Лі́дія Степа́нівна Кушкова́-Шевченко (псевдонім — Лідія Кушкова́) (14 червня 1939, Чита — 2 жовтня 2020, Дніпро) — українська актриса та режисер, народна артистка України (1979), педагог. Депутат п'яти скликань Дніпропетровської обласної ради у 1970х рр. Державні нагороди і звання: орден «Знак пошани» (1971), Народна артистка Української РСР (1979), орден «Княгині Ольги» ІІІ ступ. (2009).
Кушкова-Шевченко Лідія Степанівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 14 червня 1939 Чита, РРФСР, СРСР | |||
Померла | 2 жовтня 2020 (81 рік) Дніпро, Україна | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Діяльність | кіноакторка | |||
Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Дипломант за краще виконання жіночої ролі у виставах Всеукраїнського огляду 1974—1975 рр., присвячених військовій темі (роль Оленки у драмі «Голубі олені» О. Коломійця). У 1981 році отримала диплом другого ступеня на конкурсі гумору в Києві (голова журі — Ю. Тимошенко («Тарапунька»). Дипломант Фестивалю драматичного мистецтва Фінляндії в СРСР (за виконання ролі Ловійси у виставі «Молода хазяйка Ніскавуорі», реж. — Гр. Богомаз-Бабій), Москва, 1981 рік.
Володар Гран-прі театрального фестивалю Придніпров'я «Січеславна»-2001 за авторську моновиставу «Кайдашиха» за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».
Лауреат театральної премії НСТДУ ім. Марії Заньковецької (2005). Лауреат міських премій ім. А.Хорошуна (1991) та З.Хрукалової (2013). «Орден Святої великомучениці Варвари» ІІ ступ., 2014.
У 2001—2020 рр. — голова осередку Національної спілки театральних діячів
Нагороджена відзнакою Дніпропетровської облдержадміністрації — нагрудним знаком «За розвиток регіону» (2014), а також багатьма медалями і відзнаками Міністерства культури України, Дніпропетровської облдержадміністрації, облради та міської ради.
Життєпис
Народилася в українській родині військовослужбовця Cтепана Кушкового та Зубенко Варвари. Майже все дитинство і юність пройшли на батьківщині батьків — у с. Макіївка Смілянського району Черкаської області. 1962 року закінчила Київський інститут театрального мистецтва, курс видатного майстра, народного артиста України, професора Мар'яна Крушельницького.
У 1962—1990 рр. і 1998—2020 рр. — актриса . В 1990—1993 роках — головний режисер та актриса Дніпропетровського телерадіомовного об'єднання театру-студії «Воля» — створеного разом з Валерієм Ковтуненком, в 1993—1997 — головний режисер Дніпропетровського театру юного глядача, з 1998 по 2020 рр. — актриса та режисер-постановник Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Лідія Кушкова — артистка широкого діапазону. ЇЇ індивідуальність вирізнялася яскравою емоційністю, органікою, мистецтвом перевтілення, глибоким знанням українського побуту і культури. Драматичні і комедійні образи, створені актрисою, сповнені любов'ю до України, магічною привабливістю, динамічним розвитком, безпосередністю, соковитим гумором.
1987 року випустила курс акторів у Дніпропетровському театральному училищі (разом із Гр.Богомазом-Бабієм). Там же викладала сценічну мову майбутнім артистам (випуск 1991 року). Багато із учнів Кушкової стали відомими митцями, отримали державні почесні звання.
Лідія Кушкова, знана в Україні і за її межами, 60 років самовіддано працювала на сцені українського театру, талановито створюючи яскраві самобутні жіночі образи, наділені глибоким ліризмом і психологізмом. Була справжнім патріотом своєї держави. Ії постановки були сповнені любов'ю до рідної мови, культури, національних традицій. Критики високо цінили її роботи у періодичних виданнях «Український театр», «Советская культура», «Культура і життя» та, звичайно, у ЗМІ Дніпропетровської області. Протягом десятиліть була частим гостем телепередач на Дніпропетровському обласному телебаченні, знятих В.Десятериком, Ф.Сухонісом, В.Амутних, а також відомим київським театрозанвцем, професором Василем Неволовим.
Разом із другим чоловіком народним артистом України Ковтуненком В. І. створила театр-студію «Воля» (1989), що відкрився виставою «Маруся Чурай». Це була перша в Україні інсценізація роману у піснях видатної сучасної поетеси Ліни Костенко . У 1991 запрошена на посаду головного режисера творчого об'єднання на Дніпропетровській державній телерадіокомпанії. Більше десяти телефільмів і телепередач (автор сценарію, режисер і актриса) були показані на 1-му каналі українського телебачення і отримали позитивну оцінку глядачів і критиків. Серед них: «Одержима», «Йогана жінка Хусова», «На полі крові» Л.Українки; «Що записано в книгу життя» М.Коцюбинського, «Фермерські пригоди» (за п'єсою М.Фора «Біс вселився»). Телепередачі: «Червона калина, чого в лузі гнешся…» (Про життя і творчість І.Франка), «Я маю в серці те, що не вмирає…» (За творами Лесі Українки), "Мова персонажів у комедії Г.Квітки-Основ'яненка «Шельменко-денщик», «Поета душа невмируща» (за творами Т.Шевченка), «Лебеді материнства»(за творами В.Симоненка) та ін..
З 1993 по 1997 - головний режисер Дніпропетровського театру юного глядача, в якому здійснила постановку семи вистав, більшість з яких — українська класика.
Із 1998 до 2020-го — режисер і артистка Дніпровського національного академічного українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка. На сцені театру ім. Т.Шевченка багато років поспіль йдуть вистави, поставлені Лідією Кушковою: «Наталка-Полтавка» І.Котляревського, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Лісова пісня» Л. Українки, «Майська ніч» за Гоголем, «Тітонька Чарлі» Б.Томаса, «Сільва» І.Кальмана, авторські «Бал» і казка «Коза-дереза», багато з яких були показані на сценах театрів багатьох міст України, в тому числі Києва і Харкова, Одеси, Полтави, тощо. Схвальні рецензії на вистави «Назар Стодоля», «Лісова пісня» виходили на сторінках столичної преси.
Лідія Степанівна — прекрасний читець літературних творів. У сімдесятих роках за участь у конкурсах, присвячених Тарасу Шевченку (м. Дніпропетровськ) та Івану Франку (м. Львів), була нагороджена творчими відрядженнями до міст Москви та Ленінграда (Петербурга). У 1981 році отримала диплом другого ступеня на конкурсі гумору в Києві. У 1998 році стала лауреатом фестивалю «Ялтинська осінь», присвяченого творчості Лесі Українки. Лауреат престижного всеукраїнського конкурсу «Сучасна українська драматургія»-2000р, (м. Біла Церква). Лауреат Всеукраїнського фестивалю гумору «Вишневі усмішки»—2001, м. Київ.
Того ж року здійснила постановку драми «Назар Стодоля» Т.Шевченка, з якою театр гастролював у Києві на сцені музично-драматичного театру ім. І.Франка. На виставі був присутній Президент України.
У 2001 році отримала ґран-прі щорічного регіонального театрального фестивалю «Січеславна» за авторську моновиставу «Кайдашиха» за повістю І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я». Це була чи не перша інсценівка повісті на українській сцені. Оперета «Сільва» І.Кальмана в постановці Лідії Степанівни визнана кращою музичною виставою («Січеславна»-2008). «Кайдашева сім'я» за І.Нечуєм-Левицьким (диплом «Кращий акторський ансамбль» на фестивалі Придніпров'я «Січеславна -2012»).
Вистава «Запороги», 2004 року за твором Віктора Веретенникова була показана на сцені київського драматичного театру ім. І.Франка, на якій були присутні відомі політики та державні діячі. Там же вистава була відзнята як телефільм.
У 2005 році відбулась прем'єра оперети «Аршин мал алан» У. Гаджибекова у постановці Лідії Кушкової, створена за сприянням відділення Ліги азербайджанців України. На спектаклі був присутній посол Азербайджанської республіки в Україні Талят Алієв. Вистава, присвячена 120-й річниці з дня народження композитора Узеїра Гаджибекова, мала великий успіх у глядачів. Уривки з неї і сьогодні часто замовляють азербайджанці на свої національні свята.
У 2006 році написала і здійснила постановку вистави-концерту «Бал», присвяченої життю і творчості молодого Т.Шевченка. У 2008 р. казка «Коза-Дереза» написана і поставлена Л.Кушковою, нагороджена дипломом управління культури та мистецтв міської ради, а 2013 року стала переможецем фестивалю української казки «Чиста криниця» в номінаціях «найкращий автор» і «найкраща драматична вистава» за п'єсу «Коза-Дереза» (м. Дніпропетровськ).
2010 року здійснила постановку казки «Лускунчик» за Е. Т.А Гофманом та інсценізувала повість М.Гоголя «Майська ніч або утоплена» (муз. М.Лисенка і нар. пісні). Згодом побачили світ такі вистави, що мають успіх у глядачів і сьгодні: музична комедія «Тітонька Чарлі» О.Фельцмана, «Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ'яненка, «Кайдашева сім'я» за І.Нечуєм-Левицьким, французька комедія «Милі дітки» Ф.Кампо, казки «Пеппі Довгапанчоха» А.Ліндгрен та авторська казка у віршах "Пан Коцький.
У листопаді 2013 року до 95-річчя з дня створення театру ім. Т.Шевченка здійснила постановку історичної драми сучасника В.Веретенникова «Шалене кохання гетьмана», в якій блискуче зіграла роль Софії, дружини Б.Хмельницького.
У 2015 році вистави Кушкової "Майська ніч « та „Коза-Дереза“ були представлені у Чехії та Польщі, а у 2019 році їх захоплено сприйняли і канадські глядачі.
За мотивами книги Марії Матіос „Вирвані сторінки з автобіографії“ режисер Лідія Кушкова поставила сповідь на одну дію — „За надмірну любов“ у виконанні засл. працівника культури України Марії Проценко, а також — моновиставу „Маруся Чурай“ Ліни Костенко на сцені Кам'янського академічного театру ім. Л. Українки. 2019 року „Суд і сповідь“ за цим же твором в іншому рішенні глядач побачив постановку Лідії Кушкової і на сцені Дніпровського національного українського музично-драматичного театру ім. Т.Шевченка.
Режисерську роботу Лідія Кушкова поєднувала з акторською, створивши і в XXІ столітті галерею яскравих, самобутніх, органічних, неординарних образів, наприклад: простодушна Варя Волкова в комедії „Конкурс“ Галіна, кмітлива Жозефіна в історичній комедії „Наполеон і Корсиканка“ Губача, сталева Єлизавета в історичній драмі „Королева Марія Стюарт“ за Шиллером, віддана чоловіку Дорида („Діоген“) Рацера і Константинова, елегантна графиня Цецилія в опереті „Маріца“ Кальмана, обмежена Фена Степанівна в „Шельменко-денщик“ Квітки-Онсов'яненка, складна Марія Кайдашиха в класиці „Кайдашева сім'я“ за І.Нечуєм-Левицьким та ін.
Символічно, що останньою роллю в доробку актриси, кількість яких сягнула далеко за сотню, стала роль мудрої та непохитної Бабусі Еухенії у відомій драмі „Дерева вмирають стоячи“ А.Касони.
Останньою ж режисерскьою роботою було суджено стати казці „Про що нашептала зірка“ („Подарунки Святого Миколая“ Воробйової, вірші Кушкової), до Дня Святого Миколая, в якій звучить ідея творіння добра… щиро, без будь-якої користі. Цю ідею і сповідувала Лідія Степанівна, проживши, по суті, життя праведниці.
Знакові ролі актриси:
- Анка, „Розсудіть нас, люди“ Олександра Андреєва,
- Галя „Циганка Аза“ М. Старицького,
- Марійка — „Солдатська вдова“ Миколи Анкілова,
- Харитина — „Не стріляйте в білих лебедів“ за Б. Васильєвим,
- Наталка — „Горлиця“ О.Коломійця» (республіканська премія за роль, ІІ місце, 1974)
- Марат Казей («Марат Казей» В.Зуба)
- Наталя — «Лимерівна» Панаса Мирного,
- Німкеня — «Вотанів меч» Кавалерідзе,
- Рая — «Пам'ять серця» О.Корнійчука
- Ольга Панченко — «Кафедра» В. Врублевської,
- Ловійса — «Молода хазяйка Ніскавуорі» Х. Вуолійокі (II місце за кращу жіночу роль на фестивалі заруб. драматургії СРСР)
- Феся — «Циганка Аза» М. Старицького),
- Люба Габай — «Я відповідаю за все» Ю. Германа,
- Пілар — «Перепочинок в Арко Іріс» Д. Димова,
- Оксана — «Марина» М. Зарудного — за Т. Шевченком,
- Одарка — «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка
- Джоан — «У пущі» Лесі Українки,
- Інесса — «З коханням не жартують» П. Кальдерона,
- Мотря, Аграфена Семенівна і Фенна Степанівна — «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка,
- Настка — «У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською, Оленка,
- Оленка — «Голубі олені» О. Коломійця (республіканська премія за роль,1975)
- Орися — «Незакінчений роман» за романом «Вир» Гр. Тютюнника
- Віра Кузькіна — «Енергійні люди» В.Шукшина
- Фрося — «Піч на колесі» Н.Семенової
- Гітель — «Двоє на гойдалці» У. Гібсона
- Перша леді — «Міс Америка» В. Канівця
- Гурмижська — «Ліс» О. Островського,
- Кайдашиха — «Кайдашева сім'я» І. Нечуя-Левицького (і автор моновистави)
- Варя Волкова — «Конкурс» О.Галіна,
- Памела — «Дорога Памела» Дж. Патріка,
- Катерина II — «Фаворит» В. Пікуля,
- Надя — «Бульварний роман» Ю.Едліса,
- Доля — «Лісова пісня» Л.Українки
- Княгиня Рєпніна — «Бал», вистава-концерт Л.Кушкової
- Баба — «Коза-Дереза» Л.Кушкової
- Дорида — «Діоген», Б.Рацера, В.Константинова,
- Жозефіна — «Наполеон і корсиканка» І. Губача
- Єлизавета — «Королева Марія Стюарт» за Ф. Шиллером.
- Графиня Цецилія — «Маріца» І.Кальмана
- Бабуся Еухенія — «Дерева вмирають стоячи» А.Касони (остання роль актриси)
Ролі в телевізійних фільмах :
- 1962 «Вулиця Ладичука», м. Херсон, роль партизанки Тамари. Херсонське обласне телебачення
- 1991 — «Одержима» Л.Українки, реж.-постановник і роль Міріам.
- 1992 — «Йоганна, жінка Хусова» Л.Українки, реж.-постановник і роль Йоганни.
- 1993 — «Фермерські пригоди» М.Фора, реж.-постановник і роль Марі.
Режисерські роботи:
Дніпропетровський ТЮГ: 1."Сто тисяч" І. Карпенка-Карого, 1993. 2."Гидке каченя" Г.-Х. Андерсона, 1993. 3."Москаль-чарівник" І. Котляревського, 1994. 4."Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері, 5. «Чорна пантера та Білий Ведмідь» В. Винниченка, 1994. 6."Пригоди Гекльберрі Фінна" М. Твена,1995. 7."Принцеса на горошині" Г.-Х. Андерсена, 1996.
Дніпропетровський театр «ВОЛЯ» при Дніпропетровському обласному телебаченні. Телефільми і передачі:
1."Маруся Чурай" Л. Костенко, 1989
2.«Одержима» Л. Українки, 1991
3.«На полі крові» Л. Українки, 1992
4."Стогін" за поезією Павла Грабовського, 1991
5."Йоганна, жінка Хусова" Л. Українки, 1992
6. «Мова персонажів у п'єсі „Шельменко-денщик“ Г. Квітки-Основ'яненка», 1992, передача
7."Фермерські пригоди" («Біс вселився») Ф. Мора, 1993
8."Що записано у книгу життя" за М.Коцюбинським, 1993
9."Червона калина, чого в лузі гнешся…" (телефільм про життя і творчість І.Франка"), 1991 р.
10. «Лебеді материнства» (за віршами В.Симоненка), 1993 р.
11. «Музей-садиба Івана Котляревського», 1992 р., документальний фільм
Дніпровський національний академічний український музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка:
- «Без вини винні» М.Островського, 1996
- «Наталка Полтавка» І.Котляревського, 1997
- «Шлюб за оголошенням», В.Канівця, 1998
- «Мірандоліна» («Господиня готелю») К. Гольдоні, 1999
- «Бульварний роман» Ю.Едліса, 2000
- «Кайдашиха», 2000 (моновистава за твором «Кайдашева сім'я» І.Нечуя-Левицького. Гран-прі «Січеславна -2001»)
- «Назар Стодоля» Т. Шевченка, 2001
- «Конкурс» О.Галіна, 2002
- «Операція „Мільйончик“» В. Селезньова, 2002
- «Пристрасті за Торчаловим» М.Воронова, 2003
- «Лісова пісня» Л.Українки, 2003
- «Запороги» В.Веретенникова, 2004
- «Аршин мал Алан» У. Гаджибекова, 2005
- «Бал» (вистава-концерт) Л. Кушкової про молодого Т.Шевченка, 2006
- «Все добре, що кінчається гаразд» В. Шекспіра, 2006
- «Сільва» І.Кальмана, 2007
- «Новорічний єралаш» В. Шарика/переклад В. Шевченка, 2007
- «Коза-дереза» Л.Кушкової, 2008
- «Лускунчик» Е. Т. А. Гофмана/інсценізація В.Шевченка, 2009
- «Майська ніч» за М. Гоголем/інсценізація Л.Кушкової, 2010
- «Тітонька Чарлі» за Б. Томасом, 2011
- «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка, 2011
- «Кайдашева сім'я» за І. Нечуєм-Левицьким/інсценізація Л.Кушкової, 2012
- «Милі дітки» Ф. Кампо/переклад В.Дроздовського, 2013
- «Шалене кохання гетьмана» В. Веретенникова, 2013
- «Я бачив дивний сон», вистава-концерт за І. Франком, 2014
- «Пеппі Довгапанчоха» за А. Ліндгрен, 2014
- «Я вам цей борг ніколи не залишу» за Л. Костенко, 2015
- «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького, 2015
- «Пан Коцький» Л.Кушкової, 2016
- «Дерева вмирають стоячи» А. Касони, 2017
- «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, 2017
- «За надмірну любов», М. Матіос, М. Проценко, 2018
- «Суд і сповідь» («Маруся Чурай») за Л.Костенко, 2019
- «Сватання на Гончарівці», 2019
- «Про що нашептала зірка» («Подарунки Святого Миколая» В. Воробйової), 2019
Померла 2 жовтня 2020 року від COVID-19. Тому й поховона у м. Дніпро на кладовищі Діївка-2, 51 дільниця, 18-й ряд, перше місце, а не там, де мала б бути — на центральному кладовищі, на алеї слави.
Джерела
- Сильніша за обставини
- "Незабута любов " . А.Тулянцев
- Фільм В.Шевченка «Пам'яті Лідії Кушкової», 2022 р.
- Фільм В.Неволова «Лідія Кушкова. Театр — моє життя, іншого мені не треба»
- Шевченко, В. В. (2020). Кушкова-Шевченко Лідія Степанівна (Ukrainian) . Т. 16. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
- "Лідія КушковА. Театр - моє життя", 2002 рік. (укр.), процитовано 3 листопада 2023
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li diya Stepa nivna Kushkova Shevchenko psevdonim Lidiya Kushkova 14 chervnya 1939 Chita 2 zhovtnya 2020 Dnipro ukrayinska aktrisa ta rezhiser narodna artistka Ukrayini 1979 pedagog Deputat p yati sklikan Dnipropetrovskoyi oblasnoyi radi u 1970h rr Derzhavni nagorodi i zvannya orden Znak poshani 1971 Narodna artistka Ukrayinskoyi RSR 1979 orden Knyagini Olgi III stup 2009 Kushkova Shevchenko Lidiya StepanivnaZobrazhennyaNarodilasya14 chervnya 1939 1939 06 14 Chita RRFSR SRSRPomerla2 zhovtnya 2020 2020 10 02 81 rik Dnipro UkrayinaGromadyanstvo SRSR UkrayinaDiyalnistkinoaktorkaAlma materKiyivskij nacionalnij universitet teatru kino i telebachennya imeni Ivana Karpenka KarogoNagorodi ta premiyiOrden knyagini Olgi III stupenya Diplomant za krashe vikonannya zhinochoyi roli u vistavah Vseukrayinskogo oglyadu 1974 1975 rr prisvyachenih vijskovij temi rol Olenki u drami Golubi oleni O Kolomijcya U 1981 roci otrimala diplom drugogo stupenya na konkursi gumoru v Kiyevi golova zhuri Yu Timoshenko Tarapunka Diplomant Festivalyu dramatichnogo mistectva Finlyandiyi v SRSR za vikonannya roli Lovijsi u vistavi Moloda hazyajka Niskavuori rezh Gr Bogomaz Babij Moskva 1981 rik Volodar Gran pri teatralnogo festivalyu Pridniprov ya Sicheslavna 2001 za avtorsku monovistavu Kajdashiha za povistyu I Nechuya Levickogo Kajdasheva sim ya Laureat teatralnoyi premiyi NSTDU im Mariyi Zankoveckoyi 2005 Laureat miskih premij im A Horoshuna 1991 ta Z Hrukalovoyi 2013 Orden Svyatoyi velikomuchenici Varvari II stup 2014 U 2001 2020 rr golova oseredku Nacionalnoyi spilki teatralnih diyachiv Nagorodzhena vidznakoyu Dnipropetrovskoyi oblderzhadministraciyi nagrudnim znakom Za rozvitok regionu 2014 a takozh bagatma medalyami i vidznakami Ministerstva kulturi Ukrayini Dnipropetrovskoyi oblderzhadministraciyi oblradi ta miskoyi radi ZhittyepisNarodilasya v ukrayinskij rodini vijskovosluzhbovcya Ctepana Kushkovogo ta Zubenko Varvari Majzhe vse ditinstvo i yunist projshli na batkivshini batkiv u s Makiyivka Smilyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti 1962 roku zakinchila Kiyivskij institut teatralnogo mistectva kurs vidatnogo majstra narodnogo artista Ukrayini profesora Mar yana Krushelnickogo U 1962 1990 rr i 1998 2020 rr aktrisa V 1990 1993 rokah golovnij rezhiser ta aktrisa Dnipropetrovskogo teleradiomovnogo ob yednannya teatru studiyi Volya stvorenogo razom z Valeriyem Kovtunenkom v 1993 1997 golovnij rezhiser Dnipropetrovskogo teatru yunogo glyadacha z 1998 po 2020 rr aktrisa ta rezhiser postanovnik Dniprovskogo nacionalnogo akademichnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru imeni Tarasa Shevchenka Lidiya Kushkova artistka shirokogo diapazonu YiYi individualnist viriznyalasya yaskravoyu emocijnistyu organikoyu mistectvom perevtilennya glibokim znannyam ukrayinskogo pobutu i kulturi Dramatichni i komedijni obrazi stvoreni aktrisoyu spovneni lyubov yu do Ukrayini magichnoyu privablivistyu dinamichnim rozvitkom bezposerednistyu sokovitim gumorom 1987 roku vipustila kurs aktoriv u Dnipropetrovskomu teatralnomu uchilishi razom iz Gr Bogomazom Babiyem Tam zhe vikladala scenichnu movu majbutnim artistam vipusk 1991 roku Bagato iz uchniv Kushkovoyi stali vidomimi mitcyami otrimali derzhavni pochesni zvannya Lidiya Kushkova znana v Ukrayini i za yiyi mezhami 60 rokiv samoviddano pracyuvala na sceni ukrayinskogo teatru talanovito stvoryuyuchi yaskravi samobutni zhinochi obrazi nadileni glibokim lirizmom i psihologizmom Bula spravzhnim patriotom svoyeyi derzhavi Iyi postanovki buli spovneni lyubov yu do ridnoyi movi kulturi nacionalnih tradicij Kritiki visoko cinili yiyi roboti u periodichnih vidannyah Ukrayinskij teatr Sovetskaya kultura Kultura i zhittya ta zvichajno u ZMI Dnipropetrovskoyi oblasti Protyagom desyatilit bula chastim gostem teleperedach na Dnipropetrovskomu oblasnomu telebachenni znyatih V Desyaterikom F Suhonisom V Amutnih a takozh vidomim kiyivskim teatrozanvcem profesorom Vasilem Nevolovim Razom iz drugim cholovikom narodnim artistom Ukrayini Kovtunenkom V I stvorila teatr studiyu Volya 1989 sho vidkrivsya vistavoyu Marusya Churaj Ce bula persha v Ukrayini inscenizaciya romanu u pisnyah vidatnoyi suchasnoyi poetesi Lini Kostenko U 1991 zaproshena na posadu golovnogo rezhisera tvorchogo ob yednannya na Dnipropetrovskij derzhavnij teleradiokompaniyi Bilshe desyati telefilmiv i teleperedach avtor scenariyu rezhiser i aktrisa buli pokazani na 1 mu kanali ukrayinskogo telebachennya i otrimali pozitivnu ocinku glyadachiv i kritikiv Sered nih Oderzhima Jogana zhinka Husova Na poli krovi L Ukrayinki Sho zapisano v knigu zhittya M Kocyubinskogo Fermerski prigodi za p yesoyu M Fora Bis vselivsya Teleperedachi Chervona kalina chogo v luzi gneshsya Pro zhittya i tvorchist I Franka Ya mayu v serci te sho ne vmiraye Za tvorami Lesi Ukrayinki Mova personazhiv u komediyi G Kvitki Osnov yanenka Shelmenko denshik Poeta dusha nevmirusha za tvorami T Shevchenka Lebedi materinstva za tvorami V Simonenka ta in Z 1993 po 1997 golovnij rezhiser Dnipropetrovskogo teatru yunogo glyadacha v yakomu zdijsnila postanovku semi vistav bilshist z yakih ukrayinska klasika Iz 1998 do 2020 go rezhiser i artistka Dniprovskogo nacionalnogo akademichnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru im T Shevchenka Na sceni teatru im T Shevchenka bagato rokiv pospil jdut vistavi postavleni Lidiyeyu Kushkovoyu Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo Nazar Stodolya T Shevchenka Lisova pisnya L Ukrayinki Majska nich za Gogolem Titonka Charli B Tomasa Silva I Kalmana avtorski Bal i kazka Koza dereza bagato z yakih buli pokazani na scenah teatriv bagatoh mist Ukrayini v tomu chisli Kiyeva i Harkova Odesi Poltavi tosho Shvalni recenziyi na vistavi Nazar Stodolya Lisova pisnya vihodili na storinkah stolichnoyi presi Lidiya Stepanivna prekrasnij chitec literaturnih tvoriv U simdesyatih rokah za uchast u konkursah prisvyachenih Tarasu Shevchenku m Dnipropetrovsk ta Ivanu Franku m Lviv bula nagorodzhena tvorchimi vidryadzhennyami do mist Moskvi ta Leningrada Peterburga U 1981 roci otrimala diplom drugogo stupenya na konkursi gumoru v Kiyevi U 1998 roci stala laureatom festivalyu Yaltinska osin prisvyachenogo tvorchosti Lesi Ukrayinki Laureat prestizhnogo vseukrayinskogo konkursu Suchasna ukrayinska dramaturgiya 2000r m Bila Cerkva Laureat Vseukrayinskogo festivalyu gumoru Vishnevi usmishki 2001 m Kiyiv Togo zh roku zdijsnila postanovku drami Nazar Stodolya T Shevchenka z yakoyu teatr gastrolyuvav u Kiyevi na sceni muzichno dramatichnogo teatru im I Franka Na vistavi buv prisutnij Prezident Ukrayini U 2001 roci otrimala gran pri shorichnogo regionalnogo teatralnogo festivalyu Sicheslavna za avtorsku monovistavu Kajdashiha za povistyu I Nechuya Levickogo Kajdasheva sim ya Ce bula chi ne persha inscenivka povisti na ukrayinskij sceni Opereta Silva I Kalmana v postanovci Lidiyi Stepanivni viznana krashoyu muzichnoyu vistavoyu Sicheslavna 2008 Kajdasheva sim ya za I Nechuyem Levickim diplom Krashij aktorskij ansambl na festivali Pridniprov ya Sicheslavna 2012 Vistava Zaporogi 2004 roku za tvorom Viktora Veretennikova bula pokazana na sceni kiyivskogo dramatichnogo teatru im I Franka na yakij buli prisutni vidomi politiki ta derzhavni diyachi Tam zhe vistava bula vidznyata yak telefilm U 2005 roci vidbulas prem yera opereti Arshin mal alan U Gadzhibekova u postanovci Lidiyi Kushkovoyi stvorena za spriyannyam viddilennya Ligi azerbajdzhanciv Ukrayini Na spektakli buv prisutnij posol Azerbajdzhanskoyi respubliki v Ukrayini Talyat Aliyev Vistava prisvyachena 120 j richnici z dnya narodzhennya kompozitora Uzeyira Gadzhibekova mala velikij uspih u glyadachiv Urivki z neyi i sogodni chasto zamovlyayut azerbajdzhanci na svoyi nacionalni svyata U 2006 roci napisala i zdijsnila postanovku vistavi koncertu Bal prisvyachenoyi zhittyu i tvorchosti molodogo T Shevchenka U 2008 r kazka Koza Dereza napisana i postavlena L Kushkovoyu nagorodzhena diplomom upravlinnya kulturi ta mistectv miskoyi radi a 2013 roku stala peremozhecem festivalyu ukrayinskoyi kazki Chista krinicya v nominaciyah najkrashij avtor i najkrasha dramatichna vistava za p yesu Koza Dereza m Dnipropetrovsk 2010 roku zdijsnila postanovku kazki Luskunchik za E T A Gofmanom ta inscenizuvala povist M Gogolya Majska nich abo utoplena muz M Lisenka i nar pisni Zgodom pobachili svit taki vistavi sho mayut uspih u glyadachiv i sgodni muzichna komediya Titonka Charli O Felcmana Shelmenko denshik G Kvitki Osnov yanenka Kajdasheva sim ya za I Nechuyem Levickim francuzka komediya Mili ditki F Kampo kazki Peppi Dovgapanchoha A Lindgren ta avtorska kazka u virshah Pan Kockij U listopadi 2013 roku do 95 richchya z dnya stvorennya teatru im T Shevchenka zdijsnila postanovku istorichnoyi drami suchasnika V Veretennikova Shalene kohannya getmana v yakij bliskuche zigrala rol Sofiyi druzhini B Hmelnickogo U 2015 roci vistavi Kushkovoyi Majska nich ta Koza Dereza buli predstavleni u Chehiyi ta Polshi a u 2019 roci yih zahopleno sprijnyali i kanadski glyadachi Za motivami knigi Mariyi Matios Virvani storinki z avtobiografiyi rezhiser Lidiya Kushkova postavila spovid na odnu diyu Za nadmirnu lyubov u vikonanni zasl pracivnika kulturi Ukrayini Mariyi Procenko a takozh monovistavu Marusya Churaj Lini Kostenko na sceni Kam yanskogo akademichnogo teatru im L Ukrayinki 2019 roku Sud i spovid za cim zhe tvorom v inshomu rishenni glyadach pobachiv postanovku Lidiyi Kushkovoyi i na sceni Dniprovskogo nacionalnogo ukrayinskogo muzichno dramatichnogo teatru im T Shevchenka Rezhisersku robotu Lidiya Kushkova poyednuvala z aktorskoyu stvorivshi i v XXI stolitti galereyu yaskravih samobutnih organichnih neordinarnih obraziv napriklad prostodushna Varya Volkova v komediyi Konkurs Galina kmitliva Zhozefina v istorichnij komediyi Napoleon i Korsikanka Gubacha staleva Yelizaveta v istorichnij drami Koroleva Mariya Styuart za Shillerom viddana choloviku Dorida Diogen Racera i Konstantinova elegantna grafinya Ceciliya v opereti Marica Kalmana obmezhena Fena Stepanivna v Shelmenko denshik Kvitki Onsov yanenka skladna Mariya Kajdashiha v klasici Kajdasheva sim ya za I Nechuyem Levickim ta in Simvolichno sho ostannoyu rollyu v dorobku aktrisi kilkist yakih syagnula daleko za sotnyu stala rol mudroyi ta nepohitnoyi Babusi Euheniyi u vidomij drami Dereva vmirayut stoyachi A Kasoni Ostannoyu zh rezhiserskoyu robotoyu bulo sudzheno stati kazci Pro sho nasheptala zirka Podarunki Svyatogo Mikolaya Vorobjovoyi virshi Kushkovoyi do Dnya Svyatogo Mikolaya v yakij zvuchit ideya tvorinnya dobra shiro bez bud yakoyi koristi Cyu ideyu i spoviduvala Lidiya Stepanivna prozhivshi po suti zhittya pravednici Znakovi roli aktrisi Anka Rozsudit nas lyudi Oleksandra Andreyeva Galya Ciganka Aza M Starickogo Marijka Soldatska vdova Mikoli Ankilova Haritina Ne strilyajte v bilih lebediv za B Vasilyevim Natalka Gorlicya O Kolomijcya respublikanska premiya za rol II misce 1974 Marat Kazej Marat Kazej V Zuba Natalya Limerivna Panasa Mirnogo Nimkenya Votaniv mech Kavaleridze Raya Pam yat sercya O Kornijchuka Olga Panchenko Kafedra V Vrublevskoyi Lovijsa Moloda hazyajka Niskavuori H Vuolijoki II misce za krashu zhinochu rol na festivali zarub dramaturgiyi SRSR Fesya Ciganka Aza M Starickogo Lyuba Gabaj Ya vidpovidayu za vse Yu Germana Pilar Perepochinok v Arko Iris D Dimova Oksana Marina M Zarudnogo za T Shevchenkom Odarka Svatannya na Goncharivci G Kvitki Osnov yanenka Dzhoan U pushi Lesi Ukrayinki Inessa Z kohannyam ne zhartuyut P Kalderona Motrya Agrafena Semenivna i Fenna Stepanivna Shelmenko denshik G Kvitki Osnov yanenka Nastka U nedilyu rano zillya kopala za O Kobilyanskoyu Olenka Olenka Golubi oleni O Kolomijcya respublikanska premiya za rol 1975 Orisya Nezakinchenij roman za romanom Vir Gr Tyutyunnika Vira Kuzkina Energijni lyudi V Shukshina Frosya Pich na kolesi N Semenovoyi Gitel Dvoye na gojdalci U Gibsona Persha ledi Mis Amerika V Kanivcya Gurmizhska Lis O Ostrovskogo Kajdashiha Kajdasheva sim ya I Nechuya Levickogo i avtor monovistavi Varya Volkova Konkurs O Galina Pamela Doroga Pamela Dzh Patrika Katerina II Favorit V Pikulya Nadya Bulvarnij roman Yu Edlisa Dolya Lisova pisnya L Ukrayinki Knyaginya Ryepnina Bal vistava koncert L Kushkovoyi Baba Koza Dereza L Kushkovoyi Dorida Diogen B Racera V Konstantinova Zhozefina Napoleon i korsikanka I Gubacha Yelizaveta Koroleva Mariya Styuart za F Shillerom Grafinya Ceciliya Marica I Kalmana Babusya Euheniya Dereva vmirayut stoyachi A Kasoni ostannya rol aktrisi Roli v televizijnih filmah 1962 Vulicya Ladichuka m Herson rol partizanki Tamari Hersonske oblasne telebachennya 1991 Oderzhima L Ukrayinki rezh postanovnik i rol Miriam 1992 Joganna zhinka Husova L Ukrayinki rezh postanovnik i rol Joganni 1993 Fermerski prigodi M Fora rezh postanovnik i rol Mari Rezhiserski roboti Dnipropetrovskij TYuG 1 Sto tisyach I Karpenka Karogo 1993 2 Gidke kachenya G H Andersona 1993 3 Moskal charivnik I Kotlyarevskogo 1994 4 Malenkij princ Antuana de Sent Ekzyuperi 5 Chorna pantera ta Bilij Vedmid V Vinnichenka 1994 6 Prigodi Geklberri Finna M Tvena 1995 7 Princesa na goroshini G H Andersena 1996 Dnipropetrovskij teatr VOLYa pri Dnipropetrovskomu oblasnomu telebachenni Telefilmi i peredachi 1 Marusya Churaj L Kostenko 1989 2 Oderzhima L Ukrayinki 1991 3 Na poli krovi L Ukrayinki 1992 4 Stogin za poeziyeyu Pavla Grabovskogo 1991 5 Joganna zhinka Husova L Ukrayinki 1992 6 Mova personazhiv u p yesi Shelmenko denshik G Kvitki Osnov yanenka 1992 peredacha 7 Fermerski prigodi Bis vselivsya F Mora 1993 8 Sho zapisano u knigu zhittya za M Kocyubinskim 1993 9 Chervona kalina chogo v luzi gneshsya telefilm pro zhittya i tvorchist I Franka 1991 r 10 Lebedi materinstva za virshami V Simonenka 1993 r 11 Muzej sadiba Ivana Kotlyarevskogo 1992 r dokumentalnij film Dniprovskij nacionalnij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr im T Shevchenka Bez vini vinni M Ostrovskogo 1996 Natalka Poltavka I Kotlyarevskogo 1997 Shlyub za ogoloshennyam V Kanivcya 1998 Mirandolina Gospodinya gotelyu K Goldoni 1999 Bulvarnij roman Yu Edlisa 2000 Kajdashiha 2000 monovistava za tvorom Kajdasheva sim ya I Nechuya Levickogo Gran pri Sicheslavna 2001 Nazar Stodolya T Shevchenka 2001 Konkurs O Galina 2002 Operaciya Miljonchik V Seleznova 2002 Pristrasti za Torchalovim M Voronova 2003 Lisova pisnya L Ukrayinki 2003 Zaporogi V Veretennikova 2004 Arshin mal Alan U Gadzhibekova 2005 Bal vistava koncert L Kushkovoyi pro molodogo T Shevchenka 2006 Vse dobre sho kinchayetsya garazd V Shekspira 2006 Silva I Kalmana 2007 Novorichnij yeralash V Sharika pereklad V Shevchenka 2007 Koza dereza L Kushkovoyi 2008 Luskunchik E T A Gofmana inscenizaciya V Shevchenka 2009 Majska nich za M Gogolem inscenizaciya L Kushkovoyi 2010 Titonka Charli za B Tomasom 2011 Shelmenko denshik G Kvitki Osnov yanenka 2011 Kajdasheva sim ya za I Nechuyem Levickim inscenizaciya L Kushkovoyi 2012 Mili ditki F Kampo pereklad V Drozdovskogo 2013 Shalene kohannya getmana V Veretennikova 2013 Ya bachiv divnij son vistava koncert za I Frankom 2014 Peppi Dovgapanchoha za A Lindgren 2014 Ya vam cej borg nikoli ne zalishu za L Kostenko 2015 Doki sonce zijde rosa ochi viyist M Kropivnickogo 2015 Pan Kockij L Kushkovoyi 2016 Dereva vmirayut stoyachi A Kasoni 2017 Sto tisyach I Karpenka Karogo 2017 Za nadmirnu lyubov M Matios M Procenko 2018 Sud i spovid Marusya Churaj za L Kostenko 2019 Svatannya na Goncharivci 2019 Pro sho nasheptala zirka Podarunki Svyatogo Mikolaya V Vorobjovoyi 2019 Pomerla 2 zhovtnya 2020 roku vid COVID 19 Tomu j pohovona u m Dnipro na kladovishi Diyivka 2 51 dilnicya 18 j ryad pershe misce a ne tam de mala b buti na centralnomu kladovishi na aleyi slavi DzherelaSilnisha za obstavini Nezabuta lyubov A Tulyancev Film V Shevchenka Pam yati Lidiyi Kushkovoyi 2022 r Film V Nevolova Lidiya Kushkova Teatr moye zhittya inshogo meni ne treba Shevchenko V V 2020 Kushkova Shevchenko Lidiya Stepanivna Ukrainian T 16 Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini ISBN 978 966 02 2074 4 Lidiya KushkovA Teatr moye zhittya 2002 rik ukr procitovano 3 listopada 2023