Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ша́хтне по́ле — родовище або його частина, відведена для розробки однією шахтою.
У шахтному полі вугільної шахти може бути один або декілька вугільних пластів.
Шахтному полю в міру можливості прагнуть надати форму прямокутника, витягнутого у напрямку простягання пласта. Оскільки пласти вугілля рідко мають витримане залягання і часто перетинаються геологічними порушеннями, форма шахтного поля може істотно варіюватися.
Реальні розміри шахтних полів наступні:
- для пологих пластів — від 3 до 10-12 км по простяганню і від 1,5 до 5 км по падінню;
- для крутих пластів — від 2,5 до 7 км по простяганню і від 0,8 до 1,5 км по падінню.
Довжина шахтного поля рудників, як правило, становить 1—2 км, такого ж розміру буває і глибина стволів.
Характер залягання вугільного пласта (рудного тіла) на кресленнях досить повно відображається ізогіпсамі покрівлі або підошви. Для зображення форми залягання пласта вугілля ізогіпси його підошву або покрівлю проеціюють при заляганні під кутом 0—60° на горизонтальну, а при більшому куті залягання — на вертикальну площину.
Кількість корисних копалини в межах шахтного поля називають запасами шахтного поля.
Межі шахтного поля
Межі (границі) шахтного поля — поверхні, що обмежують шахтне поле і відокремлюють його від іншої частини родовища.
Відстань між межами шахтного поля по простяганню називають розміром шахтного поля по простяганню і позначають літерою S. Нижню і верхню межі шахтного поля, якщо вони є штучними межами, прагнуть задати за ізогіпсами пласта. При негоризонтальному заляганні пластів верхню межу називають межею за підняттям, або верхньою технічною межею, нижню межу - межею за падінням, або нижньою технічною межею, бокові межі — межами за простяганням. Відстань між верхньою і нижньою технічними межами називають розміром шахтного поля по падінню і позначають літерою Н. Бокові межі шахтного поля здебільшого іменують за назвами сторін світу (див. рисунок).
Межі шахтного поля бувають природними, коли вони проходять по великих геологічних порушеннях, або коли пласти виходять під наноси, і штучними — визначеними в процесі виділення поля конкретної шахти. Фіксовані (природні) межі можуть визначатися:
- контурами самого родовища, якщо на ньому розташовується одна шахта;
- контурами робочої потужності пласта або кондиційної характеристики вугілля, наприклад, за вмістом золи або сірки та ін.;
- виходом пласта під наноси;
- значними геологічними порушеннями;
- межами охоронних ціликів під будинками та спорудами на поверхні, під залізницями, великими водосховищами тощо.
Умовні межі шахтного поля встановлюються на підставі техніко-економічних розрахунків і затверджуються Державною комісією з запасів (ДКЗ). До умовних відносяться також межі шахтного поля сусідніх шахт.
Поділ шахтного поля на частини
В залежності від розмірів, конфігурації шахтного поля, наявності великих геологічних порушень та ін. факторів, шахтні поля поділяються на блоки, , панелі, поверхи.
Для виробництва робіт з видобутку руди родовища, що мають крутий кут залягання, розділяють гірничими виробками на порівняно невеликі дільниці: поверхи і блоки.
Частина шахтного поля, розміщена по один бік вертикальної площини, що проведена навхрест простягання пласта й проходить через розкривну виробку (вертикальний або похилий стовбур, капітальний бремсберґ чи похил), називається крило шахтного поля. Крила, як правило, позначають відповідно до частин світу (західне, північне тощо). Нормальне шахтне поле має два крила. Поділ шахтного поля на крила проводять, як правило, за умови рівності вмісту в них промислових запасів. У родовищах з витриманими елементами залягання обидва крила шахтного поля мають однакову, звичайно прямокутну, форму і однакові розміри. При неправильному заляганні форма і розміри крил шахтного поля різні. Останні можуть бути від декількох сотень м до декількох км (для великих шахт). Обидва крила шахтного поля розкривають за єдиною схемою вертикальними або похилими стовбурами при однаковій схемі підготовки виїмкових полів. Розробляють крила шахтного поля одночасно в напрямку від головного стовбура до межі шахтного поля.
Див. також
Література
- Основи технології гірничих робіт / За. ред. К. Ф. Сапицького. — К.: ІСДО, 1993. — 196 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Килячков А. П. Технология горного производства. — М.: Недра, 1985.
- Некрасовский Я. Э., Колоколов О. В. Основы технологии горного производства. — М.: Недра, 1981. — 200 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sha htne po le rodovishe abo jogo chastina vidvedena dlya rozrobki odniyeyu shahtoyu U shahtnomu poli vugilnoyi shahti mozhe buti odin abo dekilka vugilnih plastiv Shahtnomu polyu v miru mozhlivosti pragnut nadati formu pryamokutnika vityagnutogo u napryamku prostyagannya plasta Oskilki plasti vugillya ridko mayut vitrimane zalyagannya i chasto peretinayutsya geologichnimi porushennyami forma shahtnogo polya mozhe istotno variyuvatisya Realni rozmiri shahtnih poliv nastupni dlya pologih plastiv vid 3 do 10 12 km po prostyagannyu i vid 1 5 do 5 km po padinnyu dlya krutih plastiv vid 2 5 do 7 km po prostyagannyu i vid 0 8 do 1 5 km po padinnyu Dovzhina shahtnogo polya rudnikiv yak pravilo stanovit 1 2 km takogo zh rozmiru buvaye i glibina stvoliv Harakter zalyagannya vugilnogo plasta rudnogo tila na kreslennyah dosit povno vidobrazhayetsya izogipsami pokrivli abo pidoshvi Dlya zobrazhennya formi zalyagannya plasta vugillya izogipsi jogo pidoshvu abo pokrivlyu proeciyuyut pri zalyaganni pid kutom 0 60 na gorizontalnu a pri bilshomu kuti zalyagannya na vertikalnu ploshinu Kilkist korisnih kopalini v mezhah shahtnogo polya nazivayut zapasami shahtnogo polya Mezhi shahtnogo polyaMezhi granici shahtnogo polya poverhni sho obmezhuyut shahtne pole i vidokremlyuyut jogo vid inshoyi chastini rodovisha Vidstan mizh mezhami shahtnogo polya po prostyagannyu nazivayut rozmirom shahtnogo polya po prostyagannyu i poznachayut literoyu S Nizhnyu i verhnyu mezhi shahtnogo polya yaksho voni ye shtuchnimi mezhami pragnut zadati za izogipsami plasta Pri negorizontalnomu zalyaganni plastiv verhnyu mezhu nazivayut mezheyu za pidnyattyam abo verhnoyu tehnichnoyu mezheyu nizhnyu mezhu mezheyu za padinnyam abo nizhnoyu tehnichnoyu mezheyu bokovi mezhi mezhami za prostyagannyam Vidstan mizh verhnoyu i nizhnoyu tehnichnimi mezhami nazivayut rozmirom shahtnogo polya po padinnyu i poznachayut literoyu N Bokovi mezhi shahtnogo polya zdebilshogo imenuyut za nazvami storin svitu div risunok Mezhi shahtnogo polya buvayut prirodnimi koli voni prohodyat po velikih geologichnih porushennyah abo koli plasti vihodyat pid nanosi i shtuchnimi viznachenimi v procesi vidilennya polya konkretnoyi shahti Fiksovani prirodni mezhi mozhut viznachatisya konturami samogo rodovisha yaksho na nomu roztashovuyetsya odna shahta konturami robochoyi potuzhnosti plasta abo kondicijnoyi harakteristiki vugillya napriklad za vmistom zoli abo sirki ta in vihodom plasta pid nanosi znachnimi geologichnimi porushennyami mezhami ohoronnih cilikiv pid budinkami ta sporudami na poverhni pid zaliznicyami velikimi vodoshovishami tosho Umovni mezhi shahtnogo polya vstanovlyuyutsya na pidstavi tehniko ekonomichnih rozrahunkiv i zatverdzhuyutsya Derzhavnoyu komisiyeyu z zapasiv DKZ Do umovnih vidnosyatsya takozh mezhi shahtnogo polya susidnih shaht Podil shahtnogo polya na chastiniDokladnishe Pidgotovka shahtnogo polya V zalezhnosti vid rozmiriv konfiguraciyi shahtnogo polya nayavnosti velikih geologichnih porushen ta in faktoriv shahtni polya podilyayutsya na bloki paneli poverhi Dlya virobnictva robit z vidobutku rudi rodovisha sho mayut krutij kut zalyagannya rozdilyayut girnichimi virobkami na porivnyano neveliki dilnici poverhi i bloki Chastina shahtnogo polya rozmishena po odin bik vertikalnoyi ploshini sho provedena navhrest prostyagannya plasta j prohodit cherez rozkrivnu virobku vertikalnij abo pohilij stovbur kapitalnij bremsberg chi pohil nazivayetsya krilo shahtnogo polya Krila yak pravilo poznachayut vidpovidno do chastin svitu zahidne pivnichne tosho Normalne shahtne pole maye dva krila Podil shahtnogo polya na krila provodyat yak pravilo za umovi rivnosti vmistu v nih promislovih zapasiv U rodovishah z vitrimanimi elementami zalyagannya obidva krila shahtnogo polya mayut odnakovu zvichajno pryamokutnu formu i odnakovi rozmiri Pri nepravilnomu zalyaganni forma i rozmiri kril shahtnogo polya rizni Ostanni mozhut buti vid dekilkoh soten m do dekilkoh km dlya velikih shaht Obidva krila shahtnogo polya rozkrivayut za yedinoyu shemoyu vertikalnimi abo pohilimi stovburami pri odnakovij shemi pidgotovki viyimkovih poliv Rozroblyayut krila shahtnogo polya odnochasno v napryamku vid golovnogo stovbura do mezhi shahtnogo polya Div takozhRozkrittya shahtnogo polya Kar yerne poleLiteraturaOsnovi tehnologiyi girnichih robit Za red K F Sapickogo K ISDO 1993 196 s ISBN 5 7763 1499 2 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Kilyachkov A P Tehnologiya gornogo proizvodstva M Nedra 1985 Nekrasovskij Ya E Kolokolov O V Osnovy tehnologii gornogo proizvodstva M Nedra 1981 200 s