Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Могильне дерево або похоронний поміст це дерево або проста дерев яна конструкція що використовується для підтримки трупі

Поховальне дерево

Поховальне дерево

Могильне дерево або похоронний поміст — це дерево або проста дерев'яна конструкція, що використовується для підтримки трупів або трун. Колись вони були поширені серед балійців, племен нага, деяких австралійських аборигенів та деяких північноамериканських індіанців.

Поховальне дерево
image
Культура індіанці, d і австралійські аборигени[d]
image Поховальне дерево у Вікісховищі
image
Інуїтське дерева, Річка Ліф, Квебек, 1924—1936

Індіанці Північної Америки

Похоронне дерево

Ряд корінних американців використовували похоронне дерево як останнє місце для відпочинку мертвого родича, як правило або як альтернативу могилі. :87 :99

Труп ретельно обгортали робою (Buffalo robe) або ковдрами або клали у розвилку стовбура :67 або прив'язували до гілки. :83 Так ховали як дорослих, так і маленьких дітей. Похоронне дерево могло мати не одного трупа. Максиміліан цу Від бачив серед індіанців вссінібойнів могильні дерева з пофарбованим червоним стовбуром та гілками. :45-46 Здається, будь-яке дерево було правильним. Populus sect. Aigeiros згадується мандрівниками на великих рівнинах, а також сосна та кедр. :69 Мертвих можна було помістити приблизно на двохметровій висоті на дереві, близько до вершини. Деякі речі померлого часто клали біля трупа.

Поміст

Погребальний риштування зазвичай робився з чотирьох вертикальних стовпів або гілок, роздвоєних вгорі. Цей фундамент містив своєрідне сховище, де мертве тіло було покладено в недоступне для вовків місце. Краще розташування було на пагорбі. :83 Родичі часто розміщували деякі речі померлих на майданчику або навколо помосту. :87

image
Індійський могильник. С. Істмен
image
Похоронний поміст вождя сіу 0044v. Щось на зразок кошика травой кладеться на загорнуте тіло. Чеєни застосовували час від часу той самий спосіб захисту трупа.

Стовпи досягали «висоти людини» (2-2,6 метри). :87 :102 :20 Надзвичайно високий поміст для поховання мали Сіу — приблизно за 9 м над землею. :23 В одному з описаних помостів жердини були пофарбовані в чорний і червоний кольори горизонтальними смугами. :75

Чоловіку оджибве клали на поміст зброю та інші особисті речі разом із їжею, посудом та тютюном. :87 Ця практика могла бути використана лише як тимчасове рішення, коли смерть настала далеко від племенного могильника. Бересту використовували для обгортання тіла серед оджибве. :76

У 18 столітті чокто клали мертвих на поміст як перший крок у процесі поховання. Через кілька місяців збирачі кісток позбавляли кістки залишків тіла. Потім скелет очищали, шматочок за шматочком клали у якусь невелику труну і, нарешті, поміщали в спеціальний кістяний будинок в індійському місті. :94

Особисті речі індійської жінки були покладені разом із нею у відкриту соснову скриньку (яку, ймовірно, зробив тесляр), розташовану на помості, встановленому поблизу форту Ларамі в 1866 році. Голови та хвости двох її поні були прикріплені відповідно до східного та західного стовпа. :21

Серед кроу мертвих загорнули в робу і поклали на поміст ногами на схід. Значно пізніше кістки можна було зібрати і помістити в щілину в скелі. :67

Індіанці мандани клали мертве тіло на помості ногами на південний схід, тому дух був спрямований до старої країни манданів навколо , Північна Дакота. :99 Коли поміст згнивав рештки загортали в шкуру і закопували в поселені манданів або на березі річки. :101 Череп клали серед інших черепів клану, що розташовані колами на землі біля помостів. Новонароджених, які померли без імені, не вважали членами товариства, а отже, розміщували на деревах (або ховали) подалі від загального могильника за межами села.

Причини поховань на деревах та на помостах

Взимку індіанці понка часто замінювали могилу помостом, оскільки земля була замерзлою. :155 У лакота були такі причини: «(1) Тварини або люди можуть ходити над могилами; (2) мертві можуть лежати в грязі та воді після дощу або снігу; (3) вовки можуть викопати тіла і пожирати їх». :486 Поклавши померлих на поміст або на дерево, родичі могли легко поговорити з померлим. :571

Галерея

  • image
    Могили індіанців ассінібоїнів на деревах 0063v. побачив тіла індіанців Ассінібойнів, розміщені таким чином, під час своєї подорожі по річці Міссурі в 1833 році. Фото .
  • image
    Поховання дерев та риштування - використовувалося низкою індіанців Північної Америки

Дивитися також

Список літератури

  1. Стаття «Tree burial» - енциклопедія Britannica (англ.)
  2. Wood, W. Raymond and Thomas D. Thiessen (1987): Early Fur Trade on the Northern Plains. Canadian Traders Among the Mandan and Hidatsa Indians, 1738—1818. Norman and London.
  3. Bowers, Alfred W.(1991): Mandan Social and Ceremonial Organization. Moscow.
  4. Lowie, Robert H. (1983): The Crow Indians. Lincoln and London.
  5. Doyle, Susan B. (2000): Journeys to the Land of Gold. Emigrant Diaries from the Bozeman Trail, 1863—1866. Helena.
  6. Bushnell Jr., D. I. (1927): Burials of the Algonquian, Siouan and Caddoan Tribes West of the Mississippi. Smithsonian Institution. Bureau of American Ethnology. Bulletin 83. Washington.
  7. Unrau, William E. (1990): Tending the Talking Wire. A Buck Soldier's View of Indian Country, 1863—1866. Salt Lake City.
  8. Jensen, Richard E, ред. (2004). '1,000 Miles From Home on the Wild Prairie': Charles B Darwin's 1849 Nebraska Diary (PDF). Nebraska History. 85 (2): 58—114.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  9. Templeton, George M.: Diaries, 1866—1868. (Typescript). The Newberry Library, Chicago.
  10. Libby, Orin G. (1920): The Arikara Narrative. Bismarck.
  11. Densmore, Frances (1929): Chippewa Customs. Smithsonian Institution. Bureau of American Ethnology. Bulletin 86. Washington.
  12. Bushnell Jr., D. I. (1920): Native Cemeteries and Forms of Burial East of the Mississippi. Smithsonian Institution. Bureau of American Ethnology. Bulletin 71. Washington.
  13. Howard, J.H (1965): The Ponca Tribe. Smithsonian Institution. Bureau of American Ethnology. Bulletin 195. Washington.
  14. Dorsey, J.O (1894): A Study of Siouan Cults. Smithsonian Institution. 11th Annual Report of the Bureau of Ethnology. 1889-'90. Washington.
  15. Denig, E. T. (1930): The Assiniboine. Smithsonian Institution. 46th Annual Report of the Bureau of American Ethnology. 1928-'29. Washington.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mogilne derevo abo pohoronnij pomist ce derevo abo prosta derev yana konstrukciya sho vikoristovuyetsya dlya pidtrimki trupiv abo trun Kolis voni buli poshireni sered balijciv plemen naga deyakih avstralijskih aborigeniv ta deyakih pivnichnoamerikanskih indianciv Pohovalne derevo Kulturaindianci d i avstralijski aborigeni d Pohovalne derevo u Vikishovishi Inuyitske dereva Richka Lif Kvebek 1924 1936Indianci Pivnichnoyi AmerikiPohoronne derevo Ryad korinnih amerikanciv vikoristovuvali pohoronne derevo yak ostannye misce dlya vidpochinku mertvogo rodicha yak pravilo abo yak alternativu mogili 87 99 Trup retelno obgortali roboyu Buffalo robe abo kovdrami abo klali u rozvilku stovbura 67 abo priv yazuvali do gilki 83 Tak hovali yak doroslih tak i malenkih ditej Pohoronne derevo moglo mati ne odnogo trupa Maksimilian cu Vid bachiv sered indianciv vssinibojniv mogilni dereva z pofarbovanim chervonim stovburom ta gilkami 45 46 Zdayetsya bud yake derevo bulo pravilnim Populus sect Aigeiros zgaduyetsya mandrivnikami na velikih rivninah a takozh sosna ta kedr 69 Mertvih mozhna bulo pomistiti priblizno na dvohmetrovij visoti na derevi blizko do vershini Deyaki rechi pomerlogo chasto klali bilya trupa Pomist Pogrebalnij rishtuvannya zazvichaj robivsya z chotiroh vertikalnih stovpiv abo gilok rozdvoyenih vgori Cej fundament mistiv svoyeridne shovishe de mertve tilo bulo pokladeno v nedostupne dlya vovkiv misce Krashe roztashuvannya bulo na pagorbi 83 Rodichi chasto rozmishuvali deyaki rechi pomerlih na majdanchiku abo navkolo pomostu 87 Indijskij mogilnik S Istmen Pohoronnij pomist vozhdya siu 0044v Shos na zrazok koshika travoj kladetsya na zagornute tilo Cheyeni zastosovuvali chas vid chasu toj samij sposib zahistu trupa Stovpi dosyagali visoti lyudini 2 2 6 metri 87 102 20 Nadzvichajno visokij pomist dlya pohovannya mali Siu priblizno za 9 m nad zemleyu 23 V odnomu z opisanih pomostiv zherdini buli pofarbovani v chornij i chervonij kolori gorizontalnimi smugami 75 Choloviku odzhibve klali na pomist zbroyu ta inshi osobisti rechi razom iz yizheyu posudom ta tyutyunom 87 Cya praktika mogla buti vikoristana lishe yak timchasove rishennya koli smert nastala daleko vid plemennogo mogilnika Berestu vikoristovuvali dlya obgortannya tila sered odzhibve 76 U 18 stolitti chokto klali mertvih na pomist yak pershij krok u procesi pohovannya Cherez kilka misyaciv zbirachi kistok pozbavlyali kistki zalishkiv tila Potim skelet ochishali shmatochok za shmatochkom klali u yakus neveliku trunu i nareshti pomishali v specialnij kistyanij budinok v indijskomu misti 94 Osobisti rechi indijskoyi zhinki buli pokladeni razom iz neyu u vidkritu sosnovu skrinku yaku jmovirno zrobiv teslyar roztashovanu na pomosti vstanovlenomu poblizu fortu Larami v 1866 roci Golovi ta hvosti dvoh yiyi poni buli prikripleni vidpovidno do shidnogo ta zahidnogo stovpa 21 Sered krou mertvih zagornuli v robu i poklali na pomist nogami na shid Znachno piznishe kistki mozhna bulo zibrati i pomistiti v shilinu v skeli 67 Indianci mandani klali mertve tilo na pomosti nogami na pivdennij shid tomu duh buv spryamovanij do staroyi krayini mandaniv navkolo Pivnichna Dakota 99 Koli pomist zgnivav reshtki zagortali v shkuru i zakopuvali v poseleni mandaniv abo na berezi richki 101 Cherep klali sered inshih cherepiv klanu sho roztashovani kolami na zemli bilya pomostiv Novonarodzhenih yaki pomerli bez imeni ne vvazhali chlenami tovaristva a otzhe rozmishuvali na derevah abo hovali podali vid zagalnogo mogilnika za mezhami sela Prichini pohovan na derevah ta na pomostah Vzimku indianci ponka chasto zaminyuvali mogilu pomostom oskilki zemlya bula zamerzloyu 155 U lakota buli taki prichini 1 Tvarini abo lyudi mozhut hoditi nad mogilami 2 mertvi mozhut lezhati v gryazi ta vodi pislya doshu abo snigu 3 vovki mozhut vikopati tila i pozhirati yih 486 Poklavshi pomerlih na pomist abo na derevo rodichi mogli legko pogovoriti z pomerlim 571GalereyaMogili indianciv assiniboyiniv na derevah 0063v pobachiv tila indianciv Assinibojniv rozmisheni takim chinom pid chas svoyeyi podorozhi po richci Missuri v 1833 roci Foto Pohovannya derev ta rishtuvannya vikoristovuvalosya nizkoyu indianciv Pivnichnoyi AmerikiDivitisya takozhNebesne pohovannya Vezha movchannyaSpisok literaturiStattya Tree burial enciklopediya Britannica angl Wood W Raymond and Thomas D Thiessen 1987 Early Fur Trade on the Northern Plains Canadian Traders Among the Mandan and Hidatsa Indians 1738 1818 Norman and London Bowers Alfred W 1991 Mandan Social and Ceremonial Organization Moscow Lowie Robert H 1983 The Crow Indians Lincoln and London Doyle Susan B 2000 Journeys to the Land of Gold Emigrant Diaries from the Bozeman Trail 1863 1866 Helena Bushnell Jr D I 1927 Burials of the Algonquian Siouan and Caddoan Tribes West of the Mississippi Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 83 Washington Unrau William E 1990 Tending the Talking Wire A Buck Soldier s View of Indian Country 1863 1866 Salt Lake City Jensen Richard E red 2004 1 000 Miles From Home on the Wild Prairie Charles B Darwin s 1849 Nebraska Diary PDF Nebraska History 85 2 58 114 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Templeton George M Diaries 1866 1868 Typescript The Newberry Library Chicago Libby Orin G 1920 The Arikara Narrative Bismarck Densmore Frances 1929 Chippewa Customs Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 86 Washington Bushnell Jr D I 1920 Native Cemeteries and Forms of Burial East of the Mississippi Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 71 Washington Howard J H 1965 The Ponca Tribe Smithsonian Institution Bureau of American Ethnology Bulletin 195 Washington Dorsey J O 1894 A Study of Siouan Cults Smithsonian Institution 11th Annual Report of the Bureau of Ethnology 1889 90 Washington Denig E T 1930 The Assiniboine Smithsonian Institution 46th Annual Report of the Bureau of American Ethnology 1928 29 Washington

Дата публікації:
Топ