CSS Albemarle броньований паровий таран військово морських сил Конфедерації пізніше другий Albemarle у складі Військово

CSS Albemarle - броньований паровий таран військово-морських сил Конфедерації (пізніше другий Albemarle у складі Військово-морських сил США), названий на честь міста та затоки у Північній Кароліні.

CSS Albemarle

Оператор	Флот Конфедеративних Штатів Америки
Країна реєстрації	КША
CSS Albemarle у Вікісховищі

Побудова

16 квітня 1862 р. Департамент військово-морського флоту Конфедерації захоплений наступальним потенціалом броненосних таранів після перемоги їхнього першого броненосця CSS Virginia (перебудований фрегат "Меррімак" ) над дерев'яними паровими фрегатами Союзу, підписала контракт з дев'ятнадцятирічним лейтенантом-конфедератом Гілбертом Елліоттом з міста Елізабет-Сіті, штат Північна Кароліна. Він повинен був організувати будівництво меншого за "Вірджинію", але досить потужного корабля подібного типу для знищення військових кораблів Союзу у Північній Кароліні. Відповідні кораблі дали змогу військам Союзу утримувати стратегічні позиції, що забезпечували контроль північан над сходом Північної Кароліни.

Артилерія та снаряди

Albemarle був оснащений двома 160 міліметровими нарізними гарматами Брука. Боєзапас складався з розривних снарядів, протипіхотної картечі та дрейфгагелів, а також тупоносих, зроблених з твердого кованого заліза "болтів" для використання проти броненосців північан. Це була рання спроба створити бронебійний снаряд. Фактично це була модифікація ядра, але снаряд був витягнутий, а не сферичний, що забезпечувало його більш потужний удар по тій же площі, у порівнянні з традиційним ядром, і, таким чином, сильніше проникнення у перешкоду. Такими снарядами було неможливо ефективно стріляти з традиційних гладкоствольних морських гармат, оскільки у такому випадку він безладно обертався під час польоту.

Служба на річці Роанок

Битва у затоці Албермарл, 5 травня 1864 року. Безщогловий CSS *Albemarle* у центрі між двома канонерськими човнами північан, оповитий димом від гарматних пострілів

Потоплення корабля

Коли диверсанти наблизилися до доків конфедератів їх помітили в темряві. Вони потрапили під потужний вогонь з гвинтівок та пістолетів як з берега, так і на борту Albemarle. Наблизившись до броненсця, вони швидко виявили, що корабель захищали загородження з плавучих колод. Проте ці загородження пробули у воді багато місяців і обросли. Паровий катер просковзнув над ними без особливих труднощів. Жердинна міна ткнулася у корпус броненосця, і лейтенант Кушинг потягнувши за ремінь, здетонував її заряд.

Підйом корабля та пізніша служба

Посилання

Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Elliott, Robert G. (1994). Ironclad of the Roanoke: Gilbert Elliott's Albemarle (англійська) . Shippensburg, PA: White Mane Publishing. ISBN .
Roske, Ralph; Van Doren, Charles. Lincoln's Commando: The Biography of Commander W. B. Cushing, USN, (Revised and Expanded Edition) (англійська) . Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()

[1] Elliott, Robert G. (1994). Ironclad of the Roanoke: Gilbert Elliott's Albemarle (англійська) . Shippensburg, PA: White Mane Publishing. ISBN .

[2] Roske, Ralph; Van Doren, Charles. Lincoln's Commando: The Biography of Commander W. B. Cushing, USN, (Revised and Expanded Edition) (англійська) . Annapolis, MD: Naval Institute Press. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()