Схі дна гі нді група подібних діалектів гінді що включає авадхі en і чхаттісгархі Остання набула 2000 року статусу самос

Схі́дна гі́нді — група подібних діалектів гінді, що включає авадхі, ^[en] і чхаттісгархі. Остання набула 2000 року статусу самостійної мови. Носії східно-гіндійських діалектів населяють широку смугу (до 400 км) на південь від кордонів Непалу до ^[en] (штат Мадг'я-Прадеш), що включає центр штату Уттар-Прадеш, схід штату Мадг'я-Прадеш, північ і центр штату Чхаттісгарх.

Східна гінді
Поширені:	Ауд, , Чхаттісгарх
Класифікація:	Індоєвропейські Індоіранські Індоарійські Східна гінді
Групи:	—

Особливості

Діалекти східної гінді мають низку особливостей, які іноді відбиваються у письменників, для яких є рідними діалекти східної гінді. Насамперед це:

нерозрізнення прямої та непрямої форми в однині незалежно від закінчення;
тенденція до нерозрізнення чоловічого та жіночого роду;
специфіка утворення майбутнього часу в 1 особі множини (-ib(ā)), що зближує східну гінді з бігарськими мовами;
номінативний лад речення (у стандартній гінді використовується ергативна конструкція).

Парадигми

Особові займенники

Число	Особа	Діалект	Авадхі						Чхаттісгархі
Число	Особа	Форма	Прям.	Непрям.	Присв.	Прям.	Непрям.	Присв.	Прям.	Непрям.	Присв.
Однина	1		maĩ	mo	mor	mãy	mwā̃	mwār	mẽ, maĩ	mo	mor
	2		taĩ, tũ	to	tor	tãy'	twā̃	twār	tẽ, taĩ	to	tor
	3		ī, ū	e, o	—	yā, wah	yā, wahi	—	ye, wo	ye, wo	—
Множина	1		ham	ham	hamār	hamh	hamh	hamhār	ham (hamman)	ham	hamār
	2		tum	tum	tumār	tumh	tumh	tumhār	tum (tumman)	tumh	tumār
	3		e, o	in, un (unh)	—	e (enh), o (onh)	yan (yanh), un (unh)	—	ye (yeman), wo (woman)	in (inh), un (unh)	—

Примітки

Згідно з Катре, Нігамом, Кардоном, Тернером, Каузеном та Коганом. Однак інші також класифікують її як східно-центральну, західно-східну, проміжну або східну.
Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 42.
Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 110.

Література

Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : Наука, ГРВЛ, 1969. — 144 с.
Зограф Г. А. Языки Южной Азии. — М. : Наука, 1990. — 212 с.

Див. також

[1] Згідно з Катре, Нігамом, Кардоном, Тернером, Каузеном та Коганом. Однак інші також класифікують її як східно-центральну, західно-східну, проміжну або східну.

[2] Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 42.

[3] Чернышев В. А. Диалекты и литературный хинди. — М. : «Наука», ГРВЛ, 1969. — С. 110.