Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Домінік Стросс-Кан (фр. Dominique Strauss-Kahn; * 25 квітня 1949, Нейї-сюр-Сен, Іль-де-Франс, Франція) — французький економіст єврейського походження, політик, голова Міжнародного валютного фонду у 2007-2011. Колишній міністр економіки, фінансів і промисловості (1997—1999), молодший міністр промисловості та зовнішньої торгівлі (1991-1993). Колишній мер міста Сарсель (1995-1997). Депутат Національної асамблеї, вперше вибраний в 1986. Претендував на висунення кандидатом від соціалістів на президентських виборах 2007, але поступився Сеголен Руаяль.
| Домінік Стросс-Кан фр. Dominique Strauss-Kahn | |
|---|---|
| фр. Dominique Strauss-Kahn | |
 фр. Dominique Strauss-Kahn | |
| директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду | |
| 1 листопада 2007 — 18 травня 2011 | |
| Попередник | Родріго Рато |
| Наступник | Крістін Лаґард |
| Міністр економіки, фінансів і промисловості Франції | |
| 4 червня 1997 — 2 листопада 1999 | |
| Народився | 25 квітня 1949 (75 років) Нейї-сюр-Сен, Іль-де-Франс, Франція |
| Відомий як | економіст, політик, адвокат, викладач університету |
| Місце роботи | Інститут політичних досліджень, Університет Нансі II, Університет Париж X Нантер і МВФ |
| Громадянство |  Франція |
| Національність | єврей |
| Alma mater | HEC Paris, Бристольський університет, Інститут політичних досліджень, Ліцей Карно, Університет Париж X Нантер, Університет імені П'єра і Марії Кюрі, Паризький університет, d і d |
| Політична партія | Соціалістична партія (PS) |
| У шлюбі з | Анн Сінклер (Anne Sinclair) |
| Діти | d[1] |
| Релігія | юдей |
| Нагороди |   |
 | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Зробив політичну кар'єру як французький соціаліст, представник помірного крила Соціалістичної партії (PS). У Франції Домініка Стросс-Кана часто називають DSK за його ініціалами.
Життєпис
Народився у єврейській родині 25 квітня 1949 в паризькому передмісті Нейї-сюр-Сен (департамент О-де-Сен, або Верхів'я Сени).
У 1955 сім'я Стросс-Канів влаштувалася в Марокко, але в 1960 , після сильного землетрусу там, повернулася до Європи та поселилася в Монако.
Навчався в паризькій Вищій школі комерції (фр. Hautes etudes commerciales, HEC) і Паризькому інституті політичних досліджень (фр. Institut d'etudes politiques de Paris, Sciences Po). Одержав диплом з державного права, докторський ступінь з економіки. Викладав економіку у вишах: у 1977-1980 в Університеті Нансі-II (Universite Nancy-II), з 1981 — в Університеті Парижа X в Нантері (Universite Paris X Nanterre). Пізніше викладав також в HEC, Національній школі управління (фр. Ecole nationale d'administration, ENA, Sciences Po).
Соціалістична кар'єра
У 1970-ті дебютував в політиці як соціаліст. З 1974 співпрацював з Центром соціалістичного навчання, досліджень і освіти (фр. Centre d'etudes, de recherche et d'education socialiste, CERES), якою керували Жан-П'єр Шевенман Ален Гомес і Жорж Сар.
У 1982 призначений віце-комісаром Генерального планового комісаріату. Того ж року опублікував книгу «Заощадження і ретратта» (фр. L'Epargne et la Retraite), написану в співавторстві з Денисом Кесслером, майбутнім віце-президентом Руху французьких підприємств.
У 1986 балотувався в Національну асамблею від Соціалістичної партії як кандидат від департаменту Верхня Савоя. Отримав перемогу, а в 1988 вибраний від іншого департаменту — Валь-д'Уаз. Згодом багато разів переобирався, засідав в парламенті з 1986 по 1991, в 1997, потім з 2001.
З 1988 по 1991 був головою парламентської комісії з фінансів, а в 1991 увійшов до складу уряду.
До 1993 займав пост молодшого міністра промисловості та зовнішньої торгівлі в підпорядкуванні міністра економіки, фінансів і бюджету в урядах Едіт Крессон і П'єра Береговуа.
Після відставки в 1993 займався приватною практикою в адвокатській колегії Парижа.
У 1994 на запрошення генерального директора Renault Раймона Леві став віце-президентом Клубу промисловості в Брюсселі.
У 1995 одружувався на телеведучій Анні Сінклер, згодом у них народилися четверо дітей. За деякими відомостями, одруження на Сінклер зробило Стросс-Кана популярним персонажем публікацій французької бульварної преси.
Паралельно з національною політикою, з кінця 1980-х працював в місцевому самоврядуванні. З 1989 по 1995 засідав в муніципальній раді міста Сарсель (департамент Валь-д'Уаз), а потім з 1995 по 1997 був мером цього міста. За сукупність заслуг на цій посаді в 1996 став призером загальнонаціонального конкурсу представників муніципальних властей Marianne d'Or. Пізніше продовжував працювати в муніципальній раді (1997-2001), а в 2001 став віце-мером Сарселя.
Період роботи на посту мера став часом остаточного формування переконань Стросс-Кана. Він здобув популярність як помірний соціаліст, прихильник французької моделі «змішаної економіки», що поєднує принципи вільного ринку із значною участю держави. У 1997 році Стросс-Кан був переобраний до парламенту і в тому ж році зайняв один з ключових постів в соціалістичному уряді Ліонеля Жоспена (Lionel Jospin) — очолив міністерство економіки, фінансів і промисловості.
Стросс-Кана вважали архітектором економічного відродження Франції наприкінці 1990-х років. В період його роботи (1997—1999) прискорилося економічне зростання, валовий внутрішній продукт збільшився на 10 відсотків, знизився рівень безробіття. Завдяки зробленим урядом заходам вдалося без збільшення дефіциту створити два мільйони робочих місць, число безробітних серед молоді скоротилося на 300 тисяч чоловік. Вірний прихильник європейської інтеграції, Стросс-Кан забезпечив входження Франції в зону євро. Загальноєвропейська валюта отримала в країні ходіння з 1 січня 1999 року.
Стросс-Кан скоротив до 5,5 відсотка податок на додану вартість для будівельного сектора. Низка державних підприємств, зокрема телекомунікаційний гігант France Telecom, були приватизовані. Це викликало схвалення учасників ринку і критику з боку деяких однопартійців Стросс-Кана. В той же час успіхи економічної програми Стросс-Кана принесли йому статус одного з лідерів PS. У 1998 році він успішно керував кампанією соціалістів на виборах в регіональні органи влади, став членом регіональної ради Іль-де-Франс.
У листопаді 1999 року Стросс-Кан вимушений був залишити свій міністерський пост через скандал. Його звинувачували в кількох епізодах корупційної діяльності, що зокрема мали місце в період його адвокатської практики. За одною з цих справ суд встановив, що екс-міністр проставляв в офіційних документах дати заднім числом, але складу кримінального злочину в його діях не знайшов. За іншими епізодами слідство до суду так і не було доведене і було припинено.
У 2001 році Стросс-Кан повернувся в політику. Він отримав перемогу на часткових парламентських виборах від свого старого округу, а в 2002 році був переобраний на новий термін на загальних виборах. У 2004 році Стросс-Кан повернувся в керівництво PS і почав працювати над підготовкою партії до виборів 2007 року спільно з Мартиною Обрі (Martine Aubry) і Жаком Лангом (Jack Lang).
У 2003 (за іншими даними — в 2005) році спільно з Мішелем Рокаром (Michel Rocard) і П'єром Московісі (Pierre Moscovici) Стросс-Кан заснував організацію «Ліві за Європу» (A gauche, en Europe), яка стала одним з європейських центрів соціал-демократичного руху. Крім того, Стросс-Кан очолив партійну групу «Соціалізм і демократія» (Socialisme et democratie) у складі PS.
Президентська кампанія 2007
З наближенням президентських виборів 2007 року серед соціалістів почалася боротьба за висунення як партійний кандидат. Хоча фаворитом, як правило, вважали Сеголен Руаяль, претензії на участь в гонці також заявили Лоран Фабіус (Laurent Fabius), Стросс-Кан, Жак Ланг і ветеран-соціаліст Ліонель Жоспен. Стросс-Кан представив п'ятнадцять пунктів своєї президентської програми 17 січня 2006 року.
На партійних виборах Стросс-Кан виступив як помірний кандидат соціал-демократичного толку. Зі всіх первинних претендентів на виборах зустрілися Руаяль, Стросс-Кан і Фабіус. Все троє брали участь в спеціально організованих телевізійних дебатах. Розглядаючи шанси Стросс-Кана, спостерігачі вважали, що він міг скласти конкуренцію Руаяль завдяки значній підтримці молодих виборців в міських районах.
Партійні вибори відбулися 17 листопада 2006 року. Переконливу перемогу на них отримала Руаяль, яку підтримали 60 відсотків соціалістів. Стросс-Кан, що набрав 22 відсотки, зайняв друге місце і трохи випередив Фабіуса. Обидва визнали перемогу Руаяль, і Стросс-Кан підкреслив, що в боротьбі проти правих PS повинен представляти єдиний кандидат.
Головним суперником Руаяль на президентських виборах став лідер правоцентристської партії Союз за Народний Рух (Union pour un mouvement populaire, UMP), міністр внутрішніх справ Ніколя Саркозі. Як єдиний кандидат від UMP він був затверджений в січні 2007 року. Крім того, значною підтримкою виборців користувався кандидат-центрист Франсуа Байру (Francois Bayrou). Зростання популярності Байру викликало серед соціалістів дискусію. Представники правого, проєвропейські настроєного крила партії, включаючи Стросс-Кана, пропонували домовитися з центристом, а ліві на чолі з Фабіусом ідею союзу з правим політиком категорично відкидали.
22 квітня 2007 року пройшов перший тур президентських виборів, в якому два перші місця дісталися Саркозі і Руаяль. Напередодні другого туру Руаяль оголосила, що у разі перемоги може призначити Стросс-Кана головою уряду. Цей крок зв'язували з наміром Руаяль заручитися підтримкою виборців-лівоцентристів. У другому турі, що відбувся 6 травня, перемогу отримав Саркозі.
Після поразки Руаяль в таборі соціалістів негайно намітилися нові розбіжності. Стросс-Кан заявив, що ніколи раніше ліві не були такі слабкі, і пояснив це тим, що PS так і не змогла оновитися і пристосуватися до сучасних умов. Слабкість лівих знов підтвердилася на червневих парламентських виборах, де PS завоювала тільки 190 депутатських місць з 577 (UMP отримала 318 мандатів).
Міжнародний валютний фонд
В кінці червня 2007 року управляючий директор Міжнародного валютного фонду (МВФ), іспанець Родріго Рато (Rodrigo Rato) несподівано оголосив, що в жовтні піде у відставку. Після цього Саркозі висунув кандидатуру Стросс-Кана на місце наступника Рато. Сам Саркозі пояснював свій вибір тим, що він і Стросс-Кан сходяться в баченні роботи МВФ, проте деякі соціалісти звинуватили президента в прагненні за допомогою цього призначення ще більше ослабити ліву опозицію. 10 липня 2007 року кандидатуру Стросс-Кана схвалили більшість міністрів фінансів країн ЄС (відповідно до уставленого порядку, європейці вибирають голову МВФ, а США — президента Світового банку).
28 вересня 2007 року рада директорів МВФ вибрала Стросс-Кана на пост директора-розпорядника. Його п'ятирічний термін на посаді почався 1 листопада.
Період керівництва Стросс-Кана в МВФ збігся з важкою фінансово-економічною кризою, що виникла в США і поширилася звідти по всьому світу.
Сексуальні скандали
Восени 2008 року навколо директора-розпорядника МВФ Домініка Стросс-Кана спалахнув сексуальний скандал після того, як в пресі з'явилися повідомлення про те, що минулої зими той завів «службовий роман» з підлеглою — тодішньою відповідальною співробітницею африканського відділу Фонду Піроскою Надь, яка звільнилася із фонду в серпні і отримала при цьому дуже велику допомогу. Стросс-Кан 20 жовтня розіслав співробітникам організації електронний лист, в якому офіційно вибачився за свою поведінку. Представники міжурядової фінустанови почали розслідування стосовно директора Домініка Стросс-Кана за підозрою в зловживанні службовим становищем. МВФ найняв для проведення розслідування юридичну фірму Morgan, Lewis & Bockius LLP, щоб з'ясувати, наскільки адекватним посаді була вихідна допомога коханці директора після її скорочення.
За результатами розслідування Правління МВФ висловило співчуття із приводу позашлюбного зв'язку Стросс-Кана зі старшим економістом в африканському підрозділі МВФ Піроскою Надь. Те, що трапилося, було названо «серйозним прорахунком», однак правління вирішило зберегти Стросс-Кана на посаді директора фонду. Але знайомі Надь пізніше розповідали, що не в міру велелюбний начальник спочатку по суті змусив її до адюльтера, а потім і змусив звільнитися з МВФ.
У ніч на 15 травня 2011 в в Нью-Йорку глава Міжнародного валютного фонду Домінік Стросс-Кан був затриманий за звинуваченням у сексуальних домаганнях. Стросс-Кан не має дипломатичного імунітету. Поліція Нью-Йорка пред'явила голові МВФ офіційні звинувачення у сексуальних домаганнях, спробі зґвалтування і незаконному позбавленні волі. 32-річна покоївка готелю Sofitel на Таймс-сквер звернулася в поліцію, заявивши про домагання з боку глави МВФ. Жінка заявила, що їй вдалося втекти з номера Кана вартістю 3000 доларів за ніч, де, за її словами, і стався інцидент. Незабаром після цього постоялець покинув готель і попрямував в аеропорт.
18 травня Стросс-Кан змушений був подати у відставку з посади голови МВФ.
Під час розслідування інциденту наводяться різні аргументи — на користь невинності Стросс-Кана і навпаки. Сам Стросс-Канн відкидає всі висунуті йому звинувачення.
- Дружина екс-директора МВФ (популярна телеведуча Франції) впевнена у невинності чоловіка. Колега Стросс-Кана по Соціалістичній партії Франції Клод Бартолон заявив, що Домінік Стросс-Кан «іще місяць тому підозрював, що проти нього готують змову». В інтерв'ю французькому каналу BFMTV Бартолон заявив, що 29 квітня — за два тижні до арешту — у телефонній розмові Стросс-Кан сказав йому, нібито «росіяни, зокрема Путін, змовилися з метою створити умови для його відставки з поста глави МВФ», і припустив, що «це буде зроблено за допомогою якихось брудних провокацій».
- Є свідчення і не на користь Стросс-Кана. Французька газета «Ле Фігаро» друкує матеріал, згідно з яким Стросс-Кан був клієнтом будинків розпусти у Нью-Йорку.
5 липня 2011 французька письменниця Трістан Банон подала в прокуратуру Парижа позов проти колишнього глави МВФ Домініка Стросс-Кана, звинувативши його в сексуальних домаганнях.
Бібліографія
- La flamme et la cendre, Grasset, 2002 ()
- Lettre ouverte aux enfants d'Europe, Grasset, 2004 ()
- Marcela Iacub. Belle et Bête. - Editions Stock, 2013, - p. 128. ;
Виноски
- https://www.businessinsider.com/the-fabulous-wife-of-dominique-strauss-kahn-before-he-was-arrested-2011-5#and-yet-he-still-has-a-large-family-3
- . Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 15 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 15 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 15 травня 2011.
- https://www.umoloda.kyiv.ua/number/1885/186/67004/ [ 27 липня 2020 у Wayback Machine.] Жертва Путіна чи садист-ґвалтівник?
- Домінік Стросс-Кан подав в суд на свою екс-коханку Марселу Якуб «за вторгнення в приватне життя» і має намір заборони це мемуарне видання, назвавши книгу «гидотою». У випадку якщо книга надійде в продаж, Стросс-Кан зажадає від часопису «Le Nouvel Observateur» відшкодування у розмірі 100.000 євро за публікацію фрагментів книги.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Dominique Strauss-Kahn |
- (фр.)
- Сайт Socialisme et Démocratie [ 7 листопада 2008 у Wayback Machine.](фр.)
- Офіційний сайт президентської кампанії 2007 [ 23 червня 2017 у Wayback Machine.](фр.)
- Домінік Стросс-Кан у Лентапедії [ 3 листопада 2008 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stross U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kan Dominik Stross Kan fr Dominique Strauss Kahn 25 kvitnya 1949 Nejyi syur Sen Il de Frans Franciya francuzkij ekonomist yevrejskogo pohodzhennya politik golova Mizhnarodnogo valyutnogo fondu u 2007 2011 Kolishnij ministr ekonomiki finansiv i promislovosti 1997 1999 molodshij ministr promislovosti ta zovnishnoyi torgivli 1991 1993 Kolishnij mer mista Sarsel 1995 1997 Deputat Nacionalnoyi asambleyi vpershe vibranij v 1986 Pretenduvav na visunennya kandidatom vid socialistiv na prezidentskih viborah 2007 ale postupivsya Segolen Ruayal Dominik Stross Kan fr Dominique Strauss Kahnfr Dominique Strauss KahnDominik Stross Kan fr Dominique Strauss Kahndirektor rozporyadnik Mizhnarodnogo valyutnogo fondu1 listopada 2007 18 travnya 2011PoperednikRodrigo RatoNastupnikKristin LagardMinistr ekonomiki finansiv i promislovosti Franciyi4 chervnya 1997 2 listopada 1999Narodivsya25 kvitnya 1949 1949 04 25 75 rokiv Nejyi syur Sen Il de Frans FranciyaVidomij yakekonomist politik advokat vikladach universitetuMisce robotiInstitut politichnih doslidzhen Universitet Nansi II Universitet Parizh X Nanter i MVFGromadyanstvo FranciyaNacionalnistyevrejAlma materHEC Paris Bristolskij universitet Institut politichnih doslidzhen Licej Karno Universitet Parizh X Nanter Universitet imeni P yera i Mariyi Kyuri Parizkij universitet d i dPolitichna partiyaSocialistichna partiya PS U shlyubi zAnn Sinkler Anne Sinclair Ditid 1 ReligiyayudejNagorodi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zrobiv politichnu kar yeru yak francuzkij socialist predstavnik pomirnogo krila Socialistichnoyi partiyi PS U Franciyi Dominika Stross Kana chasto nazivayut DSK za jogo inicialami ZhittyepisNarodivsya u yevrejskij rodini 25 kvitnya 1949 v parizkomu peredmisti Nejyi syur Sen departament O de Sen abo Verhiv ya Seni U 1955 sim ya Stross Kaniv vlashtuvalasya v Marokko ale v 1960 pislya silnogo zemletrusu tam povernulasya do Yevropi ta poselilasya v Monako Navchavsya v parizkij Vishij shkoli komerciyi fr Hautes etudes commerciales HEC i Parizkomu instituti politichnih doslidzhen fr Institut d etudes politiques de Paris Sciences Po Oderzhav diplom z derzhavnogo prava doktorskij stupin z ekonomiki Vikladav ekonomiku u vishah u 1977 1980 v Universiteti Nansi II Universite Nancy II z 1981 v Universiteti Parizha X v Nanteri Universite Paris X Nanterre Piznishe vikladav takozh v HEC Nacionalnij shkoli upravlinnya fr Ecole nationale d administration ENA Sciences Po Socialistichna kar yera U 1970 ti debyutuvav v politici yak socialist Z 1974 spivpracyuvav z Centrom socialistichnogo navchannya doslidzhen i osviti fr Centre d etudes de recherche et d education socialiste CERES yakoyu keruvali Zhan P yer Shevenman Alen Gomes i Zhorzh Sar U 1982 priznachenij vice komisarom Generalnogo planovogo komisariatu Togo zh roku opublikuvav knigu Zaoshadzhennya i retratta fr L Epargne et la Retraite napisanu v spivavtorstvi z Denisom Kesslerom majbutnim vice prezidentom Ruhu francuzkih pidpriyemstv U 1986 balotuvavsya v Nacionalnu asambleyu vid Socialistichnoyi partiyi yak kandidat vid departamentu Verhnya Savoya Otrimav peremogu a v 1988 vibranij vid inshogo departamentu Val d Uaz Zgodom bagato raziv pereobiravsya zasidav v parlamenti z 1986 po 1991 v 1997 potim z 2001 Z 1988 po 1991 buv golovoyu parlamentskoyi komisiyi z finansiv a v 1991 uvijshov do skladu uryadu Do 1993 zajmav post molodshogo ministra promislovosti ta zovnishnoyi torgivli v pidporyadkuvanni ministra ekonomiki finansiv i byudzhetu v uryadah Edit Kresson i P yera Beregovua Pislya vidstavki v 1993 zajmavsya privatnoyu praktikoyu v advokatskij kolegiyi Parizha U 1994 na zaproshennya generalnogo direktora Renault Rajmona Levi stav vice prezidentom Klubu promislovosti v Bryusseli U 1995 odruzhuvavsya na televeduchij Anni Sinkler zgodom u nih narodilisya chetvero ditej Za deyakimi vidomostyami odruzhennya na Sinkler zrobilo Stross Kana populyarnim personazhem publikacij francuzkoyi bulvarnoyi presi Paralelno z nacionalnoyu politikoyu z kincya 1980 h pracyuvav v miscevomu samovryaduvanni Z 1989 po 1995 zasidav v municipalnij radi mista Sarsel departament Val d Uaz a potim z 1995 po 1997 buv merom cogo mista Za sukupnist zaslug na cij posadi v 1996 stav prizerom zagalnonacionalnogo konkursu predstavnikiv municipalnih vlastej Marianne d Or Piznishe prodovzhuvav pracyuvati v municipalnij radi 1997 2001 a v 2001 stav vice merom Sarselya Period roboti na postu mera stav chasom ostatochnogo formuvannya perekonan Stross Kana Vin zdobuv populyarnist yak pomirnij socialist prihilnik francuzkoyi modeli zmishanoyi ekonomiki sho poyednuye principi vilnogo rinku iz znachnoyu uchastyu derzhavi U 1997 roci Stross Kan buv pereobranij do parlamentu i v tomu zh roci zajnyav odin z klyuchovih postiv v socialistichnomu uryadi Lionelya Zhospena Lionel Jospin ocholiv ministerstvo ekonomiki finansiv i promislovosti Stross Kana vvazhali arhitektorom ekonomichnogo vidrodzhennya Franciyi naprikinci 1990 h rokiv V period jogo roboti 1997 1999 priskorilosya ekonomichne zrostannya valovij vnutrishnij produkt zbilshivsya na 10 vidsotkiv znizivsya riven bezrobittya Zavdyaki zroblenim uryadom zahodam vdalosya bez zbilshennya deficitu stvoriti dva miljoni robochih misc chislo bezrobitnih sered molodi skorotilosya na 300 tisyach cholovik Virnij prihilnik yevropejskoyi integraciyi Stross Kan zabezpechiv vhodzhennya Franciyi v zonu yevro Zagalnoyevropejska valyuta otrimala v krayini hodinnya z 1 sichnya 1999 roku Stross Kan skorotiv do 5 5 vidsotka podatok na dodanu vartist dlya budivelnogo sektora Nizka derzhavnih pidpriyemstv zokrema telekomunikacijnij gigant France Telecom buli privatizovani Ce viklikalo shvalennya uchasnikiv rinku i kritiku z boku deyakih odnopartijciv Stross Kana V toj zhe chas uspihi ekonomichnoyi programi Stross Kana prinesli jomu status odnogo z lideriv PS U 1998 roci vin uspishno keruvav kampaniyeyu socialistiv na viborah v regionalni organi vladi stav chlenom regionalnoyi radi Il de Frans U listopadi 1999 roku Stross Kan vimushenij buv zalishiti svij ministerskij post cherez skandal Jogo zvinuvachuvali v kilkoh epizodah korupcijnoyi diyalnosti sho zokrema mali misce v period jogo advokatskoyi praktiki Za odnoyu z cih sprav sud vstanoviv sho eks ministr prostavlyav v oficijnih dokumentah dati zadnim chislom ale skladu kriminalnogo zlochinu v jogo diyah ne znajshov Za inshimi epizodami slidstvo do sudu tak i ne bulo dovedene i bulo pripineno U 2001 roci Stross Kan povernuvsya v politiku Vin otrimav peremogu na chastkovih parlamentskih viborah vid svogo starogo okrugu a v 2002 roci buv pereobranij na novij termin na zagalnih viborah U 2004 roci Stross Kan povernuvsya v kerivnictvo PS i pochav pracyuvati nad pidgotovkoyu partiyi do viboriv 2007 roku spilno z Martinoyu Obri Martine Aubry i Zhakom Langom Jack Lang U 2003 za inshimi danimi v 2005 roci spilno z Mishelem Rokarom Michel Rocard i P yerom Moskovisi Pierre Moscovici Stross Kan zasnuvav organizaciyu Livi za Yevropu A gauche en Europe yaka stala odnim z yevropejskih centriv social demokratichnogo ruhu Krim togo Stross Kan ocholiv partijnu grupu Socializm i demokratiya Socialisme et democratie u skladi PS Prezidentska kampaniya 2007 Z nablizhennyam prezidentskih viboriv 2007 roku sered socialistiv pochalasya borotba za visunennya yak partijnij kandidat Hocha favoritom yak pravilo vvazhali Segolen Ruayal pretenziyi na uchast v gonci takozh zayavili Loran Fabius Laurent Fabius Stross Kan Zhak Lang i veteran socialist Lionel Zhospen Stross Kan predstaviv p yatnadcyat punktiv svoyeyi prezidentskoyi programi 17 sichnya 2006 roku Na partijnih viborah Stross Kan vistupiv yak pomirnij kandidat social demokratichnogo tolku Zi vsih pervinnih pretendentiv na viborah zustrilisya Ruayal Stross Kan i Fabius Vse troye brali uchast v specialno organizovanih televizijnih debatah Rozglyadayuchi shansi Stross Kana sposterigachi vvazhali sho vin mig sklasti konkurenciyu Ruayal zavdyaki znachnij pidtrimci molodih viborciv v miskih rajonah Partijni vibori vidbulisya 17 listopada 2006 roku Perekonlivu peremogu na nih otrimala Ruayal yaku pidtrimali 60 vidsotkiv socialistiv Stross Kan sho nabrav 22 vidsotki zajnyav druge misce i trohi viperediv Fabiusa Obidva viznali peremogu Ruayal i Stross Kan pidkresliv sho v borotbi proti pravih PS povinen predstavlyati yedinij kandidat Golovnim supernikom Ruayal na prezidentskih viborah stav lider pravocentristskoyi partiyi Soyuz za Narodnij Ruh Union pour un mouvement populaire UMP ministr vnutrishnih sprav Nikolya Sarkozi Yak yedinij kandidat vid UMP vin buv zatverdzhenij v sichni 2007 roku Krim togo znachnoyu pidtrimkoyu viborciv koristuvavsya kandidat centrist Fransua Bajru Francois Bayrou Zrostannya populyarnosti Bajru viklikalo sered socialistiv diskusiyu Predstavniki pravogo proyevropejski nastroyenogo krila partiyi vklyuchayuchi Stross Kana proponuvali domovitisya z centristom a livi na choli z Fabiusom ideyu soyuzu z pravim politikom kategorichno vidkidali 22 kvitnya 2007 roku projshov pershij tur prezidentskih viboriv v yakomu dva pershi miscya distalisya Sarkozi i Ruayal Naperedodni drugogo turu Ruayal ogolosila sho u razi peremogi mozhe priznachiti Stross Kana golovoyu uryadu Cej krok zv yazuvali z namirom Ruayal zaruchitisya pidtrimkoyu viborciv livocentristiv U drugomu turi sho vidbuvsya 6 travnya peremogu otrimav Sarkozi Pislya porazki Ruayal v tabori socialistiv negajno namitilisya novi rozbizhnosti Stross Kan zayaviv sho nikoli ranishe livi ne buli taki slabki i poyasniv ce tim sho PS tak i ne zmogla onovitisya i pristosuvatisya do suchasnih umov Slabkist livih znov pidtverdilasya na chervnevih parlamentskih viborah de PS zavoyuvala tilki 190 deputatskih misc z 577 UMP otrimala 318 mandativ Mizhnarodnij valyutnij fond V kinci chervnya 2007 roku upravlyayuchij direktor Mizhnarodnogo valyutnogo fondu MVF ispanec Rodrigo Rato Rodrigo Rato nespodivano ogolosiv sho v zhovtni pide u vidstavku Pislya cogo Sarkozi visunuv kandidaturu Stross Kana na misce nastupnika Rato Sam Sarkozi poyasnyuvav svij vibir tim sho vin i Stross Kan shodyatsya v bachenni roboti MVF prote deyaki socialisti zvinuvatili prezidenta v pragnenni za dopomogoyu cogo priznachennya she bilshe oslabiti livu opoziciyu 10 lipnya 2007 roku kandidaturu Stross Kana shvalili bilshist ministriv finansiv krayin YeS vidpovidno do ustavlenogo poryadku yevropejci vibirayut golovu MVF a SShA prezidenta Svitovogo banku 28 veresnya 2007 roku rada direktoriv MVF vibrala Stross Kana na post direktora rozporyadnika Jogo p yatirichnij termin na posadi pochavsya 1 listopada Period kerivnictva Stross Kana v MVF zbigsya z vazhkoyu finansovo ekonomichnoyu krizoyu sho vinikla v SShA i poshirilasya zvidti po vsomu svitu Seksualni skandali Voseni 2008 roku navkolo direktora rozporyadnika MVF Dominika Stross Kana spalahnuv seksualnij skandal pislya togo yak v presi z yavilisya povidomlennya pro te sho minuloyi zimi toj zaviv sluzhbovij roman z pidlegloyu todishnoyu vidpovidalnoyu spivrobitniceyu afrikanskogo viddilu Fondu Piroskoyu Nad yaka zvilnilasya iz fondu v serpni i otrimala pri comu duzhe veliku dopomogu Stross Kan 20 zhovtnya rozislav spivrobitnikam organizaciyi elektronnij list v yakomu oficijno vibachivsya za svoyu povedinku Predstavniki mizhuryadovoyi finustanovi pochali rozsliduvannya stosovno direktora Dominika Stross Kana za pidozroyu v zlovzhivanni sluzhbovim stanovishem MVF najnyav dlya provedennya rozsliduvannya yuridichnu firmu Morgan Lewis amp Bockius LLP shob z yasuvati naskilki adekvatnim posadi bula vihidna dopomoga kohanci direktora pislya yiyi skorochennya Za rezultatami rozsliduvannya Pravlinnya MVF vislovilo spivchuttya iz privodu pozashlyubnogo zv yazku Stross Kana zi starshim ekonomistom v afrikanskomu pidrozdili MVF Piroskoyu Nad Te sho trapilosya bulo nazvano serjoznim prorahunkom odnak pravlinnya virishilo zberegti Stross Kana na posadi direktora fondu Ale znajomi Nad piznishe rozpovidali sho ne v miru velelyubnij nachalnik spochatku po suti zmusiv yiyi do adyultera a potim i zmusiv zvilnitisya z MVF U nich na 15 travnya 2011 v v Nyu Jorku glava Mizhnarodnogo valyutnogo fondu Dominik Stross Kan buv zatrimanij za zvinuvachennyam u seksualnih domagannyah Stross Kan ne maye diplomatichnogo imunitetu Policiya Nyu Jorka pred yavila golovi MVF oficijni zvinuvachennya u seksualnih domagannyah sprobi zgvaltuvannya i nezakonnomu pozbavlenni voli 32 richna pokoyivka gotelyu Sofitel na Tajms skver zvernulasya v policiyu zayavivshi pro domagannya z boku glavi MVF Zhinka zayavila sho yij vdalosya vtekti z nomera Kana vartistyu 3000 dolariv za nich de za yiyi slovami i stavsya incident Nezabarom pislya cogo postoyalec pokinuv gotel i popryamuvav v aeroport 18 travnya Stross Kan zmushenij buv podati u vidstavku z posadi golovi MVF Pid chas rozsliduvannya incidentu navodyatsya rizni argumenti na korist nevinnosti Stross Kana i navpaki Sam Stross Kann vidkidaye vsi visunuti jomu zvinuvachennya Druzhina eks direktora MVF populyarna televeducha Franciyi vpevnena u nevinnosti cholovika Kolega Stross Kana po Socialistichnij partiyi Franciyi Klod Bartolon zayaviv sho Dominik Stross Kan ishe misyac tomu pidozryuvav sho proti nogo gotuyut zmovu V interv yu francuzkomu kanalu BFMTV Bartolon zayaviv sho 29 kvitnya za dva tizhni do areshtu u telefonnij rozmovi Stross Kan skazav jomu nibito rosiyani zokrema Putin zmovilisya z metoyu stvoriti umovi dlya jogo vidstavki z posta glavi MVF i pripustiv sho ce bude zrobleno za dopomogoyu yakihos brudnih provokacij Ye svidchennya i ne na korist Stross Kana Francuzka gazeta Le Figaro drukuye material zgidno z yakim Stross Kan buv kliyentom budinkiv rozpusti u Nyu Jorku 5 lipnya 2011 francuzka pismennicya Tristan Banon podala v prokuraturu Parizha pozov proti kolishnogo glavi MVF Dominika Stross Kana zvinuvativshi jogo v seksualnih domagannyah BibliografiyaLa flamme et la cendre Grasset 2002 ISBN 2 01 279122 0 Lettre ouverte aux enfants d Europe Grasset 2004 ISBN 2 246 68251 7 Marcela Iacub Belle et Bete Editions Stock 2013 p 128 ISBN 2234074908 ISBN 9782234074903Vinoskihttps www businessinsider com the fabulous wife of dominique strauss kahn before he was arrested 2011 5 and yet he still has a large family 3 Arhiv originalu za 18 travnya 2011 Procitovano 15 travnya 2011 Arhiv originalu za 18 travnya 2011 Procitovano 15 travnya 2011 Arhiv originalu za 18 travnya 2011 Procitovano 15 travnya 2011 https www umoloda kyiv ua number 1885 186 67004 27 lipnya 2020 u Wayback Machine Zhertva Putina chi sadist gvaltivnik Dominik Stross Kan podav v sud na svoyu eks kohanku Marselu Yakub za vtorgnennya v privatne zhittya i maye namir zaboroni ce memuarne vidannya nazvavshi knigu gidotoyu U vipadku yaksho kniga nadijde v prodazh Stross Kan zazhadaye vid chasopisu Le Nouvel Observateur vidshkoduvannya u rozmiri 100 000 yevro za publikaciyu fragmentiv knigi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dominique Strauss Kahn Wikinews Vikinovini mayut podiyu pov yazanu z ciyeyu statteyu Kriminalna sprava proti Dominika Stross Kana zakrita fr Sajt Socialisme et Democratie 7 listopada 2008 u Wayback Machine fr Oficijnij sajt prezidentskoyi kampaniyi 2007 23 chervnya 2017 u Wayback Machine fr Dominik Stross Kan u Lentapediyi 3 listopada 2008 u Wayback Machine ros