Богда н І горович Карава йський 1990 2014 молодший сержант Збройних сил України командир відділення 3 окремий полк спеці

Богда́н І́горович Карава́йський (1990—2014) — молодший сержант Збройних сил України, командир відділення 3 окремий полк спеціального призначення, учасник російсько-української війни. Нагороджений пам'ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» (посмертно).

Каравайський Богдан Ігорович

Молодший сержант

Загальна інформація

Народження

2 грудня 1990
м. Черкаси

Смерть

15 липня 2014 (23 роки)
Краснодонський район, Луганська область, Україна

Псевдо

«Бодя»

Військова служба

Приналежність

Війська спецпризначення

Формування

3 ОП СпП

Війни / битви

Війна на сході України

Бої на українсько-російському кордоні 2014

Командування

командир відділення

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Загинув 15 липня в результаті мінометного обстрілу проросійськими терористами біля пункту пропуску Ізварине.

Життєпис

Народився 2 грудня 1990 року у місті Черкаси. Закінчив Черкаську спеціалізовану школу № 18. Служив у Кіровоград — 3-й окремий полк спеціального призначення, проходив контрактну службу, потім пішов служити на кордон. Був снайпером-розвідником третього окремого полку спецпризначення.

«Богдан обрав військову справу, бо він любив справедливість. Почав навчатися у Національному університеті „Одеської юридичної академії“ на слідчого. Але полишив навчання після першого курсу і пішов на контрактну службу», — пояснює його мати, Тетяна Каравайська (Олексієнко)

Обставини загибелі

Загинув 15 липня 2014 р. в результаті мінометного обстрілу поблизу с. Провалля, Свердловський район, Луганська область. Разом з Богданом загинули одразу ще 8 чоловік, і 1 загинув пізніше у лікарні. Серед них: підполковник Юрій Коваленко, старший сержант Микола Алєксєєв, та старші солдати Максим Бендеров, Станіслав Майсеєв, Дмитро Рябий, Максим Вербовий та І. Марков.

Тіло Богдана не було можливості забрати з оточення кілька днів. 21 липня його доправили до Черкас, але батьки не впізнали сина і наполягли на генетичній експертизі. Вона підтвердила, що загиблим дійсно є саме він.

Місце поховання: м. Черкаси, кладовище № 5.

Нагороди та вшанування

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси».
Депутати міської Ради м. Черкаси прийняли рішення перейменувати провулок Орджонікідзе .
У Христинівці існує вулиця Богдана Каравайського.

Примітки

Герої назавжди: На честь кого переіменовані вулиці в Черкасах http://dzvin.news/heroji-nazavzhdy-na-chest-koho-pereimenuvaly-vulytsi-v-cherkasah-foto-video/^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.
. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 29 січня 2019.
. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.

Джерела

http://artofwar.ru/z/zhirohow_m_a/text_0210.shtml [ 26 вересня 2014 у Wayback Machine.]

[1] Герої назавжди: На честь кого переіменовані вулиці в Черкасах http://dzvin.news/heroji-nazavzhdy-na-chest-koho-pereimenuvaly-vulytsi-v-cherkasah-foto-video/^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[2] . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 10 квітня 2017.

[3] . memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.

[4] . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 29 січня 2019.

[5] . Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.

[6] . Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 15 квітня 2016.