Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Політика реформ і відкритості спрощ 改革开放 кит трад 改革開放 піньїнь Gǎigé kāifàng програма соціально економічних реформ в Кит

Політика реформ і відкритості

Політика реформ і відкритості

Політика реформ і відкритості (спрощ.: 改革开放; кит. трад.: 改革開放; піньїнь: Gǎigé kāifàng) — програма соціально-економічних реформ в Китайській Народній Республіці, націлена на створення соціалізму з китайською специфікою, або соціалістичної ринкової економіки, і на відкритість до зовнішнього економічного ринку та світу. Реформи розпочалися 1978 року за ініціативи крила прагматиків у Комуністичної партії Китаю (КПК), очолюване китайським політичним діячем і тодішнім фактичним лідером країни Ден Сяопіном, і тривають донині.

Політика реформ і відкритості
Назва спрощ. кит.: 改革开放
Засновник Ден Сяопін, Ху Яобан і Чжао Цзиян
Країна image КНР
Час/дата початку грудень 1978
image
Ініціатор концепції — Ден Сяопін.

Реформи мали на меті витягнути КНР із тяжкої соціально-економічної кризи і бідності після диктатури Мао Цзедуна та ініційованих при ньому «Великого стрибка» та Культурної революції. Після протестів на площі Тяньаньмень 1989 року увійшли в стагнації, однак відродилися 1992 року після знаменитого південного турне Ден Сяопіна.

Унаслідок цього, 2010 року КНР перегнала Японію як другу за величиною економіки у світі по номіналу. В 2014 році Китай в такому ж абсолютному макроекономічному показнику обігнав США по паритету купівельної спроможності, зайнявши перше місце.

В результаті, економічні реформи призвели до економічного зростання, за даними Світового банку, понад 850 млн людей були позбавлено злиднів.

image
, Всесвітній економічний форум у Давосі, 2007

Історична ситуація до реформ. Епоха Мао Дзедуна

До початку реформ в китайській економіці домінували державна власність і централізоване планування. З 1950 по 1973 рік реальний ВВП Китаю на душу населення зростав у середньому на 2,9 % на рік, хоча і з великими коливаннями, пов'язаними з Великим стрибком і Культурною революцією. Це помістило її в середину азійських країн (хоча в цілому на світовому рівні, Китай був бідною державою), коли у той самий період, сусідні капіталістичні країни, такі як Японія, Південна Корея, Сінгапур, а також конкурент Пекіну Китайська Республіка Чан Кайші, що випереджала материк, росли великими економічними темпами.

Починаючи з 1970 року, економіка вступила в період стагнації, і після смерті Мао Цзедуна, коли був реабілітований і прийшов до фактичної влади Ден Сяопін, а також його команда, очолювана Ху Яобаном та Чжао Цзияном, керівництво Комуністичної партії вирішило звернутися до ринкових реформ, щоб врятувати економіку, що стагнувала.

Впровадження концепції. Епоха Ден Сяопіна

Компартійна влада проводила ринкові реформи в два етапи. Перший етап, наприкінці 1970-х і на початку 1980-х років, передбачав деколективізацію сільського господарства, відкриття країни для іноземних інвестицій і дозвіл підприємцям відкривати бізнес. Проте великий відсоток промисловості залишався у державній власності. Другий етап реформи, наприкінці 1980-х і 1990-х років, передбачав приватизацію та передачу підрядників значної частини державної промисловості. Скасування контролю над цінами в 1985 році було значимою реформою, а скасування протекціоністських обмежень невдовзі з'явилися політика та правила, хоча державні монополії в таких секторах, як банківська справа та нафтова промисловість, залишилися.

З іншого боку, у 1980 році Ден розпочав паралельний набір політичних реформ, які також надихнули гласність та Перебудова, але врешті закінчилася в 1989 році через придушення протестів на площі Тяньаньмень.

В ході Політики реформ та відкритості, Китай:

  • З 1978 по 1992 роки фактично перейшов з планової економіки на ринкову.
  • Ввів економічну децентралізацію та власну економічну коцепцію, яку деякі західні експерти називають «регіональним децентралізованим авторитаризмом (РДА)», що базується на створенні внутрішньої конкуренції між провінцями, відбору та, в результаті, утворенню конкурентноздатних продуктів з різних галузей.
  • Відмінив пенсії та встановив тарифи на одному високому рівні.
  • Відкрив внутрішній ринок для західного капіталу та інвестицій, що дозволило створити сильний великий та середній бізнес, фінансові центри.
  • Провів реформи в освіті, медицині, соціальній сфері, судовій та податковій системах.
  • Збільшив внутрішні витрати. З 1978 (початок реформ) по 2010 рік (коли КНР обігнала японську економіку), рівень життя середньостатистичного китайця виріс в 11 разів.

У 2001 році Китай приєднався до Світової організації торгівлі (СОТ). Приватний сектор значно зріс, до 2005 року він становив 70 відсотків валового внутрішнього продукту Китаю. З 1978 по 2013 рік відбувалося безпрецедентне зростання, коли економіка зростала на 9,5 % на рік. Консервативна адміністрація Ху Цзіньтао після 2005 року посилила регулювання та контроль над економікою, скасувавши деякі реформи.

Теперішня ситуація

Вважається, що ера реформ закінчилася під час керівництва нинішнім генеральним секретарем ЦК КПК Сі Цзіньпіном, який загалом виступає проти реформ і скасував багато реформ епохи Дена. Тим часом КПК під керівництвом Сі відновила державний контроль над різними аспектами китайського суспільства, включаючи економіку. Ця делібералізація також розглядається одним із гонконгських коментаторів як частина теми [en], у якій Вашингтон стверджує, що Пекін надає несправедливі та дискримінаційні конкурентні торгові переваги китайським державним і вітчизняним приватним компаніям.

Див. також

Примітки

  1. Faison, Seth (20 лютого 1997). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 12 січня 2021.
  2. Eisenman, Joshua. . Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 22 лютого 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  3. Ezra F. Vogel, Deng Xiaoping and the Transformation of China (2011).
  4. 关于“总设计师”称谓提法的来龙去脉--邓小平纪念网. (кит.). 30 червня 2016. оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 січня 2021.
  5. Barboza, David (15 серпня 2010). . The New York Times (англ.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
  6. Press, Associated (16 серпня 2010). . The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
  7. World Economic Outlook Databases. IMF (англ.). Процитовано 2 липня 2022.
  8. Bird, Mike. China Just Overtook The US As The World's Largest Economy. Business Insider (амер.). Процитовано 2 липня 2022.
  9. China Has the World's Largest Economy: Get Over It. Center for Economic and Policy Research (амер.). 26 грудня 2020. Процитовано 2 липня 2022.
  10. Китайское экономическое чудо: объясняем в графиках и цифрах. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  11. Library Genesis, Barry (2007). The Chinese economy : transitions and growth. Cambridge, Mass. : MIT Press. ISBN .
  12. Walder, Andrew G. (6 квітня 2015). China Under Mao: A Revolution Derailed (англ.). Harvard University Press. ISBN .
  13. Brandt, Loren; Rawski, Thomas G. (14 квітня 2008). China's Great Economic Transformation. China's Great Economic Transformation. Cambridge University Press. с. 1—26.
  14. Longworth, John William; Brown, Colin G.; Waldron, Scott A. (2001). Beef in China: Agribusiness Opportunities and Challenges (англ.). Univ. of Queensland Press. ISBN .
  15. Аллен, Роберт. Глобальная экономическая история - Роберт Аллен. Экономический портал (ru-ru) . Процитовано 2 липня 2022.
  16. National Bureau of Statistics of China.
  17. How well-off is China's middle class?. ChinaPower Project (амер.). 26 квітня 2017. Процитовано 2 липня 2022.
  18. Mankiw, N. Gregory (14 листопада 2019). Why a ‘Republican Economist’ Plans to Vote in the Democratic Primary. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 2 липня 2022.
  19. China. Our World in Data. Процитовано 2 липня 2022.
  20. Maddison Project Database 2020. University of Groningen (англ.). 27 жовтня 2020. Процитовано 2 липня 2022.
  21. Online Extra: "China Is a Private-Sector Economy". Bloomberg.com (англ.). 22 серпня 2005. Процитовано 2 липня 2022.
  22. Scissors, Derek (19 лютого 2021). Deng Undone (амер.). ISSN 0015-7120. Процитовано 2 липня 2022.
  23. Youwei (25 червня 2021). The End of Reform in China (амер.). ISSN 0015-7120. Процитовано 2 липня 2022.
  24. Tiezzi, Shannon. Carl Minzner on China’s Post-Reform Era. thediplomat.com (амер.). Процитовано 2 липня 2022.
  25. China: Deng Xiaoping era ends with start of Xi era EJINSIGHT - ejinsight.com. EJINSIGHT. Процитовано 2 липня 2022.
  26. Tepperman, Jonathan. China’s Great Leap Backward. Foreign Policy (амер.). Процитовано 2 липня 2022.
  27. Xia, Cai (19 лютого 2022). The Party That Failed (амер.). ISSN 0015-7120. Процитовано 2 липня 2022.
  28. CNN, Ben Westcott and Lily Lee. China sparked an economic miracle -- now there's a fight over its legacy. CNN. Процитовано 2 липня 2022.
  29. Auto, Hermes (13 січня 2021). How China won Trump's trade war and got Americans to foot the bill | The Straits Times. www.straitstimes.com (англ.). Процитовано 2 липня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Politika reform i vidkritosti sprosh 改革开放 kit trad 改革開放 pinyin Gǎige kaifang programa socialno ekonomichnih reform v Kitajskij Narodnij Respublici nacilena na stvorennya socializmu z kitajskoyu specifikoyu abo socialistichnoyi rinkovoyi ekonomiki i na vidkritist do zovnishnogo ekonomichnogo rinku ta svitu Reformi rozpochalisya 1978 roku za iniciativi krila pragmatikiv u Komunistichnoyi partiyi Kitayu KPK ocholyuvane kitajskim politichnim diyachem i todishnim faktichnim liderom krayini Den Syaopinom i trivayut donini Politika reform i vidkritosti Nazvasprosh kit 改革开放 ZasnovnikDen Syaopin Hu Yaoban i Chzhao Cziyan Krayina KNR Chas data pochatkugruden 1978 Iniciator koncepciyi Den Syaopin Reformi mali na meti vityagnuti KNR iz tyazhkoyi socialno ekonomichnoyi krizi i bidnosti pislya diktaturi Mao Czeduna ta inicijovanih pri nomu Velikogo stribka ta Kulturnoyi revolyuciyi Pislya protestiv na ploshi Tyananmen 1989 roku uvijshli v stagnaciyi odnak vidrodilisya 1992 roku pislya znamenitogo pivdennogo turne Den Syaopina Unaslidok cogo 2010 roku KNR peregnala Yaponiyu yak drugu za velichinoyu ekonomiki u sviti po nominalu V 2014 roci Kitaj v takomu zh absolyutnomu makroekonomichnomu pokazniku obignav SShA po paritetu kupivelnoyi spromozhnosti zajnyavshi pershe misce V rezultati ekonomichni reformi prizveli do ekonomichnogo zrostannya za danimi Svitovogo banku ponad 850 mln lyudej buli pozbavleno zlidniv Vsesvitnij ekonomichnij forum u Davosi 2007Istorichna situaciya do reform Epoha Mao DzedunaDo pochatku reform v kitajskij ekonomici dominuvali derzhavna vlasnist i centralizovane planuvannya Z 1950 po 1973 rik realnij VVP Kitayu na dushu naselennya zrostav u serednomu na 2 9 na rik hocha i z velikimi kolivannyami pov yazanimi z Velikim stribkom i Kulturnoyu revolyuciyeyu Ce pomistilo yiyi v seredinu azijskih krayin hocha v cilomu na svitovomu rivni Kitaj buv bidnoyu derzhavoyu koli u toj samij period susidni kapitalistichni krayini taki yak Yaponiya Pivdenna Koreya Singapur a takozh konkurent Pekinu Kitajska Respublika Chan Kajshi sho viperedzhala materik rosli velikimi ekonomichnimi tempami Pochinayuchi z 1970 roku ekonomika vstupila v period stagnaciyi i pislya smerti Mao Czeduna koli buv reabilitovanij i prijshov do faktichnoyi vladi Den Syaopin a takozh jogo komanda ocholyuvana Hu Yaobanom ta Chzhao Cziyanom kerivnictvo Komunistichnoyi partiyi virishilo zvernutisya do rinkovih reform shob vryatuvati ekonomiku sho stagnuvala Vprovadzhennya koncepciyi Epoha Den SyaopinaKompartijna vlada provodila rinkovi reformi v dva etapi Pershij etap naprikinci 1970 h i na pochatku 1980 h rokiv peredbachav dekolektivizaciyu silskogo gospodarstva vidkrittya krayini dlya inozemnih investicij i dozvil pidpriyemcyam vidkrivati biznes Prote velikij vidsotok promislovosti zalishavsya u derzhavnij vlasnosti Drugij etap reformi naprikinci 1980 h i 1990 h rokiv peredbachav privatizaciyu ta peredachu pidryadnikiv znachnoyi chastini derzhavnoyi promislovosti Skasuvannya kontrolyu nad cinami v 1985 roci bulo znachimoyu reformoyu a skasuvannya protekcionistskih obmezhen nevdovzi z yavilisya politika ta pravila hocha derzhavni monopoliyi v takih sektorah yak bankivska sprava ta naftova promislovist zalishilisya Z inshogo boku u 1980 roci Den rozpochav paralelnij nabir politichnih reform yaki takozh nadihnuli glasnist ta Perebudova ale vreshti zakinchilasya v 1989 roci cherez pridushennya protestiv na ploshi Tyananmen V hodi Politiki reform ta vidkritosti Kitaj Z 1978 po 1992 roki faktichno perejshov z planovoyi ekonomiki na rinkovu Vviv ekonomichnu decentralizaciyu ta vlasnu ekonomichnu kocepciyu yaku deyaki zahidni eksperti nazivayut regionalnim decentralizovanim avtoritarizmom RDA sho bazuyetsya na stvorenni vnutrishnoyi konkurenciyi mizh provincyami vidboru ta v rezultati utvorennyu konkurentnozdatnih produktiv z riznih galuzej Vidminiv pensiyi ta vstanoviv tarifi na odnomu visokomu rivni Vidkriv vnutrishnij rinok dlya zahidnogo kapitalu ta investicij sho dozvolilo stvoriti silnij velikij ta serednij biznes finansovi centri Proviv reformi v osviti medicini socialnij sferi sudovij ta podatkovij sistemah Zbilshiv vnutrishni vitrati Z 1978 pochatok reform po 2010 rik koli KNR obignala yaponsku ekonomiku riven zhittya serednostatistichnogo kitajcya viris v 11 raziv U 2001 roci Kitaj priyednavsya do Svitovoyi organizaciyi torgivli SOT Privatnij sektor znachno zris do 2005 roku vin stanoviv 70 vidsotkiv valovogo vnutrishnogo produktu Kitayu Z 1978 po 2013 rik vidbuvalosya bezprecedentne zrostannya koli ekonomika zrostala na 9 5 na rik Konservativna administraciya Hu Czintao pislya 2005 roku posilila regulyuvannya ta kontrol nad ekonomikoyu skasuvavshi deyaki reformi Teperishnya situaciyaVvazhayetsya sho era reform zakinchilasya pid chas kerivnictva ninishnim generalnim sekretarem CK KPK Si Czinpinom yakij zagalom vistupaye proti reform i skasuvav bagato reform epohi Dena Tim chasom KPK pid kerivnictvom Si vidnovila derzhavnij kontrol nad riznimi aspektami kitajskogo suspilstva vklyuchayuchi ekonomiku Cya deliberalizaciya takozh rozglyadayetsya odnim iz gonkongskih komentatoriv yak chastina temi en u yakij Vashington stverdzhuye sho Pekin nadaye nespravedlivi ta diskriminacijni konkurentni torgovi perevagi kitajskim derzhavnim i vitchiznyanim privatnim kompaniyam Div takozhEkonomika Kitayu Skandinavska model Anglosaksonska model Socialno oriyentovana rinkova ekonomika nimecka model PrimitkiFaison Seth 20 lyutogo 1997 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 23 sichnya 2017 Procitovano 12 sichnya 2021 Eisenman Joshua Washington Post amer ISSN 0190 8286 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 Ezra F Vogel Deng Xiaoping and the Transformation of China 2011 关于 总设计师 称谓提法的来龙去脉 邓小平纪念网 kit 30 chervnya 2016 originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 12 sichnya 2021 Barboza David 15 serpnya 2010 The New York Times angl ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 Press Associated 16 serpnya 2010 The Guardian angl ISSN 0261 3077 Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 3 travnya 2020 World Economic Outlook Databases IMF angl Procitovano 2 lipnya 2022 Bird Mike China Just Overtook The US As The World s Largest Economy Business Insider amer Procitovano 2 lipnya 2022 China Has the World s Largest Economy Get Over It Center for Economic and Policy Research amer 26 grudnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2022 Kitajskoe ekonomicheskoe chudo obyasnyaem v grafikah i cifrah BBC News Russkaya sluzhba ros Procitovano 2 lipnya 2022 Library Genesis Barry 2007 The Chinese economy transitions and growth Cambridge Mass MIT Press ISBN 978 0 262 14095 9 Walder Andrew G 6 kvitnya 2015 China Under Mao A Revolution Derailed angl Harvard University Press ISBN 978 0 674 28670 2 Brandt Loren Rawski Thomas G 14 kvitnya 2008 China s Great Economic Transformation China s Great Economic Transformation Cambridge University Press s 1 26 Longworth John William Brown Colin G Waldron Scott A 2001 Beef in China Agribusiness Opportunities and Challenges angl Univ of Queensland Press ISBN 978 0 7022 3231 2 Allen Robert Globalnaya ekonomicheskaya istoriya Robert Allen Ekonomicheskij portal ru ru Procitovano 2 lipnya 2022 National Bureau of Statistics of China How well off is China s middle class ChinaPower Project amer 26 kvitnya 2017 Procitovano 2 lipnya 2022 Mankiw N Gregory 14 listopada 2019 Why a Republican Economist Plans to Vote in the Democratic Primary The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 2 lipnya 2022 China Our World in Data Procitovano 2 lipnya 2022 Maddison Project Database 2020 University of Groningen angl 27 zhovtnya 2020 Procitovano 2 lipnya 2022 Online Extra China Is a Private Sector Economy Bloomberg com angl 22 serpnya 2005 Procitovano 2 lipnya 2022 Scissors Derek 19 lyutogo 2021 Deng Undone amer ISSN 0015 7120 Procitovano 2 lipnya 2022 Youwei 25 chervnya 2021 The End of Reform in China amer ISSN 0015 7120 Procitovano 2 lipnya 2022 Tiezzi Shannon Carl Minzner on China s Post Reform Era thediplomat com amer Procitovano 2 lipnya 2022 China Deng Xiaoping era ends with start of Xi era EJINSIGHT ejinsight com EJINSIGHT Procitovano 2 lipnya 2022 Tepperman Jonathan China s Great Leap Backward Foreign Policy amer Procitovano 2 lipnya 2022 Xia Cai 19 lyutogo 2022 The Party That Failed amer ISSN 0015 7120 Procitovano 2 lipnya 2022 CNN Ben Westcott and Lily Lee China sparked an economic miracle now there s a fight over its legacy CNN Procitovano 2 lipnya 2022 Auto Hermes 13 sichnya 2021 How China won Trump s trade war and got Americans to foot the bill The Straits Times www straitstimes com angl Procitovano 2 lipnya 2022

Дата публікації:
Топ