Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Болівар Сімо н Болі вар також Симон повне ім я ісп Simón José Antonio

Сімон Болівар

Сімон Болівар
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Болівар.

Сімо́н Болі́вар (також Симон, повне ім'я ісп. Simón José Antonio de la Santísima Trinidad Bolívar y Ponce y Palacios y Blanco — Сімо́н Хосе́ Анто́ніо де ла Санти́сіма Триніда́д Болі́вар-і-По́нсе-і-Пала́сіос-і-Бла́нко; 24 липня 1783(17830724), Каракас — 17 грудня 1830, Санта-Марта, Колумбія) — лідер боротьби за незалежність іспанських колоній в Південній Америці. Звільнив від іспанського панування Нову Гранаду (сучасні Колумбія і Панама) та підлеглі їй території, Венесуелу й провінцію Кіто (сучасний Еквадор). У 1819–1830 роках — президент Великої Колумбії, утвореної на території цих країн. У 1824 році звільнив Перу і став керівником утвореної на території Верхнього Перу Республіки — Болівії (1825 рік), яку назвали на його честь. Національним конгресом Венесуели проголошений 1813 року «Визволителем». Національний герой шести країн Південної Америки.

Сімон Болівар
Simón José Antonio de la Santísima Trinidad Bolívar de la Concepción y Ponte Palacios y Blanco
image
Сімон Болівар
Портрет Сімона Болівара. Хуан Ловера, 1827 рік.
image
Прапор
 1-й Президент Великої Колумбії
Вересень 1821 — 4 травня 1830 року
Попередник: Створення держави
Наступник: Домінго Кайседо
image
Прапор
 1-й Президент Болівії
11 серпня — 29 грудня 1825 року
Попередник: Створення держави
Наступник: Антоніо Хосе де Сукре
image
Прапор
 6-й Президент Перу
17 лютого 1824 — 28 січня 1827 року
Попередник:
Наступник: Андрес де Санта-Крус
image
Прапор
 2-й Президент Венесуели
6 серпня 1813 — 25 листопада 1829 року
Попередник: Крістобаль Мендоса
Наступник: Хосе Антоніо Паес
 
Народження: 24 липня 1783(1783-07-24)[1][2][…]
Каракас, генерал-капітанство Венесуела, Іспанська імперія[4]
Смерть: 17 грудня 1830(1830-12-17)[1][2][…](47 років)
d, d, Велика Колумбія
Причина смерті: туберкульоз і черевний тиф
Поховання: Кафедральний собор Санта-Марта, 1842 року перепохований в Національному пантеоні
Країна: Іспанія, Венесуела, Еквадор, Болівія і Велика Колумбія
Релігія: Католицизм
Батько: Хуан Вісенте Болівар-і-Понте
Мати: Марія Консепсьйон Паласіос-і-Бланко
Шлюб: Мануела Саенс
Автограф: image
Нагороди:

image Медіафайли у Вікісховищі

image Висловлювання у Вікіцитатах

image Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Ранні роки

Сімон Болівар народився у заможній креольській сім'ї баскського походження, якій належали численні золоті, срібні й мідні копальні у Венесуелі. Він рано залишився без батьків. На його освіту та формування поглядів великий вплив спричинив його вчитель і старший друг Сімон Родрігес. Молоді роки Болівар провів у Європі (1799–1806 роки, Іспанія, Франція, Італія), де рано одружився, але його дружина померла. 15 серпня 1805 року на пагорбі Монте-Сакро у Римі, в присутності Родрігеса, поклявся боротися за звільнення Південної Америки від колоніалізму.

Венесуельська республіка

Сімон Болівар брав активну участь в боротьбі проти іспанського панування у Венесуелі (квітень 1810 року) та проголошенні її незалежною республікою (1811 рік). Після розгрому останньої іспанськими військами, у 1812 оселився в Новій Гранаді (сучасна Колумбія), а на початку 1813 року повернувся на Батьківщину. У серпні 1813 року його війська захопили Каракас; була проголошена [en] на чолі з Боліваром. Однак, не провівши реформи для нижчих верств населення, він не зміг заручитися їхньою підтримкою і в 1814 році зазнав поразки. Болівар знайшов притулок на Ямайці, у вересні 1815 році опублікував там відкритий лист, де висловив впевненість у скорому звільненні іспанської Америки.

Утворення Колумбії

Болівар визнавав необхідним визволення рабів і вирішення інших соціальних проблем. Він переконав президента Гаїті Александра Петіона надати повстанцям військову допомогу й в грудні 1816 року висадився на узбережжі Венесуели. Скасування рабства (1816 рік) та опублікований у 1817 році декрет про наділення солдатів визвольної армії землею надали йому змогу розширити соціальну базу своєї підтримки. Після успішних дій у Венесуелі війська Болівара у 1819 році звільнили Нову Гранаду. У грудні 1819 року він був обраний президентом проголошеної Національним конгресом в Ангостурі (сучасний Сьюдад-Болівар) республіки Колумбії, до якої увійшли Венесуела і Нова Гранада. У 1822 році колумбійці вигнали іспанські сили з провінції Кіто (сучасний Еквадор), яка теж приєдналася до Колумбії.

Визволення Південної Америки

У липні 1822 року Болівар зустрівся в Гуаякілі з Хосе де Сан-Мартіном, армія якого вже визволила частину Перу, але не зміг домовитись з ним про спільні дії. Після відставки Сан-Мартіна (20 вересня 1822 року) він у 1823 році відправив у Перу колумбійські військові загони, і у 1824 році (6 серпня біля та 9 грудня на рівнині Аякучо) здобув перемогу над останніми іспанськими силами на американському континенті. Болівар ще у лютому 1824 року став диктатором Перу, очолював утворену в 1825 році на території Верхнього Перу республіку Болівію, названу так на його честь.

Розпад колумбійської федерації

Прагнучи об'єднати іспано-американські держави, Болівар провів у Панамі конгрес їхніх представників (1826 рік), але не досяг успіху. По закінченні визвольної війни в противагу його централістичній політиці в регіоні посилилися відцентрові тенденції. У результаті сепаратистських виступів Болівар залишився при владі в Перу і Болівії (1827–1830 роки). На початку 1830 року він пішов у відставку і незабаром помер від туберкульозу. Є також припущення, що причиною смерті була гарячка денге або черевний тиф.

Культ Сімона Болівара у Венесуелі

Сімон Болівар — політичний діяч Південної Америки, вплив і авторитет якого в першій половині XIX століття примусили зважати на його думку ледь не півсвіту. Його серйозно побоювалися створені незадовго до цього Сполучені Штати Північної Америки, адже під боком у них ось-ось мала виникнути нова й досить впливова держава — Сполучені Штати Південної Америки, або Велика Колумбія, яка ні за площею, ні за потенційними можливостями майже нічим не поступалася б США.

Сімон Болівар очолив боротьбу за незалежність іспанських колоній Південної Америки. Під його керівництвом від іспанського панування було звільнено не лише Венесуелу, а й Нову Гранаду (сучасні Колумбія й Панама), провінцію Кіто (нинішній Еквадор). 11 років (з 1819 по 1830) Болівар був президентом Великої Колумбії, створеної після об'єднання цих країн. У 1824 році Болівар звільнив Перу, а через рік його ім'ям назвали ще одну державу Південної Америки — Болівію.

У країні дуже розвинений культ Симона Болівара, інколи званий як «болівароманія». Ім'ям цього національного героя у Венесуелі називають практично все — ім'я політика приписується як гірським вершинам, так і площам з парками. Бюст або скульптуру діяча можна знайти в будь-якому, навіть найменшому селі. Найвища вершина країни — п'ять тисяч метрів — пік Болівар. Альпіністи, які його підкорили, під час сходження несли на собі погруддя Болівара, щоб встановити його якомога вище. І їм це вдалося — погруддя стало найвисокогірнішим Боліваром у світі.

Центральні площі всіх, навіть крихітних, міст Венесуели називаються ім'ям Сімона Болівара. На них в обов'язковому порядку стоїть його пам'ятник. Встановлення пам'ятників проводиться міською владою з обов'язковим дотриманням низки умов: якщо Болівар переміг у битві безпосередньо в околицях даного міста, його бронзова статуя має сидіти верхи на коні з оголеною зброєю. Ті ж міста, через які або поряд з якими він бодай один раз проїжджав, повинні обмежуватись тільки погруддям героя. Щоправда, скульптори різних провінцій Венесуели зображають Болівара по-різному, тож часом навіть неможливо повірити в те, що всі ці численні пам'ятники присвячені одній і тій самій людині.

Див. також

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Masur G. S. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Боливар Симон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)

Література

  • Reza, German de la. «La invención de la paz. De la república cristiana del duque de Sully a la sociedad de naciones de Simón Bolívar», México, Siglo XXI Editores, 2009. (ісп.)
  • Bushnell, David. The Liberator, Simón Bolívar. New York: Alfred A. Knopf, 1970. (англ.)
  • Bushnell, David (ed.) and Fornoff, Fred (tr.), El Libertador: Writings of Simón Bolívar, Oxford University Press, 2003. (англ.)
  • Bushnell, David and Macaulay, Neill. The Emergence of Latin America in the Nineteenth Century (Second edition). Oxford and New York: Oxford University Press, 1994. (англ.)
  • Ducoudray Holstein, H.L.V. Memoirs of Simón Bolívar. Boston: Goodrich, 1829.(англ.)
  • Lynch, John. Simón Bolívar and the Age of Revolution. London: University of London Institute of Latin American Studies, 1983. (англ.)
  • Lynch, John. The Spanish American Revolutions, 1808—1826 (Second edition). New York: W. W. Norton & Co., 1986. (англ.)
  • Lynch, John. Simón Bolívar: A Life, Yale University Press, 2006. . (англ.)
  • Madariaga, Salvador de. Bolívar. Westport: Greenwood Press, 1952. (англ.)
  • Marx, Karl. «Bolívar y Ponte» [ 28 червня 2011 у Wayback Machine.] in The New American Cyclopaedia: A Popular Dictionary of General Knowledge, Vol. III. New York: D. Appleton & Co., 1858. (англ.)
  • Masur, Gerhard. Simón Bolívar (Revised edition). Albuquerque: University of New Mexico Press, 1969. (англ.)
  • Mijares, Augusto. The Liberator. Caracas: North American Association of Venezuela, 1983. (англ.)
  • O'Leary, Daniel Florencio. Bolívar and the War of Independence/Memorias del General Daniel Florencio O'Leary: Narración (Abridged version). Austin: University of Texas, [1888] 1970. (англ.)
  • Bastardo-Salcedo, JL (1993) Historia Fundamental de Venezuela UVC, Caracas. (ісп.)
  • В. Матвієнко. Болівар-і-Понте // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — 808 с. .
  • В. І. Головченко. Болівар-і-Понте // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с.

Посилання

  • Ковальов Д. Шлях Державника: Визволитель Сімон Болівар [ 5 січня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bolivar Simo n Boli var takozh Simon povne im ya isp Simon Jose Antonio de la Santisima Trinidad Bolivar y Ponce y Palacios y Blanco Simo n Hose Anto nio de la Santi sima Trinida d Boli var i Po nse i Pala sios i Bla nko 24 lipnya 1783 17830724 Karakas 17 grudnya 1830 Santa Marta Kolumbiya lider borotbi za nezalezhnist ispanskih kolonij v Pivdennij Americi Zvilniv vid ispanskogo panuvannya Novu Granadu suchasni Kolumbiya i Panama ta pidlegli yij teritoriyi Venesuelu j provinciyu Kito suchasnij Ekvador U 1819 1830 rokah prezident Velikoyi Kolumbiyi utvorenoyi na teritoriyi cih krayin U 1824 roci zvilniv Peru i stav kerivnikom utvorenoyi na teritoriyi Verhnogo Peru Respubliki Boliviyi 1825 rik yaku nazvali na jogo chest Nacionalnim kongresom Venesueli progoloshenij 1813 roku Vizvolitelem Nacionalnij geroj shesti krayin Pivdennoyi Ameriki Simon Bolivar Simon Jose Antonio de la Santisima Trinidad Bolivar de la Concepcion y Ponte Palacios y BlancoSimon BolivarPortret Simona Bolivara Huan Lovera 1827 rik Prapor 1 j Prezident Velikoyi KolumbiyiVeresen 1821 4 travnya 1830 rokuPoperednik Stvorennya derzhaviNastupnik Domingo KajsedoPrapor 1 j Prezident Boliviyi11 serpnya 29 grudnya 1825 rokuPoperednik Stvorennya derzhaviNastupnik Antonio Hose de SukrePrapor 6 j Prezident Peru17 lyutogo 1824 28 sichnya 1827 rokuPoperednik Nastupnik Andres de Santa KrusPrapor 2 j Prezident Venesueli6 serpnya 1813 25 listopada 1829 rokuPoperednik Kristobal MendosaNastupnik Hose Antonio Paes Narodzhennya 24 lipnya 1783 1783 07 24 1 2 Karakas general kapitanstvo Venesuela Ispanska imperiya 4 Smert 17 grudnya 1830 1830 12 17 1 2 47 rokiv d d Velika KolumbiyaPrichina smerti tuberkuloz i cherevnij tifPohovannya Kafedralnij sobor Santa Marta 1842 roku perepohovanij v Nacionalnomu panteoniKrayina Ispaniya Venesuela Ekvador Boliviya i Velika KolumbiyaReligiya KatolicizmBatko Huan Visente Bolivar i PonteMati Mariya Konsepsjon Palasios i BlankoShlyub Manuela SaensAvtograf Nagorodi d d 14 zhovtnya 1813 Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u VikicitatahRoboti u VikidzherelahBiografiyaRanni roki Simon Bolivar narodivsya u zamozhnij kreolskij sim yi baskskogo pohodzhennya yakij nalezhali chislenni zoloti sribni j midni kopalni u Venesueli Vin rano zalishivsya bez batkiv Na jogo osvitu ta formuvannya poglyadiv velikij vpliv sprichiniv jogo vchitel i starshij drug Simon Rodriges Molodi roki Bolivar proviv u Yevropi 1799 1806 roki Ispaniya Franciya Italiya de rano odruzhivsya ale jogo druzhina pomerla 15 serpnya 1805 roku na pagorbi Monte Sakro u Rimi v prisutnosti Rodrigesa poklyavsya borotisya za zvilnennya Pivdennoyi Ameriki vid kolonializmu Venesuelska respublika Simon Bolivar brav aktivnu uchast v borotbi proti ispanskogo panuvannya u Venesueli kviten 1810 roku ta progoloshenni yiyi nezalezhnoyu respublikoyu 1811 rik Pislya rozgromu ostannoyi ispanskimi vijskami u 1812 oselivsya v Novij Granadi suchasna Kolumbiya a na pochatku 1813 roku povernuvsya na Batkivshinu U serpni 1813 roku jogo vijska zahopili Karakas bula progoloshena en na choli z Bolivarom Odnak ne provivshi reformi dlya nizhchih verstv naselennya vin ne zmig zaruchitisya yihnoyu pidtrimkoyu i v 1814 roci zaznav porazki Bolivar znajshov pritulok na Yamajci u veresni 1815 roci opublikuvav tam vidkritij list de visloviv vpevnenist u skoromu zvilnenni ispanskoyi Ameriki Utvorennya Kolumbiyi Bolivar viznavav neobhidnim vizvolennya rabiv i virishennya inshih socialnih problem Vin perekonav prezidenta Gayiti Aleksandra Petiona nadati povstancyam vijskovu dopomogu j v grudni 1816 roku visadivsya na uzberezhzhi Venesueli Skasuvannya rabstva 1816 rik ta opublikovanij u 1817 roci dekret pro nadilennya soldativ vizvolnoyi armiyi zemleyu nadali jomu zmogu rozshiriti socialnu bazu svoyeyi pidtrimki Pislya uspishnih dij u Venesueli vijska Bolivara u 1819 roci zvilnili Novu Granadu U grudni 1819 roku vin buv obranij prezidentom progoloshenoyi Nacionalnim kongresom v Angosturi suchasnij Syudad Bolivar respubliki Kolumbiyi do yakoyi uvijshli Venesuela i Nova Granada U 1822 roci kolumbijci vignali ispanski sili z provinciyi Kito suchasnij Ekvador yaka tezh priyednalasya do Kolumbiyi Vizvolennya Pivdennoyi Ameriki U lipni 1822 roku Bolivar zustrivsya v Guayakili z Hose de San Martinom armiya yakogo vzhe vizvolila chastinu Peru ale ne zmig domovitis z nim pro spilni diyi Pislya vidstavki San Martina 20 veresnya 1822 roku vin u 1823 roci vidpraviv u Peru kolumbijski vijskovi zagoni i u 1824 roci 6 serpnya bilya ta 9 grudnya na rivnini Ayakucho zdobuv peremogu nad ostannimi ispanskimi silami na amerikanskomu kontinenti Bolivar she u lyutomu 1824 roku stav diktatorom Peru ocholyuvav utvorenu v 1825 roci na teritoriyi Verhnogo Peru respubliku Boliviyu nazvanu tak na jogo chest Rozpad kolumbijskoyi federaciyi Pragnuchi ob yednati ispano amerikanski derzhavi Bolivar proviv u Panami kongres yihnih predstavnikiv 1826 rik ale ne dosyag uspihu Po zakinchenni vizvolnoyi vijni v protivagu jogo centralistichnij politici v regioni posililisya vidcentrovi tendenciyi U rezultati separatistskih vistupiv Bolivar zalishivsya pri vladi v Peru i Boliviyi 1827 1830 roki Na pochatku 1830 roku vin pishov u vidstavku i nezabarom pomer vid tuberkulozu Ye takozh pripushennya sho prichinoyu smerti bula garyachka denge abo cherevnij tif Kult Simona Bolivara u VenesueliSimon Bolivar politichnij diyach Pivdennoyi Ameriki vpliv i avtoritet yakogo v pershij polovini XIX stolittya primusili zvazhati na jogo dumku led ne pivsvitu Jogo serjozno poboyuvalisya stvoreni nezadovgo do cogo Spolucheni Shtati Pivnichnoyi Ameriki adzhe pid bokom u nih os os mala viniknuti nova j dosit vplivova derzhava Spolucheni Shtati Pivdennoyi Ameriki abo Velika Kolumbiya yaka ni za plosheyu ni za potencijnimi mozhlivostyami majzhe nichim ne postupalasya b SShA Simon Bolivar ocholiv borotbu za nezalezhnist ispanskih kolonij Pivdennoyi Ameriki Pid jogo kerivnictvom vid ispanskogo panuvannya bulo zvilneno ne lishe Venesuelu a j Novu Granadu suchasni Kolumbiya j Panama provinciyu Kito ninishnij Ekvador 11 rokiv z 1819 po 1830 Bolivar buv prezidentom Velikoyi Kolumbiyi stvorenoyi pislya ob yednannya cih krayin U 1824 roci Bolivar zvilniv Peru a cherez rik jogo im yam nazvali she odnu derzhavu Pivdennoyi Ameriki Boliviyu U krayini duzhe rozvinenij kult Simona Bolivara inkoli zvanij yak bolivaromaniya Im yam cogo nacionalnogo geroya u Venesueli nazivayut praktichno vse im ya politika pripisuyetsya yak girskim vershinam tak i plosham z parkami Byust abo skulpturu diyacha mozhna znajti v bud yakomu navit najmenshomu seli Najvisha vershina krayini p yat tisyach metriv pik Bolivar Alpinisti yaki jogo pidkorili pid chas shodzhennya nesli na sobi pogruddya Bolivara shob vstanoviti jogo yakomoga vishe I yim ce vdalosya pogruddya stalo najvisokogirnishim Bolivarom u sviti Centralni ploshi vsih navit krihitnih mist Venesueli nazivayutsya im yam Simona Bolivara Na nih v obov yazkovomu poryadku stoyit jogo pam yatnik Vstanovlennya pam yatnikiv provoditsya miskoyu vladoyu z obov yazkovim dotrimannyam nizki umov yaksho Bolivar peremig u bitvi bezposeredno v okolicyah danogo mista jogo bronzova statuya maye siditi verhi na koni z ogolenoyu zbroyeyu Ti zh mista cherez yaki abo poryad z yakimi vin bodaj odin raz proyizhdzhav povinni obmezhuvatis tilki pogruddyam geroya Shopravda skulptori riznih provincij Venesueli zobrazhayut Bolivara po riznomu tozh chasom navit nemozhlivo poviriti v te sho vsi ci chislenni pam yatniki prisvyacheni odnij i tij samij lyudini Div takozh712 Boliviyana asteroyid yakij bulo nazvano na chest Simona Bolivara Pam yatnik Simonu Bolivaru Vashington Manuela Saens latinoamerikanska revolyucionerka kohana Simona Bolivara PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Masur G S Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bolivar Simon Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 angl LiteraturaReza German de la La invencion de la paz De la republica cristiana del duque de Sully a la sociedad de naciones de Simon Bolivar Mexico Siglo XXI Editores 2009 ISBN 978 607 03 0054 7 isp Bushnell David The Liberator Simon Bolivar New York Alfred A Knopf 1970 angl Bushnell David ed and Fornoff Fred tr El Libertador Writings of Simon Bolivar Oxford University Press 2003 ISBN 978 0 19 514481 9 angl Bushnell David and Macaulay Neill The Emergence of Latin America in the Nineteenth Century Second edition Oxford and New York Oxford University Press 1994 ISBN 0 19 508402 0 angl Ducoudray Holstein H L V Memoirs of Simon Bolivar Boston Goodrich 1829 angl Lynch John Simon Bolivar and the Age of Revolution London University of London Institute of Latin American Studies 1983 ISBN 978 0 901145 54 3 angl Lynch John The Spanish American Revolutions 1808 1826 Second edition New York W W Norton amp Co 1986 ISBN 0 393 95537 0 angl Lynch John Simon Bolivar A Life Yale University Press 2006 ISBN 0 300 11062 6 angl Madariaga Salvador de Bolivar Westport Greenwood Press 1952 ISBN 978 0 313 22029 6 angl Marx Karl Bolivar y Ponte 28 chervnya 2011 u Wayback Machine in The New American Cyclopaedia A Popular Dictionary of General Knowledge Vol III New York D Appleton amp Co 1858 angl Masur Gerhard Simon Bolivar Revised edition Albuquerque University of New Mexico Press 1969 angl Mijares Augusto The Liberator Caracas North American Association of Venezuela 1983 angl O Leary Daniel Florencio Bolivar and the War of Independence Memorias del General Daniel Florencio O Leary Narracion Abridged version Austin University of Texas 1888 1970 ISBN 0 292 70047 4 angl Bastardo Salcedo JL 1993 Historia Fundamental de Venezuela UVC Caracas isp V Matviyenko Bolivar i Ponte Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 808 s ISBN 978 966 611 818 2 V I Golovchenko Bolivar i Ponte Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 XPosilannyaKovalov D Shlyah Derzhavnika Vizvolitel Simon Bolivar 5 sichnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ