Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Польщі.
Загальна характеристика
На початку XXI ст. в П. нараховують понад 70 різних к.к. Найважливіші з них представлені в табл. 1. Серед країн ЄС Польща займає за запасами бурого вугілля 6-е, кам'яного вугілля та срібла — 7-е, міді — 8-е, свинцю та цинку — 10-е місце [Ґлюкауф, № 1, 2002].
Табл. 1. Запаси основних корисних копалин Польщі (1998/99)
Корисні копалини | Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | |
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 1000 | 2000 | 50 (BaSO4) | 0,3 |
Залізні руди, млн т | 300 | 800 | 30 (Fe) | 0,2 |
Золото, т |
| 30 |
|
|
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т | 10 | 20 | 10 (К2О) | 0,1 |
Мідь, тис. т | 22200 | 36000 | 1,69 (Cu) | 3,3 |
Нафта, млн т | 5,5 |
|
|
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 149 |
|
| 0,1 |
Свинець, тис. т | 2380 | 3890 | 1,3 (Pb) | 2 |
Срібло, т | 66000 | 81000 | 50 г/т | 12,1 |
Вугілля, млн т | 42100 | 14478 |
|
|
Цинк, тис. т | 6942 | 12037 | 3,7 (Zn) | 2,5 |
Уран, тис. т |
| 13,7 | 0,06 |
|
Окремі види корисних копалин
Вуглеводні. Запаси нафти в 1987 складали всього бл. 2 млн т, і внутрішні потреби країни задовольнялися в основному за рахунок імпорту. За даними 1996, запаси природного газу в Польщі оцінювалися в 121 млрд м³. Родов. нафти і природного газу (бл. 250) знаходяться в межах Центральноєвропейського, Північно-Передкарпатського і Карпатського нафтогазоносних басейнів (НГБ).
Центральноєвропейський НГБ охоплює платформні області П. Переважна кількість родов. знаходиться на Передсудетській монокліналі і в Помор'ї. Найзначніші родов.: нафтові — Камень-Поморскі, Дашево; газові — Богдай-Уцехув, Жухлюв, Вешховіце, Тархали, Равіч, Чешув, Гожіслав, Боженцін. Родов. газу в осн. пов'язані з теригенними відкладами ниж. пермі і в меншій мірі з верхньопермськими карбонатними породами, до яких приурочені поклади майже всіх нафтових родовищ. Нафти сірчисті, густиною 850—870 кг/м3. Гази переважно метанові, часто з високим вмістом азоту і домішкою гелію. Глиб. залягання покладів 1-3,5 км. Північно-Передкарпатський НГБ знаходиться в Передкарпатському прогині. У зовн. частині прогину знаходяться переважно газові родов., поклади яких приурочені до г.п. від девону до міоцену (міоцен — осн. газоносний горизонт). Найзначніші газові родов.: Перемишль-Яксманіце, Красне-Альбігова, Любачів, Тарнів, Каньчуга, Вигода, в Ясельсько-Кросненському нафтовому районі, а також у Балтійському морі і інш. Гази в осн. метанові, з невеликим вмістом азоту. Нафтові родов. дрібні. Нафти малосірчисті, від важких до легких. Глибини залягання родов. нафти і газу від сотень м до 1,5-2,5 км. Карпатський НГБ охоплює флішеві покривала Зовнішніх Карпат. Родов. переважно нафтові, рідше газові, нафтогазоносність пов'язана з крейдо-палеогеновим флішем. Нафти переважно легкі, малосірчисті. Родов. багатопластові, складної будови, залягають на глиб. від сотень м до 3,5 км (Ванькова, Потік, Харкльова-Погожіна і інш.).
Вугілля. У кінці 1980-х років запаси вугілля в Польщі оцінювалися приблизно в 40 млрд т; у 1996 — в 65 млрд т. Основні родовища кам'яного вугілля в Польщі знаходяться в Сілезії, а також в Валбжіхському і Люблінському басейнах. Станом на 2000 р у країні є 112 родов. вугілля з ресурсами 61500 млн т [World Coal. — 2001. — 10, № 11. — Р. 27-31]. Серед енергетичних ресурсів найбільше значення має кам'яне вугілля (ресурси 64,9 млрд т на глибині до 1000 м, 1999). Запаси кам'яного вугілля на 2001 р: балансові — 16 млрд т (у 1990 р — бл. 30 млрд т), промислові — 7,5 млрд т, видобувні — 5 млрд т (за Є.Кіцкі, 2002). Родов. кам'яного вугілля знаходяться в Верхньосілезькому кам'яновугільному бас. (на півдні), Нижньосілезькому вугільному бас (на півд.-зах.) і Люблінському вуг. бас. (на півд.-сх.). З розвіданих запасів кам. вугілля бл. 67 % складають енергетичні, інші — коксівне вугілля. Вугільні пласти залягають у відкладах верх. карбону. Потужність вугленосної товщі Верхньосілезького бас. 6,0-2,5 км. Розвідано дек. сотень пластів вугілля, найпотужніші з них до 20 м. На заході вугільна товща зім'ята в дисгармонійні, а в іншій частині бас. в пологі складки, ускладнені численними скидами і зсувами. Потужність вугленосної товщі Нижньосілезького басейну понад 1,5 км. Вона містить дек. десятків пластів вугілля, переважають пласти потужністю 1,2-1,5 м, бл. 50 % коксівного вугілля. Умови залягання складні. Потужність вугленосної товщі Люблінського бас. бл. 0,7 км. Вона містить 90 пластів, переважно потужністю 0,9-1,3 м. Вугілля в осн. енергетичне. Залягання вугільних пластів спокійне. Покрівля вугленосної товщі на глиб. 450—750 м.
У Верхній Сілезії, крім кам'яного вугілля, є також метан (понад 90 км3).
Буре вугілля. В Польщі відсутнє.
Залізняк зустрічається в родов. магматичного і осадового походження. До перших належить родов. Кшемянка, пов'язане з анортозитами протерозойського кристалічного фундаменту в межах Мазурсько-Сувалковського підняття. Руди ільменіт-магнетитового складу, з сер. вмістом Fe 27 %; присутні також титан і ванадій. Осадові родов. залізняку відомі в Судетах (Ковари), на Краківсько-Сілезькій монокліналі (Ченстоховський район), на околиці Свентокшиських гір (Конське) і в Помор'ї (Лобез). Руди сидеритового складу пов'язані з відкладами ниж. і сер. юри; сер. вміст Fe бл. 30 %, є домішки фосфору і сірки. У 1962 році в околиці Сувалок відкрито дуже багаті (за оцінками — 1 млрд т) поклади магнетиту з домішками титану і ванадію.
Мідь. Польща має найбільші в Європі підтверджені і загальні запаси міді (1999). Осадові родов. мідних руд, одні з найбільших у світі, знаходяться в межах Передсудетської монокліналі і приурочені до відкладів цехштейну. Мідні мергелі і сланці залягають у болеславіцько-злоторийській мульді, а також між Лубіном і Глоговом (Лєгніцько-Глоговський мідний район). Руди представлені мідноносними сланцями, пісковиками і мінералізованими міддю вапняками та доломітами (карбонатна руда). Сер. потужність мідноносних осадів 2 м, вміст Cu 0,8-2,5 %. Гол. рудні мінерали — халькозин, борніт і халькопірит. Руди містять також домішки срібла, свинцю, нікелю, кобальту, ванадію, золота, платини, кадмію, рутенію і інш. елементів. Рудні тіла простежені на глиб. 800—1800 м. Родов. Північно-Судетської мульди пов'язані з осадово-вулканогенними породами. Вміст Cu в них 0,5-0,8 %, сер. потужність рудоносних пластів 0,5 м.
Нікель. Родов. нікелевих руд Шкляри відоме в Ниж. Сілезії. Силікатно-нікелеві руди пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів палеозою, потужністю до 8 м. Сер. вміст Ni 0,7 %, Fe 10-15 %, Со 0,04 %. Крім цього, є поклади руд нікелю у Зомбковіці Сілезькій. Поліметали. Запаси свинцевих і цинкових руд в П. значні. За підтвердженими запасами свинцю Польща посідає 1-е місце в Зах. Європі (1999), а цинку — 2-е місце (після Ірландії, 1999). Поліметалічні родов. виявлені на півдні країни, i у Верх. Сілезії, де вони приурочені до доломіту сер. тріасу. Головні з них — Битом, Поможани, Тшебьонка, Олькуш, Завєрце. Поклади жильні, лінзові і пластові. Є також штоко- і трубоподібні поклади потужністю до 40 м. Руди переважно сульфідні (складені сфалеритом і ґаленітом); на невеликих глибинах а зоні окиснення зустрічаються галмейні руди. Вміст Pb 1,2-1,5 %, Zn 5-6 %; попутні компоненти — срібло, талій, мідь, арсен, молібден, кадмій. Генезис рудних тіл спірний. Глиб. залягання 20-250 м. Руди цинку і олова знаходяться також в околицях Олькуша, Болеславля, Хжанова і Зав'єрця.
Срібло. За підтвердженими і загальними запасами срібла Польща займає 1-е місце в Європі (1999). У Польщі 67 % підтверджених запасів срібла зосереджено в рудах мідних родовищ Любін (15.4 тис. т), Рудна (15 тис. т), Полковіце-Серошовіце (13.7 тис.т) Лєгніце-Глогувського рудного району. Руди характеризуються високою якістю. Середній вміст срібла в них коливаються від 34 до 73 г/т. Із цих родовищ в Польщі добувається до 98 % срібла. Інші запаси пов'язані з свинцево-цинковими рудами з низькими вмістами срібла.
Калійні солі супроводять поклади кам. солі цехштейну. Найбільші поклади поліґаліту виявлені на півночі, в районі Пуцької затоки (Хлапово, Мерошино, Сважево), де поліґаліт утворює лінзи потужністю 6-75 м на глиб. 30-225 м вміст K2O 7-13 %. Поклади поліґаліту є над Гданською бухтою.
Гірничохімічна сировина. В цій царині основну роль відіграють сірка (її поклади оцінюються на 629 млн т) і кам'яна сіль (80 млрд т). Родов. самородної сірки, відкриті у 1953, належать до числа найбільших у світі і розташовані в півн. частині Передкарпатського прогину. Головне з них — Тарнобжег (Пясечно, Махів, Єзірко). Родов. пластового типу (Гжібув, Рудники, Барану, Махув і інш.) пов'язані з гіпсом і ангідритами міоцену, в яких вони заповнюють каверни і тріщини. Потужність сірковмісних пластів від дек. м до перших десятків м. Сер. вміст S у породі 25 %, глиб. покладів від 20 до 350 м. Виявлені родов. сірки також біля Лубачева (Горинець, Башня).
Кам'яна сіль знаходиться на Підкарпатті (Бохня, Вєлічка, Ленжковіце, Сєдлець) та у вигляді соляних стовпів у північно-східній Великопольщі, а також на Куявії (Іновроцлав, Гура, Клодава, Ізбіца, Рогізно, Могільно). Родов. кам'яної солі є складовою частиною комплексу порід цехштейна в платформній частині країни (Дамаславек, Ізбіца, Любень, Ланіта і інш.) і сер. міоцену в Передкарпатському прогині (Ленжковіце, Войніч і інш.). Характерне утворення соляних куполів. Найбільші родов. пермських солей — Клодава, Гура, Іновроцлав, Могільно (є включення лінз калієво-магнієвих солей), міоценових — Вєлічка, Бохня.
Фосфорити. Родов. фосфоритів (Рейон-Ілжа і інш.) розташовані в півн. обрамленні Свентокшиських гір. Фосфорит утворює конкреції (17-28 % від маси г.п.) в пісках і мергелях ниж. крейди. Продуктивний горизонт має потужність до 25 м. Глиб. залягання пластів від дек. десятків до 300 м.
Польща має численні родов. нерудних буд. матеріалів, що включають бл. 30 видів мінеральної сировини. Серед них найбільше значення мають граніти кам'яновугільної доби і докембрійські мармури Ниж. Сілезії, облицювальні пісковики верх. крейди в окрузі Нова-Руда і верх. юри на схилах Свентокшиських гір, вапняки для цем. і хім. промисловості, пов'язані з відкладами девону і юри в Свентокшиських горах, девону і тріасу в Сілезько-Краківському районі, облицювальні вапняки палеогену- неогену та інш. Багаті поклади нерудних буд. м-лів залягають у Судетах і на Судетському Передгір'ї (граніти, сієніти, габро, порфіри, мелафіри, діабази, базальти, кварцові сланці, мармури, пісковики), на краю Свентокшиських гір (пісковики, вапняки), на Любельській височині і в околиці Холма (мергелі і крейдові вапняки), у Нідзіанській мульді (гіпси), на Куявії і Краківсько-Ченстоховській височині (вапняки). На всій тер. П. піски, глини, гравій та ілювій.
Крім того, на тер. П. виявлені числ. поклади торфу, жильні родов. бариту (околиці Валбжиха), гіпсу (Джишлав, Ніда), дорогоцінних і виробних каменів (Янтар, Пагурки-Зах, Йорданув) і інші.
Польща має багаті ресурси геотермальних вод. Найбільші з них розташовані між Коніном і Лодзю, Познанню і Пілою, в околиці Щецина і на Підхаллі. У Пижицях (Західнопоморське воєводство) діє перша у Польщі геотермічна теплоцентраль (запущена до експлуатації у 1996 році). Є численні лікувальні мінеральні джерела з хлоридними водами, вуглеводневими і сірковими водами (передусім у Судетах і Бескидах).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Корисні копалини і гірнича промисловість Польщі / В. Білецький // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка. Т. 9 : Техніка, гірнича справа, хімія, медицина, біологія. — Донецьк, 2005. — С. 71–85.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Polshi Zagalna harakteristikaNa pochatku XXI st v P narahovuyut ponad 70 riznih k k Najvazhlivishi z nih predstavleni v tabl 1 Sered krayin YeS Polsha zajmaye za zapasami burogo vugillya 6 e kam yanogo vugillya ta sribla 7 e midi 8 e svincyu ta cinku 10 e misce Glyukauf 1 2002 Tabl 1 Zapasi osnovnih korisnih kopalin Polshi 1998 99 Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 1000 2000 50 BaSO4 0 3 Zalizni rudi mln t 300 800 30 Fe 0 2 Zoloto t 30 Kalijni soli v pererahunku na K2O mln t 10 20 10 K2O 0 1 Mid tis t 22200 36000 1 69 Cu 3 3 Nafta mln t 5 5 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 149 0 1 Svinec tis t 2380 3890 1 3 Pb 2 Sriblo t 66000 81000 50 g t 12 1 Vugillya mln t 42100 14478 Cink tis t 6942 12037 3 7 Zn 2 5 Uran tis t 13 7 0 06 Okremi vidi korisnih kopalinVuglevodni Zapasi nafti v 1987 skladali vsogo bl 2 mln t i vnutrishni potrebi krayini zadovolnyalisya v osnovnomu za rahunok importu Za danimi 1996 zapasi prirodnogo gazu v Polshi ocinyuvalisya v 121 mlrd m Rodov nafti i prirodnogo gazu bl 250 znahodyatsya v mezhah Centralnoyevropejskogo Pivnichno Peredkarpatskogo i Karpatskogo naftogazonosnih basejniv NGB Centralnoyevropejskij NGB ohoplyuye platformni oblasti P Perevazhna kilkist rodov znahoditsya na Peredsudetskij monoklinali i v Pomor yi Najznachnishi rodov naftovi Kamen Pomorski Dashevo gazovi Bogdaj Ucehuv Zhuhlyuv Veshhovice Tarhali Ravich Cheshuv Gozhislav Bozhencin Rodov gazu v osn pov yazani z terigennimi vidkladami nizh permi i v menshij miri z verhnopermskimi karbonatnimi porodami do yakih priurocheni pokladi majzhe vsih naftovih rodovish Nafti sirchisti gustinoyu 850 870 kg m3 Gazi perevazhno metanovi chasto z visokim vmistom azotu i domishkoyu geliyu Glib zalyagannya pokladiv 1 3 5 km Pivnichno Peredkarpatskij NGB znahoditsya v Peredkarpatskomu progini U zovn chastini proginu znahodyatsya perevazhno gazovi rodov pokladi yakih priurocheni do g p vid devonu do miocenu miocen osn gazonosnij gorizont Najznachnishi gazovi rodov Peremishl Yaksmanice Krasne Albigova Lyubachiv Tarniv Kanchuga Vigoda v Yaselsko Krosnenskomu naftovomu rajoni a takozh u Baltijskomu mori i insh Gazi v osn metanovi z nevelikim vmistom azotu Naftovi rodov dribni Nafti malosirchisti vid vazhkih do legkih Glibini zalyagannya rodov nafti i gazu vid soten m do 1 5 2 5 km Karpatskij NGB ohoplyuye flishevi pokrivala Zovnishnih Karpat Rodov perevazhno naftovi ridshe gazovi naftogazonosnist pov yazana z krejdo paleogenovim flishem Nafti perevazhno legki malosirchisti Rodov bagatoplastovi skladnoyi budovi zalyagayut na glib vid soten m do 3 5 km Vankova Potik Harklova Pogozhina i insh Vugillya U kinci 1980 h rokiv zapasi vugillya v Polshi ocinyuvalisya priblizno v 40 mlrd t u 1996 v 65 mlrd t Osnovni rodovisha kam yanogo vugillya v Polshi znahodyatsya v Sileziyi a takozh v Valbzhihskomu i Lyublinskomu basejnah Stanom na 2000 r u krayini ye 112 rodov vugillya z resursami 61500 mln t World Coal 2001 10 11 R 27 31 Sered energetichnih resursiv najbilshe znachennya maye kam yane vugillya resursi 64 9 mlrd t na glibini do 1000 m 1999 Zapasi kam yanogo vugillya na 2001 r balansovi 16 mlrd t u 1990 r bl 30 mlrd t promislovi 7 5 mlrd t vidobuvni 5 mlrd t za Ye Kicki 2002 Rodov kam yanogo vugillya znahodyatsya v Verhnosilezkomu kam yanovugilnomu bas na pivdni Nizhnosilezkomu vugilnomu bas na pivd zah i Lyublinskomu vug bas na pivd sh Z rozvidanih zapasiv kam vugillya bl 67 skladayut energetichni inshi koksivne vugillya Vugilni plasti zalyagayut u vidkladah verh karbonu Potuzhnist vuglenosnoyi tovshi Verhnosilezkogo bas 6 0 2 5 km Rozvidano dek soten plastiv vugillya najpotuzhnishi z nih do 20 m Na zahodi vugilna tovsha zim yata v disgarmonijni a v inshij chastini bas v pologi skladki uskladneni chislennimi skidami i zsuvami Potuzhnist vuglenosnoyi tovshi Nizhnosilezkogo basejnu ponad 1 5 km Vona mistit dek desyatkiv plastiv vugillya perevazhayut plasti potuzhnistyu 1 2 1 5 m bl 50 koksivnogo vugillya Umovi zalyagannya skladni Potuzhnist vuglenosnoyi tovshi Lyublinskogo bas bl 0 7 km Vona mistit 90 plastiv perevazhno potuzhnistyu 0 9 1 3 m Vugillya v osn energetichne Zalyagannya vugilnih plastiv spokijne Pokrivlya vuglenosnoyi tovshi na glib 450 750 m U Verhnij Sileziyi krim kam yanogo vugillya ye takozh metan ponad 90 km3 Bure vugillya V Polshi vidsutnye Zaliznyak zustrichayetsya v rodov magmatichnogo i osadovogo pohodzhennya Do pershih nalezhit rodov Kshemyanka pov yazane z anortozitami proterozojskogo kristalichnogo fundamentu v mezhah Mazursko Suvalkovskogo pidnyattya Rudi ilmenit magnetitovogo skladu z ser vmistom Fe 27 prisutni takozh titan i vanadij Osadovi rodov zaliznyaku vidomi v Sudetah Kovari na Krakivsko Silezkij monoklinali Chenstohovskij rajon na okolici Sventokshiskih gir Konske i v Pomor yi Lobez Rudi sideritovogo skladu pov yazani z vidkladami nizh i ser yuri ser vmist Fe bl 30 ye domishki fosforu i sirki U 1962 roci v okolici Suvalok vidkrito duzhe bagati za ocinkami 1 mlrd t pokladi magnetitu z domishkami titanu i vanadiyu Mid Polsha maye najbilshi v Yevropi pidtverdzheni i zagalni zapasi midi 1999 Osadovi rodov midnih rud odni z najbilshih u sviti znahodyatsya v mezhah Peredsudetskoyi monoklinali i priurocheni do vidkladiv cehshtejnu Midni mergeli i slanci zalyagayut u boleslavicko zlotorijskij muldi a takozh mizh Lubinom i Glogovom Lyegnicko Glogovskij midnij rajon Rudi predstavleni midnonosnimi slancyami piskovikami i mineralizovanimi middyu vapnyakami ta dolomitami karbonatna ruda Ser potuzhnist midnonosnih osadiv 2 m vmist Cu 0 8 2 5 Gol rudni minerali halkozin bornit i halkopirit Rudi mistyat takozh domishki sribla svincyu nikelyu kobaltu vanadiyu zolota platini kadmiyu ruteniyu i insh elementiv Rudni tila prostezheni na glib 800 1800 m Rodov Pivnichno Sudetskoyi muldi pov yazani z osadovo vulkanogennimi porodami Vmist Cu v nih 0 5 0 8 ser potuzhnist rudonosnih plastiv 0 5 m Nikel Rodov nikelevih rud Shklyari vidome v Nizh Sileziyi Silikatno nikelevi rudi pov yazani z koroyu vivitryuvannya serpentinitiv paleozoyu potuzhnistyu do 8 m Ser vmist Ni 0 7 Fe 10 15 So 0 04 Krim cogo ye pokladi rud nikelyu u Zombkovici Silezkij Polimetali Zapasi svincevih i cinkovih rud v P znachni Za pidtverdzhenimi zapasami svincyu Polsha posidaye 1 e misce v Zah Yevropi 1999 a cinku 2 e misce pislya Irlandiyi 1999 Polimetalichni rodov viyavleni na pivdni krayini i u Verh Sileziyi de voni priurocheni do dolomitu ser triasu Golovni z nih Bitom Pomozhani Tshebonka Olkush Zavyerce Pokladi zhilni linzovi i plastovi Ye takozh shtoko i trubopodibni pokladi potuzhnistyu do 40 m Rudi perevazhno sulfidni skladeni sfaleritom i galenitom na nevelikih glibinah a zoni okisnennya zustrichayutsya galmejni rudi Vmist Pb 1 2 1 5 Zn 5 6 poputni komponenti sriblo talij mid arsen molibden kadmij Genezis rudnih til spirnij Glib zalyagannya 20 250 m Rudi cinku i olova znahodyatsya takozh v okolicyah Olkusha Boleslavlya Hzhanova i Zav yercya Sriblo Za pidtverdzhenimi i zagalnimi zapasami sribla Polsha zajmaye 1 e misce v Yevropi 1999 U Polshi 67 pidtverdzhenih zapasiv sribla zoseredzheno v rudah midnih rodovish Lyubin 15 4 tis t Rudna 15 tis t Polkovice Seroshovice 13 7 tis t Lyegnice Gloguvskogo rudnogo rajonu Rudi harakterizuyutsya visokoyu yakistyu Serednij vmist sribla v nih kolivayutsya vid 34 do 73 g t Iz cih rodovish v Polshi dobuvayetsya do 98 sribla Inshi zapasi pov yazani z svincevo cinkovimi rudami z nizkimi vmistami sribla Kalijni soli suprovodyat pokladi kam soli cehshtejnu Najbilshi pokladi poligalitu viyavleni na pivnochi v rajoni Puckoyi zatoki Hlapovo Meroshino Svazhevo de poligalit utvoryuye linzi potuzhnistyu 6 75 m na glib 30 225 m vmist K2O 7 13 Pokladi poligalitu ye nad Gdanskoyu buhtoyu Girnichohimichna sirovina V cij carini osnovnu rol vidigrayut sirka yiyi pokladi ocinyuyutsya na 629 mln t i kam yana sil 80 mlrd t Rodov samorodnoyi sirki vidkriti u 1953 nalezhat do chisla najbilshih u sviti i roztashovani v pivn chastini Peredkarpatskogo proginu Golovne z nih Tarnobzheg Pyasechno Mahiv Yezirko Rodov plastovogo tipu Gzhibuv Rudniki Baranu Mahuv i insh pov yazani z gipsom i angidritami miocenu v yakih voni zapovnyuyut kaverni i trishini Potuzhnist sirkovmisnih plastiv vid dek m do pershih desyatkiv m Ser vmist S u porodi 25 glib pokladiv vid 20 do 350 m Viyavleni rodov sirki takozh bilya Lubacheva Gorinec Bashnya Kam yana sil znahoditsya na Pidkarpatti Bohnya Vyelichka Lenzhkovice Syedlec ta u viglyadi solyanih stovpiv u pivnichno shidnij Velikopolshi a takozh na Kuyaviyi Inovroclav Gura Klodava Izbica Rogizno Mogilno Rodov kam yanoyi soli ye skladovoyu chastinoyu kompleksu porid cehshtejna v platformnij chastini krayini Damaslavek Izbica Lyuben Lanita i insh i ser miocenu v Peredkarpatskomu progini Lenzhkovice Vojnich i insh Harakterne utvorennya solyanih kupoliv Najbilshi rodov permskih solej Klodava Gura Inovroclav Mogilno ye vklyuchennya linz kaliyevo magniyevih solej miocenovih Vyelichka Bohnya Fosforiti Rodov fosforitiv Rejon Ilzha i insh roztashovani v pivn obramlenni Sventokshiskih gir Fosforit utvoryuye konkreciyi 17 28 vid masi g p v piskah i mergelyah nizh krejdi Produktivnij gorizont maye potuzhnist do 25 m Glib zalyagannya plastiv vid dek desyatkiv do 300 m Polsha maye chislenni rodov nerudnih bud materialiv sho vklyuchayut bl 30 vidiv mineralnoyi sirovini Sered nih najbilshe znachennya mayut graniti kam yanovugilnoyi dobi i dokembrijski marmuri Nizh Sileziyi oblicyuvalni piskoviki verh krejdi v okruzi Nova Ruda i verh yuri na shilah Sventokshiskih gir vapnyaki dlya cem i him promislovosti pov yazani z vidkladami devonu i yuri v Sventokshiskih gorah devonu i triasu v Silezko Krakivskomu rajoni oblicyuvalni vapnyaki paleogenu neogenu ta insh Bagati pokladi nerudnih bud m liv zalyagayut u Sudetah i na Sudetskomu Peredgir yi graniti siyeniti gabro porfiri melafiri diabazi bazalti kvarcovi slanci marmuri piskoviki na krayu Sventokshiskih gir piskoviki vapnyaki na Lyubelskij visochini i v okolici Holma mergeli i krejdovi vapnyaki u Nidzianskij muldi gipsi na Kuyaviyi i Krakivsko Chenstohovskij visochini vapnyaki Na vsij ter P piski glini gravij ta ilyuvij Krim togo na ter P viyavleni chisl pokladi torfu zhilni rodov baritu okolici Valbzhiha gipsu Dzhishlav Nida dorogocinnih i virobnih kameniv Yantar Pagurki Zah Jordanuv i inshi Polsha maye bagati resursi geotermalnih vod Najbilshi z nih roztashovani mizh Koninom i Lodzyu Poznannyu i Piloyu v okolici Shecina i na Pidhalli U Pizhicyah Zahidnopomorske voyevodstvo diye persha u Polshi geotermichna teplocentral zapushena do ekspluataciyi u 1996 roci Ye chislenni likuvalni mineralni dzherela z hloridnimi vodami vuglevodnevimi i sirkovimi vodami peredusim u Sudetah i Beskidah Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Polshi Girnicha promislovist Polshi Priroda Polshi Ekonomika Polshi Geologiya Polshi Gidrogeologiya Polshi Sejsmichnist Polshi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Korisni kopalini i girnicha promislovist Polshi V Bileckij Donec visn Nauk t va im Shevchenka T 9 Tehnika girnicha sprava himiya medicina biologiya Doneck 2005 S 71 85 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020