Павло́ II (лат. Paulus PP. II, П'єтро Барбо, італ. Pietro Barbo, 23 лютого 1417 — 26 липня 1471) — 211 папа римський з 30 серпня 1464 по 26 липня 1471.
Павло II (Paulus PP. II) | ||
| ||
---|---|---|
30 серпня 1464 — 26 липня 1471 | ||
Попередник: | Пій II | |
Наступник: | Сікст IV | |
Ім'я при народженні: | італ. Pietro Barbo | |
Дата народження: | 23 лютого 1417[1][2] | |
Місце народження: | Венеція, Венеційська республіка | |
Дата смерті: | 26 липня 1471[1][2] (54 роки) | |
Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
Поховання: | Гроти Ватикану | |
Громадянство: | Венеційська республіка | |
Релігія: | католицька церква[4] | |
Батько: | d[5] | |
Мати: | d[5] | |
Інтронізація: | 16 вересня 1464 | |
У миру: | Pietro Barbo | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життя
П'єтро Барбо був сином багатого венеційського купця. Його мати Полуксена Кондульмер була сестрою папи Євгенія IV. Вже змалку опікувався ним його дядько, посилаючи вчителів для П'єтро. У 1440 році Євгеній IV призначив свого племінника кардиналом церкви Святої Марії (Santa Maria Nuova) в Римі. Окрім того він займав посади Апостольського протонотаря, Архідиякона Болоньї. Пізніше знову займає ряд єпископських посад: у 1440 єпископ у Червії, 1451 єпископ у Віченці і з 1459 єпископ у Падуї. На доходи від своїх численних парафій будує Палаццо Венеція (Palazzo Venezia) у Римі. П'єтро Барбо здобув популярність завдяки своїй щедрості. Так, він обіцяв, що у разі обрання його папою, він купить кожному кардиналу віллу, щоб вони могли уникнути літньої спеки .
Понтифікат
30 серпня 1464 після триденних дебатів конклав обрав П'єтро Барбо новим папою.
Він погано володів латинською мовою, не був гуманістом і не був прихильним до членів Римської Академії, що якраз виникла в той час. Процес, який почала інквізиція проти гуманістів Помпонія Лета (1428—1497) і Платіни (†1481), показав, що вони не є небезпечними для церкви. Павло ІІ наказав їх звільнити, а Сікст IV призначив Платіну керуючим Ватиканською бібліотекою. У 1464 в бенедиктинському монастирі в Субіаку створено першу в Італії типографію. Павло ІІ наказав привести її до Ватикана.
Павло ІІ був нумізматом та колекціонував дорогоцінне каміння — його колекції прикрашають Ватиканські музеї. На міжнародні арені ним однак не було досягнуто успіхів: конфлікт між Францією, Венецією та Флоренцією не було розв'язано. Перспектива хрестового походу проти турків віддалилася на невизначену перспективу.
Павло ІІ увів бірет кардиналів та встановив ювілейний рік кожні 25 років.
Помер 26 липня 1471 року і похований у Гротах Ватикану.
Див. також
Примітки
- http://webdept.fiu.edu/~mirandas/bios1440.htm#Barbo
- BeWeB
- Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- D'Elia, Anthony (2009). A sudden terror: The plot to kill a renaissance pope. Harvard.
Посилання
- Католицька енциклопедія [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo II lat Paulus PP II P yetro Barbo ital Pietro Barbo 23 lyutogo 1417 26 lipnya 1471 211 papa rimskij z 30 serpnya 1464 po 26 lipnya 1471 Pavlo II Paulus PP II Papa Rimskij 30 serpnya 1464 26 lipnya 1471 Poperednik Pij II Nastupnik Sikst IV Im ya pri narodzhenni ital Pietro BarboData narodzhennya 23 lyutogo 1417 1 2 Misce narodzhennya Veneciya Venecijska respublikaData smerti 26 lipnya 1471 1 2 54 roki Misce smerti Rim Papska derzhavaPohovannya Groti VatikanuGromadyanstvo Venecijska respublikaReligiya katolicka cerkva 4 Batko d 5 Mati d 5 Intronizaciya 16 veresnya 1464U miru Pietro Barbo Mediafajli b u VikishovishiZhittyaP yetro Barbo buv sinom bagatogo venecijskogo kupcya Jogo mati Poluksena Kondulmer bula sestroyu papi Yevgeniya IV Vzhe zmalku opikuvavsya nim jogo dyadko posilayuchi vchiteliv dlya P yetro U 1440 roci Yevgenij IV priznachiv svogo pleminnika kardinalom cerkvi Svyatoyi Mariyi Santa Maria Nuova v Rimi Okrim togo vin zajmav posadi Apostolskogo protonotarya Arhidiyakona Bolonyi Piznishe znovu zajmaye ryad yepiskopskih posad u 1440 yepiskop u Cherviyi 1451 yepiskop u Vichenci i z 1459 yepiskop u Paduyi Na dohodi vid svoyih chislennih parafij buduye Palacco Veneciya Palazzo Venezia u Rimi P yetro Barbo zdobuv populyarnist zavdyaki svoyij shedrosti Tak vin obicyav sho u razi obrannya jogo papoyu vin kupit kozhnomu kardinalu villu shob voni mogli uniknuti litnoyi speki Pontifikat30 serpnya 1464 pislya tridennih debativ konklav obrav P yetro Barbo novim papoyu Vin pogano volodiv latinskoyu movoyu ne buv gumanistom i ne buv prihilnim do chleniv Rimskoyi Akademiyi sho yakraz vinikla v toj chas Proces yakij pochala inkviziciya proti gumanistiv Pomponiya Leta 1428 1497 i Platini 1481 pokazav sho voni ne ye nebezpechnimi dlya cerkvi Pavlo II nakazav yih zvilniti a Sikst IV priznachiv Platinu keruyuchim Vatikanskoyu bibliotekoyu U 1464 v benediktinskomu monastiri v Subiaku stvoreno pershu v Italiyi tipografiyu Pavlo II nakazav privesti yiyi do Vatikana Pavlo II buv numizmatom ta kolekcionuvav dorogocinne kaminnya jogo kolekciyi prikrashayut Vatikanski muzeyi Na mizhnarodni areni nim odnak ne bulo dosyagnuto uspihiv konflikt mizh Franciyeyu Veneciyeyu ta Florenciyeyu ne bulo rozv yazano Perspektiva hrestovogo pohodu proti turkiv viddalilasya na neviznachenu perspektivu Pavlo II uviv biret kardinaliv ta vstanoviv yuvilejnij rik kozhni 25 rokiv Pomer 26 lipnya 1471 roku i pohovanij u Grotah Vatikanu Div takozhSpisok Rimskih PapPrimitkihttp webdept fiu edu mirandas bios1440 htm Barbo BeWeB d Track Q77541206 Istituto dell Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line d Track Q65921422d Track Q3803714 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 D Elia Anthony 2009 A sudden terror The plot to kill a renaissance pope Harvard PosilannyaKatolicka enciklopediya Arhivovano 22 chervnya 2012 u WebCite angl