Не-персе, також нез-персе (англ. Nez Perce, /ˌnɛzˈpɜːrs, ˌnɛs-/; автонім мовою не-персе: nimíipuu, що означає «ми, люди») — індіанське плем'я, корінний американський народ Плато, яке живе на частині земель південно-східної Колумбійського плато на північному заході Тихого океану. Цей регіон був заселений предками сучасних не-персе щонайменше 11 500 років тому.
Не-персе | |
---|---|
Самоназва | Німіїпуу (Nimiipuu) |
Кількість | ~3500 |
Ареал | Айдахо Орегон Монтана Вашингтон |
Раса | |
Походження | |
Близькі до: | Умалітілла Якама |
Входить до | Корінні народи Плато |
Мова | , англійська |
Релігія | Індіанське язичництво, протестантизм, католицизм |
Члени мовної групи , німіїпуу були домінуючим народом Колумбійського плато протягом більшої частини того часу, особливо після появи в цьому регіоні коней, які спонукали їх до розведення коней Аппалуза у XVIII столітті.
До першого контакту з європейськими народами німіїпуу були економічно та культурно впливовими в торгівлі та війнах, взаємодіючи з іншими корінними націями на великому просторі від західних берегів Орегону та Вашингтона, високих рівнин Монтани до північної частини Великого басейну в південному Айдахо та північній Неваді.
Французькі дослідники та мисливці без розбору використовували й популяризували назву «нез персе» для німіїпуу та сусідніх чинуків. Назва перекладається як «проколотий ніс», але тільки чинуки використовував таку форму прикрашення тіла.
Після та за вимогами Угоди 1863 року (згодом відомою серед німіїпуу як «Договір про злодіїв» або «Договір про крадіжки») та Акту Дауеса 1887 року про земельні наділи, індіанці народу були відрізані від більшості своїх садівничих ділянок по всій прерії Камас і запроторені в резервації в Айдахо, на Індіанській території Вашингтона та Оклахоми. Не-персе залишаються окремою культурою та мають політично-економічний вплив у своїй резервації та за її межами.
Як одне з п'яти федерально визнаних племен у штаті Айдахо, плем'я не-персе керує своєю резервацією корінних жителів у штаті через центральний уряд зі штаб-квартирою в Лапваї, відомий як Виконавчий комітет племені не-персе. Не-персе володіють лише 12 % власної резервації, а деякі не-персе здають землю в оренду фермерам або лісорубам. Нині виведення, видобуток і споживання лосося є важливою частиною культурного та економічного життя не-персе завдяки повному володінню або спільному управлінню підприємствами з різними розплідниками лосося, такими як Національний рибний завод «Кускіа» в Кускіа або Національний рибний завод «Дворшак» в Орофіно. Плем'я володіє та керує двома казино вздовж річки Клірвотер (у Камайї та на схід від Льюїстона), медичними клініками, поліцією та судом, громадськими центрами, ловлею лосося, радіостанцією та іншими установами, які сприяють розвитку економіки і культурному самовизначенню.
Деякі представники племені досі розмовляють своєю традиційною мовою.
Див. також
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Не-персе |
- ta'c ‘éetx papáayn (Welcome)
- This website begins with narratives of the Big Hole, Bear Paw, and Canyon Creek Battlefields
- Nez Percé
- Nez Perce Tribe
Література
- Beal, Merrill D. «I Will Fight No More Forever»: Chief Joseph and the Nez Perce War. Seattle: University of Washington Press, 1963.
- Bial, Raymond. The Nez Perce. New York: Benchmark Books, 2002. .
- Josephy, Alvin. 1997. The Nez Perce Indians and the Opening of the Northwest. New Haven: Yale University Press.
- Phinney, Archie. 1969. Nez Percé Texts. New York: AMS Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne perse takozh nez perse angl Nez Perce ˌnɛzˈpɜːrs ˌnɛs avtonim movoyu ne perse nimiipuu sho oznachaye mi lyudi indianske plem ya korinnij amerikanskij narod Plato yake zhive na chastini zemel pivdenno shidnoyi Kolumbijskogo plato na pivnichnomu zahodi Tihogo okeanu Cej region buv zaselenij predkami suchasnih ne perse shonajmenshe 11 500 rokiv tomu Ne perseSamonazvaNimiyipuu Nimiipuu Kilkist 3500ArealAjdaho Oregon Montana VashingtonRasaPohodzhennyaBlizki do Umalitilla YakamaVhodit doKorinni narodi PlatoMova anglijskaReligiyaIndianske yazichnictvo protestantizm katolicizm Prapor narodu ne perse Portret voyina plemeni ne perse Bez rogu na golovi namalovana Dzhordzhem Ketlinom u 1832 roci Chleni movnoyi grupi nimiyipuu buli dominuyuchim narodom Kolumbijskogo plato protyagom bilshoyi chastini togo chasu osoblivo pislya poyavi v comu regioni konej yaki sponukali yih do rozvedennya konej Appaluza u XVIII stolitti Do pershogo kontaktu z yevropejskimi narodami nimiyipuu buli ekonomichno ta kulturno vplivovimi v torgivli ta vijnah vzayemodiyuchi z inshimi korinnimi naciyami na velikomu prostori vid zahidnih beregiv Oregonu ta Vashingtona visokih rivnin Montani do pivnichnoyi chastini Velikogo basejnu v pivdennomu Ajdaho ta pivnichnij Nevadi Francuzki doslidniki ta mislivci bez rozboru vikoristovuvali j populyarizuvali nazvu nez perse dlya nimiyipuu ta susidnih chinukiv Nazva perekladayetsya yak prokolotij nis ale tilki chinuki vikoristovuvav taku formu prikrashennya tila Pislya ta za vimogami Ugodi 1863 roku zgodom vidomoyu sered nimiyipuu yak Dogovir pro zlodiyiv abo Dogovir pro kradizhki ta Aktu Dauesa 1887 roku pro zemelni nadili indianci narodu buli vidrizani vid bilshosti svoyih sadivnichih dilyanok po vsij preriyi Kamas i zaprotoreni v rezervaciyi v Ajdaho na Indianskij teritoriyi Vashingtona ta Oklahomi Ne perse zalishayutsya okremoyu kulturoyu ta mayut politichno ekonomichnij vpliv u svoyij rezervaciyi ta za yiyi mezhami Yak odne z p yati federalno viznanih plemen u shtati Ajdaho plem ya ne perse keruye svoyeyu rezervaciyeyu korinnih zhiteliv u shtati cherez centralnij uryad zi shtab kvartiroyu v Lapvayi vidomij yak Vikonavchij komitet plemeni ne perse Ne perse volodiyut lishe 12 vlasnoyi rezervaciyi a deyaki ne perse zdayut zemlyu v orendu fermeram abo lisorubam Nini vivedennya vidobutok i spozhivannya lososya ye vazhlivoyu chastinoyu kulturnogo ta ekonomichnogo zhittya ne perse zavdyaki povnomu volodinnyu abo spilnomu upravlinnyu pidpriyemstvami z riznimi rozplidnikami lososya takimi yak Nacionalnij ribnij zavod Kuskia v Kuskia abo Nacionalnij ribnij zavod Dvorshak v Orofino Plem ya volodiye ta keruye dvoma kazino vzdovzh richki Klirvoter u Kamajyi ta na shid vid Lyuyistona medichnimi klinikami policiyeyu ta sudom gromadskimi centrami lovleyu lososya radiostanciyeyu ta inshimi ustanovami yaki spriyayut rozvitku ekonomiki i kulturnomu samoviznachennyu Deyaki predstavniki plemeni dosi rozmovlyayut svoyeyu tradicijnoyu movoyu Div takozhSeminoli Odzhibve narod Arikara Korinni narodi Pivdenno shidnogo Vudlendu Vijni i bitvi z indiancyami Pivnichnoyi AmerikiDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ne perse ta c eetx papaayn Welcome This website begins with narratives of the Big Hole Bear Paw and Canyon Creek Battlefields Nez Perce Nez Perce TribeLiteraturaBeal Merrill D I Will Fight No More Forever Chief Joseph and the Nez Perce War Seattle University of Washington Press 1963 Bial Raymond The Nez Perce New York Benchmark Books 2002 ISBN 0 7614 1210 7 Josephy Alvin 1997 The Nez Perce Indians and the Opening of the Northwest New Haven Yale University Press Phinney Archie 1969 Nez Perce Texts New York AMS Press