Теорема Лагранжа про чотири квадрати стверджує, що довільне натуральне число можна подати у виді суми чотирьох квадратів цілих чисел.
Тобто для довільного натурального числа n, існують цілі числа a, b, c, d , такі що :
Наприклад:
Теорема доведена Лагранжем в 1770 році. Довільне натуральне число, що не записується у виді можна також записати як суму квадратів трьох чисел.
Доведення
Для найменших натуральних чисел 1 і 2 розклад записано вище. Також для всіх чисел виконується тотожність чотирьох квадратів:
Звідси випливає, що якщо два довільні натуральні числа можна подати у виді суми чотирьох квадратів, то це ж можна зробити і для їх добутку. Відповідно твердження теореми достатньо довести для непарних простих чисел.
Спершу для такого простого числа існує натуральне число для якого для деяких цілих Це випливає з того, що цілі числа для не є рівними за модулем Справді, якщо для двох таких різних чисел то і або різниця або сума ділиться на , що не є можливим.
Аналогічно числа для не є рівними за модулем Загалом є число виду або із вказаними умовами і відповідно хоча б два із них належать одному класу лишків за модулем . Це мають бути деякі числа і , тобто і відповідно існує ціле число для якого Оскільки то і звідси також
Зокрема також число є сумою чотирьох квадратів і один із доданків не ділиться на .
Нехай тепер є мінімальним натуральним числом, для якого існує розклад у суму чотирьох квадратів де хоча б одне із цілих чисел не ділиться на . Для доведення теореми Лагранжа достатньо довести, що
Число є непарним. Адже якщо є парним, то парним є і Але тоді або всі є парними або всі непарними або два парними і два непарними. В будь-якому випадку за допомогою перепозначень можна вважати, що і мають однакову парність, а також і мають однакову парність. Тоді:
Тобто є сумою чотирьох квадратів не всі з яких діляться на і це суперечить мінімальності числа .
Якщо є непарним числом, то існують числа які є рівними за модулем і Також не всі діляться на (в іншому випадку сума їх квадратів, яка є рівною , ділилася б на що не є можливим для ) і тому хоча б одне із чисел не є рівним 0. Відповідно згідно означень
Водночас і існує ціле число для якого
Згідно тотожності чотирьох квадратів добуток і є рівний сумі квадратів деяких чотирьох цілих чисел і також:
Розглядаючи означення усіх у тотожності чотирьох квадратів і враховуючи, що і є рівними за модулем одержується, що всі діляться на , тобто . Ділячи рівність на одержуємо, що і є рівним сумі чотирьох квадратів, що суперечить мінімальності
Див. також
Джерела
- Чандрасекхаран К. Введение в аналитическую теорию чисел. — Москва : Мир, 1974. — 187 с.(рос.)
- Andrews, George E. (1971). Number Theory. Philadelphia: W. B. Saunders Company.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teorema Lagranzha pro chotiri kvadrati stverdzhuye sho dovilne naturalne chislo mozhna podati u vidi sumi chotiroh kvadrativ cilih chisel Tobto dlya dovilnogo naturalnogo chisla n isnuyut cili chisla a b c d taki sho n a 2 b 2 c 2 d 2 displaystyle n a 2 b 2 c 2 d 2 Napriklad 1 1 2 0 2 0 2 0 2 2 1 2 1 2 0 2 0 2 3 1 2 1 2 1 2 0 2 31 5 2 2 2 1 2 1 2 310 17 2 4 2 2 2 1 2 displaystyle begin aligned 1 amp 1 2 0 2 0 2 0 2 2 amp 1 2 1 2 0 2 0 2 3 amp 1 2 1 2 1 2 0 2 31 amp 5 2 2 2 1 2 1 2 310 amp 17 2 4 2 2 2 1 2 end aligned Teorema dovedena Lagranzhem v 1770 roci Dovilne naturalne chislo sho ne zapisuyetsya u vidi 4 k 8 m 7 displaystyle 4 k 8m 7 mozhna takozh zapisati yak sumu kvadrativ troh chisel DovedennyaDlya najmenshih naturalnih chisel 1 i 2 rozklad zapisano vishe Takozh dlya vsih chisel vikonuyetsya totozhnist chotiroh kvadrativ a 1 2 a 2 2 a 3 2 a 4 2 b 1 2 b 2 2 b 3 2 b 4 2 displaystyle a 1 2 a 2 2 a 3 2 a 4 2 b 1 2 b 2 2 b 3 2 b 4 2 a 1 b 1 a 2 b 2 a 3 b 3 a 4 b 4 2 displaystyle a 1 b 1 a 2 b 2 a 3 b 3 a 4 b 4 2 a 1 b 2 a 2 b 1 a 3 b 4 a 4 b 3 2 displaystyle a 1 b 2 a 2 b 1 a 3 b 4 a 4 b 3 2 a 1 b 3 a 2 b 4 a 3 b 1 a 4 b 2 2 displaystyle a 1 b 3 a 2 b 4 a 3 b 1 a 4 b 2 2 a 1 b 4 a 2 b 3 a 3 b 2 a 4 b 1 2 displaystyle a 1 b 4 a 2 b 3 a 3 b 2 a 4 b 1 2 Zvidsi viplivaye sho yaksho dva dovilni naturalni chisla mozhna podati u vidi sumi chotiroh kvadrativ to ce zh mozhna zrobiti i dlya yih dobutku Vidpovidno tverdzhennya teoremi dostatno dovesti dlya neparnih prostih chisel Spershu dlya takogo prostogo chisla p displaystyle p isnuye naturalne chislo 0 lt m lt p displaystyle 0 lt m lt p dlya yakogo m p 1 a 2 b 2 displaystyle mp 1 a 2 b 2 dlya deyakih cilih a b displaystyle a b Ce viplivaye z togo sho cili chisla a 2 displaystyle a 2 dlya 0 a p 1 2 displaystyle 0 leqslant a leqslant frac p 1 2 ne ye rivnimi za modulem p displaystyle p Spravdi yaksho dlya dvoh takih riznih chisel a 1 2 a 2 2 mod p displaystyle a 1 2 equiv a 2 2 mod p to a 1 a 2 a 1 a 2 0 mod p displaystyle a 1 a 2 a 1 a 2 equiv 0 mod p i abo riznicya a 1 a 2 displaystyle a 1 a 2 abo suma a 1 a 2 displaystyle a 1 a 2 dilitsya na p displaystyle p sho ne ye mozhlivim Analogichno chisla b 2 1 displaystyle b 2 1 dlya 0 b p 1 2 displaystyle 0 leqslant b leqslant frac p 1 2 ne ye rivnimi za modulem p displaystyle p Zagalom ye p 1 displaystyle p 1 chislo vidu a 2 displaystyle a 2 abo b 2 1 displaystyle b 2 1 iz vkazanimi umovami i vidpovidno hocha b dva iz nih nalezhat odnomu klasu lishkiv za modulem p displaystyle p Ce mayut buti deyaki chisla a 2 displaystyle a 2 i b 2 1 displaystyle b 2 1 tobto a 2 b 2 1 mod p displaystyle a 2 equiv b 2 1 mod p i vidpovidno isnuye cile chislo m displaystyle m dlya yakogo a 2 b 2 1 m p displaystyle a 2 b 2 1 mp Oskilki a 2 b 2 lt p 2 2 displaystyle a 2 b 2 lt left p over 2 right 2 to a 2 b 2 1 lt 1 2 p 2 2 lt p 2 displaystyle a 2 b 2 1 lt 1 2 left p over 2 right 2 lt p 2 i zvidsi takozh 0 lt m lt p displaystyle 0 lt m lt p Zokrema takozh chislo m p displaystyle mp ye sumoyu chotiroh kvadrativ m p 0 1 a 2 b 2 displaystyle mp 0 1 a 2 b 2 i odin iz dodankiv ne dilitsya na p displaystyle p Nehaj teper m displaystyle m ye minimalnim naturalnim chislom dlya yakogo isnuye rozklad u sumu chotiroh kvadrativ m p x 1 2 x 2 2 x 3 2 x 4 2 displaystyle mp x 1 2 x 2 2 x 3 2 x 4 2 de hocha b odne iz cilih chisel x i displaystyle x i ne dilitsya na p displaystyle p Dlya dovedennya teoremi Lagranzha dostatno dovesti sho m 1 displaystyle m 1 Chislo m displaystyle m ye neparnim Adzhe yaksho m displaystyle m ye parnim to parnim ye i x 1 2 x 2 2 x 3 2 x 4 2 displaystyle x 1 2 x 2 2 x 3 2 x 4 2 Ale todi abo vsi x i displaystyle x i ye parnimi abo vsi neparnimi abo dva parnimi i dva neparnimi V bud yakomu vipadku za dopomogoyu perepoznachen mozhna vvazhati sho x 1 displaystyle x 1 i x 2 displaystyle x 2 mayut odnakovu parnist a takozh x 3 displaystyle x 3 i x 4 displaystyle x 4 mayut odnakovu parnist Todi m p 2 x 1 x 2 2 2 x 1 x 2 2 2 x 3 x 4 2 2 x 3 x 4 2 2 displaystyle frac mp 2 left frac x 1 x 2 2 right 2 left frac x 1 x 2 2 right 2 left frac x 3 x 4 2 right 2 left frac x 3 x 4 2 right 2 Tobto m p 2 displaystyle frac mp 2 ye sumoyu chotiroh kvadrativ ne vsi z yakih dilyatsya na p displaystyle p i ce superechit minimalnosti chisla m displaystyle m Yaksho m 3 displaystyle m geqslant 3 ye neparnim chislom to isnuyut chisla y i displaystyle y i yaki ye rivnimi x i displaystyle x i za modulem m displaystyle m i y i lt m 2 displaystyle y i lt frac m 2 Takozh ne vsi x i displaystyle x i dilyatsya na m displaystyle m v inshomu vipadku suma yih kvadrativ yaka ye rivnoyu m p displaystyle mp dililasya b na m 2 displaystyle m 2 sho ne ye mozhlivim dlya 0 lt m lt p displaystyle 0 lt m lt p i tomu hocha b odne iz chisel y i displaystyle y i ne ye rivnim 0 Vidpovidno zgidno oznachen 0 lt y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 lt 4 m 2 2 m 2 displaystyle 0 lt y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 lt 4 left frac m 2 right 2 m 2 Vodnochas y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 0 mod m displaystyle y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 equiv 0 mod m i isnuye cile chislo m 2 lt m displaystyle m 2 lt m dlya yakogo y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 m 2 m displaystyle y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 m 2 m Zgidno totozhnosti chotiroh kvadrativ dobutok x 1 2 x 2 2 x 3 2 x 4 2 displaystyle x 1 2 x 2 2 x 3 2 x 4 2 i y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 displaystyle y 1 2 y 2 2 y 3 2 y 4 2 ye rivnij sumi kvadrativ deyakih chotiroh cilih chisel i takozh z 1 2 z 2 2 z 3 2 z 4 2 m 2 m 2 p displaystyle z 1 2 z 2 2 z 3 2 z 4 2 m 2 m 2 p Rozglyadayuchi oznachennya usih z i displaystyle z i u totozhnosti chotiroh kvadrativ i vrahovuyuchi sho x i displaystyle x i i y i displaystyle y i ye rivnimi za modulem m displaystyle m oderzhuyetsya sho vsi z i displaystyle z i dilyatsya na m displaystyle m tobto z i m t i displaystyle z i mt i Dilyachi rivnist z 1 2 z 2 2 z 3 2 z 4 2 m 2 m 2 p displaystyle z 1 2 z 2 2 z 3 2 z 4 2 m 2 m 2 p na m 2 displaystyle m 2 oderzhuyemo sho t 1 2 t 2 2 t 3 2 t 4 2 m 2 p displaystyle t 1 2 t 2 2 t 3 2 t 4 2 m 2 p i m 2 p displaystyle m 2 p ye rivnim sumi chotiroh kvadrativ sho superechit minimalnosti m displaystyle m Div takozhSpisok ob yektiv nazvanih na chest Zhozefa Luyi Lagranzha Teorema Lezhandra pro tri kvadrati Teorema pro sumu dvoh kvadrativ Teorema Ferma pro sumu dvoh kvadrativ Totozhnist chotiroh kvadrativ Funkciya sumi kvadrativDzherelaChandrasekharan K Vvedenie v analiticheskuyu teoriyu chisel Moskva Mir 1974 187 s ros Andrews George E 1971 Number Theory Philadelphia W B Saunders Company