Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Х-28 (кирилична «Х» у назві; за класифікацією МО США та НАТО — AS-9 Kyle) — радянська протирадіолокаційна ракета класу «повітря-поверхня» середньої дальності. Розроблена в 1960-х роках дубнінською філією ОКБ-155-2 (нині МКБ «Радуга»). Прийнята на озброєння у 1973 році. Носії: Су-17М2/М3 (з контейнером «Метель»), Су-24 (2 ракети на ПУ-28, штатна станція «Філін»), МіГ-23Б, Су-22. Наразі Х-28 знято з озброєння російських ВПС. На зміну їй прийшли ракети Х-58, Х-25МП, Х-31П.
| Х-28 | |
|---|---|
 Спеціаліст ВПС США у захисному костюмі знешкоджує іракську ракету Х-28. Квітень 1991. | |
| Тип | керована ракета класу «повітря — поверхня» середньої дальності |
| Походження | Радянський Союз |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1973-1988 (?) |
| Оператори |  СРСР Ірак Лівія та країни Варшавського договору |
| Історія виробництва | |
| Розроблено | з 1963 — кінець 1976 |
| Варіанти | Х-28М / Х-24, Х-28Э, Nissan-28 (Ірак) |
| Характеристики | |
| Вага | 715 (690 по проєкту і офіц. ТТХ) |
| Довжина | 5,97 / 6,04 м |
| Діаметр | 450 мм (430 ряд авторів) |
| Вага боєголовки | 140/155/160 кг (по різним даним) фугасна або ТК 43 (спеціальна) |
| Розмах крил | 1,39 м |
Операційна дальність | пуску: 45 км з висот <1000 м / 70 км з 5000 м (18-120 по офіційним ТТХ — з висот 15-16 000 м) |
| Швидкість | Число Маха=до 3,0 |
 Х-28 у Вікісховищі | |
Експортувалася, стояла на озброєнні ВПС Лівії, Іраку та країн — учасниць Варшавського договору. Застосовувалась у бойових діях ВПС Іраку під назвою Nissan-28 в ірано-іракській війні.
Передісторія
До середини 60-х років оснащення військ радіотехнічними засобами (РЛС гарматного наведення та розвідки, станції РЕБ, РЛС ППО), кількість ЗРК, ЗСУ та ПЗРК вже не дозволяло при прориві «парасольки» ППО обмежитися постановкою перешкод, маневром або обійти його дальності (уміло спланована ППО якраз і має виключити таку можливість). Три чверті всіх літаків, загублених США у В'єтнамі, були збиті пусками ЗУР та вогнем зенітної артилерії з радіолокаційним наведенням. У близькосхідних конфліктах цей відсоток сягав 90 %. Для ефективного подолання ППО, крім створення активних і пасивних перешкод (шумові та відповідні радіоперешкоди, скидання дипольних відбивачів і пасток, постановка помилкових цілей), вимагалося вогневе придушення зенітних засобів засобами з більшою дальністю, ніж бомби, НАР та авіагармати. Поразка радіолокаційних систем виявлення та наведення різко скорочує ефективність ППО.
Розробка
Розробка почалася постановою РМ СРСР від 10 січня 1963 року. Мав назви «виріб Д-8», «проект К-29П».[]
Х-28 створювалася з допомогою конструктивних рішень ракет великої дальності Х-22 і і є наче як їх зменшеної копією. Розроблялася у комплексі К-28П (головний розробник комплексу — ОКБ-115 А. С. Яковлева) у складі Як-28Н та двох ракет Х-28. Авіаційний ракетний комплекс К-28П (П-пасивний, від способу наведення) отримав своє найменування на ім'я носія. Наприкінці 1964 р. на пропозицію Мінавіапрому прийнято рішення про заміну РДТП на ракеті Х-28 на РРД (на базі двигуна ОКБ С. К. Туманського для ракети КСР-5 — Р-253-300) з причин освоєності технології та гарантованого досягнення дальності 120 км, необхідної для ураження позицій ЗРК «Найк-Геркулес» без входу до зони ураження.
Заміна двигуна відстрочила початок випробувань до 1966 р. За результатами розрахунків і продувок при пуску першої ракети Х-28 і збереження другої ракети під другим крилом Як-28Н втрачав стійкість по крену через недостатню ефективність елеронів. Дослідний літак Як-28Н був все ж таки побудований і використовувався для відпрацювання пусків. Апаратуру станції розвідки цілей передбачалося розмістити на місці РЛС «Ініціатива». Випробування Як-28Н було розпочато у 1966 р., у 1967 р. на ньому розпочато випробування апаратури комплексу. Перші пуски ракет Х-28 з борту Як-28Н зроблено 1969 р. Але літак у серійне виробництво не було запущено.
На початку 1970-х років випуск Як-28 припинився, тому 1970 р. видано тактико-технічне завдання на оснащення ракетами Х-28 літаків Су-17 зі створенням комплексу озброєнь Су-17-28. Рішення створення такого комплексу було прийнято з ініціативи головного конструктора Су-17 Н. Г. Зиріна. Передбачалося також використання протирадіолокаційного комплексу з ракетами Х-28 та «Метелью» на МіГ-27, проте громіздкий виріб ніяк не вміщувався на підвісці і роботи не пішли далі за проектні дослідження. Для відпрацювання засобів комплексу ОКБ Сухого використовувався Су-7БМ. У грудні 1971 року літак був доопрацьований із встановленням пускового пристрою ПУ-28С для підвіски ракети та контейнера зі станцією управління «Метель». До січня 1972 року на ньому виконувалися швидкісні руліжки з відривом носового колеса для уточнення можливості транспортування великогабаритної Х-28 під фюзеляжем з перевіркою невеликих просвітів між ракетою і ЗПС. Оскільки зазор між нижньою частиною виробу та землею був вкрай невеликий, торкання смуги ракетою з рідким паливом та окислювачем загрожує вибухом. Для оцінки проміжків у хвостовій частині Х-28 встановили законцівку з пінопласту, яка при першому ж випробуванні була стесана на 30-40 мм.
Су-17М, що будувався з 1972 р., міг нести тільки одну ракету Х-28 під фюзеляжем (пускова установка ПУ-28С, контейнер з апаратурою «Метель-А» для розвідки РЛС супротивника та вироблення цілевказівки, встановлювався на пілоні під нерухомою частиною крила). Тому майже одночасно запропоновано застосування ракети Х-28 на літаках Су-24. Державні спільні випробування з літаком Су-24 проходили з січня 1970 по липень 1974 р. (вироблено 15 пусків). У 1976 р. було завершено випробування Су-24, який міг нести 2 ракети Х-28. На Су-24 було встановлено станцію розвідки цілі та видачі цілевказівки «Філін». Винищувач-бомбардувальник Су-17М був 1-місним, а на Су-24, окрім пілота, знаходився штурман, здатний якісніше оцінювати обстановку і приймати рішення щодо застосування ракет.
Конструкція
Конструкція ракети — нормальна аеродинамічна схема з трикутним крилом і суцільноповоротним оперенням. Корпус циліндричний, змінного довжиною діаметра. У носовій частині встановлений обтічник ОСН оживальної форми. Крила трапецеподібної у плані форми, з прямими задніми та стрілоподібними передніми окрайками (кут стріловидності 75°). Передній обтічник із вантажним відсіком має хомутно-клинове швидкороз'ємне з'єднання.
Під час розробки ракети використовувався досвід ОКБ-2-155 у конструюванні крилатих ракет більшої дальності. Х-28 мала традиційне для цього КБ поєднання ракетних та літакових технологій: стрінгерний фюзеляж, безліч експлуатаційних та технологічних роз'ємів та лючків, лите багатолонжеронне крило та хрестоподібне оперення. За номенклатурою КБ Х-28 називалася Д8 (виріб 93).
Кінетичний нагрів у польоті з високими швидкостями (до М = 3) змусив встановити на передніх окрайках крила та оперення накладки з жароміцного прес-матеріалу. Сама конструкція виконувалася переважно з теплостійких матеріалів — сталей ЗОХГСА, ЭИ-65И та спеціального дюралю Д19, обшивка сплав АМГ-6.
Фугасна бойова частина 9А283 масою 155 кг несла 74 кг вибухової речовини і була забезпечена контактним електромеханічним підривником ЭВМУ-139 та неконтактним підривником РОВ-5, що забезпечує підрив БЧ у повітрі на висоті, оптимальної для знищення РЛС. Бойова частина монтувалася в корпусі з торця, баки пального та окислювача не мали міжбакового відсіку та були виконані за сумісною схемою. Особливістю ракети стала можливість встановлення на ній змінної БЧ, у тому числі і ядерної (Х-28 повинна була «зламувати» ППО супротивника, розчищаючи шлях груп ударних літаків).
Трубопроводи подачі компонентів палива та арматура пневмосистеми були прокладені у коробі (гаргроті). У гаргроті знаходився також датчик кутових швидкостей автопілота, встановлений приблизно в середині довжини ракети, що дозволило мінімізувати вплив згинальних коливань. Позаду баків-відсіків розміщувалися елементи сполучення із системами носія та електромеханічний перетворювач ПТО-300/500К, за ними — основний блок автопілота АПР-28 та моноампульна батарея А-221. Хвостову частину ракети займали елементи електрогідравлічного приводу ЭГС-40Л та рідинний ракетний двигун Р-253-300. Великі габарити Х-28 вимагали проведення на Су-17 оригінального доопрацювання: у місці підфюзеляжної підвіски ракети доводилося встановлювати панель з підштампуванням під її кіль, а нижній кіль складався, подібно до «великих» ракет Х-22 і КСР-5.
ГСН ПРГ-28 для ракети розробили в Омському ЦКЛ-111 (пізніше НВО «Автоматика») під керівництвом О. С. Кірчука. Вона забезпечувала пеленгаційне наведення в частотних діапазонах А, В і С, охоплюючи практично всі існуючі та перспективні РЛС ППО ймовірність супротивника. Автопілот АПР-28 розроблений в НДІ-923 (див. конструктор Антіпов Е. Ф.), включав блок пролонгації, що продовжував керувати ракетою у разі пропадання пеленгованого сигналу до 10 с (такий режим імпульсного випромінювання міг практикуватися операторами РЛС для зриву захоплення) — при цьому Х-28 продовжувала йти у напрямку «замовклої» цілі.
У 1964 р. на Дубнінському машинобудівному заводі розпочато освоєння склотекстолітових обтічників ракети Х-28. Перші серії виробів доводилося комплектувати трьома обтічниками, які розраховані кожен на свій діапазон хвиль. Проведені пошуки «просвітлення» обтічників закінчилися підбором так званих «компенсаційних ґрат», за допомогою яких досягли значного покращення радіотехнічних характеристик обтічників ракети Х-28, а потім і ракети Х-22.
Апаратура забезпечення та управління ракетного комплексу розміщувалася на Су-17 у підвісному контейнері (система «Метель-А» і «Метель-АВ», що відрізнялися діапазоном), а на Су-24 знаходилася на борту літака (система «Філін-Н»). З їх допомогою ГСН та САУ ракети отримували інформацію про кути пеленгу РЛС та тангажу, програмувався профіль польоту та виходу на ціль. Прийомною антеною при використанні «Метели» служила ГСН ракети, «Філін» сам по собі був пасивною РЛС. Автономний пошук та поразка за допомогою «Метели» виявився занадто важким завданням. Прицільний пуск Х-28 міг здійснюватися лише по цілі, положення якої було вже встановлено, і завдання льотчика зводилася до виходу у намічену зону пуску, прив'язці до орієнтирів і після захоплення об'єкта ГСН виконанні пуску.
Значні масогабаритні характеристики Х-28 були наслідком вимог і рівня тогочасного обладнання: КВО досягало 20 м, що вимагало потужної БЧ для надійного ураження і без прямого влучення. РРД зі стартовою тягою понад 8000 кгс, що забезпечив високу швидкість і дальність, приніс масу експлуатаційних труднощів: зберігати ракету, споряджену 235 кг окисника АК-27П (сумішшю азотної кислоти і закисом азоту), що «парує» і не менш їдкого і токсичного палива ТГ-02, довго час було не можна, а після зливу баки потрібно ретельно промивати нейтралізуючим розчином і просушувати, що вимагало спецзасобів, сил і часу, і важко забезпечувалося навіть на стаціонарних аеродромах, не кажучи вже про польові умови. Комплект обладнання та перевірочної апаратури розгортався на спеціальних майданчиках підготовки ракет ППР-28, а всі роботи виконувались у захисних спецкостюмах.
Бойове застосування
Застосовувалися Іраком у різних конфліктах.
- Ірано-іракська війна
27 жовтня 1981 року Су-22 5-ї ескадрильї ВПС Іраку за допомогою протирадіолокаційних ракет Х-28Э за один день знищили не менше 6 РЛС HIPAR (High-Power Acquisition Radar) у іранських ЗРК MIM-23 HAWK. Іранці визнали такі тяжкі втрати і змусили своїх зенітників повністю переглянути тактику застосування РЛС.
Кінець 1982 року — застосування ракет Х-28. Ракети були успішно застосовані проти ЗРК HAWK на дальність 70 км із літака Су-22М2 з висоти 7000 м, швидкість літака-носія 750 км/год. За західними даними всього Іраку було поставлено близько 100 ракет, і вони успішно використовувалися до 1988 року.
1989 року під назвою Nissan-28 ракета показана на виставці іракської військової техніки.
Модифікації
Х-28М / Х-24 — твердопаливна. Пізніше розробка трансформувалася в протирадіолокаційну ракету Х-58 (виріб «112» / Д-7).
Х-28Э — експортна.
Nisan-28 або Nissan-28 — іракська версія Х-28Э, показана в Багдаді в 1989 році, яка, як повідомляється, має три головки пошуку для різних діапазонів частот.
Примітки
- . bereznak.dubna.ru. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 20 серпня 2016.
- Х-28 - AS-9 KYLE | MilitaryRussia.Ru — отечественная военная техника (после 1945г.). militaryrussia.ru. Процитовано 20 серпня 2016.
- Iranian Tigers at War Northrop F-5AB, F-5EF and Sub-Variants in Iranian Service since 1966. Babak Taghvaee. Helion and Company. 2015 P.36-37
- Welcome to the Air Combat Information Group
- Х-28 - авиационные ракеты класса воздух-поверхность - военная авиация России. www.aveaprom.ru. Процитовано 20 серпня 2016.
- The Naval Institute Guide to World Naval Weapons Systems, 1997—1998; Friedman, Norman (1997), The Naval Institute guide to world naval weapons systems, 1997—1998, Naval Institute Press,
Посилання
- , ІС «Ракетна техніка»
- на сайті Aviation.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
H 28 kirilichna H u nazvi za klasifikaciyeyu MO SShA ta NATO AS 9 Kyle radyanska protiradiolokacijna raketa klasu povitrya poverhnya serednoyi dalnosti Rozroblena v 1960 h rokah dubninskoyu filiyeyu OKB 155 2 nini MKB Raduga Prijnyata na ozbroyennya u 1973 roci Nosiyi Su 17M2 M3 z kontejnerom Metel Su 24 2 raketi na PU 28 shtatna stanciya Filin MiG 23B Su 22 Narazi H 28 znyato z ozbroyennya rosijskih VPS Na zminu yij prijshli raketi H 58 H 25MP H 31P H 28Specialist VPS SShA u zahisnomu kostyumi zneshkodzhuye iraksku raketu H 28 Kviten 1991 Tipkerovana raketa klasu povitrya poverhnya serednoyi dalnostiPohodzhennyaRadyanskij SoyuzIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni1973 1988 Operatori SRSR Irak Liviya ta krayini Varshavskogo dogovoruIstoriya virobnictvaRozroblenoz 1963 kinec 1976VariantiH 28M H 24 H 28E Nissan 28 Irak HarakteristikiVaga715 690 po proyektu i ofic TTH Dovzhina5 97 6 04 mDiametr450 mm 430 ryad avtoriv Vaga boyegolovki140 155 160 kg po riznim danim fugasna abo TK 43 specialna Rozmah kril1 39 mOperacijna dalnistpusku 45 km z visot lt 1000 m 70 km z 5000 m 18 120 po oficijnim TTH z visot 15 16 000 m ShvidkistChislo Maha do 3 0H 28 u Vikishovishi Eksportuvalasya stoyala na ozbroyenni VPS Liviyi Iraku ta krayin uchasnic Varshavskogo dogovoru Zastosovuvalas u bojovih diyah VPS Iraku pid nazvoyu Nissan 28 v irano irakskij vijni PeredistoriyaDo seredini 60 h rokiv osnashennya vijsk radiotehnichnimi zasobami RLS garmatnogo navedennya ta rozvidki stanciyi REB RLS PPO kilkist ZRK ZSU ta PZRK vzhe ne dozvolyalo pri prorivi parasolki PPO obmezhitisya postanovkoyu pereshkod manevrom abo obijti jogo dalnosti umilo splanovana PPO yakraz i maye viklyuchiti taku mozhlivist Tri chverti vsih litakiv zagublenih SShA u V yetnami buli zbiti puskami ZUR ta vognem zenitnoyi artileriyi z radiolokacijnim navedennyam U blizkoshidnih konfliktah cej vidsotok syagav 90 Dlya efektivnogo podolannya PPO krim stvorennya aktivnih i pasivnih pereshkod shumovi ta vidpovidni radiopereshkodi skidannya dipolnih vidbivachiv i pastok postanovka pomilkovih cilej vimagalosya vogneve pridushennya zenitnih zasobiv zasobami z bilshoyu dalnistyu nizh bombi NAR ta aviagarmati Porazka radiolokacijnih sistem viyavlennya ta navedennya rizko skorochuye efektivnist PPO RozrobkaRozrobka pochalasya postanovoyu RM SRSR vid 10 sichnya 1963 roku Mav nazvi virib D 8 proekt K 29P dzherelo H 28 stvoryuvalasya z dopomogoyu konstruktivnih rishen raket velikoyi dalnosti H 22 i i ye nache yak yih zmenshenoyi kopiyeyu Rozroblyalasya u kompleksi K 28P golovnij rozrobnik kompleksu OKB 115 A S Yakovleva u skladi Yak 28N ta dvoh raket H 28 Aviacijnij raketnij kompleks K 28P P pasivnij vid sposobu navedennya otrimav svoye najmenuvannya na im ya nosiya Naprikinci 1964 r na propoziciyu Minaviapromu prijnyato rishennya pro zaminu RDTP na raketi H 28 na RRD na bazi dviguna OKB S K Tumanskogo dlya raketi KSR 5 R 253 300 z prichin osvoyenosti tehnologiyi ta garantovanogo dosyagnennya dalnosti 120 km neobhidnoyi dlya urazhennya pozicij ZRK Najk Gerkules bez vhodu do zoni urazhennya Zamina dviguna vidstrochila pochatok viprobuvan do 1966 r Za rezultatami rozrahunkiv i produvok pri pusku pershoyi raketi H 28 i zberezhennya drugoyi raketi pid drugim krilom Yak 28N vtrachav stijkist po krenu cherez nedostatnyu efektivnist eleroniv Doslidnij litak Yak 28N buv vse zh taki pobudovanij i vikoristovuvavsya dlya vidpracyuvannya puskiv Aparaturu stanciyi rozvidki cilej peredbachalosya rozmistiti na misci RLS Iniciativa Viprobuvannya Yak 28N bulo rozpochato u 1966 r u 1967 r na nomu rozpochato viprobuvannya aparaturi kompleksu Pershi puski raket H 28 z bortu Yak 28N zrobleno 1969 r Ale litak u serijne virobnictvo ne bulo zapusheno Na pochatku 1970 h rokiv vipusk Yak 28 pripinivsya tomu 1970 r vidano taktiko tehnichne zavdannya na osnashennya raketami H 28 litakiv Su 17 zi stvorennyam kompleksu ozbroyen Su 17 28 Rishennya stvorennya takogo kompleksu bulo prijnyato z iniciativi golovnogo konstruktora Su 17 N G Zirina Peredbachalosya takozh vikoristannya protiradiolokacijnogo kompleksu z raketami H 28 ta Metelyu na MiG 27 prote gromizdkij virib niyak ne vmishuvavsya na pidvisci i roboti ne pishli dali za proektni doslidzhennya Dlya vidpracyuvannya zasobiv kompleksu OKB Suhogo vikoristovuvavsya Su 7BM U grudni 1971 roku litak buv doopracovanij iz vstanovlennyam puskovogo pristroyu PU 28S dlya pidviski raketi ta kontejnera zi stanciyeyu upravlinnya Metel Do sichnya 1972 roku na nomu vikonuvalisya shvidkisni rulizhki z vidrivom nosovogo kolesa dlya utochnennya mozhlivosti transportuvannya velikogabaritnoyi H 28 pid fyuzelyazhem z perevirkoyu nevelikih prosvitiv mizh raketoyu i ZPS Oskilki zazor mizh nizhnoyu chastinoyu virobu ta zemleyu buv vkraj nevelikij torkannya smugi raketoyu z ridkim palivom ta okislyuvachem zagrozhuye vibuhom Dlya ocinki promizhkiv u hvostovij chastini H 28 vstanovili zakoncivku z pinoplastu yaka pri pershomu zh viprobuvanni bula stesana na 30 40 mm Su 17M sho buduvavsya z 1972 r mig nesti tilki odnu raketu H 28 pid fyuzelyazhem puskova ustanovka PU 28S kontejner z aparaturoyu Metel A dlya rozvidki RLS suprotivnika ta viroblennya cilevkazivki vstanovlyuvavsya na piloni pid neruhomoyu chastinoyu krila Tomu majzhe odnochasno zaproponovano zastosuvannya raketi H 28 na litakah Su 24 Derzhavni spilni viprobuvannya z litakom Su 24 prohodili z sichnya 1970 po lipen 1974 r virobleno 15 puskiv U 1976 r bulo zaversheno viprobuvannya Su 24 yakij mig nesti 2 raketi H 28 Na Su 24 bulo vstanovleno stanciyu rozvidki cili ta vidachi cilevkazivki Filin Vinishuvach bombarduvalnik Su 17M buv 1 misnim a na Su 24 okrim pilota znahodivsya shturman zdatnij yakisnishe ocinyuvati obstanovku i prijmati rishennya shodo zastosuvannya raket KonstrukciyaKonstrukciya raketi normalna aerodinamichna shema z trikutnim krilom i sucilnopovorotnim operennyam Korpus cilindrichnij zminnogo dovzhinoyu diametra U nosovij chastini vstanovlenij obtichnik OSN ozhivalnoyi formi Krila trapecepodibnoyi u plani formi z pryamimi zadnimi ta strilopodibnimi perednimi okrajkami kut strilovidnosti 75 Perednij obtichnik iz vantazhnim vidsikom maye homutno klinove shvidkoroz yemne z yednannya Pid chas rozrobki raketi vikoristovuvavsya dosvid OKB 2 155 u konstruyuvanni krilatih raket bilshoyi dalnosti H 28 mala tradicijne dlya cogo KB poyednannya raketnih ta litakovih tehnologij stringernij fyuzelyazh bezlich ekspluatacijnih ta tehnologichnih roz yemiv ta lyuchkiv lite bagatolonzheronne krilo ta hrestopodibne operennya Za nomenklaturoyu KB H 28 nazivalasya D8 virib 93 Kinetichnij nagriv u poloti z visokimi shvidkostyami do M 3 zmusiv vstanoviti na perednih okrajkah krila ta operennya nakladki z zharomicnogo pres materialu Sama konstrukciya vikonuvalasya perevazhno z teplostijkih materialiv stalej ZOHGSA EI 65I ta specialnogo dyuralyu D19 obshivka splav AMG 6 Fugasna bojova chastina 9A283 masoyu 155 kg nesla 74 kg vibuhovoyi rechovini i bula zabezpechena kontaktnim elektromehanichnim pidrivnikom EVMU 139 ta nekontaktnim pidrivnikom ROV 5 sho zabezpechuye pidriv BCh u povitri na visoti optimalnoyi dlya znishennya RLS Bojova chastina montuvalasya v korpusi z torcya baki palnogo ta okislyuvacha ne mali mizhbakovogo vidsiku ta buli vikonani za sumisnoyu shemoyu Osoblivistyu raketi stala mozhlivist vstanovlennya na nij zminnoyi BCh u tomu chisli i yadernoyi H 28 povinna bula zlamuvati PPO suprotivnika rozchishayuchi shlyah grup udarnih litakiv Truboprovodi podachi komponentiv paliva ta armatura pnevmosistemi buli prokladeni u korobi gargroti U gargroti znahodivsya takozh datchik kutovih shvidkostej avtopilota vstanovlenij priblizno v seredini dovzhini raketi sho dozvolilo minimizuvati vpliv zginalnih kolivan Pozadu bakiv vidsikiv rozmishuvalisya elementi spoluchennya iz sistemami nosiya ta elektromehanichnij peretvoryuvach PTO 300 500K za nimi osnovnij blok avtopilota APR 28 ta monoampulna batareya A 221 Hvostovu chastinu raketi zajmali elementi elektrogidravlichnogo privodu EGS 40L ta ridinnij raketnij dvigun R 253 300 Veliki gabariti H 28 vimagali provedennya na Su 17 originalnogo doopracyuvannya u misci pidfyuzelyazhnoyi pidviski raketi dovodilosya vstanovlyuvati panel z pidshtampuvannyam pid yiyi kil a nizhnij kil skladavsya podibno do velikih raket H 22 i KSR 5 GSN PRG 28 dlya raketi rozrobili v Omskomu CKL 111 piznishe NVO Avtomatika pid kerivnictvom O S Kirchuka Vona zabezpechuvala pelengacijne navedennya v chastotnih diapazonah A V i S ohoplyuyuchi praktichno vsi isnuyuchi ta perspektivni RLS PPO jmovirnist suprotivnika Avtopilot APR 28 rozroblenij v NDI 923 div konstruktor Antipov E F vklyuchav blok prolongaciyi sho prodovzhuvav keruvati raketoyu u razi propadannya pelengovanogo signalu do 10 s takij rezhim impulsnogo viprominyuvannya mig praktikuvatisya operatorami RLS dlya zrivu zahoplennya pri comu H 28 prodovzhuvala jti u napryamku zamovkloyi cili U 1964 r na Dubninskomu mashinobudivnomu zavodi rozpochato osvoyennya sklotekstolitovih obtichnikiv raketi H 28 Pershi seriyi virobiv dovodilosya komplektuvati troma obtichnikami yaki rozrahovani kozhen na svij diapazon hvil Provedeni poshuki prosvitlennya obtichnikiv zakinchilisya pidborom tak zvanih kompensacijnih grat za dopomogoyu yakih dosyagli znachnogo pokrashennya radiotehnichnih harakteristik obtichnikiv raketi H 28 a potim i raketi H 22 Aparatura zabezpechennya ta upravlinnya raketnogo kompleksu rozmishuvalasya na Su 17 u pidvisnomu kontejneri sistema Metel A i Metel AV sho vidriznyalisya diapazonom a na Su 24 znahodilasya na bortu litaka sistema Filin N Z yih dopomogoyu GSN ta SAU raketi otrimuvali informaciyu pro kuti pelengu RLS ta tangazhu programuvavsya profil polotu ta vihodu na cil Prijomnoyu antenoyu pri vikoristanni Meteli sluzhila GSN raketi Filin sam po sobi buv pasivnoyu RLS Avtonomnij poshuk ta porazka za dopomogoyu Meteli viyavivsya zanadto vazhkim zavdannyam Pricilnij pusk H 28 mig zdijsnyuvatisya lishe po cili polozhennya yakoyi bulo vzhe vstanovleno i zavdannya lotchika zvodilasya do vihodu u namichenu zonu pusku priv yazci do oriyentiriv i pislya zahoplennya ob yekta GSN vikonanni pusku Znachni masogabaritni harakteristiki H 28 buli naslidkom vimog i rivnya togochasnogo obladnannya KVO dosyagalo 20 m sho vimagalo potuzhnoyi BCh dlya nadijnogo urazhennya i bez pryamogo vluchennya RRD zi startovoyu tyagoyu ponad 8000 kgs sho zabezpechiv visoku shvidkist i dalnist prinis masu ekspluatacijnih trudnoshiv zberigati raketu sporyadzhenu 235 kg okisnika AK 27P sumishshyu azotnoyi kisloti i zakisom azotu sho paruye i ne mensh yidkogo i toksichnogo paliva TG 02 dovgo chas bulo ne mozhna a pislya zlivu baki potribno retelno promivati nejtralizuyuchim rozchinom i prosushuvati sho vimagalo speczasobiv sil i chasu i vazhko zabezpechuvalosya navit na stacionarnih aerodromah ne kazhuchi vzhe pro polovi umovi Komplekt obladnannya ta perevirochnoyi aparaturi rozgortavsya na specialnih majdanchikah pidgotovki raket PPR 28 a vsi roboti vikonuvalis u zahisnih speckostyumah Bojove zastosuvannyaZastosovuvalisya Irakom u riznih konfliktah Irano irakska vijna 27 zhovtnya 1981 roku Su 22 5 yi eskadrilyi VPS Iraku za dopomogoyu protiradiolokacijnih raket H 28E za odin den znishili ne menshe 6 RLS HIPAR High Power Acquisition Radar u iranskih ZRK MIM 23 HAWK Iranci viznali taki tyazhki vtrati i zmusili svoyih zenitnikiv povnistyu pereglyanuti taktiku zastosuvannya RLS Kinec 1982 roku zastosuvannya raket H 28 Raketi buli uspishno zastosovani proti ZRK HAWK na dalnist 70 km iz litaka Su 22M2 z visoti 7000 m shvidkist litaka nosiya 750 km god Za zahidnimi danimi vsogo Iraku bulo postavleno blizko 100 raket i voni uspishno vikoristovuvalisya do 1988 roku 1989 roku pid nazvoyu Nissan 28 raketa pokazana na vistavci irakskoyi vijskovoyi tehniki ModifikaciyiH 28M H 24 tverdopalivna Piznishe rozrobka transformuvalasya v protiradiolokacijnu raketu H 58 virib 112 D 7 H 28E eksportna Nisan 28 abo Nissan 28 irakska versiya H 28E pokazana v Bagdadi v 1989 roci yaka yak povidomlyayetsya maye tri golovki poshuku dlya riznih diapazoniv chastot Primitki bereznak dubna ru Arhiv originalu za 3 kvitnya 2016 Procitovano 20 serpnya 2016 H 28 AS 9 KYLE MilitaryRussia Ru otechestvennaya voennaya tehnika posle 1945g militaryrussia ru Procitovano 20 serpnya 2016 Iranian Tigers at War Northrop F 5AB F 5EF and Sub Variants in Iranian Service since 1966 Babak Taghvaee Helion and Company 2015 P 36 37 Welcome to the Air Combat Information Group H 28 aviacionnye rakety klassa vozduh poverhnost voennaya aviaciya Rossii www aveaprom ru Procitovano 20 serpnya 2016 The Naval Institute Guide to World Naval Weapons Systems 1997 1998 Friedman Norman 1997 The Naval Institute guide to world naval weapons systems 1997 1998 Naval Institute Press ISBN 978 1 55750 268 1Posilannya IS Raketna tehnika na sajti Aviation ru