Шабатура Ганна Михайлівна

Ганна Шабату́ра (22 листопада 1914, Іване-Золоте, Заліщицький район, Тернопільська область — 2 вересня 2004, Львів) — українська художниця. Мати Стефанії Шабатури.

Шабатура Ганна Михайлівна
Народження	22 листопада 1914(1914-11-22)^[1] Іване-Золоте, Заліщицький район, Тернопільська область, СРСР^[1]
Смерть	2004^[1]
	Львів, Україна^[1]
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Україна  Українська Радянська Соціалістична Республіка
Діяльність	художниця
Діти	Шабатура Стефанія Михайлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шабатура.

Будинок у родинному селі Ганни Шабатури

Життєпис

Ганна Шабатура народилася в родині Семаників в селі Іване-Золоте (Заліщицького повіту Австро-Угорщини, нині Чортківського району, Тернопільська область, Україна). У її родині були будівничі церков та сільські скульптори.

Займалася сільським господарством. Впродовж всього життя відтворювала давні зразки вишивок, займалася писанкарством і декоративним розписом, знала чимало народних пісень. Однак малювати почала лише після того, як їй минуло 50 років. До цього її заохотила донька, яка тоді працювала художницею в текстильній промисловості.

12 січня 1972 року КДБ заарештував доньку Стефанію Шабатуру за підозрою в «антирадянській діяльності» і в тому ж році її засудили у Львові за «антирадянську агітацію і пропаганду» за статтею 62 частини 1 КК УРСР на 5 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання.

У зв'язку з арештом доньки Ганну Шабатуру неодноразово викликали в КДБ, проводили обшуки в її помешканні, з якого також намагалися виселити.

У час, коли донька перебувала в ув'язненні та засланні, Ганна Шабатура підтримувала дітей політв'язнів і багато малювала. Творила серіями. Зображувала великодні гаївки, новорічні святкування, церкви, пейзажі, селян у їхніх щоденних клопотах. Мистецтвознавці відзначають її роботи: «Вертеп», «Свята вечеря», «Водохреща. Йордан», «На Великдень», «Увивають весільне деревце», «Хлопець на коні», «Молотьба», «Каменоломня», «Млин», «Орач».

З голосу Ганни Шабатури зразки народнопісенного фольклору записували представники Українського народного хору ім. Г. Верьовки.

У 1990-х роботи художниці експонувалися на виставках у Львові та Києві. Нагороджена премією ім. К. Білокур.

У 2004 році у серії «Українське наївне малярство» вийшов альбом «Ганна Шабатура» із дослідженням Антоніни Палагнюк.

Померла у Львові, похована на 79 полі Личаківського цвинтаря.

Примітки

1. Українська Вікіпедія — 2004.
   d:Track:Q199698
2. . Історична правда. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
3. . ukrainian-naive.com (укр.). Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
4. . rodovid.net (укр.). Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

Література

• Стефанія Шабатура: Життя окрилене стремлінням духу // Спогади. Вибрані статті / Упор. Соломія Дяків. — Жовква : Місіонер, 2021. — 472 с.