Крутоярівка (Прилуцький район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Крутоярівка.

Крутоя́рівка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 117 осіб. Входить до складу Яблунівської сільської громади. Розташоване за 25 км від райцентру і залізнич. ст. Прилуки.

село Крутоярівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Яблунівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA74080210060045158
Основні дані
Засноване	1600
Перша згадка	1600 (424 роки)
Населення	117
Площа	1,883 км²
Густота населення	126,39 осіб/км²
Поштовий індекс	17526
Телефонний код	+380 4637
Географічні дані
Географічні координати	50°23′18″ пн. ш. 32°05′55″ сх. д. / 50.38833° пн. ш. 32.09861° сх. д. / 50.38833; 32.09861Координати: 50°23′18″ пн. ш. 32°05′55″ сх. д. / 50.38833° пн. ш. 32.09861° сх. д. / 50.38833; 32.09861
Середня висота над рівнем моря	126 м
Водойми	р. Перевод, ставок Муховиця, ставок Горянське
Місцева влада
Адреса ради	17526, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Крутоярівка, вул.Пирятинська,17
Карта
Крутоярівка
Крутоярівка
Мапа

Історія

Вперше згадується 1881. Рад. владу встановлено в січні 1918. Станом на 1988 р. у селі — центральна садиба колгоспу «Авангард» (спеціалізація — м'ясо-молочне тваринництво), відділення зв'язку, 8-річна школа, фельдшерсько-акушер. пункт. Будинок культури на 250 місць, б-ка (7,5 тис. од. зб.). У 1957 встановлено пам'ятний знак на братській могилі рад. воїнів, які полягли 1941 в боях проти гітлерівців. Поблизу села є кургани (2—1 тис. до н. е.). Село Крутоярівка розмістилося неподалік річки Перевід. Перша згадка про село відома з XVIII століття. Стародавнє село оточували ліси. Єдиний шлях з Яготина в Прилуки завжди був небезпечний в зв'язку з нападами розбійників Телепня. Відомий український письменник Євген Гребінка написав бувальщину «Телепень», в основу покладені дійсні факти з історії села Крутоярівки.

Землі Крутоярівки були вільні, тому в нагороду козакам давали наділи землі. Одним з таких козаків і був Крутояр, який одним із перших одержав наділ і поселився в цій глухомані. Будинок побудував на річці Перевід, займався землеробством, мав слуг. Але основним скарбом була єдина донька — красуня Галя, яка була заручена з сином мельника Петром, який служив у Прилуцькому козацькому полку.

І треба ж такому статися, що розбійнику Телепню Галя також сподобалась. Він викрав Галю. Але Петро поклявся, що врятує кохану, а з бандою покінчить. Він під виглядом утікача, що переховується за вбивство, проситься в банду до Телепня, стає його улюбленцем. Таємно зустрівшись з Галею домовились як вибратись з цього осиного гнізда. Телепень в день Успіння Пресвятої Богородиці приїхав на ярмарок в Густиню, разом з дівчиною. Галя подала знак — впустила хустинку. За цим знаком Телепня було схоплено. А молоді люди побралися і жили щасливо.

Як нагороду за добру справу, чимало козаків отримали землі біля Крутояра. Так утворився хутір, який в честь першого осілого козака Крутояра став називатись Крутоярівським. А може, назва пішла від крутих ярів та балок, яких так багато в Крутоярівці. Перша згадка про Крутоярівку в історичних джерелах належить до 1787 року. З поразкою шведського війська під Полтавою 1709 року пов'язують знаходження культурно-історичної пам'ятки «Шведські могили» на території земель Крутоярівської сільської Ради. В списку населених пунктів Київського намісництва 1781 року Крутоярівка не згадується. Але вона вже існувала (можливо в цей час під іншою назвою), бо 1787 р. названа слобідкою, у якій налічується 145 душ селян. Під назвою Крутоярівка позначена на карті Малоросійської губернії у 1885 році — це колишнє державне село, яке входило до Яблунівської волості 2-го стану.

Найдавніше знаходження на мапах 1812 рік

У 1862 році у казеному селищі Крутоярівка було 62 двори де жило 502 особи

У 1911 році у селі Крутоярівка була Миколаївська церква, церковно-парафіївська школа та жило 2377 осіб

Мальовничі та неповторні назви частини села, кутків. Гора — назва пішла від місцевості. На кутку Чмихалівка завжди дмуть холодні вітри, «чмише вітер», як кажуть сільчани. Куток Новоселиця — після колективізації утворивсь новий куток, де жили новосели. Царина — куток на окраїні села.

У Крутоярівці є ще два ставки: Мухавиця та Горянський. Щодо першого, його назву пояснити неможливо, а другий ставок — свою назву взяв від власника Горянського. Урочище Глибокий яр — назви і пояснювати не треба, вона — від глибокого яру. Чудові урочища Стемберщина та Хотина. Поле Кущинське. Назва походить чи від кущів та дерев, а може і від землевласника. Є дві версії. Перехресна дорога. Раніше вона була обсаджена фруктовими та декоративними деревами. А щоб подорожній міг відпочити стояла серед поля лавочка — грибок. Комусь прийшла в голову думка, щоб всі насадження знищити, викорчувати. Ще й зараз сільчани згадують які яблука, вишні росли в саду. Садили навіть кавуни та полуниці.

Зразу після війни городня бригада працювала на славу. Цибулю з Крутоярівки возили аж на ВДНГ у Москву. А Овраменко Хівря Семенівна варила томатну пасту. Був і такий промисел у тодішньому колгоспі. В 1938 році одними з перших у районі, крутоярівчани збудували електростанцію. Відкрили її перед жовтневими святами. Славилась Крутоярівка кіньми. Коні виставлялись на різні змагання та виставки, де займали призові місця. В 50-ті роки колгосп за племінну роботу премійовано машиною «Побєда». Тоді в селі було велике свято.

Є в Крутоярівці своя святиня. Це — криничка за селом. Раніше ходили до неї на десяту п'ятницю після Паски. Зараз криничка замулилась, але ще чекає добрих рук.

Споконвіку у Крутоярівці живуть українці — Овраменки, Паски, Білецькі, нащадки Шкурата. Люди в Крутоярівці веселі та дотепні, люблять все примічати. Звідси чимало сільчан мають прізвиська. Демиди, Дениски та Мирони носять прізвиська від дідів. Є у селі Кабачкові, Барани. Один веселий дідусь напідпитку весь час примовляв до коней «Тпру — тпру — коню» так його і прозвали. Ще один дідок жив із прізвиськом «Ой, я!» бо любив так говорити.

Потопав колись у садах хутір Крутоярівський, прославив його людей у своїй бувальщині Є. Гребінка. Живуть і понині сміливі і щедрі на добро люди у цьому красивому селі. Живуть і продовжують творити історію свого рідного краю.

До 2020 року орган місцевого самоврядування — Крутоярівська сільська рада.

Видатні люди

Вихідці з села Крутоярівки

• письменник Леус Віталій Миколайович (1946-2017),
• директор Прилуцького агротехнікуму Черніков Павло Іванович,
• кандидат хімічних наук Овраменко Микола Антонович та інші.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

1. ВРУ
2. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
3. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
4. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 263 з 562.

Література

• Крутоярівка і крутоярівці : іст.-краєзнав. нарис [про село на Прилуччині] / Віталій Леус. — Чернігів : Десна Поліграф, 2016. — 127 с., [8] арк. іл. : портр. — Бібліогр.: с. 124—125. —

Посилання

• Погода в селі Крутоярівка [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Леус Віталій Миколайович^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Черніков Павло Іванович [ 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]