Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коліба́ши (Колібаш, молд./рум. Colibași) — село в Кагульському районі Молдови, утворює окрему комуну.
| Село Колібаши молд./рум. Colibași | ||||
 | ||||
| Центральна частина села | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| 45°44′ пн. ш. 28°10′ сх. д. / 45.733° пн. ш. 28.167° сх. д.Координати: 45°44′ пн. ш. 28°10′ сх. д. / 45.733° пн. ш. 28.167° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Район | Кагульський район | |||
| Комуна | Колібаши | |||
| Перша згадка | 1711 | |||
| Населення | 6021 особа (2004, перепис) | |||
| Площа | 69,12 км² км² | |||
| Поштові індекси (Poșta Moldovei) | MD-5316 | |||
| Висота над р.м. | 45 м | |||
| Водойма | річка Прут | |||
| Відстань | ||||
| Найближча залізнична станція | Кагул | |||
| До станції | 23 км | |||
| До районного центру | ||||
| — фізична | 21 км | |||
| До Кишинева | ||||
| Місцева влада | ||||
| Примар | Іон Долґанюк | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 618047 | |||
| Freebase | /m/0cnz0wp | |||
| Карта | ||||
  Колібаши Колібаши (Молдова) | ||||
 Колібаши у Вікісховищі | ||||
Село розташоване на півдні країни. Розташоване на річці Прут.
Історія
Вперше село згадується в документах XVII століття, офіційна згадка датується 1711 роком (згідно з К.Радовичем, 1988). Але поселення існувало задовго до цього. Воно виникло в багатій заплаві лівобережжя Прута, де пастухи мали змогу випасати отари овець. Згодом село стало одним з найбільших поселень південної Бессарабії, де велась торгівля між румунами, болгарами та українцями. В 1850 році в селі проживало 740 осіб, які займались землеробством та садівництвом.
Населення
Село є одним з найбільш густозаселених поселень країни. Якщо в 1850 році в ньому проживало 740 осіб, то вже в 1970-ті роки населення становило приблизно 4500 осіб. Населення зростало і в наступні роки і, за даними перепису 2004 року, воно становило 6021 особа. Природний приріст в селі досяг максимуму в 1970—1980-ті роки. На сьогодні він є від'ємним в становить −0,1-0,5 осіб на 100 жителів. За даними 2000 року в селі народилось 48 дітей, а померло 59 осіб; в 2005 році ці показники були відповідно 54 та 61. На приріст населення суттєво впливає низький рівень життя та міграція з села. Щодо статевого складу, то в поселенні переважають жінки — 3059 осіб.
За національним складом село є молдовським — 99%, окрім цього тут проживають болгари , українці, росіяни та цигани. Національні меншини майже повністю асимільовані молдованами і розмовляють їхньою мовою. За станом освіченості 20% мають вищу освіту, 30% — середню і 50% — середню незакінчену. Село має 187 студентів, які навчаються в Кагулі та Кишиневі. Високий рівень неосвіченості пояснюється великою часткою населення пенсійного віку. Багато селян покидають село в пошуках кращого життя та переселяються в міські поселення. У 2005 році, наприклад, село покинуло 60 осіб, у той час як приїхало всього 24. Велика кількість селян виїжджають за межі села на тимчасову роботу до Росії, Іспанії, Португалії та Ізраїлю. Це негативно впливає на демографічну ситуацію — знижується сільське населення, падає народжуваність, збільшується частка людей похилого віку.
За релігійним поділом все населення є християнами — 50% баптистів, 35% православних, 20% адвентистів сьомого дня, та 0,01% свідки Єгови. Найстаріша церква була збудована на початку XX століття, інші в період з 1950—1960-их років.
Соціальна сфера
Село має 2 дитячих садочки, у яких доглядається 530 дітей, з яких 134 — з підготовчої групи. Тут відкрита досить велика школа, у якій навчаються 1099 дітей. Вона складається з молодшої, середньої та з 1998 року вищої школи. В останній навчається 450 дітей, серед яких є також учні і з сусідніх сіл. У 2004 році будівля школи була повністю відремонтована. Заклад надає дітям можливість займатись у різних гуртках — музичний (фортепіано, скрипка, акордеон), мистецький, танцювальний «Doina Prutului» (неодноразово нагороджувався в Молдові, Румунії та Туреччині), іноземний (англійська, французька мови).
Село має 2 бібліотеки, та ще одну в школі. В останні роки для шкільної бібліотеки було подаровано велику кількість книг, що дозволяє учням широко користуватись сучасною інформацією. В селі працює лікарня, яка обслуговує також і сусідні села. Вона розрахована на 150 місць і має станцію швидкої допомоги. В поселенні діє також стоматологічна клініка, відкриті декілька аптек.
В селі діє будинок культури, де проводяться різні концерти, ведеться показ кінофільмів, проводяться різноманітні заходи. Зал розрахований на 300 місць. Поселення має 5 продовольчих магазинів.
Економіка
Колібаши має борошномельне підприємство, яке обслуговує і сусідні села. Через кризу зараз воно не працює на повну потужність. Тут також працює 2 олійні. Велике значення для економіки має вирощування винограду, який обробляється на місцевих господарствах. Населення зайняте ремісництвом або приватним господарством. Ремісники виготовляють шкіру з кролика та овець, макаронні вироби, виробництвом одягу з натуральної шерсті, шкіри. Раніше ремісники займались виробництвом килимів з натуральної шерсті.
Село має дуже вигідне положення, так як знаходиться на перетині важливих національних автошляхів. Одна дорога проходить з півночі на південь і зв'язує місто Кагул з морським портом Джурджулешти. Інша зв'язує Колібаши з містом Вулканешти. З 2008 року почалось будівництво залізниці Кагул-Джурджулешти, що ще більше підніме транспортне значення села. На сьогодні більше половини села газифіковано, що стало можливим за сприяння місцевого колгоспу. У 2003 році в селі з'явився Інтернет, зараз тут пропонується кабельне телебачення, з'являються нові телефонні оператори.
Геологічні пам'ятки
На околиці села розташовується курган Фрунзарі.
Примітки
- Національне бюро статистики Молдови
 | Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koliba shi Kolibash mold rum Colibași selo v Kagulskomu rajoni Moldovi utvoryuye okremu komunu selo komuna Moldovi Selo Kolibashi mold rum Colibași Centralna chastina selaCentralna chastina selaOsnovni dani 45 44 pn sh 28 10 sh d 45 733 pn sh 28 167 sh d 45 733 28 167 Koordinati 45 44 pn sh 28 10 sh d 45 733 pn sh 28 167 sh d 45 733 28 167Krayina MoldovaRajon Kagulskij rajonKomuna KolibashiPersha zgadka 1711Naselennya 6021 osoba 2004 perepis Plosha 69 12 km km Poshtovi indeksi Poșta Moldovei MD 5316Visota nad r m 45 mVodojma richka PrutVidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya KagulDo stanciyi 23 kmDo rajonnogo centru fizichna 21 kmDo Kishineva Misceva vlada Primar Ion DolganyukIdentifikatori i posilannya GeoNames 618047Freebase m 0cnz0wpKartaKolibashiKolibashi Moldova Kolibashi u Vikishovishi Selo roztashovane na pivdni krayini Roztashovane na richci Prut IstoriyaVpershe selo zgaduyetsya v dokumentah XVII stolittya oficijna zgadka datuyetsya 1711 rokom zgidno z K Radovichem 1988 Ale poselennya isnuvalo zadovgo do cogo Vono viniklo v bagatij zaplavi livoberezhzhya Pruta de pastuhi mali zmogu vipasati otari ovec Zgodom selo stalo odnim z najbilshih poselen pivdennoyi Bessarabiyi de velas torgivlya mizh rumunami bolgarami ta ukrayincyami V 1850 roci v seli prozhivalo 740 osib yaki zajmalis zemlerobstvom ta sadivnictvom NaselennyaSelo ye odnim z najbilsh gustozaselenih poselen krayini Yaksho v 1850 roci v nomu prozhivalo 740 osib to vzhe v 1970 ti roki naselennya stanovilo priblizno 4500 osib Naselennya zrostalo i v nastupni roki i za danimi perepisu 2004 roku vono stanovilo 6021 osoba Prirodnij pririst v seli dosyag maksimumu v 1970 1980 ti roki Na sogodni vin ye vid yemnim v stanovit 0 1 0 5 osib na 100 zhiteliv Za danimi 2000 roku v seli narodilos 48 ditej a pomerlo 59 osib v 2005 roci ci pokazniki buli vidpovidno 54 ta 61 Na pririst naselennya suttyevo vplivaye nizkij riven zhittya ta migraciya z sela Shodo statevogo skladu to v poselenni perevazhayut zhinki 3059 osib Za nacionalnim skladom selo ye moldovskim 99 okrim cogo tut prozhivayut bolgari ukrayinci rosiyani ta cigani Nacionalni menshini majzhe povnistyu asimilovani moldovanami i rozmovlyayut yihnoyu movoyu Za stanom osvichenosti 20 mayut vishu osvitu 30 serednyu i 50 serednyu nezakinchenu Selo maye 187 studentiv yaki navchayutsya v Kaguli ta Kishinevi Visokij riven neosvichenosti poyasnyuyetsya velikoyu chastkoyu naselennya pensijnogo viku Bagato selyan pokidayut selo v poshukah krashogo zhittya ta pereselyayutsya v miski poselennya U 2005 roci napriklad selo pokinulo 60 osib u toj chas yak priyihalo vsogo 24 Velika kilkist selyan viyizhdzhayut za mezhi sela na timchasovu robotu do Rosiyi Ispaniyi Portugaliyi ta Izrayilyu Ce negativno vplivaye na demografichnu situaciyu znizhuyetsya silske naselennya padaye narodzhuvanist zbilshuyetsya chastka lyudej pohilogo viku Za religijnim podilom vse naselennya ye hristiyanami 50 baptistiv 35 pravoslavnih 20 adventistiv somogo dnya ta 0 01 svidki Yegovi Najstarisha cerkva bula zbudovana na pochatku XX stolittya inshi v period z 1950 1960 ih rokiv Socialna sferaBudinok kulturi Selo maye 2 dityachih sadochki u yakih doglyadayetsya 530 ditej z yakih 134 z pidgotovchoyi grupi Tut vidkrita dosit velika shkola u yakij navchayutsya 1099 ditej Vona skladayetsya z molodshoyi serednoyi ta z 1998 roku vishoyi shkoli V ostannij navchayetsya 450 ditej sered yakih ye takozh uchni i z susidnih sil U 2004 roci budivlya shkoli bula povnistyu vidremontovana Zaklad nadaye dityam mozhlivist zajmatis u riznih gurtkah muzichnij fortepiano skripka akordeon misteckij tancyuvalnij Doina Prutului neodnorazovo nagorodzhuvavsya v Moldovi Rumuniyi ta Turechchini inozemnij anglijska francuzka movi Selo maye 2 biblioteki ta she odnu v shkoli V ostanni roki dlya shkilnoyi biblioteki bulo podarovano veliku kilkist knig sho dozvolyaye uchnyam shiroko koristuvatis suchasnoyu informaciyeyu V seli pracyuye likarnya yaka obslugovuye takozh i susidni sela Vona rozrahovana na 150 misc i maye stanciyu shvidkoyi dopomogi V poselenni diye takozh stomatologichna klinika vidkriti dekilka aptek V seli diye budinok kulturi de provodyatsya rizni koncerti vedetsya pokaz kinofilmiv provodyatsya riznomanitni zahodi Zal rozrahovanij na 300 misc Poselennya maye 5 prodovolchih magaziniv EkonomikaKolibashi maye boroshnomelne pidpriyemstvo yake obslugovuye i susidni sela Cherez krizu zaraz vono ne pracyuye na povnu potuzhnist Tut takozh pracyuye 2 olijni Velike znachennya dlya ekonomiki maye viroshuvannya vinogradu yakij obroblyayetsya na miscevih gospodarstvah Naselennya zajnyate remisnictvom abo privatnim gospodarstvom Remisniki vigotovlyayut shkiru z krolika ta ovec makaronni virobi virobnictvom odyagu z naturalnoyi shersti shkiri Ranishe remisniki zajmalis virobnictvom kilimiv z naturalnoyi shersti Selo maye duzhe vigidne polozhennya tak yak znahoditsya na peretini vazhlivih nacionalnih avtoshlyahiv Odna doroga prohodit z pivnochi na pivden i zv yazuye misto Kagul z morskim portom Dzhurdzhuleshti Insha zv yazuye Kolibashi z mistom Vulkaneshti Z 2008 roku pochalos budivnictvo zaliznici Kagul Dzhurdzhuleshti sho she bilshe pidnime transportne znachennya sela Na sogodni bilshe polovini sela gazifikovano sho stalo mozhlivim za spriyannya miscevogo kolgospu U 2003 roci v seli z yavivsya Internet zaraz tut proponuyetsya kabelne telebachennya z yavlyayutsya novi telefonni operatori Geologichni pam yatkiNa okolici sela roztashovuyetsya kurgan Frunzari PrimitkiNacionalne byuro statistiki Moldovi Ce nezavershena stattya z geografiyi Moldovi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi