislovosti Vijna u Nagirnomu Karabasi i politichna nestabilnist prizveli do znachnogo padinnya virobnictva protyagom 1988 1994 rr Pislya pidpisannya virmeno azerbajdzhanskoyi ugodi pro pripinennya vognyu u zoni konfliktu v travni 1994 r i stabilizaciyi politichnoyi obstanovki ekonomichnij spad buv zupinenij Za ocinkami Mizhnarodnogo valyutnogo fondu padinnya virobnictva v Azerbajdzhani za period pislya progoloshennya nezalezhnosti z 1991 po 1995 rr sklalo priblizno 60 Z 1997 sposterigayetsya shvidke zrostannya VVP 5 8 u 1999 7 2 u 2000 11 3 u 2001 9 9 sho zabezpechuvavsya v osnovnomu sektorom poslug na tli neznachnogo pidjomu promislovosti i skorochennya silskogospodarskogo virobnictva Chastka tinovoyi ekonomiki ocinyuyetsya u 25 VVP U 2001 r inozemni investiciyi sklali 811 mln 67 7 vsih vneskiv u ekonomiku v toj chas yak investiciyi uryadu 2 1 Bl 71 7 vsih investicij zadiyano v industriyi U 2002 r investiciyi sklali 1 35 mlrd z yakih u naftovij sektor 850 mln RajonuvannyaEkonomichni zoni Azerbajdzhanu Apsheron Gyandzha Gazah Sheki Zakatala Lenkoran Guba Hachmaz Aransk Verhnij Karabah Kelbadzhar Lachin Girskij Shirvan Nahichevan Dilovij centr Baku Posilayuchis na cyu klasifikaciyu provedeno analiz suchasnoyi situaciyi regionalnogo rozvitku v Azerbajdzhani Apsheronska ekonomichna zona vklyuchaye rajoni Apsheron Hizi i misto Sumgayit Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 512 8 tis teritoriya 3 29 tis km valova produkciya 999 9 mln manat serednij zarobitok 198 9 manat obsyag promislovogo virobnictva 423588 1 tis manat silskogospodarska produkciya 64869 tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 126610 4 tis manat kilkist likariv 1829 chislo likaren 27 chislo doshkilnih ustanov 86 chislo serednih shkil 100 i t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Bagatstvo korisnih kopalin promislovij potencial rozvinena transportna infrastruktura silna palivo energetichna baza silnij budivelnij kompleks rozvinena socialna infrastruktura Gyandzha Gazah vklyuchaye administrativni rajoni Gazah Akstafa Dashkesan Gedabek Goranboj Hanlar Samuh Shamkir Tavuz i mista Gyandzha Naftalan Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 1169 6 tis teritoriya 12 48 tis km 2 valova produkciya 1593 5 mln manat serednij zarobitok 171 2 manat obsyag promislovogo virobnictva 216501 5 tis manat silskogospodarska produkciya 670 126 tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 247580 4 tis manat kilkist likariv 3004 chislo likaren 123 chislo doshkilnih ustanov 277 kilkist serednih shkil 605 i t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Spriyatliva geografo ekonomichna poziciya bagatstvo korisnih kopalin visokij promislovij potencial i promislova infrastruktura rozvinena transportna sistema silnij budivelnij kompleks rozvinena socialna infrastruktura silskogospodarskij potencial mozhlivosti rozvitku turizmu Sheki Zakatala vklyuchaye rajoni balakali Kahi Gabala Oguz Zakatala Sheki Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 564 9 tisyach teritoriya 8 96 tis km valova produkciya 705 1 mln manat serednij zarobitok 155 5 manat obsyag promislovogo virobnictva 53897 3 tis manat silskogospodarska produkciya 334 862 tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 91082 7 tis manat kilkist likariv 1132 chislo likaren 56 chislo doshkilnih ustanov 198 kilkist serednih shkil 375 i t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Spriyatliva prirodno geografichna poziciya bagatstvo korisnih kopalin potencial legkoyi promislovosti rozvinena transportna merezha silskogospodarskij potencial mozhlivosti rozvitku turizmu Lenkoran vklyuchaye rajoni Astara Dzhalilabad Lerik Masalli Yardimli Lenkoran Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 821 1 tis teritoriya 6 07tis km valova produkciya 135 27 mln manat serednij zarobitok 173 9 manat obsyag promislovogo virobnictva 40347 7 tis manat silskogospodarska produkciya 375 146 tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 130812 3 tis manat kilkist likariv 1268 chislo likaren 75 chislo doshkilnih ustanov 121 kilkist serednih shkil 569 i t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Spriyatliva prirodno geografichna poziciya promislovij potencial rozvinena transportna merezha silskogospodarskij potencial mozhlivosti rozvitku turizmu socialnih infrastruktur Guba Hachmaz vklyuchaye rajoni devechej Hachmaz Kuba Gusar Siazan Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 487 tis teritoriya 6 96 tis km valova produkciya 1111 2 mln manat serednij zarobitok 189 5 manat obsyag promislovogo virobnictva 79501 1 tis manat silskogospodarska produkciya 387 346 tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 81789 tis manat kilkist likariv 749 chislo likaren 41 chislo doshkilnih ustanov 57 chislo serednih shkil 428 i t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Spriyatliva prirodno geografichna poziciya bagatij prirodnij potencial silskogospodarskij potencial rozvinena transportna infrastruktura promislovij potencial mozhlivosti rozvitku turizmu Aransk vklyuchaye rajoni Agdzhabadi Agdash Bejlagan Barda Bilasuvar Gokcaj Adzhgabul Imishli Kurdamir Neftcala Saatli Sabirabad Salya Udzhari Zardab i mista Mingacheur Yevlah Shirvan Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 1792 3 tis teritoriya 21 43 tis km valova produkciya 2778 5 mln manat serednij zarobitok 178 2 manat obsyag promislovogo virobnictva 766 570 tis manat silskogospodarska produkciya 998 733 tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 322699 6 tis manat kilkist likariv 3305 chislo likaren 191 chislo doshkilnih ustanov 363 kilkist serednih shkil 927 i t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Bagatij prirodnij potencial silskogospodarskij potencial transportna sistema promislovij potencial Verhnij Karabah vklyuchaye rajoni Agdam Terter Shusha Hodzhali Hodzhavend Dzhabrayil Fizuli i misto Hankent Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 605 5 tis teritoriya 7 25 tis km valova produkciya 300 6 mln manat obsyag promislovogo virobnictva 9093 9 tis manat silskogospodarska produkciya 133 103 tis manat Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Bagatij prirodnij potencial silskogospodarskij potencial mozhlivosti rozvitku turizmu Kelbadzhar Lachin vklyuchaye rajoni Kelbadzhar Lachin Zangilan Kubadli Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 Chiselnist naselennya 226 1 tis teritoriya 6 4 tis km 2 valova produkciya 19 9 mln manat serednij zarobitok 189 1 manat obsyag promislovogo virobnictva 842 4 tis manat silskogospodarska produkciya 18870tis manat kilkist likariv 215 chislo likaren 16 chislo doshkilnih ustanov 2 chislo serednih shkil 317 Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Bagatstvo korisnih kopalin promislovij potencial silskogospodarskij potencial mozhlivosti rozvitku turizmu Girskij Shirvani vklyuchaye rajoni Shamah Aksu Ismajilli Gobustan Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 280 5 tis teritoriya 6 07 tis km valova produkciya 347 6 mln manat serednij zarobitok 172 8 manat obsyag promislovogo virobnictva 10 410 tis manat silskogospodarska produkciya 148656tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 39092 9 tis manat kilkist likariv 362 chislo likaren 19 chislo doshkilnih ustanov 42 chislo serednih shkil 253 t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Bagatij prirodnij potencial promislovij potencial rozvinena transportna merezha silskogospodarskij potencial mozhlivosti rozvitku turizmu socialnih infrastruktur Nahichevan vklyuchaye rajoni Babek Dzhulfa Ordubad Sadarak Sherur Kengerli i misto Nahichevan Socialno ekonomichni pokazniki 01 01 2009 chiselnist naselennya 397 4 tis teritoriya 5 56 tis km valova produkciya 935mln manat serednij zarobitok 233 4 manat obsyag promislovogo virobnictva 164451 6 tis manat silskogospodarska produkciya 153 344 tis manat obsyag platnogo obslugovuvannya 69299 7 tis manat kilkist likariv 800 chislo likaren 43 chislo doshkilnih ustanov 15 chislo serednih shkil 221 i t d Konkurentospromozhnist ciyeyi zoni Bagatij prirodnij potencial promislovij potencial transportna sistema silskogospodarskij potencial PromislovistMarauder viroblyayetsya v Azerbajdzhani Azerbajdzhan industrialno agrarna derzhava osnovnij naftogazodobuvnij rajon Zakavkazzya Osnovni galuzi ekonomiki nafto i gazodobuvna naftopererobna obladnannya dlya naftovidobutku rudovidobuvna chorna i kolorova metalurgiya cementna himichna i naftohimichna tekstilna mashinobuduvannya naftopromislove obladnannya elektronna elektrotehnichna priladobudivna harchosmakova prom st Klyuchovij sektor ekonomiki naftogazovij 58 vid VVP U strukturi palivnoyi promislovosti nafta i gaz zajmayut osnovne misce Naftoprodukti u velikij kilkosti eksportuyutsya Silske gospodarstvoDrugim vazhlivim sektorom azerbajdzhanskoyi ekonomiki ye silske gospodarstvo Na silskogospodarski zemli pripadaye 46 zagalnoyi ploshi krayini bl 50 pasovisha Viroshuyut zernovi tehnichni bavovna tyutyun subtropichni granat chaj citrusovi hurma kulturi vinograd Viroblyayut naturalnij shovk Div takozh Vinorobstvo v AzerbajdzhaniTransportTransport zaliznichnij avtomobilnij rozvinenij truboprovidnij Baku osnovne portove misto i perevalochnij punkt v osnovnomu dlya nafti naftoproduktiv lisu Najbilshi mista Azerbajdzhanu pov yazani z Baku i mizh soboyu Azerbajdzhan maye shist mizhnarodnih aeroportiv Zovnishnya torgivlyaDinamika zovnishnoyi torgivli Azerbajdzhanu za 2003 2017 rr mln doll SShA Zgidno z danimi Derzhavnogo statistichnogo komitetu Respubliki Azerbajdzhan za period z pochatku nezalezhnosti zovnishnotorgovelnij oborot Azerbajdzhanu tilki u 2003 roci vijshov na riven 1991 roku i v 2008 roci dosyag piku v 54 mlrd dol SShA pri pozitivnomu saldo torgovogo balansu v 40 6 mlrd dol SShA Osnovnimi torgovimi partnerami Azerbajdzhanu za 2013 2017 rr buli Italiya Turechchina RF KNR Nimechchina Ukrayina SShA i Izrayil Slid zvernuti uvagu na misce Kanadi yaka za ostanni roki z 64 miscya perejshla v desyatku lideriv za obsyagami zovnishnoyi torgivli z Azerbajdzhanom V cilomu za pidsumkami 2017 roku na krayini SND pripadalo 7 6 eksportu krayini i 27 3 importu na krayini chleni YeS 54 i 22 1 vidpovidno na krayini uchasnici Organizaciyi Chornomorskogo ekonomichnogo spivrobitnictva OChES 23 2 i 39 8 vidpovidno na GUAM 6 i 6 2 vidpovidno Osnovnimi vidami transportuvannya vantazhiv pri importi buv avtomobilnij 55 i zaliznichnij 22 transport pri eksporti tovariv osnovnij transport truboprovidnij majzhe 87 sho poyasnyuyetsya tovarnoyu strukturoyu zovnishnoyi torgivli respubliki Tovarna struktura importu Azerbajdzhana u 2017 r Osnovni eksportni tovari Azerbajdzhanu paliva mineralni nafta ta produkti yiyi peregonki bitumni rechovini voski mineralni majzhe 90 ovochi i deyaki yistivni koreneplodi i bulbi 1 6 yistivni plodi ta gorihi citrusovi 2 1 neblagorodni metali 1 8 z nih v osnovnomu alyuminij 0 9 Chastka osnovnih krayin partneriv Azerbajdzhana u zovnishnij torgivli 2013 2017 rr Div takozhKorisni kopalini Azerbajdzhanu Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Azerbajdzhanu Girnicha promislovist Azerbajdzhanu Geologiya AzerbajdzhanuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA Arhiv originalu za 15 bereznya 2014 Procitovano 15 bereznya 2014 www stat gov az azerbajdzhanska ta anglijska Mecmueni Azerbaycan Respublikasi Dovlet Statistika Komitesinin Arhiv originalu za 13 sichnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2019 PosilannyaAzerbaijan Economy 2 travnya 2010 u Wayback Machine CIA World Factbook 9 lipnya 2016 u Wayback Machine http www defensenews com story php F 940090 amp C asiapac nedostupne posilannya