Піпіль (самоназва «масеуаль») — корінний америндський народ. Піпілі проживають на території Сальвадору, лише невелика частина — на території Гватемали. Мова піпіль належить до ацтеко-таноанської мовної сім'ї.
Піпіль | |
---|---|
Мова | Науатль |
Піпілі можна умовно поділити на три етнічні групи переселенців, які поступово утворили спільну культуру і, урешті-решт, власну державу.
Перша група — це народ мовної сім'ї мая-соке, мова і культура якого домінувала до X століття; друга — ацтеки (науа), які разом із народом мовної сім'ї мая-соке створили досить розвинуту культуру; третя — група, якій була дана умовна назва «ісалько-піпіль», у Х-ХІ століття зайняла західний берег річки Лемпа.
Згідно з легендами, яких не заперечують дані археологічних розкопок, це були переселенці з держави тольтеків, котрі рятувались від громадянського конфлікту.
Джерела
- Советский энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. М. Прохоров.- 4-е изд.- М.: Советская энциклопедия, 1989.- 1632 с., ил.(рос.)
- Латинская Америка: Энциклопедический справочник, т.2 / [Гл. ред. В. В. Вольский] — М.: Советская Энциклопедия, 1982. — 656 с. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pipil samonazva maseual korinnij amerindskij narod Pipili prozhivayut na teritoriyi Salvadoru lishe nevelika chastina na teritoriyi Gvatemali Mova pipil nalezhit do acteko tanoanskoyi movnoyi sim yi PipilMovaNauatl Pipili mozhna umovno podiliti na tri etnichni grupi pereselenciv yaki postupovo utvorili spilnu kulturu i ureshti resht vlasnu derzhavu Persha grupa ce narod movnoyi sim yi maya soke mova i kultura yakogo dominuvala do X stolittya druga acteki naua yaki razom iz narodom movnoyi sim yi maya soke stvorili dosit rozvinutu kulturu tretya grupa yakij bula dana umovna nazva isalko pipil u H HI stolittya zajnyala zahidnij bereg richki Lempa Zgidno z legendami yakih ne zaperechuyut dani arheologichnih rozkopok ce buli pereselenci z derzhavi toltekiv kotri ryatuvalis vid gromadyanskogo konfliktu DzherelaSovetskij enciklopedicheskij slovar Gl red A M Prohorov 4 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1989 1632 s il ros Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik t 2 Gl red V V Volskij M Sovetskaya Enciklopediya 1982 656 s ros