Народна єдність (ісп. Unidad Popular; UP) - коаліція лівих і політичних партій і організацій в Чилі, які підтримували кандидатуру Сальвадора Альєнде на виборах президента Чилі у 1970 р..
Створення блоку
Сформована в грудні 1969 року «Народна єдність» включала в себе (ісп. Frente de Acción Popular; FRAP), основою якого був союз Соціалістичної партії і Комуністичної партії, до якого приєдналися , , фракція Рух єдиної народної дії (ісп. Movimiento de Acción Popular Unitario; MAPU), яка відкололася від християнських демократів, і Незалежна народна дія (ісп. Acción Popular Independiente; API), а з 1971 року - також і «Ліві християни». За підсумками виборів 2 березня 1969 року в парламенті були представлені комуністи, які отримали 16,6% голосів в нижню палату, радикали (13,6% голосів) і соціалісти (12,8% голосів). Однак в травні 1969 з Радикальної партії вийшло праве крило. Решта угруповання не мали депутатів в жодній палаті парламенту. З великих партій найлівішою була Соцпартія, а щонайправішою - Радикальна партія.
Угода, укладена між вищеназваними організаціями, передбачала спільну боротьбу за завоювання влади мирним шляхом, після перемоги на виборах, з метою ліквідації панування іноземного імперіалізму, місцевих монополій, поміщицької олігархії і переходу в подальшому до будівництва соціалізму.
Президентські вибори 1970 року
Кандидатом в президенти від Народної єдності був висунутий Сальвадор Альєнде. Кандидатура Альєнде не була безперечною, він мав репутацію занадто м'якого і схильного до реформізму, а не до революції. Власні президентські амбіції мав , який займав пост генерального секретаря Соцпартії в 1967-1971 роках. Офіційно було оголошено, що ЦК Соцпартії висунув Альєнде одноголосно, але в дійсності за нього проголосували 12 членів ЦК, а 13 прихильників А.Родрігеса і , обраного генеральним секретарем в 1971 році, утрималися. Ключовим фактором стала підтримка комуністів, які після своєї легалізації в 1960-і роки отримували більше голосів, ніж соціалісти, і мали великий вплив в профспілках, але їх власний кандидат явно був непрохідним .
На С. Альєнде посів перше місце з 36,6% голосів, випередивши на 1,3% кандидата Національної партії . За чилійською Конституцією президента з двох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів, повинен був 24 жовтня 1970 року обрати . У Конгресі у «Народної єдності» було тільки 80 місць з 200, права Національна партія мала 45 місць, центристська Християнсько-демократична партія - 75. Таким чином, доля майбутнього президента перебувала в руках християнських демократів. 23 вересня 1970 року керівництво ХДП передало С. Альєнде документ «Позиція Християнсько-демократичної партії в зв'язку з пленарним засіданням Конгресу». У документі від Альєнде вимагали юридично обов'язкових гарантій збереження свободи слова, невтручання в систему військових призначень, відмови від створення паралельних армії військових формувань типу робочої міліції, збереження неполітичного характеру шкіл і університетів, обіцянки не вводити цензуру і не націоналізувати засоби масової інформації. В обмін на такого роду гарантії фракція ХДП в Конгресі була готова підтримати Альєнде на виборах 24 жовтня. Альєнде дав такі гарантії, підписавши Статут про конституційні гарантії, і 24 жовтня був обраний Конгресом президентом, отримавши голоси депутатів фракції ХДП. У листопаді 1970 він сформував уряд за участю представників всіх партій, що входили до блоку «Народна єдність».
Два полюси всередині блоку
Всередині коаліції склалися два незмиримі угрупування. З одного боку, Комуністична і Радикальна партії і партія «Робітничо-селянський MAPU» (відкололася в 1972 році від MAPU), декларували необхідність поступового здійснення соціально-економічних реформ в міру зростання їх народної підтримки. Ці партії виступали за переговори з ХДП і не відкидали можливості втрати влади на наступних виборах.
З іншого боку, соціалісти, MAPU, Ліві християни, а також ряд ультралівих організацій, в т.ч. Лівий революційний рух (MIR, ісп. Movimiento de Izquierda Revolucionaria), формально не входила в коаліцію, стали «революційним полюсом». Вони критикували «реформізм» комуністів, ні за яких умов не хотіли відмовитися від вже завойованої влади, вважали неминучим перехід до насильницьких революційних дій, тому намагалися форсувати перетворення, створювали воєнізовані формування своїх партій, сподіваючись на розкол в армії і підтримку нею революції.
Президент С. Альєнде був змушений лавірувати між цими двома полюсами: політичні погляди зближували його з помірним полюсом, але партійне членство накладало обов'язки по відношенню до соціалістів .
Парламентські вибори 1973 року
На парламентських виборах в березні 1973 року, що проходили в умовах запеклої протистояння лівого уряду і опозиції, блок «Народна єдність» отримав 44,23% голосів при голосуванні за кандидатів у і 42,75% за кандидатів в Сенат. Перемогу здобула опозиційна «Конфедерація за демократію», до якої увійшли ХДП, Національна партія і ряд інших партій - 55,49% голосів в Палату депутатів і 57,25% в Сенат.
Примітки
- Платошкін Н. Чилі 1970-1973 років. Перервана модернізація. М .: Русський Фонд Сприяння Освіті та Науці, 2011
- Богуш Е. Ю., Чилі у другій половині ХХ століття [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання
- Бурстин Е. Чилі за Альєнде: погляд очевидця. - М .: Політвидав, 1979 [ 17 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Narodna yednist isp Unidad Popular UP koaliciya livih i politichnih partij i organizacij v Chili yaki pidtrimuvali kandidaturu Salvadora Alyende na viborah prezidenta Chili u 1970 r Stvorennya blokuSformovana v grudni 1969 roku Narodna yednist vklyuchala v sebe isp Frente de Accion Popular FRAP osnovoyu yakogo buv soyuz Socialistichnoyi partiyi i Komunistichnoyi partiyi do yakogo priyednalisya frakciya Ruh yedinoyi narodnoyi diyi isp Movimiento de Accion Popular Unitario MAPU yaka vidkololasya vid hristiyanskih demokrativ i Nezalezhna narodna diya isp Accion Popular Independiente API a z 1971 roku takozh i Livi hristiyani Za pidsumkami viboriv 2 bereznya 1969 roku v parlamenti buli predstavleni komunisti yaki otrimali 16 6 golosiv v nizhnyu palatu radikali 13 6 golosiv i socialisti 12 8 golosiv Odnak v travni 1969 z Radikalnoyi partiyi vijshlo prave krilo Reshta ugrupovannya ne mali deputativ v zhodnij palati parlamentu Z velikih partij najlivishoyu bula Socpartiya a shonajpravishoyu Radikalna partiya Ugoda ukladena mizh vishenazvanimi organizaciyami peredbachala spilnu borotbu za zavoyuvannya vladi mirnim shlyahom pislya peremogi na viborah z metoyu likvidaciyi panuvannya inozemnogo imperializmu miscevih monopolij pomishickoyi oligarhiyi i perehodu v podalshomu do budivnictva socializmu Prezidentski vibori 1970 rokuKandidatom v prezidenti vid Narodnoyi yednosti buv visunutij Salvador Alyende Kandidatura Alyende ne bula bezperechnoyu vin mav reputaciyu zanadto m yakogo i shilnogo do reformizmu a ne do revolyuciyi Vlasni prezidentski ambiciyi mav yakij zajmav post generalnogo sekretarya Socpartiyi v 1967 1971 rokah Oficijno bulo ogolosheno sho CK Socpartiyi visunuv Alyende odnogolosno ale v dijsnosti za nogo progolosuvali 12 chleniv CK a 13 prihilnikiv A Rodrigesa i obranogo generalnim sekretarem v 1971 roci utrimalisya Klyuchovim faktorom stala pidtrimka komunistiv yaki pislya svoyeyi legalizaciyi v 1960 i roki otrimuvali bilshe golosiv nizh socialisti i mali velikij vpliv v profspilkah ale yih vlasnij kandidat yavno buv neprohidnim Na S Alyende posiv pershe misce z 36 6 golosiv viperedivshi na 1 3 kandidata Nacionalnoyi partiyi Za chilijskoyu Konstituciyeyu prezidenta z dvoh kandidatur yaki nabrali najbilshu kilkist golosiv povinen buv 24 zhovtnya 1970 roku obrati U Kongresi u Narodnoyi yednosti bulo tilki 80 misc z 200 prava Nacionalna partiya mala 45 misc centristska Hristiyansko demokratichna partiya 75 Takim chinom dolya majbutnogo prezidenta perebuvala v rukah hristiyanskih demokrativ 23 veresnya 1970 roku kerivnictvo HDP peredalo S Alyende dokument Poziciya Hristiyansko demokratichnoyi partiyi v zv yazku z plenarnim zasidannyam Kongresu U dokumenti vid Alyende vimagali yuridichno obov yazkovih garantij zberezhennya svobodi slova nevtruchannya v sistemu vijskovih priznachen vidmovi vid stvorennya paralelnih armiyi vijskovih formuvan tipu robochoyi miliciyi zberezhennya nepolitichnogo harakteru shkil i universitetiv obicyanki ne vvoditi cenzuru i ne nacionalizuvati zasobi masovoyi informaciyi V obmin na takogo rodu garantiyi frakciya HDP v Kongresi bula gotova pidtrimati Alyende na viborah 24 zhovtnya Alyende dav taki garantiyi pidpisavshi Statut pro konstitucijni garantiyi i 24 zhovtnya buv obranij Kongresom prezidentom otrimavshi golosi deputativ frakciyi HDP U listopadi 1970 vin sformuvav uryad za uchastyu predstavnikiv vsih partij sho vhodili do bloku Narodna yednist Dva polyusi vseredini blokuVseredini koaliciyi sklalisya dva nezmirimi ugrupuvannya Z odnogo boku Komunistichna i Radikalna partiyi i partiya Robitnicho selyanskij MAPU vidkololasya v 1972 roci vid MAPU deklaruvali neobhidnist postupovogo zdijsnennya socialno ekonomichnih reform v miru zrostannya yih narodnoyi pidtrimki Ci partiyi vistupali za peregovori z HDP i ne vidkidali mozhlivosti vtrati vladi na nastupnih viborah Z inshogo boku socialisti MAPU Livi hristiyani a takozh ryad ultralivih organizacij v t ch Livij revolyucijnij ruh MIR isp Movimiento de Izquierda Revolucionaria formalno ne vhodila v koaliciyu stali revolyucijnim polyusom Voni kritikuvali reformizm komunistiv ni za yakih umov ne hotili vidmovitisya vid vzhe zavojovanoyi vladi vvazhali neminuchim perehid do nasilnickih revolyucijnih dij tomu namagalisya forsuvati peretvorennya stvoryuvali voyenizovani formuvannya svoyih partij spodivayuchis na rozkol v armiyi i pidtrimku neyu revolyuciyi Prezident S Alyende buv zmushenij laviruvati mizh cimi dvoma polyusami politichni poglyadi zblizhuvali jogo z pomirnim polyusom ale partijne chlenstvo nakladalo obov yazki po vidnoshennyu do socialistiv Parlamentski vibori 1973 rokuNa parlamentskih viborah v berezni 1973 roku sho prohodili v umovah zapekloyi protistoyannya livogo uryadu i opoziciyi blok Narodna yednist otrimav 44 23 golosiv pri golosuvanni za kandidativ u i 42 75 za kandidativ v Senat Peremogu zdobula opozicijna Konfederaciya za demokratiyu do yakoyi uvijshli HDP Nacionalna partiya i ryad inshih partij 55 49 golosiv v Palatu deputativ i 57 25 v Senat PrimitkiPlatoshkin N Chili 1970 1973 rokiv Perervana modernizaciya M Russkij Fond Spriyannya Osviti ta Nauci 2011 Bogush E Yu Chili u drugij polovini HH stolittya 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine PosilannyaBurstin E Chili za Alyende poglyad ochevidcya M Politvidav 1979 17 chervnya 2012 u Wayback Machine