Швайка — такелажний інструмент, що використовується для роз'єднання сталок тросів під час плетіння огонів, сплесенів, кнопів. Також застосовується для розв'язання тугих .
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODFMelU1TDFObFoyeGxjbTFsYzNObGNpNXFjR2N2TWpJd2NIZ3RVMlZuYkdWeWJXVnpjMlZ5TG1wd1p3PT0uanBn.jpg)
Швайки бувають дерев'яні і сталеві. Перші вживали для роботи з рослинними тросами. Класична швайка має вигляд загостреного конусоподібного стрижня з дерева твердої породи (клена, бука, дуба, ясена). Широкий кінець швайки досить масивний, що уможливлює використовувати його як киянку — для ущільнення сплесеня. Зараз отримала поширення сталева швайка, що первісно призначалася для сталевих тросів. Існують швайки, схожі на великі голки шприца — у вигляді вирізаних сталевих трубок, у жолоб яких вкладається сталка. У широкому кінці швайки часто є отвір, у який просилюється темляк — у нього моряк просуває руку, щоб не загубити інструмент під час роботи на висоті. Швайкою споряджаються і складані ножі, призначені для моряків і яхтсменів.
За допомогою швайки зав'язують швайковий вузол, що має схожість з бесідковим.
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 2 листопада 2018.
Джерела
- Сергей Шамров. Свайка // Журнал «Тарпон». — 2013. — № 2. з джерела 12 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018. (рос.)