Заїченці

Заї́ченці — село в Україні, в Опішнянській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 382 особи.

село Заїченці
Країна	Україна
Область	Полтавська область
Район	Полтавський район
Громада	Опішнянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA53080350150037123
Основні дані
Населення	382
Площа	2,666 км²
Густота населення	143,29 осіб/км²
Поштовий індекс	38162
Телефонний код	+380 5353
Географічні дані
Географічні координати	49°59′19″ пн. ш. 34°33′25″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 34.55694° сх. д. / 49.98861; 34.55694Координати: 49°59′19″ пн. ш. 34°33′25″ сх. д. / 49.98861° пн. ш. 34.55694° сх. д. / 49.98861; 34.55694
Середня висота над рівнем моря	185 м
Місцева влада
Карта
Заїченці
Заїченці
Мапа
Заїченці у Вікісховищі

Географія

Село розташоване за 1 км від сіл Малі Будища, Попівка та Устименки.

Ґрунти — темно-сірі підзолисті та чорноземи опідзолені. Середня річна кількість опадів — понад 550 мм. Середня температура липня становить + 20 °C, у січні температура опускається в середньому до −7 °C

На території села знаходяться два ставки.

Ставок у селі Заїченці

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Зіньківського повіту Полтавської губернії, мешкало 1452 особи (702 чоловічої статі та 750 — жіночої), налічувалось 288 дворових господарств, існували православна церква та завод.

17 липня 1899 року в селі була відкрита бібліотека-читальня. На той час у фондах закладу було 125 книг. Завідувач — священик Федір Честнійший.

1900 року село стало центром Заїченської волості.

У 1865 році в Заїченцях у невеликому церковному будинку організована перша школа. У ній навчалося до тридцяти дітей. У 1875 році збудували земську школу. Навчання було 4-річне, навчалося до сімдесяти дітей. У 1917 році під школу передано приміщення колишньої волості.

Жертвою голодомору 1932—1933 років стало 45 осіб. 1933 року в Заїченцях відкрита 7-річна школа.

Соціальна сфера

• Заїченська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
• Будинок культури

Економіка

• свино-товарна ферма

Архітектура

культові споруди:

• Михайлівська церква — нині неіснуюча. Перша згадка − 1722 рік.

пам'ятники:

• на братській могилі радянських воїнів-визволителів.

Відомі люди

• Жарко Панас Михайлович — народний комісар шляхів сполучення Тимчасового робітничо-селянського уряду України, революціонер, управлінець, господарник.
• Павлов Петро Петрович — депутат другої Державної Думи.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

Примітки

1. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
4. Сайт Заїченської ЗОШ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
5. Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). (украинский) . Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.

Джерела

• Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. — С.203.
• Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — С.229.
• Полтавська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина / Під ред. Т. В. Погурельської (редактор). — К. : Мапа, 2004. — 20 с.