Вулиця Кавова

Вулиця Кавова — вулиця у Галицькому районі міста Львова, у межах історичного центру міста. Починається від арочного проходу, що в будинку № 35 на проспекті Свободи та прямує до вулиці Наливайка.

Вулиця Кавова Львів
Місцевість	Історичний центр Львова
Район	Галицький
Назва на честь	кави
Колишні назви
Пасаж Феллерів, Михальчука
польського періоду (польською)	Pasaż Fellerów
радянського періоду (українською)	Пасаж Феллерів, Михальчука
радянського періоду (російською)	Пасаж Феллеров, Михальчука
Загальні відомості
Протяжність	80 м
Координати початку	49°50′33″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.8425972° пн. ш. 24.0263611° сх. д. / 49.8425972; 24.0263611Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.8425972° пн. ш. 24.0263611° сх. д. / 49.8425972; 24.0263611
Координати кінця	49°50′32″ пн. ш. 24°01′28″ сх. д. / 49.8424889° пн. ш. 24.0247111° сх. д. / 49.8424889; 24.0247111
поштові індекси	79007
Транспорт
Рух	пішохідна
Покриття	бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі	№ 3—7
Архітектурні пам'ятки	№ 3, 4, 5, 6, 7
Поштові відділення	ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)
Аптеки	«Дешева аптека»
Забудова	класицизм, історизм
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	пошук у Nominatim
Мапа
Вулиця Кавова у Вікісховищі

Від 2017 року вулиця Кавова стала пішохідною. Відповідне рішення щодо вулиці Кавової прийняла міська комісія з безпеки дорожнього руху. Вулиця Кавова входить до складу пішохідного кільця, яким хочуть оточити центр міста.

Назва

• 1916—1950 роки — Пасаж Феллерів. Пасаж Феллерів був створений на початку XX століття та займав всю нинішню вулицю Михальчука. Крамниці в ньому розташовувалися на перших поверхах (в партерах) житлових будинків. Пасаж початково тягнувся від сучасного проспекту Свободи, доки на початку пасажу у 1903 році був збудований чотириповерховий будинок під № 35 за проєктом архітектора Артура Шлеєна, до сучасної вулиці Наливайка. Частину пасажу від вулиці Тиктора була зруйнована під час другої світової війни.
• 1950—2022 роки — вулиця Михальчука, на честь члена Комуністичного Союзу Молоді Західної України, студента Львівської політехніки Ігоря Михальчука, що 14 березня 1933 року загинув у львівській в'язниці «Бригідки».
• Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18 серпня 2022 року вулицю Михальчука перейменовано на вул. Кавову. Своїй назві вулиця завдячує міському рекорду — у Львові найбільша в світі кількість кав'ярень на душу населення, а сама кава — своєрідний бренд Львова, важлива частина міської культури.

Забудова

В архітектурному ансамблі вулиці Кавової присутні класицизм, історизм. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.

№ 3, 4 — за Польщі в партері житлового будинку № 3 працювала крамниця готового одягу «Na-Lim», нині тут кафе-бар «Втіха». Житловий будинок № 4 споруджений у 1902 році за проєктом архітектора Артура Шлеєна, в партері якого містилися крамниці текстильних товарів Горовіца та крамниця тканин Мецгера, за радянських часів тут працювала майстерня з пошиття театральних костюмів та весільний салон «Анастасія Споса». Будинки входили до складу комплексу колишнього пасажу Феллерів та внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 991-м та № 1635-м.

№ 5, 6, 7 — за Польщі в партері житлового будинку № 5 працювало ательє дамських капелюхів Любіна. Нині тут солярій, салон краси «Ламія» та ресторан здорового харчування «Смаколик». У міжвоєнний період в партері житлового будинку № 6 містилася крамниця тканин Шлєссера, нині — бутік одягу «La Forsa», аптечна крамниця мережі «Дешева аптека» та майстерня «Папірус». В партері житлового будинку № 7 нині міститься туристична фірма «Роза вітрів». Будинки входили до складу комплексу колишнього пасажу Феллерів та внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під загальним охоронним № 1042-м.

Примітки

1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 16 листопада 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
4. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 93.
5. Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
6. Ще одна вулиця в центрі Львова буде пішохідною. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 вересня 2017. оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 13 вересня 2020.
7. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 88.
8. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 252.
9. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 40.
10. З історії революційного руху у Львові, 1957, с. 746.
11. Цей день в історії. 14 березня 1933 року. today.org.ua. Процитовано 13 вересня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
12. Катерина Родак (18 серпня 2022). Депутати погодили перейменування ще 20 вулиць у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 18 серпня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
13. Львів потрапив до міжнародного рейтингу. lviv.vgorode.ua. 18 грудня 2017. Процитовано 18 серпня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела

• З історії революційного руху у Львові. 1917—1939: документи і матеріали / Інститут суспільних наук АН УРСР, Львівський обласний державний архів; упоряд.: Г. І. Ковальчак та ін.; відп. ред. І. П. Крип'якевич. — Львів : Львівське книжково-журнальне видавництво, 1957. — 795 с.
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Михальчука вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — .
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — .
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 289, 290. — .
• Мельник І. В. Краківське передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 232—285. — .

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Михальчука С. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 вересня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()