Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маріупольський десант здійснювався в часі з 8 по 10 вересня 1943 року на Азовському морі силами Азовської військової флотилії, є складовою частиною Донбаської операції радянських військ 1943 року.
| Маріупольський десант | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Маріуполь, вулиця Артема, вересень 1943 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 СРСР |  Третій Рейх Румунія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| СРСР Федір Толбухін Сергій Горшков | Третій Рейх Карл-Адольф Голлідт | ||||||
| Військові сили | |||||||
| СРСР 440 десантників | Третій Рейх Румунія не менше 3000 чоловік | ||||||
| Втрати | |||||||
| СРСР не менше 75 вбитих, 61 поранений, 31 пропали безвісти | Третій Рейх Румунія по радянських даних — до 1100 вбитими потоплено 8 суден | ||||||
Передуючі обставини та задум десантування
Радянські війська Південного фронту (командир — Федір Толбухін) в серпні 1943 року наступали узбережжям Азовського моря. Перед Азовською флотилією (командував контр-адмірал Сергій Горшков), котра була відновлена у березні 1943 року, ставиться завдання активно сприяти наступу на приморському відтинку шляхом здійснення тактичних морських десантів. Флотилія для здійснення поставлених завдань мала в наявності та та авіаційні сили. Проте відсутніми були спеціальні засоби висадження десанту, через що десантні операції здійснювалися з малих бойових кораблів.
З німецького боку на території Донщини тримали оборону підрозділи 6-ї армії, котрою керував генерал Карл-Адольф Голлідт. На узбережжі Азовського моря була створена протидесантна система оборони, головними вузлами були порти Маріуполь, Генічеськ, Осипенко, Таганрог, ціла низка прибережних сіл. Також були посилені артилерійсько-доступні ділянки узбережжя, переважно низовини та морські коси. Дані укріплення були інженерними спорудами із системами артилерійських та кулеметних ДЗОТів, у портах знаходилися гармати в залізобетонних дотах, гармати могли стріляти прямою наводкою. Берегова артилерія стаціонарного типу заходилася в Маріуполі та на Арабатській стрілці, частини 111-ї піхотної дивізії забезпечували оборону узбережжя, також 1 піхотна бригада, 2 піхотні полки, по одному кавалерійському та охоронному полку й загін морської піхоти. Наявними були морські сили — й катери; ці кораблі мали досить сильне артилерійське озброєння та мінімальну осадку, що було доречним в умовах мілководного Азовського моря.
8 та 9 вересня німецькі сили продовжували боронити рубіж річки Кальміус, це було пов'язано з відведенням сил із Маріуполя в напрямі села Павлопіль.
За тих обставин, що німецькі сили розпочали відхід, командувач фронту наказує здійснити морський десант біля сіл Мелекіне, Піщане та Ялта, що західніше Маріуполя. Метою десантів було сприяння наступу 44-ї армії у перейнятті шляхів німецького відступу від Маріуполя. Задля цього приймається рішення здійснити висадку трьома десантними загонами —
- перший загін під орудою старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського — 157 бійців, мав висаджуватися з 2-х катерів «морський мисливець» західніше села Ялта (де знаходився 3000-й румунський гарнізон), біля Юр'ївки,
- другий загін капітан-лейтенанта Федора Котанова — 160 вояків — з 2 артилерійських катерів та 2 катерів-тральщиків біля Мелекіна, мав першим завданням перетнути дорогу від Маріуполя до Білосарайської Коси,
- третій загін капітан-лейтенанта Красникова — 120 солдатів — з 2 сейнерів біля села Піщане.
Загони мали завданням знищити нацистські гарнізони у населених пунктах біля місць висадження, після чого завдати ударів на Маріупольський порт й зайняти його та утримувати до підходу головних сил 44-ї армії; місцем виходу десанту на бойове завдання був Єйськ.
Висадка десанту та бойові дії
8 вересня перед 4-ю годиною ранку поблизу села Ялта висаджується рота — 157 бійців — 384-го окремого батальйону морської піхоти під орудою Костянтина Ольшанського із завданням перейняти контроль над прибережним шосе та шосейною розв'язкою, що знаходилася неподалік.
В бою рота 3 німецькі вогневі точки та 1 танк, що був на березі, по тому протягом рушили від Урзуфа і 8 — 9 вересня діяла в нацистському тилу, руйнуючи його комунікації й ухиляючись від прямого бою. Виконуючи завдання, загін рухався до Маріуполя та 9 вересня біля села Мангуш був оточений переважаючими — по оцінках, до батальйону — німецькими силами. Морські піхотинці закріплюються на висоті та до заходу сонця відбивали ворожі атаки, а з настанням темряви дрібними групами вийшли з оточення і вдень 10 вересня дісталися Маріупольського порту.
Раніше була відіслана частина загону Ольшанського — 33 бійці — до Маріуполя, слідуючи цим шляхом, були виявлені, після бою залишилося живими лише троє.
В радянських донесеннях кількість вбитих ротою Ольшанського під час цього десантування німецьких вояків обраховувалася до 600 чоловік, знищено 10 кулеметів, 5 гармат, 4 автомобілі, 3 міномети, 1 вкопаний у землю танк, розбито обоз із 32 возів, захоплено 37 полонених. Втрати цієї частини десантного загону склали 27 убитими, 23 пораненими, 20 пропали безвісти.
160 чоловік другого загону, котрих до місця висадки віз загін кораблів старшого лейтенанта Родіоновича, 8 вересня намагалися висадитися біля Мелекіна, однак були виявлені німецьким дозором і обстріляні, та також через штормову погоду висадка не відбулася. При обстрілі 1 катер зазнав ушкоджень, загинув 1 боєць, 2 зазнали поранень, в тому числі командир загону Котанов, після цього командувач флотилії Горшков наказує відмінити висадку 2-го загону. Взвод розвідки П. Р. Криуліна був направлений в район Мелекіно — Самарина Балка для сприяння другому десантному загону, проти них кинуто німецькі сили з важкою артилерією; лише 4 розвідники повернулися до батальйону.
Третій загін при підході до планованого місця висадження був виявлений, після цього командир загону наказав відходити.
Так як рота Ольшанського не мала шансу на виконання десантного завдання самостійно, командувач флотилії наказує з'єднати 2-й та 3-й десантні загони в один — 283 бійці при 16 кулеметах, 8 протитанкових рушницях та 2 мінометах. Цей загін під керівництвом капітана 2-го рангу Н. К. Кирилова та капітана 3-го рангу Ф. В. Тютюркіна десантники капітан-лейтенанта вночі з 9 на 10 вересня висаджується біля Мелекіна. Висадження десанту відбулося непомітним для сил противника, морська піхота увірвалася до Мелекіна, у звітності про бій зазначалося про близько 200 вбитих румунських вояків, знищені дві батареї — 45-мм та 130-мм гармат; радянські ж втрати фігурували як троє поранених. Після цього десантники займають село Піщане, противник також зазнав втрат. На світанку десантники були атаковані німецькими силами — до батальйону, з 2 танками та мінометами; загін проривається на Маріуполь, лишивши загін прикриття — 13 кулеметників лейтенанта Никифора Полешка, котрі всі загинули.
Тим часом загін кораблів прикриття вів бій з 4-ма швидкохідними десантними баржами, потопивши 1 із них — як писалося в звіті — без втрат. 10 вересня після затятого бою близько полудня десантники та сухопутні частини — підрозділи та — за підтримки 4-ї повітряної армії — займають маріупольський порт, досить швидко почалася контратака противника, із значними втратами десант був витіснений до суднобудівного заводу. Біля заводу червоноармійці займають оборону та із втратами з боку противника відбили атаку карального загону СС, котрий підійшов в порт із Маріуполя. Вдень до місця бою пробивається допоміжний десант під керунком лейтенанта Ольшанського, незабаром туди ж виходять передові частини 44-ї армії.
Спільними зусиллями десанту та піхотних частин протягом боїв 10 вересня нацисти, румуни та російські колаборанти були вибиті з міста та порту Маріуполя. Таким чином було зірвано нацистський план по евакуації частин з Маріуполя та околиць, противнику завдано значних втрат в живій силі та техніці, відбито велику кількість приготованого до вивезення чи знищення майна. Також було звільнено ешелон молодих людей, яких мали вивезти до Німеччини на примусові роботи. В донесенні про результати бою зазначалося, що загоном Немченка було вбито до 500 вояків противника, знищено 19 автомобілів, 7 гармат, 2 тягачі, захоплено 20 різних портових складів, 13 автомобілів, 3 гармати. Втрати цього загону склали 26 вбитими, 35 пораненими та 11 пропалими безвісти.
10 вересня у Москві було здійснено врочисту сальву на честь зайняття Маріуполя, у наказі Верховного головнокомандувача відзначалися «моряки контр-адмірала Горшкова, що висадилися західніше Маріуполя».
Джерела
- (рос.)
- http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=7333 [ 27 березня 2015 у Wayback Machine.]
- http://militera.lib.ru/memo/russian/sverdlov_av/02.html [ 20 березня 2011 у Wayback Machine.]
- Звільнення Маріуполя(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
 | Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariupolskij desant zdijsnyuvavsya v chasi z 8 po 10 veresnya 1943 roku na Azovskomu mori silami Azovskoyi vijskovoyi flotiliyi ye skladovoyu chastinoyu Donbaskoyi operaciyi radyanskih vijsk 1943 roku Mariupolskij desant Mariupol vulicya Artema veresen 1943 Mariupol vulicya Artema veresen 1943 Data 8 10 veresnya 1943 Misce okolici ta same misto Mariupol Rezultat zajnyattya radyanskimi pidrozdilami Mariupolya Storoni SRSR Tretij Rejh Rumuniya Komanduvachi SRSR Fedir Tolbuhin Sergij Gorshkov Tretij Rejh Karl Adolf Gollidt Vijskovi sili SRSR 440 desantnikiv Tretij Rejh Rumuniya ne menshe 3000 cholovik Vtrati SRSR ne menshe 75 vbitih 61 poranenij 31 propali bezvisti Tretij Rejh Rumuniya po radyanskih danih do 1100 vbitimi potopleno 8 sudenPereduyuchi obstavini ta zadum desantuvannyaRadyanski vijska Pivdennogo frontu komandir Fedir Tolbuhin v serpni 1943 roku nastupali uzberezhzhyam Azovskogo morya Pered Azovskoyu flotiliyeyu komanduvav kontr admiral Sergij Gorshkov kotra bula vidnovlena u berezni 1943 roku stavitsya zavdannya aktivno spriyati nastupu na primorskomu vidtinku shlyahom zdijsnennya taktichnih morskih desantiv Flotiliya dlya zdijsnennya postavlenih zavdan mala v nayavnosti ta ta aviacijni sili Prote vidsutnimi buli specialni zasobi visadzhennya desantu cherez sho desantni operaciyi zdijsnyuvalisya z malih bojovih korabliv Z nimeckogo boku na teritoriyi Donshini trimali oboronu pidrozdili 6 yi armiyi kotroyu keruvav general Karl Adolf Gollidt Na uzberezhzhi Azovskogo morya bula stvorena protidesantna sistema oboroni golovnimi vuzlami buli porti Mariupol Genichesk Osipenko Taganrog cila nizka priberezhnih sil Takozh buli posileni artilerijsko dostupni dilyanki uzberezhzhya perevazhno nizovini ta morski kosi Dani ukriplennya buli inzhenernimi sporudami iz sistemami artilerijskih ta kulemetnih DZOTiv u portah znahodilisya garmati v zalizobetonnih dotah garmati mogli strilyati pryamoyu navodkoyu Beregova artileriya stacionarnogo tipu zahodilasya v Mariupoli ta na Arabatskij strilci chastini 111 yi pihotnoyi diviziyi zabezpechuvali oboronu uzberezhzhya takozh 1 pihotna brigada 2 pihotni polki po odnomu kavalerijskomu ta ohoronnomu polku j zagin morskoyi pihoti Nayavnimi buli morski sili j kateri ci korabli mali dosit silne artilerijske ozbroyennya ta minimalnu osadku sho bulo dorechnim v umovah milkovodnogo Azovskogo morya 29 armijskij korpus Pislya boyu Mariupol 1943 8 ta 9 veresnya nimecki sili prodovzhuvali boroniti rubizh richki Kalmius ce bulo pov yazano z vidvedennyam sil iz Mariupolya v napryami sela Pavlopil Za tih obstavin sho nimecki sili rozpochali vidhid komanduvach frontu nakazuye zdijsniti morskij desant bilya sil Melekine Pishane ta Yalta sho zahidnishe Mariupolya Metoyu desantiv bulo spriyannya nastupu 44 yi armiyi u perejnyatti shlyahiv nimeckogo vidstupu vid Mariupolya Zadlya cogo prijmayetsya rishennya zdijsniti visadku troma desantnimi zagonami pershij zagin pid orudoyu starshogo lejtenanta Kostyantina Olshanskogo 157 bijciv mav visadzhuvatisya z 2 h kateriv morskij mislivec zahidnishe sela Yalta de znahodivsya 3000 j rumunskij garnizon bilya Yur yivki drugij zagin kapitan lejtenanta Fedora Kotanova 160 voyakiv z 2 artilerijskih kateriv ta 2 kateriv tralshikiv bilya Melekina mav pershim zavdannyam peretnuti dorogu vid Mariupolya do Bilosarajskoyi Kosi tretij zagin kapitan lejtenanta Krasnikova 120 soldativ z 2 sejneriv bilya sela Pishane Zagoni mali zavdannyam znishiti nacistski garnizoni u naselenih punktah bilya misc visadzhennya pislya chogo zavdati udariv na Mariupolskij port j zajnyati jogo ta utrimuvati do pidhodu golovnih sil 44 yi armiyi miscem vihodu desantu na bojove zavdannya buv Yejsk Visadka desantu ta bojovi diyi8 veresnya pered 4 yu godinoyu ranku poblizu sela Yalta visadzhuyetsya rota 157 bijciv 384 go okremogo bataljonu morskoyi pihoti pid orudoyu Kostyantina Olshanskogo iz zavdannyam perejnyati kontrol nad priberezhnim shose ta shosejnoyu rozv yazkoyu sho znahodilasya nepodalik V boyu rota 3 nimecki vognevi tochki ta 1 tank sho buv na berezi po tomu protyagom rushili vid Urzufa i 8 9 veresnya diyala v nacistskomu tilu rujnuyuchi jogo komunikaciyi j uhilyayuchis vid pryamogo boyu Vikonuyuchi zavdannya zagin ruhavsya do Mariupolya ta 9 veresnya bilya sela Mangush buv otochenij perevazhayuchimi po ocinkah do bataljonu nimeckimi silami Morski pihotinci zakriplyuyutsya na visoti ta do zahodu soncya vidbivali vorozhi ataki a z nastannyam temryavi dribnimi grupami vijshli z otochennya i vden 10 veresnya distalisya Mariupolskogo portu Ranishe bula vidislana chastina zagonu Olshanskogo 33 bijci do Mariupolya sliduyuchi cim shlyahom buli viyavleni pislya boyu zalishilosya zhivimi lishe troye V radyanskih donesennyah kilkist vbitih rotoyu Olshanskogo pid chas cogo desantuvannya nimeckih voyakiv obrahovuvalasya do 600 cholovik znisheno 10 kulemetiv 5 garmat 4 avtomobili 3 minometi 1 vkopanij u zemlyu tank rozbito oboz iz 32 voziv zahopleno 37 polonenih Vtrati ciyeyi chastini desantnogo zagonu sklali 27 ubitimi 23 poranenimi 20 propali bezvisti 160 cholovik drugogo zagonu kotrih do miscya visadki viz zagin korabliv starshogo lejtenanta Rodionovicha 8 veresnya namagalisya visaditisya bilya Melekina odnak buli viyavleni nimeckim dozorom i obstrilyani ta takozh cherez shtormovu pogodu visadka ne vidbulasya Pri obstrili 1 kater zaznav ushkodzhen zaginuv 1 boyec 2 zaznali poranen v tomu chisli komandir zagonu Kotanov pislya cogo komanduvach flotiliyi Gorshkov nakazuye vidminiti visadku 2 go zagonu Vzvod rozvidki P R Kriulina buv napravlenij v rajon Melekino Samarina Balka dlya spriyannya drugomu desantnomu zagonu proti nih kinuto nimecki sili z vazhkoyu artileriyeyu lishe 4 rozvidniki povernulisya do bataljonu Tretij zagin pri pidhodi do planovanogo miscya visadzhennya buv viyavlenij pislya cogo komandir zagonu nakazav vidhoditi Tak yak rota Olshanskogo ne mala shansu na vikonannya desantnogo zavdannya samostijno komanduvach flotiliyi nakazuye z yednati 2 j ta 3 j desantni zagoni v odin 283 bijci pri 16 kulemetah 8 protitankovih rushnicyah ta 2 minometah Cej zagin pid kerivnictvom kapitana 2 go rangu N K Kirilova ta kapitana 3 go rangu F V Tyutyurkina desantniki kapitan lejtenanta vnochi z 9 na 10 veresnya visadzhuyetsya bilya Melekina Visadzhennya desantu vidbulosya nepomitnim dlya sil protivnika morska pihota uvirvalasya do Melekina u zvitnosti pro bij zaznachalosya pro blizko 200 vbitih rumunskih voyakiv znisheni dvi batareyi 45 mm ta 130 mm garmat radyanski zh vtrati figuruvali yak troye poranenih Pislya cogo desantniki zajmayut selo Pishane protivnik takozh zaznav vtrat Na svitanku desantniki buli atakovani nimeckimi silami do bataljonu z 2 tankami ta minometami zagin prorivayetsya na Mariupol lishivshi zagin prikrittya 13 kulemetnikiv lejtenanta Nikifora Poleshka kotri vsi zaginuli Tim chasom zagin korabliv prikrittya viv bij z 4 ma shvidkohidnimi desantnimi barzhami potopivshi 1 iz nih yak pisalosya v zviti bez vtrat 10 veresnya pislya zatyatogo boyu blizko poludnya desantniki ta suhoputni chastini pidrozdili ta za pidtrimki 4 yi povitryanoyi armiyi zajmayut mariupolskij port dosit shvidko pochalasya kontrataka protivnika iz znachnimi vtratami desant buv vitisnenij do sudnobudivnogo zavodu Bilya zavodu chervonoarmijci zajmayut oboronu ta iz vtratami z boku protivnika vidbili ataku karalnogo zagonu SS kotrij pidijshov v port iz Mariupolya Vden do miscya boyu probivayetsya dopomizhnij desant pid kerunkom lejtenanta Olshanskogo nezabarom tudi zh vihodyat peredovi chastini 44 yi armiyi Spilnimi zusillyami desantu ta pihotnih chastin protyagom boyiv 10 veresnya nacisti rumuni ta rosijski kolaboranti buli vibiti z mista ta portu Mariupolya Takim chinom bulo zirvano nacistskij plan po evakuaciyi chastin z Mariupolya ta okolic protivniku zavdano znachnih vtrat v zhivij sili ta tehnici vidbito veliku kilkist prigotovanogo do vivezennya chi znishennya majna Takozh bulo zvilneno eshelon molodih lyudej yakih mali vivezti do Nimechchini na primusovi roboti V donesenni pro rezultati boyu zaznachalosya sho zagonom Nemchenka bulo vbito do 500 voyakiv protivnika znisheno 19 avtomobiliv 7 garmat 2 tyagachi zahopleno 20 riznih portovih skladiv 13 avtomobiliv 3 garmati Vtrati cogo zagonu sklali 26 vbitimi 35 poranenimi ta 11 propalimi bezvisti 10 veresnya u Moskvi bulo zdijsneno vrochistu salvu na chest zajnyattya Mariupolya u nakazi Verhovnogo golovnokomanduvacha vidznachalisya moryaki kontr admirala Gorshkova sho visadilisya zahidnishe Mariupolya Dzherela ros http www geocaching su pn 101 amp cid 7333 27 bereznya 2015 u Wayback Machine http militera lib ru memo russian sverdlov av 02 html 20 bereznya 2011 u Wayback Machine Zvilnennya Mariupolya ros nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi